61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
16.11.2021 Справа № 905/1998/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,
за участю секретаря судового засідання Вовк М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Дніпрополімермаш»
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»
про: стягнення 103947,44грн, з яких: пеня - 46132,51грн, 3% річних - 11099,86грн, інфляційні втрати - 46715,07грн.
за участю уповноважених представників сторін:
від позивача: Варган Анна Олександрівна (ордер серії АЕ№1101415 посвідчення №2300 від 07.11.2019)
від відповідача: не з'явився,
18.10.2021, шляхом направлення поштового відправлення Приватне акціонерне товариство «Дніпрополімермаш» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про стягнення 103947,44грн, з яких: пеня - 46132,51грн, 3% річних - 11099,86грн, інфляційні втрати - 46715,07грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором від 24.04.2017 №981 із вчасної оплати поставленої продукції, що стало підставою для нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних збитків.
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2021 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.
Ухвалою суду від 26.10.2021, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1998/21; справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; судове засідання призначено на 16.11.2021 року о 10:15 год.
28.10.2021 електронною поштою до суду від відповідача надійшло заперечення по справі проти вирішення спору в господарському суді, в якому останній просить залишити позовну заяву без розгляду та судові витрати покласти на позивача.
01.11.2021 електронною поштою до суду від відповідача надійшло пояснення по справі проти вирішення спору в господарському суді, в якій останній просить залишити позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Дніпрополімермаш» про стягнення 103 947,44 грн. договором №981 від 24.04.2017р. по справі №905/1998/21 - без розгляду.
В обґрунтування правової позиції в частині наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду відповідач посилається на п.14.2 договору №981 від 24.04.2017, яким визначено, що спори, майнові вимоги за якими не перевищують еквівалент 10 000 доларів США (з урахуванням обмінного курсу НБУ на дату виникнення вимог) по основній сумі зобов'язань, вирішуються в Постійно діючому Регіональному Третейському суді України при Асоціації “Регіональна правова група” (відповідно до Регламенту даного суду), рішення якого є остаточним і обов'язковим для Сторін і підлягає виконанню Сторонами у строки, зазначені в рішенні суду, вказуючи, що на момент звернення позивача до суду 18.10.2021р. еквівалент 10 000 доларів США (з урахуванням, обмінного курсу НБУ) складав 263 419,00 грн. (10 000 доларів США х 26,3419 грн. (офіційний курс 1 долара США станом на 18.10.2021.), із змісту позовної заяви вбачається, сума позовних вимог складає 103947,44грн, тобто менше 10 000 доларів США.
Крім того, відповідач вказує, що позовні вимоги випливають із спірного договору входять до поняття основна сума зобов'язань, оскільки згідно приписів ст.625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання, нарахування пені передбачено п. 7.2 договору.
09.11.2021 шляхом поштового направлення до суду від позивача надійшло заперечення проти пояснень відповідача стосовно вирішення спору в господарському суді, в якому останній просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Дніпрополімермаш» без розгляду, враховуючи той факт, що стягнення суми основного зобов'язання не є предметом позовних вимог у справі №905/1998/21, заявлені позовні вимоги щодо стягнення 3% річних в сумі 11099,86грн, інфляційні втрати в сумі 46715,07грн, що нараховані на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України та виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, та пені в сумі 46132,51грн, що згідно ст. 230 Господарського кодексу України є штрафною санкцією.
Представник позивача у судове засідання 16.11.2021 з'явився, підтримує позовні вимоги у повному обсязі, просить відмовити у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки до спірних правовідносин п. 14.2 договору не відноситься, оскільки вимоги щодо стягнення основної заборгованості не заявлені, заявлені вимоги щодо стягнення пені, 3%річних та інфляційних нарахувань.
Представник відповідача у судове засідання 16.11.2021 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений шляхом направлення ухвали на офіційну електронну адресу суду.
Суд розглянув у відкритому судовому засіданні з виходом до нарадчої кімнати клопотання відповідача №09/165 від 28.10.2021 про залишення позовної заяви без розгляду, та зазначає наступне.
Згідно п.9.2 договору №981 від 24.04.2017, що укладений між сторонами у справі, відповідно до якого, у випадку, якщо спори та розбіжності, що виникли у зв'язку із цим договором або відносно його укладення, зміни, порушення, розірвання, недійсності, не будуть врегульовані шляхом переговорів, їх вирішення здійснюється відповідно до матеріального права України наступним шляхом:
-спори, майнові вимоги за якими перевищують еквівалент 10 000 доларів США (з урахуванням обмінного курсу НБУ на дату виникнення вимог) по основній сумі зобов'язань, вирішуються в господарських судах України (у відповідності до діючого законодавства України);
-спори, майнові вимоги за якими не перевищують еквівалент 10 000 доларів США (з урахуванням обмінного курсу НБУ на дату виникнення вимог) по основній сумі зобов'язань, вирішуються в Постійно діючому Регіональному Третейському суді України при Асоціації “Регіональна правова група” (відповідно до Регламенту даного суду), рішення якого є остаточним і обов'язковим для Сторін і підлягає виконанню Сторонами у строки, зазначені в рішенні суду.
