ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.11.2021Справа № 910/570/16
За заявою Акціонерного товариства "Сбербанк";
про відстрочення виконання та роз'яснення рішення.
За позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"
до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" (правонаступник - Акціонерне товариство "Сбербанк");
Публічного акціонерного товариства "Сбербанк Росії";
Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності";
Фізичної особи-підприємця Олєйнікова Ігоря Васильовича;
про припинення порушення прав та зобов'язання вчинити дії.
Суддя Мандриченко О.В.
Представники:
Від заявника: Джаловян І.А., довіреність № 285 від 29.10.21;
Харитончук О.Г., довіреність № б/н від 23.04.21;
Від відповідача 2: не з'явилися;
Від відповідача 3: не з'явилися;
Від відповідача 4: не з'явилися;
Від стягувача: Грунський В. О., довіреність № АА № 1153052 від 02.11.21.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2017, яке залишено без мін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 у справі №910/570/16, позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним повністю свідоцтво України на знак для товарів і послуг №183294, №183296, власником якого є АТ "Сбербанк"; визнано недійсним свідоцтво України на знак для товарів і послуг №151584, власником якого є АТ "Сбербанк", в частині його реєстрації для всіх товарів 14 класу МКТП; визнано недійсною повністю міжнародну реєстрацію на торговельну марку №1069810, №1114550, №1117613, власником яких є ПАТ "Сбербанк Росії"; визнано недійсною міжнародну реєстрацію на торговельну марку № 1113875, власником якої є ПАТ "Сбербанк Росії" в частині її реєстрації для всіх товарів 09 та послуг 36 класів МКТП. Визнано недійсною міжнародну реєстрацію на торговельну марку №1113876, власником якої є ПАТ "Сбербанк Росії", в частині її реєстрації для всіх товарів 09 та послуг 36 класів МКТП; визнано недійсною міжнародну реєстрацію на торговельну марку №1116554, власником якої є ПАТ "Сбербанк Росії", в частині її реєстрації для всіх товарів 09 класу МКТП; визнано недійсною міжнародну реєстрацію на торговельну марку №1120118 власником якої є ПАТ "Сбербанк Росії", в частині її реєстрації для всіх товарів 09 класу МКТП. Зобов'язано Службу внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсними повністю свідоцтв України №183294 та №183296 на знаки для товарів і послуг, визнання недійсним свідоцтва України №151584 на знак для товарів і послуг, в частині реєстрації його для всіх товарів 14 МКТП та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність". Зобов'язано Службу повідомити Міжнародне Бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності про визнання недійсними повністю на території України міжнародних реєстрацій №1069810, №1114550 та №1117613, визнання недійсними на території України міжнародних реєстрацій №1113875 та №1113876, в частині їх реєстрації для товарів 09 та послуг 36, 38 класів МКТП. Заборонено ПАТ "Сбербанк" незаконно використовувати знак для товарів і послуг "СБЕРБАНК" за свідоцтвом України №82116, володільцем якого є ПАТ "Державний ощадний банк України", зокрема, шляхом: надання послуг, ідентичних та/або споріднених із послугами, для яких даний знак зареєстрований; виготовлення та продажу товарів, споріднених із товарами, для яких даний знак зареєстрований; застосування його в комерційному найменуванні, в рекламі, в діловій документації, в мережі Інтернет, в назві доменних імен. Зобов'язано ФОП Олєйнікова І.В. здійснити переделегування доменного імені "sberbank.ua" на користь ПАТ "Державний ощадний банк України". Здійснено розподіл судових витрат. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 19.08.2021 касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Сбербанк Росії" та Акціонерного товариства "Сбербанк" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 у справи №910/570/16 - без змін.
До господарського суду від Акціонерного товариства "Сбербанк" надійшла заява про відстрочення виконання та роз'яснення рішення.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва від 03.09.2021 року № 05-23/1503/21 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ" та витяг з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2021 року, заява у справі № 910/570/16 передана для розгляду судді Мандриченку О. В. у зв'язку з відпусткою судді Марченко О. В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2021 відкладено вирішення питання про прийняття заяви Акціонерного товариства "Сбербанк" про відстрочення виконання та роз'яснення рішення до повернення матеріалів справи № 910/570/16 з Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2021 призначено розгляд заяви на 02.11.2021 р.
У судових засіданнях 02.11.2021 та 09.11.2021 оголошувалась перерва.
В судове засідання, призначене на 11.11.2020, представники заявника з'явилися, надали суду усні пояснення у справі та просили задовольнити заяву.
В обгрунтування заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 у справі № 910/570/16 представники Акціонерного товариства "Сбербанк" вказували, що на даний час негайне виконання рішення є неможливим та потребує проходження організаційних, адміністративних та внутрішніх процедур, а саме: погодження змін до статутних, реєстраційних та дозвільних документів; організаційні процедури з інформування клієнтів, заміни всієї договірної та ділової документації, фінансових/платіжних інструментів, обладнання.
