ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.11.2021Справа № 910/12892/21
За позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»
до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ»
про стягнення 69257,92 грн.
Суддя Усатенко І.В.
Без виклику учасників справи
Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» про стягнення 69257,92 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем в силу положень ст.27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України отримано право вимоги до особи, відповідальної за шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Оскільки відповідальність власника транспортного засобу, водієм якого скоєно дорожньо-транспортну пригоду, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.
Ухвалою суду від 16.08.2021 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
01.09.2021 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 16.08.2021 про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 06.09.2021 відкрито провадження у справі № 910/12892/21, постановлено, розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.
Відповідач, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 01054 8128532 8 отримав ухвалу суду від 06.09.2021 про відкриття провадження у справі 11.10.2021 проте не скористався своїм правом, забезпеченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив у встановлений строк суду не надав. Про наслідки не подання відзиву відповідач був повідомлений ухвалою суду від 06.09.2021 про відкриття провадження у справі № 910/12892/21.
Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Відповідно до положень ст. 165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
06.04.2021, на підставі заяви про страхування транспортного засобу, між Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Надійне каско» № 06/107-83-005752/21. Предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим транспортним засобом та застрахованим додатковим обладнанням. Відповідно до п. 5 договору, застрахованим транспортним засобом є «Chevrolet Cruze», д.р.н. НОМЕР_1 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 190557 від 10.04.2021 та відповіді від Національної поліції України (ідентифікатор картки ДТП в системі НПУ: 3021102535612733), 10.04.2021 в м. Одеса відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Hyundai HD72», д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Chevrolet Cruze», д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Власником автомобіля «Chevrolet Cruze», д.р.н. НОМЕР_1 , відповідно до вказаних вище документів є ОСОБА_3 .
Постановою Приморського районного суду м. Одеси у справі № 522/7126/21 від 17.05.2021 (набрала законної сили), з урахуванням обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 190557 від 10.04.2021, водія автомобіля «Hyundai HD72», д.р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 850 грн. 00 коп. на користь держави.
10.04.2021 ОСОБА_1 (страхувальник) звернувся до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (страховик) з заявою про настання події (КАСКО), якою повідомив останнє про настання дорожньо-транспортної пригоди 10.04.2021 у м. Одеса, за участю застрахованого, на підставі договору № 06/107-83-005752/21 від 06.04.2021, автомобіля «Chevrolet Cruze», д.р.н. НОМЕР_1 .
Відповідно до акту огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 14.04.2021 та ремонтної калькуляції № 21-0412978 від 20.04.2021 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Chevrolet Cruze», д.р.н. НОМЕР_1 складає 71527,92 грн.
26.04.2021 ОСОБА_3 (власник автомобіля «Chevrolet Cruze», д.р.н. НОМЕР_1 ) надіслала ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», заяву-погодження на виплату страхового відшкодування 71527,92 грн. Реквізити для сплати страхового відшкодування визначено в заяві.
Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування до справи № 210000412978 від 28.04.2021 та страхового акту № 210000412978 від 28.04.2021 суму страхового відшкодування визначено у розмірі 71527,92 грн. З яких 7015,00 грн. зараховано в частину несплачених чергових платежів за договором № 06/107-83-005752/21 від 06.04.2021.
Листом № 4654 від 29.04.2021 ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (страховик) повідомило ОСОБА_1 (страхувальник) та ОСОБА_3 про прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування у розмірі 71527,92 грн., з яких 7015,00 грн. зараховано в частину несплачених чергових платежів.
Відповідно до платіжного доручення № ЗР041160 від 29.04.2021, ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» перерахувало на рахунок ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 64512,92 грн. (сума страхового відшкодування за вирахуванням 7015,00 грн. зарахованих в частину несплачених чергових платежів за договором № 06/107-83-005752/21 від 06.04.2021 відповідно до страхового акту № 210000412978 від 28.04.2021).
Відповідно до довідки № б/н за підписом головного бухгалтера Шевченко Т.А. , грошові кошти у розмірі 7015,00 грн., по страховій справі № 210000412978, були зараховані до несплачених страхових платежів, відповідно до п. 23 договору № КАСКО 06/107-83-005752/21 від 06.04.2021.
Позивач просить у Суду стягнути з Відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 69257,92 грн.
Відповідач не скористався своїм правом передбаченим ст. 165 ГПК України, відзив на позовну заяву та жодних доказів в спростування наведених позивачем обставин до матеріалів справи не додав.
Відповідно до ст.ст.8, 9 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ст.25 Закону України "Про страхування").
Згідно із Законом України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" (ст.ст.9, 22, 28, 29) страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того
власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Ст. 36 зазначеного Закону передбачений порядок виплати страхового відшкодування. Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника тощо.
У разі визнання вимог заявника обґрунтованими страховик зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. Виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Виплата страхового відшкодування здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Тобто, до позивача перейшло право вимоги до відповідача за сплаченою ним сумою страхового відшкодування з вирахуванням франшизи.
Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.п. 1,3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина учасника ДТП, який керував автомобілем «Hyundai HD72», д.р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 встановлена у судовому порядку Постановою Приморського районного суду м. Одеси у справі № 522/7126/21 від 17.05.2021 (набрала законної сили).
Відповідно до полісу № ЕР/201081947, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Hyundai HD72», д.р.н. НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.АЙ».
Полісом № ЕР/201081947 визначено ліміт відповідальності за шкоду життю та здоров'ю життю та здоров'ю у розмірі 260000,00 грн., за шкоду майну 130000,00 грн., франшизу визначено у розмірі 2000,00 грн.
Відповідно до п. 22.1, ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Положеннями ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Позивач виплатив страхове відшкодування у розмірі 64512,92 грн. шляхом переказу коштів на рахунок ОСОБА_3 та 7015,00 грн. були зараховані позивачем до несплачених страхових платежів, відповідно до п. 23 договору № КАСКО 06/107-83-005752/21 від 06.04.2021. Отже позивач поніс фактичні затрати у розмірі 71527,92 грн.
Позивач, при визначенні основної суми заборгованості, врахував розмір заподіяної шкоди внаслідок експлуатації автомобілю «Hyundai HD72», д.р.н. НОМЕР_2 , розмір франшизи (2000,00 грн.) за полісом № ЕР/201081947 та наявність вини ОСОБА_2 і просив стягнути з відповідача 69257,92 грн. (сплачена позивачем сума страхового відшкодування (з урахуванням 7015,00 грн. зарахованих позивачем до несплачених страхових платежів) з вирахуванням франшизи 2000,00 грн. Позивачем допущено помилку в розрахунку суми страхового відшкодування в бік його зменшення, а оскільки суд, не наділений повноваженнями виходити за межі позовних вимог, то задовольняє вимоги у визначеному позивачем розмірі.
Відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу марки «Chevrolet Cruze», д.р.н. НОМЕР_1 , було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля у повному обсязі.
Отже, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.АЙ» підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідач не скористався своїм правом передбаченим ст. 165 ГПК України, відзив на позовну заяву не надав, жодних доказів в спростування наведених позивачем обставин до матеріалів справи не додано.
Відповідно до ст. 74, 75 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.АЙ» (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 4, корпус 6А, код ЄДРПОУ 32404600) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44, , код ЄДРПОУ 24175269) страхове відшкодування у розмірі 69257 (шістдесят дев'ять тисяч двісті п'ятдесят сім) грн. 92 коп. та судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя І.В.Усатенко