Справа № 191/2623/19
Провадження № 2/191/661/19
16 листопада 2021 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Твердохліб А.В.,
за участю секретаря - Яришевої Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права приватної власності на нежитлову будівлю, автомобіль та мисливську зброю в порядку спадкування за законом, -
09.07.2019 року позивач звернулася до суду із вищевказаною позовною заявою, вимоги у якій уточнила 27.07.2020 року (а.с.132-133), посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4 , з яким вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 26 березня 2013 року та проживала разом до реєстрації шлюбу з травня 2008 року. Вони вели спільне господарство. 20 серпня 2018 року державним нотаріусом Першої синельниківської державної нотаріальної контори заведена спадкова справа №198/2018 року до майна померлого ОСОБА_4 . Крім позивача, заяви про прийняття спадщини подали також діти спадкодавця від попереднього шлюбу: син ОСОБА_2 , дочка ОСОБА_5 . До спадкового майна входить:
- нежитлова будівля контори, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу 18 січня 2010 року, за реєстровим №52 та зареєстрованого КП «Синельниківське МБТІ» 27 січня 2010 року;
- автомобіль - мікроавтобус Merсedes-Benz Sprinter 311CDI, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;
- мисливську зброю-гладкоствольну рушницю ІЖ-27, К-12, 1978 року виготовлення, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Постановою державного нотаріуса Першої синельниківської нотаріальної контори від 12 квітня 2019 року позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_6 , оскільки в договорі купівлі-продажу нежитлової будівлі вказана площа 356 кв.м, а в довідці КП «Синельниківське МБТІ» №326 від 27.03.2019 року вказана загальна площа 351,9 кв.м.
Позивач вважає, що відповідачі повинні бути усунуті від права на спадкування на підставі ч.ч.3,5 ст. 1224 ЦК України, так як вони ухилялись від надання допомоги батькові ОСОБА_4 до дня його смерті, оскільки він тяжко хворів онкологічним захворюванням, знаходився у безпорадному стані, і потребував сторонньої допомоги, а відповідачі могли надати йому таку допомогу. В зв'язку із викладеними обставинами позивач ОСОБА_1 просить суд:
- встановити факт її проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 з травня 2008 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- визначити Ѕ частку ОСОБА_4 у спільному сумісному майні подружжя;
- визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на Ѕ частку у спільному сумісному майні подружжя та Ѕ частку нежитлової будівлі контори А-1, загальною площею 351,9 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з наступних приміщень: 1-коридор, площею 15,4 кв.м, 2-службове приміщенні, площею 9,9 кв.м, 3-службове приміщення, площею 18,7 кв.м, 4-службове приміщення, площею 20,1 кв.м, 5-службове приміщення, площею 18,7 кв.м, 6-підсобне приміщення, площею 9,9 кв.м, 7-підсобне приміщення, площею 13,1 кв.м, 8-підсобне приміщення, площею 9,6 кв.м, 9-підсобне приміщення, площею 19,5 кв.м, 10-службове приміщення, площею 8,4 кв.м, 11-службове приміщення, площею 6,4 кв.м, 12-коридор, площею 32,3 кв.м, 13-службове приміщення, площею 78,2 кв.м, 14-службове приміщення, площею 23,8 кв.м, 15-підсобне приміщення, площею 15, 9 кв.м, 16-службове приміщення, площею 40,5 кв.м, 17-службове приміщення, площею 9,9 кв.м, 18-сан.вузол, площею 1,6 кв.м.;
-автомобіль мікроавтобус Merсedes-Benz Sprinter 311CDI, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 );
- мисливську гладкоствольну рушницю ІЖ-27, К-12, 1978 року виготовлення, реєстраційний номер НОМЕР_2 ,
в порядку спадкування за законом, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , відсторонивши від спадкування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У відзиві на позов від 14.09.2020 року, від 21.09.2020 року представник відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , вказав на відсутність доказів, що діти спадкодавця умисно ухилялись від надання допомоги батькові за його життя, а також, що вони були обізнані щодо реальної потреби батька у піклуванні та допомозі і могли надавати таку допомогу. Так, відповідачі, після розлучення їх батьків у 1992 році, проживали з матір'ю в іншій області, а саме Вінницькій, з батьком вони рідко бачились. У 1986 році захворіла мати відповідачів, вони доглядали за нею та надавали матеріальну допомогу. ОСОБА_2 , ОСОБА_7 не мали достатнього заробітку або доходів, тому не мали можливості часто відвідувати свого батька, який проживав у м. Синельниковому Дніпропетровської області. Відповідачі не були обізнані тривалий час, що їх батько ОСОБА_4 мав онкологічне захворювання, потребував фізичної та матеріальної допомоги, про це вони дізналися за рік до його смерті. З того часу відповідачі почили частіше приїжджати до батька, відвідували його в лікарні та вдома, також спілкувалися в телефонному режимі. На запропоновану ними допомогу, ОСОБА_4 відмовлявся. Крім того, представник відповідачів посилався на відсутність доказів проживання позивача ОСОБА_1 із ОСОБА_4 до реєстрації шлюбу, а також вказав на несплату судового збору за даною вимогою. В зв'язку із зазначеним, представник відповідачів просив відмовити ОСОБА_1 у позові (а.с.101-105).