Представник стягувача в судовому засіданні та у своїх письмових запереченнях проти заяви про відстрочення та роз'яснення рішення у даній справі заперечував, вказуючи, зокрема, що вимоги стосовно відстрочення виконання рішення є безпідставними, оскільки, зазначені в заяві терміни виконання всіх необхідних організаційних та інших заходів стосовно виконання Рішення є виключно припущеннями Заявника, а підрахунки строку виконання рішення суду не заслуговують на увагу через їх невідповідність дійсності та надуманості.
Дослідивши матеріали поданої заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, господарський суд визнав подану заяву такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно з ч. 3 ст. 331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Так, з метою виконання рішення у даній справі відповідач 1 зобов'язаний повністю виключити використання позначення «СБЕРБАНК» в комерційному найменуванні, в рекламі, в діловій документації, в мережі Інтернет, в назві доменних імен.
Процедура внесення змін до статуту комерційного банку врегульована, зокрема, Законом України «Про банки та банківську діяльність», Законом України «Про акціонерні товариства», Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та нормативними актами Національного банку України.
Початком процедури внесення змін до статуту є безпосередньо розробка відповідного проекту змін та подальше узгодження проекту статуту з органами управління Банку.
Як вбачається із статуту відповідача 1, єдиним акціонером Акціонерного Товариства «СБЕРБАНК» є Публічне акціонерне товариство «Сбербанк Росії», юридична особа за законодавством Російської Федерації з місцезнаходженням у м. Москва, вул. Вавілова, 19.
Згідно Розділу 10 Статуту, вищим органом управління Акціонерного Товариства «СБЕРБАНК» є загальні збори акціонерів, до виключної компетенції яких відноситься внесення змін до статуту.
Загальні збори акціонерів скликаються щорічно до 30 квітня кожного наступного за звітним року відповідно до п. 10.6 Розділу 10 статуту АТ «СБЕРБАНК», усі інші загальні збори вважаються позачерговими. Позачергові загальні збори скликаються наглядовою радою, акціонером, Правління, тощо, в залежності від суті поставленого на розгляд питання, як врегульовано п. 10.6 статуту Відповідача-1.
При цьому, наглядова рада приймає рішення про скликання позачергових загальних зборів або відмову в скликанні позачергових загальних зборів протягом 10 календарних днів з дня отримання вимоги про їх скликання, а рішення про скликання чи відмову у скликанні позачергових загальних зборів надається акціонеру та/або правлінню Банку не пізніше ніж за 3 (три) дні з моменту його прийняття.
Позачергові загальні збори акціонерів, що скликаються наглядовою радою, мають бути проведені протягом 45 (сорока п'яти) днів з дня отримання вимоги про скликання.
Порядок внесення змін до статуту комерційних банків та погодження проекту змін з Національним банком України врегульований Постановою Правління Національного банку України від 22.12.2018 «Про затвердження Положення про ліцензування банків» №149 (зі змінами та доповненнями, що викладені в останній редакції від 24.12.2021).
Як вбачається з вказаних у Положенні №149 норм, строк для погодження змін до статута Національним банком України складає не менше ніж 1 календарний місяць з дня отримання повного пакету документів та 3 (три) робочих дні для направлення погодженого статуту заявнику.
Також з резолютивної частини рішення у справі 910/570/16 слідує, що відповідачу 1 заборонено використовувати позначення «СБЕРБАНК» повністю, що виключає подальше його застосування у всіх сферах діяльності банку та при наданні всіх видів послуг відповідно до банківської ліцензії.
Таким чином, для виконання рішення суду відповідачу 1 необхідно вжити ряд заходів для доведення до відома клієнтів, контрагентів, партнерів інформації про зміну найменування Банку в цілому по всіх напрямках діяльності, зокрема, виготовлення та заміна інформаційних табло, рекламної продукції, внесення змін до укладених договорів, внесення змін до Інтернет ресурсів та сервісів, що використовуються в роботі Банку, вилучення та обмін платіжних інструментів та документів, які находяться на даний час в розпорядженні клієнтів банку, тощо.
Як вбачається з наданої відповідачем 1 інформації, станом на 01.08.2021 у Банка: функціонує 89 відділень, 67 банкоматів, 3941 POS терміналів. Клієнтами Банку є 317 071 фізичних осіб та 34905 юридичних осіб; емітовано платіжних карток, які знаходяться у держателів: MasterCard (Europay International) - 106 938 одиниць, VISA International - 72 088 одиниць, всього - 179 026 одиниць.
Оскільки емітовані платіжні карти, які містять позначення СБЕРБАНК, знаходяться у держателів (179 026 держателів карт), такі платіжні карти підлягають вилученню та заміні на карти нового зразка.
