вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"26" жовтня 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/441/21
Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,
За участю секретаря судового засідання Мешко Р.В.
розглянувши матеріали справи за позовом акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз”, м. Ужгород до Великолучківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області про стягнення суми 129 702,43 грн.
За участю представників:
від позивача - не з'явився.
від відповідача - не з'явився.
Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 129.702,43грн. компенсації вартості обсягів природного газу віднесених на небаланс АТ “Закарпатгаз”.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 15.06.2021 відкрито провадження у справі № 907/441/21 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 06 липня 2021 року.
Ухвалою суду від 06.07.2021 року підготовче засідання відкладено на 31.08.2021 року.
До початку підготовчого засідання від відповідача надійшла заява адвоката про вступ у справу як представника відповідача та клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 31.08.2021 року відкладено підготовче засідання на 21.09.2021 року.
Ухвалою суду від 21.09.2021 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 26 жовтня 2021 року.
Позивач заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Вказує на те, що незважаючи на те, що відповідача не було включено до Реєстру споживачів будь-якого постачальника в період з 1 по 10 березня 2021 року - відповідач продовжував здійснювати несанкціонований відбір природного газу, відібравши протягом березня 2021 року 8 966,48 куб. м. газу. 4
Зазначає, що з підстав передбачених підпунктом 2 пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ, АТ «Закарпатгаз» на адресу Великолучківської сільськоі ради Мукачівського району Закарпатської області було надіслано повідомлення №ЗК00008088 від 24.02.2021 про припинення (обмеження) газопостачання, запропонувавши у термін до 01.03.2021 підготyвати до опломбування газоспоживне обладнання. Проте, в порушення підпункту 2 пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ, споживач недопустив уповноважених представників товариства до об'єкта (об'єктів) споживача з метою припинення газопостачання 01.03.2021 р., про що складено відповідний акт про недопуск до припинення/обмеження газопостачання № 150 від 01.03.2021 р.
Відтак у зв'язку з несанкціонованим відбором, весь природний газ спожитий відповідачем протягом періоду з 01 березня 2021 р. віднесено на негативний небаланс АТ «Закарпатгаз» як оператора газорозподільної системи, що підтверджуються актом врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць березень 2021 року.
За доводами позивача перерахований до сплати об'єм природного газу становить 8 966,48 м. куб., а його вартість яку відповідач має компенсувати Оператору ГРМ АТ «Закарпатгаз » - становить 129 702,43 грн.
Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов.
Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали було надіслано на його офіційну юридичну адресу), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відтак, відповідно до положень ч.ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, який завершується розгляд справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) від 30.09.2015 року № 2494, відповідно до Закону України “Про ринок природного газу” затверджено Кодекс газорозподільних систем (надалі - Кодекс ГРМ), який визначає взаємовідносини Оператора газорозподільних систем (далі - Оператор ГРМ), яким є АТ “Закарпатгаз”, із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.
АТ “Закарпатгаз” є Оператором газорозподільних мереж (далі - Оператор ГРМ), який здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП № 201 від 16.02.2017 року.
Пункт 1 глави 1 Розділу VI Кодексу ГРМ визначає, що суб'єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог Кодексу ГРМ та укладення договору розподілу природного газу.
Відповідно до приписів статті 40 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно - правовими актами.
На підставі пункту 2 глави 1 розділу VI Кодексу ГРМ, доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року № 2498 (далі - Типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.
На виконання вимог статей 12 та 40 Закону України "Про ринок природного газу", Постанови НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2494 затверджено Типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір).
01.03.2021 між АТ «Закарпатгаз» (далі - Позивач) та Великолучківською сільською радою Мукачівського району Закарпатської області (далі - Великолучківська сільська рада, Відповідач) укладено типовий договір розподілу природного газу, шляхом підписання споживачем заяви-приєднання № 42ВВ880-995-21 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (далі - договір) та власне договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).
Відповідно до п. 2.1. договору, Позивач взяв на себе обов'язок надати Відповідачу послуги із розподілу природного газу, а Відповідач зобов'язався прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розміри, строки та порядку, що визначені Договором.
