Справа № 183/3656/21
№ 2/183/2857/21
17 листопада 2021 року м.Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Оладенко О.С.
за участю секретаря судового засідання - Гончарової С.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадженняу у приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 у якому просить стягнути з відповідачів у солідарному порядку на його користь заборгованість за договором позики у сумі 2200 доларів США, пеню за несвоєчасне повернення позики у сумі 553,04 долари США, а разом - 2753,04 долари США.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 26 травня 2020 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики грошових коштів. Відповідно до укладеного договору відповідач отримав від позивача грошові кошти у сумі 2200 доларів США. Сторони домовилися, що цей договір є розпискою, передання коштів позикодавцем позичальнику фактично відбулося в день підписання цього договору. Відповідач взяв на себе зобов'язання повернути кошти готівкою у строку до 31 грудня 2020 року шляхом внесення коштів згідно визначеного договором графіку. Також договором передбачено, що за користування сумою позики після спливу строку кожного окремого платежу, позичальник зобов'язується додатково до суми позики сплачувати позичальнику пеню у розмірі 40% річних від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, за кожен день прострочення такого платежу. Відповідач зобов'язання за договором позики не виконав, не повернув у зазначений строк суму позики та не сплатив пеню. Посилаючись на зазначені обставини просить задовольнити його позов.
Ухвалою суду від 15 червня 2012 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, позов просить задовольнити.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомив. Будь - яких заяв та клопотань від відповідача не надходило, правом на подання відзиву не скористався.
У зв'язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Суд, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
26 травня 2021 року між ОСОБА_1 , як позикодавцем з однієї сторони, та ОСОБА_2 , як позичальником, з другої сторони, укладено договір позики грошових коштів. Відповідно до п.1-3 зазначеного договору, позикодавець передав, а позичальник прийняв у власність грошові кошти у сумі 2200 доларів США. Сторони засвідчили, що передання коштів позикодавцем позичальнику фактично відбулося в день підписання цього договору. Зазначену суму позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві готівкою до 31 грудня 2020 року шляхом передачі позичальником грошових коштів згідно визначеного договором графіку: до 30.06.2020 року - 300,00 (триста) доларів СИТА, до 31.07.2020 року - 300,00 (триста) доларів США, до 31.08.2020 - 300,00 (триста) доларів США, до 30.09.2020 року - 300,00 (триста) доларів США, до 31.10.2020 року - 300,00 (триста) доларів США, до 30.11.2020 року - 350,00 (триста п'ятдесят) доларів США, до 31.12.2020 року - 350,00 (триста п'ятдесят) доларів США.
Як зазначено у п.7 укладеного сторонами договору, позика вважається повернутою в повному обсязі в момент передання позикодавцеві повної грошової суми, що позичалася. Підтвердженням повернення грошових коштів - кожного чергового платежу згідно п. З цього Договору, є лист позикодавця про отримання від позичальника коштів у відповідній сумі на певну дату, а також надання листа про повний розрахунок за ним Договором після повернення всієї суми позики.
Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження факту виконання зобов'язань за договором позики.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 3 ст. 545 ЦК України передбачено, що наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно з ч. 1, ч. 4 ст. 545 ЦК України прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання зобов'язання частково або в повному обсязі. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.
Як погодили сторони, укладений ними 26 травня 2020 року договір є розпискою (п.18 договору), тобто борговим документом, наявність якого у позивача свідчить про невиконання боржником свого обов'язку.
Оскільки позивач надав відповідачу ОСОБА_3 обумовлену договором суму грошових коштів, а відповідач зобов'язання з її повернення не виконав, позовні вимоги в частині стягнення суми позики обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог про стягнення пені суд виходить з наступного.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, відповідно до п. 8 Договору позики, за користування сумою позики після спливу строку зазначеного в п. 3 цього Договору, в тому числі для кожного окремого платежу, позичальник зобов'язується додатково до суми позики сплачувати позикодавцю пеню у розмірі 40 відсотків річних від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання - простроченого згідно п. 3 цього Договору відповідного платежу, за кожен день прострочення такого платежу.
Згідно п. 9 Договору позики, пеня нараховується щодня, але за день повернення позики пеня не нараховується.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, розмір пені за порушення зобов'язань складає 553,03 долари США. Вказаний розрахунок позивачем виконано вірно, підстав не погоджуватися з ним у суду немає.
Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути пеню у зазначеному розмірі.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 грн., які позивач поніс при зверненні до суду з цим позовом.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.12,81,141,247,263-265, 280-283 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики, укладеним 26 травня 2020 року у сумі 2753 (дві тисячі сімсот п'ятдесят три) долари США 04 центи, яка складається з наступного - 2200 доларів США - заборгованість за сумою позики, 553,04 долари США - пеня.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;
Повне судове рішення складено і підписано 17 листопада 2021 року .
Суддя Оладенко О.С.