справа № 403/128/21
провадження № 3/388/646/2021
18.11.2021м. Долинська
Долинський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Кнурова О.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Відділення поліції № 1 (м. Долинська) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській областіпро притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
05.04.2021 об 11 год. 25 хв. по вул. Островського, біля буд. 11 у смт Устинівка Устинівської селищної громади Кропивницького району Кіровоградської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - мотоциклом «Дніпро - 11», номерний знак НОМЕР_1 , та при виявленні у нього працівниками поліції ознак алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя на пропозицію останніх пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу чи у закладі охорони здоров'я відмовився у присутності двох свідків, що зафіксовано безперервним відеозаписом, - чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі Правила дорожнього руху).
У судовому засіданні ОСОБА_1 , якому було роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України та права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, вину у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, - не визнав, надав пояснення про те, що у зазначені у протоколі час та місці він мотоциклом не керував. Пояснив, що він котив мотоцикл штовхаючи його і коли той котився сідав на нього, потім знову штовхав його та сідав на нього. Однак зауважив, що при цьому двигун мотоцикла увімкнений не був. Оскільки він не керував мотоциклом, то принципово відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. На уточнююче питання чи оскаржував він постанову про накладення адміністративного стягнення за ч. 1, ч. 2 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП, прийняту працівником поліції того ж дня перед складанням протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, повідомив, що ні, оскільки юридично не обізнаний.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази у справі, як кожен окремо, так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серія БД № 032712 від 05.04.2021, в якому зафіксовано, що 05.04.2021 о 11 год. 25 хв. в смт Устинівка по вул. Островського, буд. № 11 ОСОБА_1 здійснював керування мотоциклом «Дніпро-11», д.н.з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя), від проходження огляду у медичному закладі на стан сп'яніння або за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6810» та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків;
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАА № 894031 від 05.04.2021, в якому зафіксовано, що 05.01.2021 о 11 год. 20 хв. в смт Устинівка по вул. Островського ОСОБА_1 здійснював керування мотоциклом «Дніпро-11», д.н.з НОМЕР_1 , не маючи права керування ним, так як взагалі не отримував посвідчення водія категорії «А», також ОСОБА_1 не мав при собі талону про реєстрацію транспортного засобу, не користувався мотошоломом.
Надаючи оцінку зазначеному доказу судом відзначається, що дані, які зафіксовано у вказаній постанові у сукупності з іншими дослідженими судом доказами у справі свідчать про керування ОСОБА_1 транспортним засобом - мотоциклом, що в повній мірі відповідає встановленим судом обставинам справи;
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 05.04.2021, які містяться у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, в яких останні, кожен окремо, підтвердили, що вони були присутніми 05.04.2021 при відмові ОСОБА_1 на пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу чи у закладі охорони здоров'я.
Надаючи оцінку зазначеним письмовим поясненням свідків судом відзначається, що дані, які у них викладені не суперечать іншим доказам по справі, зокрема, відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, який був безпосереднім очевидцем подій, та повністю узгоджуються з дійсними обставинами справи, встановленими судом;
- відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, який був безпосереднім очевидцем подій 05.04.2021, який містяться на цифровому носії інформації DVD-R диск, яким (відеозаписом), крім іншого, зафіксовано: заперечення ОСОБА_1 факту керування мотоциклом, що супроводжувалося поясненнями: «Я котив його … Ну да, я котив його і що? Трошки пропхав і сів прокатився. Опять хотів пхать» (часове позначення відео з 2021/04/05 11:24:04); повідомлення водію про виявлення ознак алкогольного сп'яніння; пропозиція працівника поліції ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу чи у закладі охорони здоров'я, на що ОСОБА_1 у присутності двох свідків відповів відмовою; оформлення матеріалів адміністративного правопорушення.
Вказані докази є належними і допустимими та на їх основі у визначеному законом порядку у повній мірі встановлено наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винність ОСОБА_1 у його вчиненні.
Так, уповноваженою посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення у вину ОСОБА_1 висувалося порушення вимог п.п. «а» п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зазначені вище вимоги Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 було порушено.
Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Щодо заперечення ОСОБА_1 факту керування транспортним засобом - мотоциклом, судом відзначається таке.
Чинне законодавство, у тому числі й Правила дорожнього руху, не містять визначення терміну «керування транспортним засобом». Таке визначення наведено у п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Положеннями п. 1 ст. 8 Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, ратифікованої Указом Президії Верховної Ради ПВР УРСР «Про ратифікацію Конвенції про шляховий рух» № 2614-VIII від 25.04.1974 зі змінами та доповненнями, внесеними Європейською угодою від 01.05.1971 року, в редакції від 26.03.2006 (далі - Конвенція про дорожній рух), передбачено, що «Каждое транспортное средство или состав транспортных средств, которые находятся в движении, должны иметь водителя».
Крім того, як зазначено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у рішенні від 20.02.2019 (справа № 404/4467/16-а) - само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне, свідоме виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу у рух та зворушення з місця (зокрема, зняття з гальм та послідуюче штовхання), а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу (перебування на місці водія, вибір напряму руху шляхом впливу на орган керування - кермо, додаткові дії щодо штовхання).
Враховуючи наведене суд констатує, що твердження ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом з урахуванням встановлених судом обставин справи є помилковим.
Мірою відповідальності, яка застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами є адміністративне стягнення (ст. 23 КУпАП).
При цьому, судом відзначається, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, адміністративні стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП різняться за суб'єктом його вчинення, а саме: водієм чи іншою особою, у зв'язку з чим судом відзначається таке.
Відповідно до визначення поняття «водій», наданому Правилами дорожнього руху - водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Отже, у розумінні визначення, наведеного у Правилах дорожнього руху ОСОБА_1 на час вчинення адміністративного правопорушення не був водієм, оскільки, відповідно до повідомлення територіального сервісного центру МВС 3543 від 19.06.2021 вих. № 31/11/3543-597 дані про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія відсутні.
Поряд з цим, відповідно до п. «v» статті 1 «Определения» глави І «Общие положения» Конвенції про дорожній рух «термин «водитель» («погонщик») означает всякое лицо, управляющее транспортным средством, автомобилем и т.д. (включая велосипеды) или ведущее по дорогам скот, стада, упряжных, вьючных или верховых животных».
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Враховуючи вищевказане положення Конвенції про дорожній рух, яка за юридичною силою є вищою за постанову Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, якою затверджені Правила дорожнього руху, суд констатує, що водієм є не виключно особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії, але й будь-яка особа, яка керує транспортним засобом, автомобілем тощо, на підставі чого суд відмічає, що ОСОБА_1 у розумінні міжнародного правового акту, що набрав чинності для України - Конвенції про дорожній рух, на час вчинення адміністративного правопорушення 05.04.2021 був водієм, а отже за встановлення його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на останнього слід накласти адміністративне стягнення, передбачене зазначеною нормою як на водія.
Враховуючи вищевикладене, при накладенні стягнення відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує: особу порушника, який відповідно до матеріалів справи, до адміністративної відповідальності не притягувався, докази про притягнення ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення суду не надано; характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, а саме те, що дане правопорушення є грубим порушенням Правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків; відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, та обставин, які її пом'якшують, - тому вважає за необхідне накласти на правопорушника ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових правопорушень, та відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір у розмірі, визначеному ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 33, 40-1, 283, 284, 287 КУпАП, -
постановив:
визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., який (штраф) підлягає внесенню через установу банку України, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Долинський районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.
Суддя О.А. Кнуров