Відповідно до п. 3.1 договору споживач має право здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи за умови включення його до Реєстру споживачів будь-якого постачальника у періоді фактичного відбору/споживання природного газу, що в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку підтверджується оператором газотранспортної системи до початку такого періоду.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач не будучи включеним до Реєстру споживачів будь-якого постачальника в період з 1 по 10 березня 2021 року продовжував здійснювати несанкціонований відбір природного газу, відібравши протягом березня 2021 року 8 966,48 куб. м. газу.
3 підстав передбачених підпунктом 2 пунктy 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ, АТ «Закарпатгаз» на адресу Великолучківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області було надіслано повідомлення № ЗК00008088 від 24.02.2021 про припинення (обмеження) газопостачання, запропонувавши у термін до 01.03.2021 підготувати до опломбування газоспоживне обладнання.
В порушення підпункту 2 пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ, споживач не допустив уповноважених представників товариства до об'єкта споживача з метою припинення газопостачання 01.03.2021 р., про що складено відповідний акт про недопуск до припинення/обмеження газопостачання № 150 від 01.03.2021 р.
Відтак у зв'язку з несанкціонованим відбором, весь природний газ спожитий відповідачем протягом періоду з 01 березня 2021 р. віднесено на негативний небаланс АТ «Закарпатгаз» як оператора газорозподільної системи, що підтверджуються актом врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць березень 2021 року.
За доводами позивача перерахований до сплати об'єм природного газу становить 8 966,48 м. куб., а його вартість яку відповідач має компенсувати Оператору ГРМ АТ «Закарпатгаз » - становить 129 702,43 грн.
АТ «Закарпатгаз» листом від 16.04.2021 №88003.2-Сл-2704-0421 на адресу Великолучківської сільської ради надіслано акт наданих послуг та рахунок на їх оплату, з вимогою компенсувати дану суму обсягу природнього газу.
Вказана вимога залишена відповідачем без задоволення, що і стало приводом для звернення позивача, до суду.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з нормами статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Згідно з нормами статті 40 Закону України "Про ринок природного газу", розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.
За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.
Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором.
Договір розподілу природного газу є публічним.
Судом встановлено, що 01.03.2021 між АТ «Закарпатгаз» та Великолучківською сільською радою Мукачівського району Закарпатської області укладено типовий договір розподілу природного газу, шляхом підписання споживачем заяви-приєднання № 42ВВ880-995-21 до умов договору розподілу природного газу та договір розподілу природного газу.
Відповідно до п. 3.1 договору споживач має право здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи за умови включення його до Реєстру споживачів будь-якого постачальника у періоді фактичного відбору/споживання природного газу, що в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку підтверджується оператором газотранспортної системи до початку такого періоду.
За відсутності у споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб споживача на відповідний календарний період споживач не має право використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи.
Згідно з п. 3 гл. 5 розділу VI Кодексу ГРМ за відсутності у споживача діючого постачальника (якщо споживач не включений до Реєстру споживачів будь-якого постачальника) у відповідному розрахунковому періоді споживач не має права здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об'єкт.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач не будучи включеним до Реєстру споживачів будь-якого постачальника в період з 1 по 10 березня 2021 року продовжував здійснювати несанкціонований відбір природного газу, відібравши протягом березня 2021 року 8 966,48 куб. м. газу.
Відповідно до п. 5 розділу 1 Глави І Кодексу ГРМ несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу за відсутності споживача в Реєстрі споживачів постачальника будь-якого постачальника протягом розрахункового періоду; без укладення відповідного договору з постачальником; шляхом самовільного під'єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу.
Таким чином, оскільки відповідач у спірний період не був включений до Реєстру споживачів жодного постачальника, споживання природного газу, здійснене ним кваліфікується як несанкціонований відбір.
Пунктом 1 гл. 7 розділу VI Кодексу ГРМ передбачено, що Оператор ГРМ - позивач у справі - має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача, зокрема, у випадку відсутності споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника у відповідному розрахунковому періоді.