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , уточнені позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити. Просила встановити факт проживання однією сім'єю з травня 2008 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідач ОСОБА_7 пояснила, що спадкодавець ОСОБА_4 є її батьком. Він ніколи не казав, що хворіє. Про наявність у нього тяжкого захворювання вона дізналась від його двоюрідної сестри за рік, а то й менше, до дня його смерті. Вона приїздила у м. Синельникове в гості до батька у 2017 році, а коли її дитині у 2011 році було три роки, жила із ним, а потім ОСОБА_4 переїхав проживати до квартири ОСОБА_1 . Батько ніколи не просив матеріальної допомоги, хоча вона йому її пропонувала. Пред'явлений позов не визнає.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що про наявність у батька онкологічного захворювання дізнався за рік до смерті, тому відразу приїхав до нього. Пропонував допомогу, але батько відмовився, сказав, що впорається сам. Позивач ОСОБА_1 говорила, що його допомоги не потребують.
Представником відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , у судовому засіданні підтримано обставини, викладені у відзивах на позов просив відмовити в уточненому позові повністю.
Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснив суду, що з позивачем ОСОБА_1 має дружні стосунки. З ОСОБА_4 позивач ОСОБА_1 познайомилась у 2008 році, вони почали разом працювати у приватній справі, яку розпочала ОСОБА_1 та проживати разом як сім'я. До ОСОБА_4 приїздили його діти, вони спілкувались, а коли він захворів, то спілкування припинилось.
Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснила суду, що є подругою позивача ОСОБА_1 , знає, що відповідачі є дітьми ОСОБА_4 , але з ним вони не спілкувались, ніяких відносин не підтримували, вони йому не допомагали. ОСОБА_1 з ОСОБА_4 почала проживати з 2008 року, на той час позивач мала свій бізнес, декілька автомобілів, в тому числі і Мерседес.
Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснила суду, що є подругою позивача. ОСОБА_1 почала проживати з ОСОБА_4 у 2008 році. До цього часу вона мала свій бізнес, в неї була квартира та машини. Нерухоме майно, а саме магазин вони придбали вже у зареєстрованому шлюбі. Діти спадкодавця ОСОБА_4 , коли він захворів, перестали спілкуватись із ним, матеріальної допомоги на його лікування не надавали, хоча він казав, що завжди допомагав дочці ОСОБА_7 .
Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні пояснив, що позивач ОСОБА_1 , разом із ОСОБА_4 , почали проживати навесні 2008 року у квартирі позивача. Вона, на той час вже займалась підприємницькою діяльністю, мала нерухоме та рухоме майно. Коли ОСОБА_4 у 2014 році почав хворіти, його дітей поряд не було. Його обов'язки водія та грузчика почав виконувати ОСОБА_13 .
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, відповідача ОСОБА_2 , свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, зазначає наступне.
Під час розгляду справи судом досліджено довідку, видану ОСББ «Фортуна», в якій зазначено, що ОСОБА_4 без реєстрації мешкав з ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , з травня 2008 року по 17 червня 2018 року (а.с.177).
Дана обставина є також встановленою із показів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які, крім іншого, підтвердили, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 вели у вказаний період спільне господарство, набували у власність спільне нерухоме та рухоме майно.
26 березня 2013 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб, про що цієї ж дати відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Синельникове реєстраційної служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області складено відповідний актовий запис №40 (а.с.6).
Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (частина друга статті 3 СК України).
Відповідно до частини першої статті 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
Обов'язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин (рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99).
Вказаний висновок неодноразово використовувався Верховним Судом, зокрема у постановах від 18 березня 2019 року у справі № 357/6408/17, від 05 квітня 2019 року у справі № 387/938/17, від 16 травня 2019 року у справі № 467/404/17.
