Справа № 182/1037/21
Провадження № 2-о/0182/161/2021
Іменем України
16.11.2021 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Кобеляцької-Шаховал І.О.
секретар Іванова Т.С.
за участю представника заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа - приватний нотаріус Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Іопель Сергій Олександрович, про встановлення факту родинних відносин, -
Заявник ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин, посилаючись на наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 14 грудня 2020 року за № НОМЕР_2 . Померла була дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 03.10.2007 (повторне) року № НОМЕР_3 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на майно, яке належало померлій. З метою отримання належної заявнику частки спадкового майна, що належала його дружині на момент смерті, заявник звернувся з відповідною заявою до приватного нотаріуса Нікопольського міського нотаріального округу Іопеля С.О. Однак, нотаріусом було встановлено, що в наданому ним свідоцтві про укладення шлюбу, виданому 03 жовтня 2007 року (повторне) серії НОМЕР_4 відділом записів актів громадянського стану по м.Нікополю Нікопольського міськрайонного управління юстиції, прізвище дружини заявника після одруження 17.02.1982 року повинно було змінитися з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ». Померла ОСОБА_3 після укладання шлюбу прізвище не змінила і не отримала паспорт, оформлений на прізвище « ОСОБА_5 ». Весь цей час його дружина жила з прізвищем « ОСОБА_4 ». З цим прізвищем вона придбала квартиру АДРЕСА_1 . Враховуючи вищевикладене, приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Іопелем С.О. було надано лист № 77/02-14/04/2021 від 04.02.2021 року, яким фактично йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії та рекомендовано у судовому порядку встановити родинні відносини з померлою ОСОБА_3 . Таким чином, вказана розбіжність у прізвищі його дружини у свідоцтві про смерть та свідоцтві про укладання шлюбу не дають можливості оформити йому свідоцтво про право на спадщину після смерті дружини. Той факт, що померла ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були чоловіком та дружиною, мешкали разом, вели спільне господарство, тобто були однією сім'єю, підтверджується наступним:
- свідоцтвом про шлюб, виданим 03 жовтня 2007 року (повторне) серії НОМЕР_4 відділом записів актів громадянського стану по м.Нікополю Нікопольського міськрайонного управління юстиції;
- довідкою про склад сім'ї від 09.02.2021 року, виданою ОСББ «Першотравнева- 24»;
- актом опитування (отримання пояснень) очевидців - осіб, яким відомі фактичні обставини по справі, що знаходиться в проваджені адвоката від 10.02.2021 року ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
Відповідно до ч.7 ст.20 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст.76-79 ЦПК України, акт опитування є належним та допустимим доказом у справі. Враховуючи викладене та те, що заявник не має можливості іншим чином документально підтвердити факт наявності родинних відносин між ним ОСОБА_2 і померлою ОСОБА_3 , заявник не може отримати свідоцтво про право на спадщину. Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану. Відповідно до статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про становлення фактів, що мають юридичне значення. Згідно пункту 1 статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. За таких обставин звернувся до суду.
В судове засідання заявник не прибув, надав заяву про розгляд справи у свою відсутність, заяву підтримав та просив суд її задовольнити (а.с.57).
Представник заявника в судовому засіданні заяву свого довірителя підтримав і також просив суд заяву задовольнити, наголосивши, що свідки підтвердять факти, викладені в заяві.
Заінтересована особа - приватний нотаріус Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Іопель Сергій Олександрович - в судове засідання також не прибув, надав до суду заяву про розгляд справи у свою відсутність (а.с.58).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод”, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Згідно п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення.
Згідно до положень ст.106 Житлового кодексу Української РСР, неповнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача.
Відповідно до ст.64 Житлового кодексу Української РСР, до членів сім"ї наймача належить дружина наймача, їх діти і батьки.
Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 14.12.2020 року за № НОМЕР_2 (а.с.6). Померла була дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 03.10.2007 (повторне) року № НОМЕР_3 (а.с.5). Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на майно, яке належало померлій (а.с.8). З метою отримання частки спадкового майна, що належала дружині на момент смерті, заявник звернувся з відповідною заявою до приватного нотаріуса Нікопольського міського нотаріального округу Іопеля С.О. Однак, нотаріусом у видачі свідоцтва про спадщину заявнику було відмовлено (а.с.7), оскільки ним встановлено, що в свідоцтві про укладення шлюбу, виданому 03.10.2007 року (повторне) серії НОМЕР_4 відділом записів актів громадянського стану по м.Нікополю Нікопольського міськрайонного управління юстиції, прізвище дружини заявника після одруження 17.02.1982 року повинно було змінитися з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ». Померла ОСОБА_3 після укладення шлюбу прізвище не змінила і не отримала паспорт, оформлений на прізвище « ОСОБА_5 ».
Судом встановлено, що весь цей час дружина заявника по справі жила з прізвищем « ОСОБА_4 ». З цим прізвищем ОСОБА_3 придбала квартиру АДРЕСА_1 (а.с.8). Таким чином, вказана розбіжність у прізвищі його дружини у свідоцтві про смерть та свідоцтві про укладання шлюбу не дають можливості оформити заявнику свідоцтво про право на спадщину після смерті дружини. Той факт, що померла ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були чоловіком та дружиною, мешкали разом, вели спільне господарство, тобто були однією сім'єю, підтверджується:
- свідоцтвом про шлюб, виданим 03.10.2007 року (повторне) серії НОМЕР_4 відділом записів актів громадянського стану по м.Нікополю Нікопольського міськрайонного управління юстиції (а.с.5);
- довідкою про склад сім'ї від 09.02.2021 року, виданою ОСББ «Першотравнева- 24» (а.с.9);
Крім того, в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які також підтвердили викладені в заяві факти.
Так, свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що вона - сусідка заявника більше 40 років. Вона також кума доньки заявника. Заявник - дядько ОСОБА_12 , а його дружина - ОСОБА_13 . Потім вони одружились, але чи змінювала вона прізвище, чи ні - не знає. Їх дітей звуть ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . Діти носять батькове прізвище ОСОБА_4 .
Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що він - хороший товариш заявника та співробітник. Крім того, він - сусід по дачі. Знає дружину заявника ОСОБА_16 з 1972 року. Разом зі своєю дружиною були на весіллі у сина заявника ОСОБА_14 . В них ще є донька ОСОБА_15 . Знає від заявника, що після одруження ОСОБА_17 та ОСОБА_18 вона не поміняла прізвище, але ОСОБА_17 про це дізнався лише після звернення до нотаріуса.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги ОСОБА_2 знайшли своє підтвердження дослідженими в судовому засіданні доказами та показаннями свідків, а тому є підставою для задоволення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12-13, 76-81, 258-259, 264-265, 315, 354-355, суд, -
Заяву ОСОБА_2 - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ), та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнавши ОСОБА_3 дружиною ОСОБА_2 .
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал