ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.11.2021Справа № 910/6767/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Бенталь"
до Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав"
про визнання укладеним договору
Суддя Зеленіна Н.І.
Секретар судового засідання Дарменко В.В.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.
Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Бенталь" до Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" про визнання укладеним договору на кабельну ретрансляцію об'єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30.06.2021.
10.06.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність.
Протокольною ухвалою суду від 30.06.2021 долучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву та відкладено підготовче засідання на 28.07.2021.
Протокольною ухвалою суду від 28.07.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.08.2021.
Протокольною ухвалою суду від 18.08.2021 відкладено судове засідання на 07.09.2021.
Протокольною ухвалою суду від 07.09.2021 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 21.09.2021.
Протокольною ухвалою суду від 21.09.2021 відкладено судове засідання на 20.10.2021.
Протокольною ухвалою суду від 20.10.2021 оголошено перерву у судовому засіданні до 03.11.2021.
У судовому засіданні 03.11.2021 суд заслухав вступне слово представника позивача, який підтримував позовні вимоги, та вступне слово представника відповідача, який заперечував проти задоволення позову.
03.11.2021 у судовому засіданні суд дослідив зібрані в матеріалах справи докази, заслухав пояснення представників сторін, як щодо дослідження доказів, так і по суті позовних вимог та заперечень проти позову.
У судовому засіданні 03.11.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
22.07.2018 набув чинності Закон України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", яким було змінено порядок використання провайдерами програмної послуги об'єктів авторського і суміжних прав. Кабельну ретрансляцію творів, виконань, фонограм та відеограм виділено як окремий спосіб використання об'єктів права інтелектуальної власності.
Для цілей збору та розподілу винагороди (роялті) за кабельну ретрансляцію, наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 10.09.2019 №14 акредитовано організацію колективного управління - Громадську спілку "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" у сфері обов'язкового колективного управління - кабельна ретрансляція об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення, строком на три роки.
У період з 10.03.2020 по 09.04.2020 відбулись переговори між представниками провайдерів програмної послуги (профільними асоціаціями провайдерів програмної послуги - Спілкою кабельного телебачення України, Громадською організацією "Всеукраїнською асоціацією операторів кабельного телебачення і телеінформаційних мереж", Телекомунікаційною палатою України, Асоціацією правовласників та постачальників контенту) - та відповідачем.
Метою переговорів було встановлення остаточних тарифів за кабельну ретрансляцію об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення.
У результаті переговорів було затверджено тарифи за кабельну ретрансляцію об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення: у 2020 році сума за кожного абонента користувача становить 0,40 грн/місяць; 2021 рік - 0,90 грн/місяць; 2022 рік - 1,50 грн/місяць; 2023 рік - 2,00 грн/місяць; 2024 рік - 2,50 грн/місяць; 2025 рік - 3,00 грн/місяць.
Також на переговорах вирішено, що зобов'язання щодо нарахування винагороди на користь позивача виникають з 10.04.2020 відповідно до укладеного договору, про що було складено протокол щодо остаточних розмірів тарифів за кабельну ретрансляцію об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення.
Громадська спілка "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" звернулася до позивача із листом від 01.03.2021 "Щодо укладення договору про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об'єктів авторського права і суміжних прав", у якому відповідач повідомив позивача про необхідність укладення договору та про затвердження тарифів та типового проекту договору.
ТОВ "Телерадіокомпанія "Бенталь" (у відповідь на лист відповідача за вих. №02-01/03/21 від 21.03.2021) направив відповідачу лист за вих. №6/03 від 23.03.2021 із проектом договору для підписання відповідачем.
Листом за вих. №8/04 від 15.04.2021 позивач направив відповідачу лист-відповідь щодо протоколу розбіжностей, у якому позивач просив відповідача підписати договір у редакції, що запропонована ТОВ "Телерадіокомпанія "Бенталь". Також у зазначеному листі позивач зазначив, що 05.04.2021 отримав від відповідача підписаний договір з протоколом розбіжностей.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що позивачем відхилена запропонована відповідачем редакція договору.
Спір у справі виник у зв'язку із тим, що сторони не дійшли згоди щодо істотних умов договору, розбіжності між сторонами не врегульовані, а тому позивач звернувся до суду із даним позов про визнання укладеним договору.
Відповідач заперечуючи проти позовних вимог зазначає, що запропонована позивачем редакція договору не відповідає чинному законодавству, у запропонованій позивачем редакції наявна невідповідність передбачених умов взаємовідносин сторін нормативним документам, та наявні помилки.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
У разі невизнання стороною договору, укладення якого є обов'язком в силу вимог закону, права іншої сторони на укладення такого договору підлягають захисту судом на підставі пункту 1 частини 2 статті 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України).
Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Водночас, необхідно мати на увазі, що відповідно до ст. 184 Господарського кодексу України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів має здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами ст. 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
Отже, договір повинен бути розроблений та відповідати типовому договору. Законодавець забороняє відступати від змісту типового договору, затвердженого органом державної влади, сторони наділені правом тільки конкретизувати його умови (ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України).
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі 921/375/17-г/14.
Разом з тим, Громадська спілка "КАМП" є негосподарюючим суб'єктом - юридичною особою, провайдер програмної послуги - суб'єктом господарювання. Тому сторони спору вправі укласти господарський договір на основі вільного волевиявлення, погодивши на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Водночас ч. 3 ст. 179 ГК України передбачає випадки, коли укладення господарського договору є обов'язковим для сторін в силу прямої вказівки закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання.
При цьому у наведеній нормі Кодексу акцент зроблено на обов'язковості укладення господарського договору не усіма суб'єктами господарювання, а певними категоріями таких суб'єктів.
Оскільки згідно з ч. 6 ст. 12 Закон України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" обов'язкове колективне управління об'єктами авторського права і (або) суміжних прав здійснюється у такій сфері як кабельна ретрансляція об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення, Провайдер програмної послуги, який надає послугу кабельної ретрансляції і є тим суб'єктом господарювання, для якого норми цього Закону є обов'язковими.
У розумінні Закону про ефективне управління Провайдер програмної послуги має статус користувача. Згідно з ч. 3 ст. 20 цього Закону користувачі зобов'язані до початку використання у своїй діяльності об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім випадків, передбачених цим Законом та Законом України "Про авторське право і суміжні права", укласти з організацією колективного управління, яка здійснює управління майновими правами у відповідній сфері, договір про використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав.
Оскільки у такій сфері як кабельна ретрансляція об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади не рекомендують кабельним провайдерам як суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а тим більше, не затвердили типові договори, суд дійшов висновку про можливість виконання вимог ч. 3 ст. 20 Закону про ефективне управління шляхом укладення з Провайдером програмної послуги договору про використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав на погоджених сторонами умовах, однак з обов'язковим дотриманням вимог ч. 3 ст. 180 ГК України щодо обов'язкового погодження таких істотних умов як предмет, ціна та строк дії договору.
Згідно з правилом ч. 1 ст. 641 ЦК України, до якої відсилає ч. 7 ст. 179 ГК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.
На виконання вимог ч. 3 ст. 20 Закону про ефективне управління відповідачем було підготовлено проект договору, який розміщено на офіційному сайті спілки, який є у відкритому доступі, і умови якого є однаковими для всіх провайдерів кабельної ретрансляції.
Так, статтею 181 Господарського кодексу України передбачено загальний порядок укладання господарських договорів, відповідно до якого господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Як встановлено судом, між сторонами не досягнуто згоди щодо істотних умов договору, разом з тим, відповідачем було підписано проект договору у редакції протоколу розбіжностей.
Позивач не погоджується із протоколом розбіжностей, який складено відповідачем та зазначає про невідповідність запропонованої відповідачем редакції щодо подібного роду договорів.
Між сторонами відсутнє погодження щодо строку дії договору, предмету договору, території дії договору, визначення оплати за договором.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Судом встановлено, що примірний чи типовий договорі про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об'єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення, відповідними органами не розроблений.
Оцінюючи наданий позивачем проект договору суд дійшов наступних висновків.
Предмет договору позивач визначає наступним чином: "на умовах, визначених договором, користувач виплачує спілці компенсацію за використання об'єктів прав абонентами, а спілка зобов'язується узгоджувати з користувачем об'єкти авторського і суміжного права, на які поширюється дія ЗУ "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" та нести відповідальність у випадку пред'явлення претензій користувачу щодо використання об'єктів прав".
Разом з тим, відповідач здійснює діяльність у сфері обов'язкового колективного управління, та в даному випадку предметом договору є надання спілкою провайдеру дозволу на використання об'єктів прав шляхом кабельної ретрансляції на територію та зобов'язання останнього виплачувати спілці щоквартальну винагороду (відрахування).
