Справа № 353/383/21
Провадження № 1-кп/352/235/21
про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
18 листопада 2021 р. м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючої - судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
секретаря ОСОБА_7
під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12021091240000012 від 31.03.2021 р.,
про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця АДРЕСА_1 , зареєстрованого і жителя АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.289, ч.2 ст.345 КК України, -
Обвинуваченому ОСОБА_5 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.289, ч.2 ст.345 КК України, а саме у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого, та в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Ухвалою слідчого судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 02.04.2021 р. обвинуваченому у рамках даного кримінального провадження обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 28.05.2021 р. обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави на строк до 20 год. 40 хв. 27.07.2021 р.
Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 26.07.2021 р., з урахуванням ухвали суду від 22.09.2021 р., обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави на строк до 23.09.2021 р. включно, який продовжено ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 23.09.2021 р.
Прокурор подав суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого на строк 60 діб, яке підтримав у судовому засіданні, посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України.
Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на його необґрунтованість та недоведеність ризиків, на які посилався прокурор; просили змінити вказаний запобіжний захід на домашній арешт або визначити менший розмір застави при продовженні тримання під вартою.
Заслухавши учасників судового провадження, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
У відповідності з вимогами ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
При цьому суд враховує, що відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого, суд враховує вимоги п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до практики ЄСПЛ доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, як підстава для втручання у право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
З урахуванням того, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п. 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків з огляду на те, що обвинувачений не визнає своєї вини в інкримінованому особливо тяжкому злочині, йому відомо місце проживання потерпілого ОСОБА_8 ; з огляду на те, що вказаний ризик на даний час не зменшився, оскільки судовий розгляд даного кримінального провадження не розпочато, - суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання сторони обвинувачення та доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою на строк, що не може перевищувати двох місяців, починаючи із сьогоднішнього дня.
При цьому суд враховує, що обвинувачений розлучений, має маленьку дитину, раніше не судимий, хворіє туберкульозом.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Суд відповідно до вимог ч.4 ст.182 КПК України визначає розмір застави, який повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, враховуючи обставини інкримінованого обвинуваченому злочину, його тяжкість, майновий і сімейний стан обвинуваченого та вказані вище ризики.
Суд залишає попередньо визначений розмір застави у межах 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 227000 (двісті двадцять сім тисяч) грн., оскільки внесення застави у такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
На підставі наведеного, керуючись ч. 3, 4 ст.331 КПК України, суд -
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12 на строк два місяці, тобто до 18 січня 2022 року включно.
Розмір застави залишити попередньо визначеним у межах 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 227000 (двісті двадцять сім тисяч) грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № UA158201720355259002000002265 ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 26289647, банк отримувача (МФО) 820172.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, у якому він буде проживати, без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Головуюча Марія ХОМИНЕЦЬ
Судді
ОСОБА_9 СТРУТИНСЬКИЙ