Суд звертає увагу, що статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Стаття 326 Господарського кодексу України вказує, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
У Рішенні Європейського суду з прав людини від 20.06.2004 у справі "Півень проти України" (п. 35) зазначено, що право на судовий розгляд, гарантований ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), захищає також виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін.
Також, судом враховано позицію Європейського суд з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, тобто виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Так, у п. 40 рішення від 17.05.2005 у справі «Чіжов проти України» суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.
З підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд має забезпечувати право на судовий захист, яке полягає не лише у винесенні рішення за результатами розгляду справи, а також і забезпечення обов'язкового виконання судового рішення.
Таким чином, судом прийнято до уваги наведені заявником обставини та докази в обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення суду, які ускладнюють виконання рішення у зв'язку з необхідністю вчинення ряду заходів в частині зміни найменування банку, строки виконання яких, у тому числі, залежать від третіх осіб. Також суд враховує широку розгалуженістю мережі банку, наявність великої кількості клієнтів та контрагентів, а також кількість держателів банківських карток з позначенням «СБЕРБАНК (179026), які підлягають вилученню, при цьому діяльність з надання банківських та фінансових послуг Банку має бути безперервна.
Надання ж відстрочки виконання рішення у справі, на думку суду, сприятиме належному виконанню заявником своїх наявних зобов'язань, можливості запланувати та здійснити відповідні заходи, а отже належним чином виконати рішення суду у справі та, як наслідок, буде сприяти захисту інтересів обох сторін.
Враховуючи негативні наслідки для боржника при виконанні рішення суду, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, можливість боржника виконати судове рішення при наданні відстрочки, з дотриманням балансу інтересів сторін, з врахуванням обґрунтованості доводів заявника, суд вважає можливим задовольнити заяву Акціонерного товариства "Сбербанк" частково та відстрочити виконання рішення Господарського суду м. Києва від 18.04.2017 у справі № 910/570/16 строком на 9 (дев'ять) місяців до 11.08.2022 р.
Щодо вимог Акціонерного товариства "Сбербанк" про роз'яснення способу та моменту виконання рішення від 18.04.2017 у справі № 910/570/16 суд відзначає наступне.
Статтею 245 ГПК України передбачено, що за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Аналогічні приписи містить стаття 31 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення. У разі якщо зміст виконавчого документа незрозумілий, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення його змісту.
У пункті 18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012 року № 6 зазначено, що здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду; якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення; роз'яснено може бути лише таке судове рішення, яке набрало законної сили та не змінене й не скасоване на момент звернення по його роз'яснення; в іншому разі господарський суд відмовляє в його роз'ясненні, а якщо рішення змінено чи скасовано в певній частині, - роз'яснює його в тій частині, в якій рішення залишено без змін, а в решті відмовляє у роз'ясненні; про відмову в роз'ясненні рішення виноситься ухвала, яка може бути оскаржена.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що, здійснюючи роз'яснення судового рішення у справі, суд тим самим усуває неясності цього судового рішення, опираючись на норми законодавства та фактичні обставини справи, які були застосовані судом при винесенні такого рішення.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення (ухвали) господарський суд не може визначити порядок та умови здійснення виконавчого провадження.
Таким чином, питання про порядок виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 року у справі № 910/570/16 не може бути роз'яснено, оскільки воно виходить за межі, в яких господарський суд вправі діяти.
Також суд не вбачає неясності та невизначеності в рішенні Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 року.
У заяві Акціонерного товариства "Сбербанк" не викладено, розуміння яких частин судового рішення викликає труднощі у заявника, у зв'язку з чим їх слід викласти більш повно і зрозуміло.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлена позивачем вимога про роз'яснення рішення не стосується неточностей формулювань, не доводить неясність судового акта, а так само неможливість чи утруднення розуміння висловлених судом висновків
Суд відзначає, що рішення суду у даній справі є гранично повним та чітким, має вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини і викладено у послідовності, встановленій ст. 84 Господарського процесуального кодексу України. Його мотивувальна та резолютивна частини мають вичерпні, чіткі, безумовні і такі, що випливають з встановлених фактичних обставин, висновки по суті заявлених вимог.
За таких обставин, у суду відсутні підстави для задоволення заяви Акціонерного товариства "Сбербанк" про роз'яснення судового рішення від 18.04.2017 року у справі № 910/570/16.
Керуючись ст.ст. 245, 331 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Заяву Акціонерного товариства "Сбербанк" про відстрочення виконання та роз'яснення рішення від 18.04.2017 у справі № 910/570/16 задовольнити частково.
2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду м. Києва від 18.04.2017 у справі № 910/570/16 строком на 9 (дев'ять) місяців до 11.08.2022 р.
3. У задоволенні іншої частини заяви відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Повний текст ухвали складено 16.11.2021 р.
Суддя О.В. Мандриченко