3 підстав передбачених підпунктом 2 пунктy 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ, АТ «Закарпатгаз» на адресу Великолучківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області було надіслано повідомлення № ЗК00008088 від 24.02.2021 про припинення (обмеження) газопостачання, запропонувавши у термін до 01.03.2021 підготувати до опломбування газоспоживне обладнання.
В порушення підпункту 2 пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ, споживач не допустив уповноважених представників товариства до об'єкта споживача з метою припинення газопостачання 01.03.2021 р., про що складено відповідний акт про недопуск до припинення/обмеження газопостачання № 150 від 01.03.2021 р.
У разі несанкціонованого відбору газу споживачем, весь відповідний обсяг природного газу, Оператор ГТС відносить на відповідного Оператора ГРМ а по прямому споживачу на оператора газотранспортної системи.
Матеріалами справи, а саме актами врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць березень 2021 р. підтверджено, що у зв'язку з несанкціонованим відбором, газ спожитий відповідачем протягом березня 2021 віднесено як негативний небаланс Закарпатгазу - оператору газорозподільної системи, що є підставою згідно приписів п.4 гл.5 розділу VI Кодексу ГРМ для компенсації останньому споживачем вартості таких обсягів, що розраховується за формулою В = Vф Ч Ц Ч К, де В - вартість природного газу, яка компенсується оператору ГРМ; ф - об'єм (обсяг) природного газу, фактично спожитий споживачем за період відсутності споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника; Ц - ціна закупівлі природного газу оператором ГРМ для покриття втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ у відповідний період. Оператор ГРМ щомісячно публікує на своєму веб-сайті інформацію про таку ціну та період її дії; К - коефіцієнт компенсації, який визначається на рівні 1,5, а якщо неврегульований небаланс станеться, як у спірному випадку, внаслідок відмови в доступі до об'єкта споживача для здійснення Оператором ГРМ припинення розподілу природного газу або внаслідок невиконання споживачем письмової вимоги Оператора ГРМ самостійно припинити (обмежити) споживання природного газу, коефіцієнт компенсації має становити 2.
З огляду на наведене АТ «Закарпатгаз» листом від 16.04.2021 №88003.2-Сл-2704-0421 на адресу Великолучківської сільської ради надіслано акт наданих послуг та рахунок на їх оплату, з вимогою компенсувати дану суму обсягу природнього газу.
Однак вказана вимога залишена відповідачем без задоволення.
Згідно з частиною другою статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Пунктом 4 ст. 611 цього Кодексу визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до розділу VI Кодексу ГРМ , судом здійснено перевірку розрахунку позивача вартості необлікованого газу та встановлено, що сума вказана позивачем є вірною та нарахована відповідно до дійсних вихідних даних, а також формули, передбаченої цим розділом.
За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо нарахування відповідачу 129 702,43 грн. вартості необлікованого об'єму та обсягу природного газу, як такі, що підтверджуються належними та допустимими доказами.
У зв'язку з чим, заявлені у справі позовні вимоги акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз”, м. Ужгород до Великолучківської сільської ради Мукачівського району про стягнення суми 129 702,43 грн. підлягають до задоволення повністю.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Великолучківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області (89625, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, село Великі Лучки, вулиця Гагаріна, будинок 37, код ЄДРПОУ 04350398) на користь Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз” (88015, Закарпатська обл., місто Ужгород, вулиця Погорелова, будинок 2, код ЄДРПОУ 05448610) суму 129 702,43 грн. (сто двадцять дев'ять тисяч сімсот дві гривні 43 коп.) вартості необлікованого об'єму природного газу.
3. Стягнути з Великолучківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області (89625, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, село Великі Лучки, вулиця Гагаріна, будинок 37, код ЄДРПОУ 04350398) на користь Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз” (88015, Закарпатська обл., місто Ужгород, вулиця Погорелова, будинок 2, код ЄДРПОУ 05448610) суму 2 270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано: 18.11.2021.
Суддя О. Ф. Ремецькі