ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.11.2021Справа № 910/14439/21
Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Спичака О.М.розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/14439/21
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування»
до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»
про стягнення 100 000,00 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення 100 000,00 грн. страхового відшкодування.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відмовивши у виплаті страхового відшкодування, у зв'язку із завданням шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу Audi, державний номер НОМЕР_1 , водієм транспортного засобом Renault, державний номер НОМЕР_2 , цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/007690307, та право вимоги за якою перейшло до позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 відкрито провадження у справі №910/14439/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
01.11.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначаючи про відсутність документу на підтвердження, що ДТП була спричинена з вини водія автомобіля Renault, державний номер НОМЕР_2 , а про прийняте рішення у кримінальному провадженні №12019110210000476 відповідачу не відомо, з огляду на що у відповідача відсутні підстави для здійснення виплати страхового відшкодування. Також відповідач вказав на помилковість твердження позивача про прийняття відповідачем рішення про відмову у здійсненні виплати страхового відшкодування.
11.11.2021 та 15.11.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшли відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив у яких сторони заперечували проти доводів один одного.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
13.03.2019 між Товариством з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (страховик) та ТОВ «РБТ-ГРУП» (страхувальник) укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № 209.19.2451255, відповідно до умов якого позивач прийняв на себе обов'язок по страхуванню автомобіля «Audi», державний номер НОМЕР_1 , одним із страхових випадків є дорожньо-транспортна пригода (надалі також - застрахований автомобіль).
29.08.2019 о 18 год. 29 хв. на а/д Київ-Чоп (на Будапешт через Львів-Мукачево-Ужгород) сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Audi, державний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , транспортного засобу Renault, державний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 та транспортного засобу Opel, державний номер НОМЕР_3 .
Як зазначає позивач, факт вказаної дорожньо-транспортної пригоди підтверджується довідкою, виданою 05.09.2019 слідчим Макарівського ВП Ірпенського ВП ГУНП в Київській області капітаном поліції О. Грицак. В даній довідці також вказано, що водій транспортного засобу Renault, державний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 не впорався з керуванням, здійснив зіткнення з автомобілем.
Відповідно до Звіту №1124 від 17.10.2019 вартість відновлювального ремонту автомобіля Audi, державний номер НОМЕР_1 становить 169 455,69 грн.
Відповідно до рахунків №0000013605 від 20.09.2019 та №0000015160 від 23.10.2019, складеного філією «Автоцентр на Столичному» ПрАТ «Українська автомобільна корпорація» вартість ремонтних робіт транспортного засобу Audi, державний номер НОМЕР_1 склала 188 542,83 грн. Також вартість відновлювальних робіт підтверджується актами виконаних робіт №2019069746 від 28.10.2019 та №2019072883 від 07.11.2019.
Страховими актами № 3.19.2377-1 від 26.09.2019 року пошкодження транспортного засобу Audi, державний номер НОМЕР_1 визнано страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 143 562,35 грн., № 3.19.2377-2 від 27.09.2019 року призначено до виплати в якості страхового відшкодування 25 848,35 грн., № 3.19.2377-3 від 28.09.2019 року призначено до виплати в якості страхового відшкодування 19 132,13 грн.
Платіжними дорученнями №187 від 26.09.2019 та №1209 від 27.09.2019 та №1596 від 28.10.2019 позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 188 542,83 грн. на рахунок Автоцентру на Столичному.
Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Renault, державний номер НОМЕР_2 , станом на дату ДТП була застрахована відповідачем за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/007690307, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП водієм транспортного засобу Renault, державний номер НОМЕР_2 , власнику транспортного засобу Audi, державний номер НОМЕР_1 , покладається на відповідача (в межах страхової суми та за вирахуванням франшизи за Полісом №АМ/007690307).
Позивач зазначає, що звертався до відповідача з заявою №3.19.2377 про виплату страхового відшкодування за вих. №4549/3.19.2377, проте відповідач в подальшому відмовив у виплаті страхового відшкодування з підстав відсутності вини водія автомобіля Renault, державний номер НОМЕР_2 , встановленої в судовому порядку.
Натомість позивач у позові стверджує про помилковість позиції відповідача про необхідність постанови суду чи іншого судового рішення за фактом дорожньо-транспортної пригоди, оскільки обов'язковість такого документу не передбачено ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" чи іншим Законом, який регулює спірні правовідносини.
Викладене вище і стало підставою для звернення за даним позовом до суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтею 1192 Цивільного кодексу України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно зі ст. 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки, зокрема, є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України).
Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом (ч.1 ст. 1191 Цивільного кодексуУкраїни).
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
З аналізу вищевказаних норм суд дійшов висновку, що для правильного вирішення питання щодо стягнення у порядку суброгації (відповідно до положень статті 27 Закону, статті 993 ЦК України) суми шкоди, завданої внаслідок ДТП, важливим є встановлення особи, відповідальної за заподіяння шкоди. Аналогічна думка викладена в огляді практики щодо розгляду Верховним Судом справ у сфері страхування.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Renault, державний номер НОМЕР_2 застрахована у відповідача згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/007690307.
Якщо цивільно-правова відповідальність перед третіми особами застрахована у певного страховика, останній стає відповідальною особою, адже внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за завдану застрахованою ним особою шкоду. Він бере на себе всю відповідальність за свого страхувальника за заподіяну джерелом підвищеної небезпеки шкоди, оскільки застрахував такий страховий ризик, як відповідальність за заподіяну джерелом підвищеної небезпеки шкоду.
За змістом статті 29 зазначеного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньотранспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньотранспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Отже, виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність згідно із Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов'язкового страхування цивільноправової відповідальності.
З огляду на наведене, саме винна особа (або особа, відповідальна за збиток), повинна компенсувати сплачене страхове відшкодування новому кредитору (в даному випадку позивачу).
За оцінкою суду, в матеріалах справи немає доказів вини водія ОСОБА_2 у вчиненні ДТП, а саме відсутня постанова суду про притягнення останнього за наслідками згаданої події до адміністративної відповідальності, інформації щодо прийняття судового рішення з цього приводу матеріали справи також не містять.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (презумпція невинуватості).
На підставі ст.221 КУпАП, виключно судами розглядаються справи про передбачені ст.124 КУпАП адміністративні правопорушення (порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна).
Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до п.2.1 ст. 2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Проте, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні докази встановлення вини водія Renault, державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 .
Таким чином, за відсутності в матеріалах справи доказів на підтвердження вини ОСОБА_2 в скоєнні ДТП, внаслідок якої пошкоджено автомобіль марки Audi, державний номер НОМЕР_1 , суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 100 000,00 грн.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню повністю.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір залишається за позивачем.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.
Суддя О.М. Спичак