Закінчення строку дії даного договору не призводить до припинення викладеної в даному договорі угоди Сторін щодо порядку вирішення спорів.
Відповідач у тексті клопотання помилково посилається на п. 14.2 договору, наводячи аналогічний зміст його умов.
У договорі №981 від 24.04.2017 п.14.2 взагалі не існує.
На момент звернення Позивача до суду, що відбулось 18.10.2021, еквівалент 10 000 доларів США (з урахуванням, обмінного курсу НБУ) складав 263 419,00 грн. (10 000 доларів США х 26,3419 грн. (офіційний курс 1 долара США станом на 18.10.2021.).
Як вбачається із змісту позовної заяви, сума позовних вимог складає в цілому 103947,44 грн., тобто є меншою 10 000 доларів США.
До складу позовних вимог входять вимоги про стягнення 3% річних в сумі 11099,86грн, інфляційних втрат в сумі 46715,07грн, що нараховані на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, та пеня в сумі 46132,51грн, нарахована згідно п. 7.2 договору.
Рішенням Конституційного Суду України № 1-рп/2008 від 10.01.2008 визначено, що третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності, яку третейські суди здійснюють на підставі законів України шляхом застосування, зокрема, методів арбітрування. Здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої в абзаці сьомому статті 2, статті 3, є здійсненням ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного частиною п'ятою статті 55 Конституції України. Третейські суди не віднесені до системи судів загальної юрисдикції (стаття 125 Конституції України). Таким чином, третейські суди не здійснюють правосуддя, їх рішення не є актами правосуддя, а самі вони не входять до системи судів загальної юрисдикції.
Згідно з нормами статей 3, 5, 7, 12 Закону України «Про третейські суди» передача спору на розгляд третейського суду є визначеним законом правом відповідних юридичних та/або фізичних осіб, яке реалізується шляхом укладення угоди між цими сторонами про передачу спору на вирішення третейським судом, а угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
Отже, третейська угода щодо передачі спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є угодою про обрання одного із способів вирішення спору.
Таким чином, факт включення сторонами в Договір третейського застереження, яке міститься в пункті 9.2 відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про третейські суди».
Приписами статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Однак за своєю суттю суми 3% річних та інфляційних втрат, незважаючи на те, що входять до складу грошового зобов'язання, не відносяться до поняття основна сума зобов'язання, оскільки це саме та сума, на яку вказані нарахування здійснюються, у разі прострочення її оплати.
Пеня, яку позивач заявив до стягнення у судовому порядку, нарахована на підставі п.7.2 договору - у разі порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати обладнання, покупець сплачує пеню в розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у відповідний період.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно, після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника внаслідок невиконання або несвоєчасне виконання обов'язку.
Таким чином, пеня, виходячи з змісту ст. 549 Цивільного кодексу України та п. 7.2 договору також нараховується на суму заборгованості, що є основною, у певному порядку та розмірі.
Виходячи з умов укладеного між сторонами договору №981 від 24.12.2017 року, при розгляді даного спору не можуть застосовуватись положення п.9.2 договору в частині вирішення спору, майнові вимоги за якими не перевищують еквівалент 10000 доларів США (з урахуванням обмінного курсу НБУ на дату виникнення вимог) по основній сумі зобов'язань Постійно діючим Регіональним Третейським судом України при Асоціації “Регіональна правова група” (відповідно до Регламенту даного суду) у зв'язку із відсутністю у предметі позовних вимог вимоги про стягнення основної суми зобов'язань.
Як вбачається з тексту позовної заяви, на час звернення з позовом основне зобов'язання по оплаті обладнання вже відповідачем виконане, але з порушенням строків, що й привело до звернення до суду з вимогами про стягнення пені, 3%річних та інфляційних нарахувань.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання позивача про залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ч.2 ст.232 Господарського процесуального кодексу України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
За приписами ч. 1 ст.252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із ч.2 ст.216 Господарського процесуального кодексу України якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
Частиною 3 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.
На підставі викладеного, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи та створення належних умов учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення спору у цьому судовому засіданні, що є підставою для оголошення перерви у судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 216, 232, 234, 235, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
В задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Оголосити перерву в судовому засіданні до 07.12.2021 року о 11:00 год. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Донецької області (зала судового засідання № 310).
Повідомити сторін про місце, час та дату слухання справи. Явка представників сторін у судове засідання є необов'язковою.
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці Господарського суду Донецької області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: dn.arbitr.gov.ua.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає, набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя А.М. Устимова