ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.11.2021Справа № 910/13309/21
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Анастасової К.В. розглянувши справу за позовом акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (01021, місто Київ, КЛОВСЬКИЙ УЗВІЗ, будинок 9/1) до товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія "Простір" (01054, місто Київ, вулиця Дмитрівська, будинок 56-А), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6) про стягнення 284 279,79 грн.,
Представники сторін:
від позивача: Роєнко Є.В.;
від відповідача: Супрун В.В., Себрюк В.Д.;
від третьої особи: Коваль Н.Т.
Акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Простір» (далі - відповідач) про стягнення 284 279,79 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно здійснив відбір 21,909 тис.м.куб. природного газу, що і стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення 284 279,79 грн, що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 21,909 тис.м.куб.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2021 відкрито провадження у справі № 910/13309/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено зокрема відповідачу строк для подачі відзиву.
16.09.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву разом з клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Відзив мотивовано тим, що ПАТ «НАК «Нафтогаз України» наділений спеціальними обов'язками щодо постачання природного газу виробникам теплової енергії та видачею номінацій, у тому числі і ТОВ «УК «Простір», і саме на ПАТ «НАК «Нафтогаз України», як на постачальника покладено обов'язок врегульовувати питання небалансу відповідно до п. 4 ст. 5 розділу VI Кодексу газорозподільних систем. Зазначав, що газ на протязі вказаних позивачем строків отримано відповідачем в рамках діючих договорів на постачання газу від ПАТ «НАК «Нафтогаз України», в передбачених таким договором строках і обсягах. Також просив застосувати строк позовної давності.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2021 вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 07.10.21 о 10:50 год.
22.092021 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому вказував, що спірні обсяги природного газу не є обсягами природного газу постачальника ПАТ «НАК «Нафтогаз України», який не подав номінацію для подання таких обсягів через точку входу в газотранспортну систему та не підписував акти приймання-передачі природного газу на такі обсяги природного газу, які (номінації та акти) є обов'язковою встановленою зазначеними нормами чинного законодавства та умовами вказаних договорів постачання природного газу умовою для підтвердження обставини фактичного вчинення господарської операції з постачання ПАТ «НАК «Нафтогаз України» таких обсягів природного газу відповідачу у травні, червні 2016 року та у квітні 2018 року. Зазначав, що строк позовної давності щодо позовних вимог до відповідача має обчислюватись не з моменту коли позивач у 2016, 2018 роках довідався про порушення свого права та почав вживати заходи по його захисту, а з того моменту, як позивач довідався саме про особу, яка його порушила.
27.09.2021 від представника позивача через канцелярію суду надійшли клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, а також клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2021 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».
06.10.2021 відповідач подав до суду пояснення на відзив, в яких наголошував на застосуванні строку позовної давності.
У судовому засіданні 07.10.2021 розгляд справи відкладено на 21.10.2021.
20.10.2021 позивач подав до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
25.10.2021 представник третьої особи подав до суду письмові пояснення, відповідно до яких просив позовні вимоги задовольнити з підстав викладених у поясненнях.
Протокольною ухвалою суду від 21.10.2021 із занесення до протоколу судового засідання оголошено перерву до 04.11.2021.
02.11.2021 відповідач подав до суду додаткові пояснення на пояснення третьої особи, в яких наголошував на застосуванні строку позовної давності та позовні вимоги просив залишити без задоволення.
Протокольною ухвалою суду від 04.11.2021 із занесення до протоколу судового засідання оголошено перерву до 11.11.2021
У судове засідання 11.11.2021 з'явились представники сторін, надали пояснення по справі.
В судовому засіданні 11.11.2021 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
30.05.2016 між Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» (покупець, позивач) та Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець, третя особа) укладено договір про закупівлю природного газу № 1605001357-ВТВ (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупцеві у травні-грудні 2016 року природний газ (далі - газ), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.
Згідно з п. 2.1 договору продавець передає покупцеві у травні-грудні 2016 року газ в загальному обсязі 1 800 000 тис.куб.м газу, у числі по місяцях та кварталах: квітень 0 тис.куб.м, травень 170 000,000 тис.куб.м, червень 170 000,000 тис.куб.м, липень 170 000,000 тис.куб.м, серпень 190 000,000 тис.куб.м, вересень 220 000,000 тис.куб.м, жовтень 280 000,000 тис.куб.м, листопад 290 000,000 тис.куб.м, грудень 310 000,000 тис.куб.м.
У відповідності до п. 3.3 договору приймання-передачі газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.
15.12.2017 між Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» (покупець, позивач) та Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець, третя особа) укладено договір про закупівлю природного газу № 1712000407-ВТВ (далі - договір-2).
Згідно з п. 2.1 договору-2 продавець передає покупцеві протягом грудня 2017 року - червня 2018 року газ в загальному обсязі 205 000 тис.куб.м газу, у числі по місяцях: грудень 2017 - 45 000 тис.куб.м., січень 2018 - 45 000 тис.куб.м., лютий 2018 - 40 000 тис.куб.м., березень 2018 - 25 000 тис.куб.м., квітень 2018 - 20 000 тис.куб.м., травень 2018 - 15 000 тис.куб.м., червень 2018 - 15 000 тис.куб.м.