Обов'язкове колективне управління - колективне управління майновими правами на об'єкти авторського права і (або) суміжних прав незалежно від їх наявності в каталозі організації колективного управління, що здійснюється акредитованими Установою організаціями у визначених цим Законом сферах.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" обов'язкове колективне управління поширюється на всю територію України та здійснюється щодо майнових прав усіх правовласників за відповідною категорією у сферах, щодо яких акредитовано організацію, у тому числі тих, що не укладали договір про управління об'єктами авторського права і (або) суміжних прав з акредитованою організацією, незалежно від обраного такими правовласниками способу управління належними їм правами.
Обов'язкове колективне управління не передбачає вилучення правовласником, повністю або частково, належних йому майнових прав з управління акредитованою організацією.
Ретрансляція - прийом і одночасна передача, незалежно від використаних технічних засобів, повних і незмінних телерадіопрограм або істотних частин таких програм, які транслюються мовником.
Відповідно до ст. 42 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» ретрансляція телерадіопрограм та передач, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення, на території України не обмежується. Порядок ретрансляції регулюється цим Законом.
З огляду на зазначене, суд погоджується із запереченнями відповідача щодо наданої позивачем редакції предмету договору, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону, сторони зобов'язані укласти договір щодо використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав. Окрім того, обов'язкове колективне управління поширюється на всю територію України та здійснюється щодо майнових прав усіх правовласників за відповідною категорією у сферах та не потребує погодження між сторонами договору конкретних об'єктів прав.
У договорі йдеться про всі без винятку об'єкти авторського і суміжних прав і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення.
Окрім того, із наданого позивачем проекту договору неможливо встановити територію дії договору.
Разом з тим, як вбачається із наданого позивачем проекту договору останнім частково враховані положення протоколу розбіжностей та включені в умови договору.
Хоча позивач у тексті позовної заяви заперечує проти законності поняття "щоквартальна винагорода", однак у проекті договору визначає його у редакції протоколу розбіжностей, зазначеній відповідачем.
Виходячи з положень частини 3 статті 631 ЦК України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 ЦК України є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати, по-перше, можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.
У переддоговірному спорі який виник щодо договору, укладання якого є обов'язковим в силу закону, фактично судовим рішенням утверджуються права та обов'язки для сторін цього договору зміст яких є обов'язковим в силу вимог закону або такі, що погоджені сторонами.
Відтак, оскільки такого погодження сторонами на попередній період судрм не встановлено, то відповідно, у суду відсутні підстави застосовувати умови договору до правовідносин, що виникли між сторонами на минуле.
Враховуючи викладене, днем укладення договору вважається день набрання чинності рішенням суду у даній справі. Разом з тим, за згодою сторін договір може бути укладено на минуле.
Доводи відповідача щодо того, що Громадська спідка не є акредитованою організацією судом відхиляються, оскільки не мають відношення до справи, з огляду на предмет позову.
Позивачем не обґрунтована його незгода із положеннями протоколу розбіжностей з посиланням на норми законодавства.
У зв'язку із вищезазначеним, суд вважає що розбіжності визначені у протоколі розбіжностей не були врегульовані у порядку визначеному ч. 5, 6 ст. 181 Господарського кодексу, а в силу положень ч. 7 ст. 181 даного кодексу договір про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об'єктів авторського права і суміжних прав, крім, прав організацій мовлення на програми організацій мовлення може бути таким, що укладений з урахуванням протоколу розбіжностей від 01.04.2021. Окрім того, позивачем частково включені умови із протоколу розбіжностей до проекту договору, що свідчить про часткове погодження з запропонованими відповідачем умовами протоколу розбіжносте'.
Разом з тим, враховуючи визнання сторонами необхідності укладення договору та відсутність типового (примірного) договору, сторони можуть укласти договір на погоджених умовах.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог та визнання укладеним договору у редакції запропонованій позивачем, оскільки між сторонами відсутнє погодження умов договору (вимога про врегулювання переддоговірного спору позивачем не висувалася), а запропонована позивачем редакція договору містить положення щодо істотної умови договору (предмет договору), яке суперечить положенням законодавства та меті договору.
З огляду на підписання відповідачем договору у редакції протоколу розбіжностей, яка відповідає положенням законодавства, суд не вбачає підстав для визнання укладеним договору, тим самим не вбачає підстав для втручання у волевиявлення сторін щодо згоди або незгоди з істотними умовами договору.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено суду належними та допустити доказами факт порушення відповідачем прав позивача та підстав для визнання укладеним договору у редакції позивача, у зав'язку з чим відмовляє у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Бенталь" до Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" про визнання укладеним договору.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 15.11.2021.
Суддя Н.І. Зеленіна