Справа № 352/2418/21
Провадження № 2-з/352/53/21
про відмову у забезпеченні позову
18 листопада 2021 року м. Івано-Франківськ
Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Хоминець М.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
Заявниця ОСОБА_1 17.11.2021 р. звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, яка подана до пред'явлення позову.
Заяву обґрунтовувала тим, що має намір пред'явити позов до ОСОБА_2 про витребування майна з незаконного володіння, а саме земельної ділянки та будинковолодіння по АДРЕСА_1 . Позов буде обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 шляхом обману внаслідок шахрайських дій незаконно заволодів вказаним нерухомим майном, а укладені договори купівлі-продажу були фіктивними, так як укладені внаслідок тяжких обставин. Заявниця є правонаступником вказаного нерухомого майна після смерті матері ОСОБА_3 . Оскільки право власності на вказане нерухоме майно на даний час зареєстровано за ОСОБА_2 , останній має можливість і може відчужити це майно та вживає заходів щодо цього. У зв'язку з цим невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду. Просила накласти арешт на нерухоме майно, яке знаходиться по АДРЕСА_1 , право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_2 , а саме на: 1) земельну ділянку з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 1075708826258; 2) будинковолодіння з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 1075656126258, та заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії що вказаного нерухомого майна.
Дослідивши матеріали заяви, вважаю, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
У відповідності з вимогами ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з положеннями ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч.1 ст.151 ЦПК України).
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Інститут забезпечення позову за своєю суттю повинен слугувати гарантією для забезпечення виконання судового рішення у випадку задоволення позову в майбутньому та усунення можливих майбутніх перешкод його виконання. При цьому необхідно враховувати, що ухвалення відповідного рішення, серед іншого, повинно мати законну та виправдану мету. Вказане означає, що застосування відповідного заходу забезпечення позову має бути належним чином вмотивовано та підтверджено відповідними доказами.
Однак, заявницею не наведено обґрунтованих підстав для застосування заходів забезпечення позову. Відсутність зазначених відомостей та обґрунтування підстав для вжиття заходів забезпечення позову позбавляє суд можливості дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Крім того, заявницею не зазначені та не долучені докази, які підтверджують, що її права можуть бути порушені у разі невжиття забезпечення позову, не надано доказів того, що заявниця є правонаступником вказаного вище нерухомого майна після смерті матері ОСОБА_3 (долучений заявницею витяг про реєстрацію у Спадковому реєстрі спадкової справи після смерті спадкодавця ОСОБА_3 вказаної обставини не підтверджує), доказів на підтвердження наміру ОСОБА_2 ухилитися від виконання рішення суду.
З урахуванням викладеного, з огляду на те, що заявницею не наведено достатніх підстав для застосування забезпечення позову, приходжу до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
На підставі наведеного, керуючись ст. 149, 150, 151, 153, 260-261 ЦПК України, суддя -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Марія ХОМИНЕЦЬ
Повна ухвала складена 18.11.2021 р.