Суд, надавши належну правову оцінку доказам, дійшов висновку про те, що факт проживання позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_4 однією сім'єю, ведення спільного господарства, існування спільного побуту та взаємних прав і обов'язків мало місце у період з травня 2008 року до 25 березня 2013 року, оскільки реєстрація шлюбу відбулася 26.03.2013 року, що підтверджується достатніми, належними доказами.
Наявність викладених обставин спростовує невизнання позову представника відповідачів ОСОБА_8 щодо вимоги про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка ОСОБА_4 та жінки ОСОБА_1 без реєстрації шлюбу.
В період з травня 2008 року до 25 березня 2013 року, що є фактичним проживанням без реєстрації шлюбу та після реєстрації шлюбу з 26 березня 2013 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 набуто наступне майно:
-нежитлову будівлю контори, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 18.01.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Башкіною І.Ю., яка зареєстрована в цілій частині на праві приватної власності 27.01.2010 року за ОСОБА_4 (а.с.8);
-транспортний засіб Mercedes-Benz Sprinter 311CDІ, фургон маловантажний-В, Vin- НОМЕР_4 , сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований 04.10.2012 року за ОСОБА_4 (а.с.31);
-вогнепальну зброю - мисливську гладкоствольну рушницю ІЖ-27, К-12, 1978 року виготовлення, реєстраційний номер НОМЕР_2 , дозвіл на право зберігання та носіння якої зареєстровано 05.01.2009 року за №17 за ОСОБА_4 , та анульовано 18.06.2018 року, у зв'язку зі смертю власника, згідно довідки від 25.06.2019 року Дозвільної системи Синельниківського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області (а.с.41)
Відповідно до ч.1 ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
За ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Отже, наведеними нормами права передбачено презумпцію віднесення придбаного під час шлюбу майна до спільної сумісної власності подружжя. Це означає, що ні дружина, ні чоловік не зобов'язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі, оскільки воно вважається таким, що належить подружжю.
Якщо майно придбано під час шлюбу, то реєстрація прав на нього (транспортний засіб, житловий будинок чи іншу нерухомість) лише на ім'я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя.
У відповідності до ст. 1 Першого протоколу до Європейської Конвенції з прав людини та основних свобод, що згідно ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, про що 19.06.2018 року складено відповідний актовий запис №268 Синельниківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (а.с.5).
З огляду на викладене, нежитлова будівля, транспортний засіб та вогнепальна зброя є об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на підставі статті 60 СК України, їхні частки є рівними, а тому за позивачем слід визнати право власності на Ѕ частину від спірного майна. Інша Ѕ частка перерахованого майна є власністю спадкодавця ОСОБА_4 та підлягає поділу між спадкоємцями.
Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України, визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу спадкоємців за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Позивач ОСОБА_1 є дружиною спадкодавця ОСОБА_4 , а відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_7 є його дітьми, які згідно наданої суду копії спадкової справи №198/2018 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4 , у визначений законом 6-місячний строк звернулися до Першої синельниківської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини.
Постановою державного нотаріуса Першої синельниківської державної нотаріальної контори Монич Н.Д. від 20 серпня 2018 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке належить померлому ОСОБА_4 , у зв'язку із тим, що у договорі купівлі-продажу нежитлової будівлі контори, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченому приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Башкіною І.Ю. 18 січня 2010 року за реєстровим №52, вказана площа 356,0 кв.м, а у довідці КП «Синельниківське міжміське бюро технічної інвентаризації» вказана загальна площа 351,9 кв.м, тобто не співпадає загальна площа даної будівлі, тому як відбулося зменшення загальної площі у зв'язку з установленням внутрішніх перегородок між приміщеннями (а.с.10).
Але суд констатує, з огляду на довідку КП «Синельниківське МБТІ» Дніпропетровської області від 27.03.2019 року №326, що ці зміни площі не є самочинними і не потребують рішення, згідно з інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації, затвердженої Наказом Держбуду України від 24.05.2001 року №127 (зі змінами) (а.с.9).
Встановивши коло спадкоємців після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4 , суд зауважує, що належна йому Ѕ частка спадкового майна підлягає поділу між позивачем ОСОБА_1 , та відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_7 в рівних частинах, тобто по 1/6 часті кожному.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року зазначено, що державній реєстрації підлягають право власності на нерухоме майно.
