Ухвала від 17.11.2021 по справі 205/9958/21

Єдиний унікальний номер 205/9958/21

Провадження №1-кс/205/1862/21

УХВАЛА

17 листопада 2021 року м. Дніпро

Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого - ОСОБА_4 , розглянувши матеріали клопотання слідчого СВ ВП № 3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене із прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12021046690000638 від 22.09.2021 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця м. Дніпропетровська, не зареєстрованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

ВСТАНОВИВ:

До Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло зазначене клопотання, в якому слідчий просив обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

У своєму клопотанні слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи раніше засудженим 04.06.2021 року за вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до обмеження волі строком на 1 рік та на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік, належних висновків для себе не зробив та вчинив нове кримінальне правопорушення проти власності.

Так, ОСОБА_5 , 18 вересня 2021 року приблизно о 13 годин 30 хвилин (більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено) перебував у під'їзді будинку АДРЕСА_2 , разом з раніше знайомим йому, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де мешкав останній.

У цей час у ОСОБА_5 раптово виник злочинний умисел, спрямований на повторне заволодіння чужим майном, а саме мобільним телефоном Redmi Note 9 Pro Tropical Green 6 Gb RAM 128 Gb ROM Imei 1: НОМЕР_1 , Imei 2: НОМЕР_2 , шляхом зловживання довірою.

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел ОСОБА_5 , перебуваючи у вищевказаному місці та час, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, попросив у ОСОБА_6 передати йому мобільний телефон Redmi Note 9 Pro Tropical Green 6 Gb RAM 128 Gb ROM Imei 1: НОМЕР_1 , Imei 2: НОМЕР_2 , з метою здійснення телефонного дзвінка. Так, ОСОБА_6 , довіряючи ОСОБА_5 і сподіваючись на те, що після телефонного дзвінка, останній поверне йому мобільний телефон Redmi Note 9 Pro Tropical Green 6 Gb RAM 128 Gb ROM, добровільно передав йому вказаний мобільний телефон.

Після цього, ОСОБА_5 взяв вищевказаний мобільний телефон, заздалегідь розраховуючи на його заволодіння, тобто знаючи про те, що вказаний мобільний телефон він не поверне, скориставшись тим, що потерпілий зайшов до свого місця мешкання, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись майном на власний розсуд.

Своїми умисними діями спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду, згідно судово-товарознавчої експертизи № 35081-21 від 11.10.2021 року, у розмірі 5319 гривень 00 копійок.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виразилися у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

16.11.2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Заслухавши думку прокурора та слідчого, які підтримали клопотання і просили його задовольнити, обґрунтовуючи свою позицію наявними у вказаному кримінальному провадженні ризиками, вказаними у клопотанні, заслухавши пояснення підозрюваного, який не заперечував проти задоволення клопотання слідчого, дослідивши матеріали клопотання та наглядового провадження, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Із матеріалів наглядового провадження вбачається, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні нетяжкого злочину, відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 190 КК України, та карається позбавленням волі на строк до 5 років.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Зокрема у розумінні практики ЄСПЛ тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , слідчий суддя, відповідно до ст. 178 КПК України, враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, яке відноситься до категорії нетяжких злочинів, за який законом передбачене покарання до 5 років позбавлення волі, раніше судимий, підозрюється у вчиненні злочину в період іспитового строку, не одружений, офіційно не працевлаштований, на утримані непрацездатних та неповнолітніх осіб не має, не зареєстрований, проживає за адресою: АДРЕСА_3 , стійких соціальних зв'язків та постійного джерела доходу не має, та перебуваючи на свободі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Таким чином, усі зазначені обставини, дають обґрунтовані підстави вважати недоцільним застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, оскільки це не зможе забезпечити недопущення ризиків для даного кримінального провадження, передбачених ст. 177 КПК України, а також, з урахуванням положень ч. 3 ст. 183 КПК України, суд вважає, що 47580,00 грн. (2379,00 грн. х 20 = 47580,00 грн.) є достатнім та адекватним розміром застави, яка може бути внесена в якості забезпечення виконанням підозрюваним покладених на нього обов'язків.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 183-184, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24:00 год. 13 січня 2022 року включно.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків у 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 47580,00 грн. (сорок сім тисяч п'ятсот вісімдесят гривень).

У разі внесення застави у визначеному розмірі, вважати, що до ОСОБА_5 обраний запобіжний захід у вигляді застави із встановленням наступних обов'язків:

- прибувати до слідчого та/або прокурора за першим викликом;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Повідомити ОСОБА_5 , що невиконання обов'язків, покладених на підозрюваного ухвалою слідчого судді є підставою для заміни вказаного запобіжного заходу на більш жорсткий.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
101174436
Наступний документ
101174438
Інформація про рішення:
№ рішення: 101174437
№ справи: 205/9958/21
Дата рішення: 17.11.2021
Дата публікації: 02.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Новокодацький районний суд міста Дніпра
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (17.11.2021)
Дата надходження: 17.11.2021
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
БАСОВА НЕЛЛЯ ВОЛОДИМИРІВНА
суддя-доповідач:
БАСОВА НЕЛЛЯ ВОЛОДИМИРІВНА