Згідно з п. 3.2 договору-2 приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці передачі, оформлюється актом приймання-передачі газу в порядку, встановленому п. 3.3 договору.
Не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем передачі газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акту приймання-передачі газу, у якому зазначаються обсяги газу, ціна газу та вартість переданих обсягів газу. Продавець не пізніше 12-го числа місяця, наступного за місяцем передачі газу, зобов'язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником продавця та скріплений його печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту. Підписані акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п. 3.3 договору-2).
Згідно з актом приймання-передачі природного газу від 31.05.2016 продавець передав, а покупець прийняв природний газ для забезпечення виробничо-технологічних потреб, власних потреб у обсязі 89 674,506 тис.куб.м, згідно з актом приймання-передачі природного газу від 30.06.2016 - 75 266,749 тис.куб.м, згідно з актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2018 - 30 000,000 тис.куб.м.
В цілому позивачем впродовж вказаних періодів було отримано в газотранспортній системі обсяг природного газу в розмірі 194 941,255 тис.куб.м згідно з актами приймання-передачі газу від 31.05.2016, 30.06.2016, 30.04.2018, оформленого з ПАТ «НАК «Нафтогаз України» за договором купівлі-продажу природного газу від 30.05.2016 № 1605001357-ВТВ, 15.12.2017 № 1712000407-ВТВ.
Спір виник внаслідок того, що відповідач незважаючи на відсутність будь-яких підстав для відбору з газотранспортної системи, безпідставно та без оформлення будь-яких договірних відносин з позивачем здійснив відбір 21,909 тис.куб.м природного газу у травні, червні 2016 року та квітні 2018 року.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначає, що 21.12.2015 між ПАТ «НАК «Нафтогаз України», як постачальником, та ТОВ «Управляюча компанія «Простір», як споживачем, було укладено договір №1395/16-ТЕ-41 постачання природного газу, відповідно до п. 2.1 якого постачальник передає споживачу з 01.01.2016 по 31.03.2016 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 185 тис.куб.м.
Додатковою угодою №4 від 30.04.2016 до договору постачання природного газу №1395/16-ТЕ-41 від 21.12.2015 сторони погодили передати постачальником газу споживачу з 01.05.2016 по 30.09.2016 (включно) природний газ орієнтовним обсягом 75 тис.куб.м, у тому числі по місяцях, зокрема, у травні 2016 року - 15 тис.куб.м, червні 2016 року - 15 тис.куб.м.
13.09.2017 між ПАТ «НАК «Нафтогаз України», як постачальником, та ТОВ «Управляюча компанія «Простір», як споживачем, було укладено договір № 2105/1718-ТЕ-41 постачання природного газу, відповідно до п. 2.1 якого постачальник передає споживачу з 01.10.2017 по 31.03.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 375 тис.куб.м.
Додатковою угодою №2 від 10.04.2018 до договору постачання природного газу №2105/1718-ТЕ-41 від 13.09.2017 сторони погодили, що постачальник передає газ споживачу з 01.04.2018 по 31.05.2018 (включно) орієнтовним обсягом 23 тис.куб.м, у тому числі по місяцях, зокрема, у квітні 2018 року - 15 тис.куб.м.
Зважаючи на вищевикладене, відповідач зазначав, що сторонами договірних правовідносин було визначено обсяги природного газу, які фактично належали відповідачу, і які він мав право використовувати відповідно до п. 1.2 вказаних договорів.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Законом України «Про ринок природного газу» визначено правові засади функціонування ринку природного газу України.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.
Згідно п. 5 гл. 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи (в редакції чинній на момент відбору природного газу) під несанкціонованим відбором природного газу розуміється - відбір природного газу: за відсутності по суб'єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період; без укладення відповідного договору з постачальником; шляхом самовільного під'єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу.
Номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності).
Таким чином, виходячи з наведених вище вимог чинного законодавства, за відсутності по суб'єкту ринку природного газу підтвердженого обсягу газу - номінації, фактичний відбір останнім обсягу газу, може вважатися несанкціонованим відбором природного газу.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За змістом статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі; у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно, відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Згідно зі ст. 400 Цивільного кодексу України недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку, заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.
Для відбору у травні-червні 2016 року та квітні 2018 року природного газу з газотранспортної системи, оператором якої є позивач, необхідним є наявність суб'єкта ринку природного газу, який повинен був подати оператору газотранспортної системи (позивачу) відповідну номінацію та здійснити передачу на вході до газотранспортної системи відповідних обсягів природного газу.
Однак, позивачем встановлено відсутність замовників послуг транспортування та фактичної передачі в порядку, визначеному Кодексом ГТС будь-яким суб'єктом ринку природного газу (зокрема будь-яким постачальником) в обсязі 21,909 тис.куб.м у травні, червні 2016 року та квітні 2018 року на вході до газотранспортної системи для його подальшого транспортування для ТОВ «Управляюча компанія «Простір».
Отже, відповідач, незважаючи на відсутність у нього будь-яких підстав для його відбору з газотранспортної системи, безпідставно та без оформлення будь-яких договірних відносин із позивачем здійснив відбір в обсязі 21,909 тис.куб.м. природного газу, що підтверджується наступними документами: звітами ПАТ «Київгаз» про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за травень, червень 2016 року, звітом про поділ фактичного обсягу природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Київгаз», між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за квітень 2018 року, зведеними реєстрами ПАТ «Київгаз» фактичного обсягу розподілу природного газу по споживачах за червень 2016, звітом про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Київгаз» між замовниками послуги транспортування (постачальниками) в розрізі їх контрагентів (споживачів) за квітень 2018 року.
Доказів правомірності підстав відбору природного газу в травні, червні 2016 року та квітні 2018 року (договору, актів приймання-передачі природного газу за спірний період, заявок замовника послуг транспортування, наданих оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу) відповідачем суду не надано.
При цьому лише наявність укладеного договору не може свідчити про здійснення поставки природного газу споживачу, оскільки доказом, який підтверджує факт поставки газу є підписаний між сторонами акт приймання-передачі природного газу, який фіксує проведення господарської операції.
Факт наявності у НАК «Нафтогаз України» договорів із споживачами, не має значення з точки зору доведення факту здійснення поставки газу.
Спірні обсяги природного газу не є обсягами природного газу постачальника ПАТ «НАК «Нафтогаз України», який не подавав номінацію для подання таких обсягів через точку входу в газотранспортну систему та не підписував акти приймання-передачі природного газу на такі обсяги природного газу, які (номінації та акти) є обов'язковою встановленою зазначеними нормами чинного законодавства та умовами вказаних договорів постачання природного газу умовою для підтвердження обставин фактичного вчинення господарської операції з постачання ПАТ «НАК «Нафтогаз України» таких обсягів природного газу відповідачу у травні, червні 2016 року та у квітні 2018 року.
Отже, матеріали справи свідчать, що відповідач дійсно без належних підстав для відбору з газотранспортної системи, безпідставно та без оформлення будь-яких договірних відносин з позивачем здійснив відбір 21,909 тис.куб.м природного газу.
Стаття 256 Цивільного кодексу України визначає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Положеннями ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідач, заперечуючи проти позову, просить суд застосувати строк позовної давності до вимог позивача.
Згідно з ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів»).
Предметом даного спору є вимога позивача про стягнення вартості безпідставно набутого в травні, червні 2016 року та квітні 2018 року майна - природного газу в обсязі 21,909 тис.куб.м, суд зазначає, що позивач в силу приписів Закону України «Про ринок природного газу» є суб'єктом ринку природного газу, а саме Оператором газотранспортної системи, на якого покладено обов'язок здійснювати балансування та функції оперативно-диспетчерського управління газотранспортною системою в економний, прозорий та недискримінаційний спосіб.
Наведене дозволяє дійти висновку, що позивач на підтвердження факту звернення до суду із даними позовними вимогами у межах трирічного строку позовної давності повинен надати такі докази, які підтверджують вжиття позивачем заходів з метою встановлення особи, якою безпідставно було відібрано природний газ із газотранспортної системи. Так, позивачем додано до позовної заяви звіти та реєстри, складені ПАТ «Київгаз», проте, не зазначено чому вказані звіти не могли бути отримані позивачем на запит ще в травні, червні 2016 року та квітні 2018 року. Наведене, дозволяє суду дійти висновку про наявність у АТ «Укртрансгаз» можливості довідатись про порушення своїх прав, починаючи з травня, червня 2016 року та квітня 2018 року, а отже, з цього періоду і слід відраховувати трирічний строк позовної давності. Таким чином трирічний строк для звернення до суду сплинув за вимогами про стягнення вартості безпідставно набутого в травні, червні 2016 року - в травні, червні 2019 року, а за вимогами про стягнення вартості безпідставно набутого в квітні 2018 року - у квітні 2021 року, проте позивач звернувся з даним позовом у серпні 2021 року.
Суд відхиляє доводи позивача, що про порушення своїх прав саме відповідачем він дізнався лише після розгляду справ за його позовами про стягнення оплати послуг балансування з АТ «НАК «Нафтогаз України» (справа №910/10225/16) та з АТ «Київгаз» (справа №910/11215/18), оскільки наявність спору між позивачем та третіми особами або необґрунтованість позовних вимог до певного відповідача не впливає на обчислення та перебіг строку позовної давності.
Отже, заява відповідача про застосування строків позовної давності приймається судом до уваги, оскільки суд на підставі досліджених доказів установив, що право позивача на захист якого він просить відповідачем порушено, а тому приймається рішення про відмову у задоволенні позову через пропуск строку позовної давності.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Укртрансгаз» не підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд
В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 16.11.2021
Суддя Владислав ДЕМИДОВ