вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"27" жовтня 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/795/21
Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,
За участю секретаря судового засідання Мешко Р.В.
розглянувши позовну заяву Антимонопольного комітету України, м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю «Скайрім Компані», м. Ужгород про стягнення суми 679.998,00грн.
За участю представників:
від позивача - Прохоров Євгеній Іванович, витяг з ЄДРЮОФОПтаГФ - в режимі відеоконференції
від відповідача - не з'явився
за участі вільного слухача - Іванов Д.
Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайрім Компані», м. Ужгород про стягнення суми 679.998,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем штрафу на підставі рішення Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу №178-р від 30.03.2021, у зв'язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 339.999,00 грн. та пені у розмірі 339.999,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 30.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 907/795/21 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 27 жовтня 2021 року.
Позивач підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі доказами.
Пояснив, що звернення до суду зумовлено невиконанням відповідачем рішення Антимонопольного комітету України від 30.03.2021 №178-р яким визнано, що дії ТОВ «Скайрім Компані» щодо створення та підтримання системи договірних відносин, які забезпечують реалізацію світлих нафтопродуктів, переважно виробництва ПАТ «Укртатнафта», у всіх регіонах України за картковою системою «Авіас», які призвели до дотримання спільного підходу в ціноутворенні та спільних умов реалізації товару, порушенням, передбаченим п. 1 ч. 2 ст. 6 т п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються встановлення цін на світлі нафтопродукти.
Вказаним рішенням за зазначене порушення, на Відповідача накладено штраф у розмірі 339 999,00 грн.
Оскільки у встановлений законом строк відповідач суму штрафу не сплатив, позивач вважає, що такий підлягає стягненню в судовому порядку. Окрім того, відповідно до частини 5 статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, за кожний день прострочення сплати штрафу позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі півтора відсотка від суми штрафу який у зв'язку з обмеженням його розміру згідно розрахунку складає 339 999,00 грн.
18.10.2021 року відповідачем подано клопотання про розгляд справи за його відсутності та відзив на позовну заяву в якому зазначає про визнання позову.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (надалі також ГПК України) відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч. 2 ст. 191 ГПК України до ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (п. 4 ст. 191 ГПК України).
Суд враховує, що заява про визнання позову підписана уповноваженою особою - директором ТОВ «СКАЙРІМ КОМПАНІ» Юрченко О.В., засвідчено печаткою товариства, а заява не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 27.10.2021 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Антимонопольний комітет України (далі - Комітет) розглянувши матеріали справи № 143-26.13/153-16 про порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Скайрім Компані» (ідентифікаційний код 40473820) (далі - ТОВ «Скайрім Компані», Відповідач) законодавства про захист економічної конкуренції, прийняв рішення від 30.03.2021 № 178-р (далі - Рішення № 178-р), яким визнано, зокрема, дії ТОВ «Скайрім Компані» щодо створення та підтримання системи договірних відносин, які забезпечують реалізацію світлих нафтопродуктів, переважно виробництва ПАТ «Укртатнафта», у всіх регіонах України за картковою системою «Авіас», які призвели до дотримання спільного підходу в ціноутворенні та спільних умов реалізації товару, порушенням, передбаченим п. 1 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються встановлення цін на світлі нафтопродукти.
За зазначене порушення, на Відповідача накладено штраф у розмірі 339 999 (триста тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень.
Копія Рішення № 178-р була надіслана Комітетом разом із супровідним листом від 28.04.2021 № 144-26.13/01-6665 та отримана Відповідачем 05.05.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303505610167.
У встановлений частиною 3 статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” двомісячний строк відповідач накладений на нього штраф не сплатив.
Поряд з цим, відповідач Рішення № 178-р у судовому порядку не оскаржував.
Отже, Рішення № 178-р є законним та відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», є обов'язковим до виконання.
Оскільки штраф у сумі 399 999, 00 грн. відповідачем не сплачено, позивач звернувся до суду з позовом, яким просить стягнути суму штрафу в примусовому порядку.
Окрім суми штрафу, керуючись ст. 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, позивачем нараховано та поставлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі півтора відсотка від суми штрафу за кожний день прострочення який у зв'язку з обмеженням його розміру згідно розрахунку наданого позивачем складає 339 999,00 грн.
Згідно з частиною 1, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними узгодженими діями є дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.
Порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії (пункт 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Згідно зі ст. 51 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено суб'єкти відповідальності, види порушень та розмір штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які накладаються органами Антимонопольного комітету України.
При цьому, статтею 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" регламентовано, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу; протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
У той же час, відповідачем подано клопотання про розгляд справи за його відсутності та відзив на позовну заяву в якому зазначає про визнання позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав суд ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи викладене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, що підтверджують викладені в позові обставини, а також прийняте судом визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню повністю.
Судом було дотримано приписи ч. 2 ст. 191 ГПК України щодо перевірки повноважень на визнання позову представником відповідача, а також з огляду на їх нез'явлення до судового засідання та висловлене відповідачами прохання здійснювати розгляд справи без участі повноважного представника, суд наголошує на наслідках відповідної процесуальної дії, як визнання позову.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
В той же час, статтею 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено особливий порядок розподілу судових витрат, зокрема, у випадку визнання відповідачем позову.
Так, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічну норму містить і частина 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
За таких обставин, суд покладає судові витрати на відповідача в розмірі 50% сплаченого позивачем судового збору.
Інша ж частина судового збору підлягає поверненню за клопотанням особи, яка його сплатила, тобто позивача, за ухвалою суду (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 191, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст.231, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙРІМ КОМПАНІ» (88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, вул.Фединця Олександра, будинок 7, код ЄДРПОУ 40473820) в дохід загального фонду Державного бюджету України (реквізити для зарахування: одержувач - ГУК в Солом'янському районі міста Києва, код ЄДРПОУ: 37993783 банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100) суму 679 998,00 грн. (шістсот сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім гривень 00 коп.), в т. ч. 339 999,00 грн. штрафу та 339 999,00 грн. пені.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙРІМ КОМПАНІ» (88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, вул.Фединця Олександра, будинок 7, код ЄДРПОУ 40473820) на користь Антимонопольного комітету (вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035, ідентифікаційний код 00032767) суму 5 099,98 грн. (п'ять тисяч дев'яносто дев'ять гривень 98 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Видати накази на виконання рішення в порядку вимог п. 4 ст. 327 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено: 18.11.2021.
Суддя О. Ф. Ремецькі