18.11.2021
ЄУН 398/4120/20
Провадження №1-кп/389/213/21
18 листопада 2021 року Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам'янка обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020120070001393 від 21.08.2020, стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.1 ст. 115, ч.2 ст.309, ч.2 ст.310 КК України,
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою оскільки попередня дії ухвали відносно обвинуваченого закінчує свою дію 26.11.2021 року.
Обгрунтував клопотання тим, що будь-які дані про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою наразі відсутні. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні нетяжкого та тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів та у закінченому замаху на вчинення особливо тяжкого злочину проти життя людини, неодружений, не працює, не має на утриманні неповнолітніх чи малолітніх дітей, особистих доходів для проживання також не має, а тому є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачений може перешкоджати подальшому кримінальному провадженню, переховуючись від суду та незаконно впливати на свідків.
Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили відмовити в його задоволенні та застосувати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. Захисник зазначив, що обвинувачений не має наміру ухилятись від суду та не має наміру впливати на свідків.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, приходить до слідуючого.
У відповідності до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта.
Відповідно до п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту "c" пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Зважаючи на практику Європейського суду, суд враховує, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, рішення ЄСПЛ від 06 квітня 2000 року у справі «Лабіта проти Італії». Крім цього, судом взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Вирішуючи питання щодо прожовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 суд враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для ув'язнення.
Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлена наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, оскільки за вчинення інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннь загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років. Це дає достатні підстави вважати про реальність такого ризику з боку обвинуваченого, який знаючи про тяжкість покарання за вчинене діяння, може переховуватись від суду.
Крім того, обвинувачений не одружений, не працевлаштований, утриманців не має, тому відсутність міцності соціальних зв'язків, також є ризиком його зникнення у разі перебування на волі або скоєння ним нових злочинів. Також існує ризик, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків, які не допитані даним складом суду.
З огляду на викладене та заслухавши думку учасників судового провадження, суд вважає за доцільне продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Продовжуючи дію такого запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких обрано обвинуваченому запобіжний захід у вигляді взяття під варту, не відпали, що також унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Керуючись ст.177, 178, 179, 182, 183, 331 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Олександрія, продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, який обчислювати з 13.25 год. 18 листопада 2021 року по 13.25 год. 16 січня 2022 року.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити начальнику Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор» для відома.
На ухвалу суду може бути подана апеляція безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя Знам'янського
міськрайонного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1