Справа № 191/2168/21
Провадження № 2/191/715/21
іменем України
16 листопада 2021 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Твердохліб А.В.
за участю секретаря Яришевої Н.В.
згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області в спрощеному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
12.07.2021 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна №108/Ф3, зареєстрованим на Придніпровській товарній біржі 23 вересня 1996 року за №108, та зареєстрованим КП «СМБТІ» 02 жовтня 1996 року в реєстровій книзі №92, за реєстром №148. Відповідач ОСОБА_2 є сином позивача, який у добровільному порядку з 2013 року за місцем реєстрації не проживає, що підтверджено довідкою від 07.07.2021 року виконавчого комітету Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області та довідкою про реєстрацію місця проживання особи. Наявність даної обставини перешкоджає позивачу в реалізації майнових прав щодо вказаного вище нерухомого майна, а саме: в отриманні субсидії на житлово-комунальні послуги. Посилаючись на ст. 405 ЦК України, позивач просить суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .
До початку проведення судового засідання позивач ОСОБА_1 надала суду заяву про підтримання позовних вимог, відсутність заперечення проти заочного розгляду справи та можливість розгляду справи за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи без його присутності, відзиву на позов не надав, хоча був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання.
Згідно умов та порядку, визначених ст.ст. 280, 281 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення.
Суд, дослідивши докази, викладені в письмових матеріалах справи, давши їм належну оцінку, встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна №108/Ф3, зареєстрованого на Придніпровській товарній біржі 23 вересня 1996 року за №108, та зареєстрованим КП «Синельниківське МБТІ» 02 жовтня 1996 року в реєстровій книзі №92, за реєстром №148 (а.с.3).
Відповідно до довідок виконавчого комітету Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 07.07.2021 року за №665, 667, підтверджено, що за адресою: АДРЕСА_1 , є зареєстрованим син ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , але за вказаною адресою він не проживає з 2013 року (а.с.4).
Згідно ст. 405 Цивільного кодексу України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Окрім того, положення статті 405 ЦК України регулює взаємовідносини власника жилого приміщення та членів його сім'ї, у тому числі у випадку втрати права власності власником, припинення з ним сімейних відносин або відсутності члена сім'ї власника без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом (Постанова Верховного Суду від 17.10.2018 року №521/17805/16-ц).
У відповідності до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст. 17 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими.
Відповідно до ст. 7 Закону України від 11. 12. 2003 року №1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», питання про зняття з реєстрації колишніх членів сім'ї власника залежить від вирішення питання про їх право проживання в цьому будинку (відсутність такого права, втрата права користування), яке регулюється ст. ст. 71, 72, 156 ЖК України та ст. 405 ЦК України.
Виходячи з того, що закон №1382-ІV є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст.7 цього Закону підлягають застосуванню до всіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, судом встановлено, що позивач є власником зазначеної вище квартири, реєстрація в ній відповідача, як колишнього члена сім'ї власника, створює позивачу ОСОБА_1 перешкоди у користуванні та розпорядженні даним майном, у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 17 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року, ст. 41 Конституції України, ч. 2 ст. 405 ЦК України, ст. 3 СК України, Закон України від 11. 12. 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», керуючись ст. ст. 10-13, 76-80, 189, 259, 263-268, 280, 281 ЦПК України суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Раївка Синельниківського району Дніпропетровської області, таким, що втратив право користування квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. В. Твердохліб