У даній справі представником позивача ОСОБА_9 не доведено обставин, які зумовили б усунення від права на спадкування за ст. 1224 ЦК України дітей спадкодавця, тобто відповідачів, оскільки за життя ОСОБА_4 не розповідав про стан свого здоров'я, щодо потреб лікування, не тільки дітям, а й знайомим, друзям сім'ї, які підтвердили дану обставину, будучи допитаними в судовому засіданні в якості свідків. Крім того, матеріали справи не містять належних доказів того, що ОСОБА_4 під час хвороби знаходився у безпорадному стані. Із показів свідків підтверджено, що він до дня смерті самостійно пересувався, харчувався, і допомогу у побуті та матеріальному забезпеченні йому надавала дружина ОСОБА_1 . Відповідачі фактично дізналися про хворобу батька за рік до його смерті, від його двоюрідної сестри, а територіальна віддаленість місця проживання ОСОБА_2 , ОСОБА_7 суттєво вплинула на частоту їх зустрічей з батьком, їх спілкування фактично відбувалось у телефонному режимі. Представник позивача не підтвердила відповідними доказами змогу відповідачів надавати матеріальну допомогу ОСОБА_4 до дня його смерті (довідкою з податкової служби), а суд, в свою чергу позбавлений можливості збирати докази у справі.
Таким чином, з'ясувавши всі обставини у справі, суд дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , із відмовою у вимозі про усунення від права на спадкування відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_7 за недоведеністю.
Розподіл судових витрат здійснити на підставі ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 1216-1218, ч. 1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1221, ст.ст. 1224, 1258, 1261, ч. 5 ст. 1268 ЦК, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права приватної власності на нежитлову будівлю, автомобіль та мисливську зброю в порядку спадкування за законом, задовольнити частково.
Встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з травня 2008 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визначити, що частка у праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , становила Ѕ частку на:
-нежитлову будівлю контори, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;
-транспортний засіб Mercedes-Benz Sprinter 311CDІ, фургон маловантажний-В, Vin- НОМЕР_4 , сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;
вогнепальну зброю - мисливську гладкоствольну рушницю ІЖ-27, К-12, 1978 року виготовлення, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_9 у м. Алма-Ата, паспорт громадянина України Серії НОМЕР_5 , виданий 21 грудня 1999 року Синельниківським МРВ УМВС України в Дніпропетровській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , право приватної власності на Ѕ частку у спільному сумісному майні подружжя на:
-нежитлову будівлю контори, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;
-транспортний засіб Mercedes-Benz Sprinter 311CDІ, фургон маловантажний-В, Vin- НОМЕР_4 , сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;
-вогнепальну зброю - мисливську гладкоствольну рушницю ІЖ-27, К-12, 1978 року виготовлення, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_9 у м. Алма-Ата, паспорт громадянина України Серії НОМЕР_5 , виданий 21 грудня 1999 року Синельниківським МРВ УМВС України в Дніпропетровській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , право приватної власності, в порядку спадкування за законом, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , на 1/6 частку:
-нежитлової будівлі контори, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;
-транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 311CDІ, фургон маловантажний-В, Vin- НОМЕР_4 , сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;
-вогнепальної зброї - мисливської гладкоствольної рушниці ІЖ-27, К-12, 1978 року виготовлення, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
В іншій частині позовних вимог, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_7 на користь ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_9 у м. Алма-Ата, паспорт громадянина України Серії НОМЕР_5 , виданий 21 грудня 1999 року Синельниківським МРВ УМВС України в Дніпропетровській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , судовий збір у сумі 2552 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 28 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_8 на користь ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_9 у м. Алма-Ата, паспорт громадянина України Серії НОМЕР_5 , виданий 21 грудня 1999 року Синельниківським МРВ УМВС України в Дніпропетровській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , судовий збір у сумі 2552 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 28 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_9 у м. Алма-Ата, паспорт громадянина України Серії НОМЕР_5 , виданий 21 грудня 1999 року Синельниківським МРВ УМВС України в Дніпропетровській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , судовий збір на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів : 22030106, судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_7 на користь ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_9 у м. Алма-Ата, паспорт громадянина України Серії НОМЕР_5 , виданий 21 грудня 1999 року Синельниківським МРВ УМВС України в Дніпропетровській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , судовий збір у сумі, 384 ( триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_8 на користь ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_9 у м. Алма-Ата, паспорт громадянина України Серії НОМЕР_5 , виданий 21 грудня 1999 року Синельниківським МРВ УМВС України в Дніпропетровській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , судовий збір у сумі, 384 ( триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому рішення суду.
Повний текст рішення складено 17 листопада 2021 року.
Суддя А. В. Твердохліб