Справа № 344/18310/21
Провадження № 2/344/4444/21
про відмову у відкритті провадження у справі
18 листопада 2021 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бабій О.М., вивчивши позовну заяву Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, інфляційних втрат та трьох відсотків річних,-
Представник Національної академії внутрішніх справ в порядку цивільного судочинства звернулась до Івано-Франківського міського суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, інфляційних втрат та трьох відсотків річних.
Як вбачається із змісту позову наказом ректора Національної академії внутрішніх справ від 10 серпня 2015 року № 102 о/ ОСОБА_1 з 17 серпня 2015 року зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання Національної академії внутрішніх справ.
19 серпня 2015 року між Національною академією внутрішніх справ, комплектуючим підрозділом - ГУМВС України в Івано-Франківській області та ОСОБА_1 укладено Договір № Пр15-278/687 про підготовку здобувача вищої освіти у вищому навчальному закладі МВС України.
Відповідно до Договору відповідач навчався за рахунок коштів державного бюджету і зобов'язувався після закінчення навчання відпрацювати не менше трьох років за місцем розподілу, а у разі відмови від подальшого проходження служби протягом перших трьох років після закінчення навчання - відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі (п. 2.3. Договору).
Наказом Національної академії внутрішніх справ від 06 листопада 2015 року № 192 о/с відповідача було звільнено з ОВС з продовженням навчання в НАВС у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації).
Наказом Національної академії внутрішніх справ від 11 листопада 2015 року № 202 о/с відповідача з 07 листопада 2015 року призначено на посаду курсанта 1-го курсу з присвоєнням спеціального звання рядового поліції.
З 17 серпня 2015 року по 05 липня 2019 року відповідач у період навчання перебував на державному забезпеченні харчуванням, речовим майном, грошовим утриманням, медичним забезпеченням та житлом із наданням комунальних послуг.
Відповідно до наказу Національної академії внутрішніх справ від 05 липня 2019 року № 741 відповідачу присуджено ступінь вищої освіти бакалавр за напрямом підготовки «Правознавство» та видано диплом бакалавра.
Після закінчення навчання відповідача направлено для подальшого проходження служби до комплектуючого підрозділу.
Наказом ГУНП в Івано-Франківській області від 15 липня 2019 року № 216 о/с відповідача звільнено зі служби в Національній поліції на підставі поданого ним рапорту, за власним бажанням.
Позивач вважає, що відповідач у порушення умов договору з власної ініціативи звільнився зі служби в Національній поліції до спливу трирічного терміну перебування на службі після закінчення навчання, що є підставою для відшкодовування витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.
Разом із тим, за приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до частини четвертої статті 5 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16 (провадження № 11-669апп18) дійшла висновку, що спори щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.
У межах цивільного судочинства суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному судочинстві в силу вимог статті 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.
Аналогічний висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду також у постановах від 16 жовтня 2019 року у справі № 1.380.2019.001198 (провадження № 11-878апп19), від 30 січня 2019 року у справі № 810/2610/16 (провадження № 11-1004апп18), від 13 березня 2019 року у справі № 723/18/17 (провадження № 14-563цс18), від 10 квітня 2019 року у справі № 705/1664/17 (провадження № 14-31цс19).
Ураховуючи наведене, позивач звертаючись із даним позовом до суду дійшов помилкового висновку про необхідність його вирішення в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Частинами 2 та 3 ст. 186 ЦПК України встановлено про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження, оскільки позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст. 186 ЦПК України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 18 листопада 2021 року.
Суддя Бабій О.М.