Справа № 177/1083/20
Провадження № 1-кп/177/36/21
18 листопада 2021 року м. Кривий Ріг
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
судді - ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040450000369 від 20.07.2020 щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,
за участі:
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_3 ОСОБА_6
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ОСОБА_7
Криворізьким районним судом здійснюється судовий розгляд вказаного кримінального провадження.
17.11.2021 прокурором подано клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо кожного з обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, які були підставою для застосування запобіжного заходу та продовження цього ж запобіжного заходу та які на даний час не зменшилися і продовжують існувати. Прокурор вважала, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку кожного з обвинувачених. Вказувала, що згідно інформації з сайту Судової влади України, яка є загальнодоступною та відкритою, на розгляді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу та Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу, на даний час, перебувають інші кримінальні провадження щодо ОСОБА_4 , крім цього він засуджений вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 07.07.2021 року до реальної міри покарання.
Прокурор клопотання про продовження запобіжного заходу підтримала, з підстав, наведених у ньому та просила його задовольнити.
Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожен окремо, вважали клопотання прокурора таким, що не підлягає задоволенню. ОСОБА_3 зазначав про необґрунтованість ризиків викладених прокурором, свою невинуватість в інкримінованому правопорушенні, наявність можливості забезпечити себе та свою сім'ю.
Обвинувачений ОСОБА_4 , просив змінити запобіжний захід на домашній арешт, при цьому не заперечував, що на даний час відбуває покарання за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 07.07.2021 та відносно нього на розгляді інших судів перебувають кримінальні провадження, провину за якими він не визнає.
Захисник ОСОБА_7 просив відмовити прокурору в задоволенні клопотання та вважав за необхідне змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід на більш м'який. Вказував, що ризики визначені прокурором не обґрунтовані, обвинувачений ОСОБА_4 тривалий час тримається під вартою, а в ході судового розгляду виникли сумніви щодо правильності кваліфікації дій обвинувачених.
Захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , проти задоволення клопотання прокурора заперечував, вважав, що є підстави для обрання останньому запобіжного заходу у виді домашнього арешту, враховуючи наявність у нього міцних соціальних зв'язків, родини, якій він має допомагати.
Потерпілий в судове засідання не прибув.
Заслухавши думку учасників судового провадження, розглянувши матеріали клопотання, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до кожного з обвинувачених, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ухвалами Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області відповідно від 26.08.2020 та 23.07.2020, який неодноразово продовжувався Криворізьким районним судом Дніпропетровської області під час судового розгляду вказаного кримінального провадження, востаннє ухвалою від 27.09.2021, спливає 25.11.2021.
На даний час, завершити розгляд справи, з об'єктивних причин, не представляється можливим.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, у тому числі: переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
При вирішенні питання про доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд своїм рішенням має забезпечити не лише права обвинувачених, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
За змістом ст. 199 КПК України, підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Вирішуючи питання щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , кожен окремо, обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину проти власності, пов'язаного з погрозою застосування насильства, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років із конфіскацією майна. Вказане свідчить про існування ризику можливого переховування від суду, з метою уникнення відповідальності, у разі ухвалення судом обвинувального вироку.
Твердження сторони захисту щодо необґрунтованості обвинувачення, неправильності кваліфікації дій обвинувачених, як підстави для зміни запобіжного заходу, суд розцінює критично, оскільки питання обґрунтованості чи необґрунтованості обвинувачення, правильності чи помилковості кваліфікації дій обвинувачених, судом вирішується в нарадчій кімнаті при ухвалення рішення по справі, на підставі всіх доказів по справі. На даній стадії провадження, суд позбавлений можливості вирішувати питання обґрунтованості обвинувачення та правильності кваліфікації дій обвинувачених, яким на даний час пред'явлено обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину.
На даній стадії судового розгляду, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, оцінці судом підлягають характер, тяжкість та наслідки інкримінованого кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, суд враховує, що кожен з обвинувачених є раніше неодноразово судимим, в тому числі за тяжкі злочини проти власності, при цьому звільняючись з місць позбавлення волі на шлях виправлення не ставали, продовжуючи вчиняти нові кримінальні правопорушення, свою поведінку у суспільстві не змінювали в бік виправлення, що підтверджує існування ризику вчинення останніми нового кримінального правопорушення. Більш того, доказів існування у кожного з обвинувачених законних джерел до існування, в тому числі для забезпечення себе їжею, одягом та житлом суду не надано.
Крім того, відповідно до інформації, наданої прокурором із сайту судової влади України Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу та Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу розглядаються кримінальні провадження відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні злочинів проти власності. Згідно вироку Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.07.2021 ОСОБА_4 засуджено за вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст.185 КК України, яке мало місце незадовго до подій, що є предметом розгляду в даному кримінальному провадженні. На переконання суду, вищевказане свідчить про те, що останній схильний до систематичного вчинення кримінальних правопорушень.
Систематичність вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_3 також знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, а саме даними довідки про судимості (а.п. 232 т.2), копіями вироків Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу, відповідно до яких ОСОБА_3 засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, які мали місце незадовго до подій, які є предметом розгляду в даному кримінальному провадженні.
Вказані обставини, безумовно свідчать про існування ризику можливого вчинення, кожним з обвинувачених, інших кримінальних правопорушень та можливого переховування від суду з метою уникнення покарання, у разі доведення вини обвинувачених у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, у разі зміни запобіжного заходу.
Твердження обвинувачених, що кожен з них має певні соціальні зв'язку, зокрема ОСОБА_3 - дружину, дитину та хворого батька, беручи до уваги дані щодо особи кожного з обвинувачених, а саме схильність до вчинення кримінальних правопорушень, факт систематичності таких правопорушень, на переконання суду, не є виключними стимулюючими факторами для запобігання ризикам визначеним п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Тим більше, що вказані соціальні зв'язки, не стали перепоною для вчиненню обвинуваченими попередніх кримінальних правопорушень.
Те, що обвинувачені раніше не переховувалися від органу досудового розслідування, не свідчить про те, що вони, усвідомлюючи тяжкість пред'явленого обвинувачення та можливого призначення покарання, у разі доведення їх винуватості, не будуть переховуватися від суду, у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, суд дійшов висновку, що обраний відносно кожного з обвинувачених, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке їм інкримінується, а також особі кожного з обвинувачених, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, а тому суд вважає виправданою необхідність продовження строку тримання обвинувачених під вартою, оскільки, на переконання суду, жоден з більш м'яких запобіжних заходів, не зможе в повній мірі запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених під час судового розгляду даного кримінального провадження, тому вважає необхідним продовжити строк тримання під вартою на 60 днів.
Відповідно, з вище вказаних підстав, не можуть бути застосовані більш м'які запобіжні заходи, в тому числі домашній арешт.
Оскільки перед судом заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а до ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 26.08.2020 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави у межах 20 розмірів прожиткових мінімумів громадян, що складає 38420 грн, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зі збереженням права на заставу та покладенням обов'язків, визначених в ухвалі слідчого судді.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 199, 331, 392 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12020040450000369 від 20.07.2020, на 60 (шістдесят) днів, тобто до 16 січня 2022 року, включно.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у кримінальному провадженні № 12020040450000369 від 20.07.2020, на 60 (шістдесят) днів, тобто до 16 січня 2022 року, включно, з можливістю внесення застави та виконанням покладених на обвинуваченого обов'язків згідно ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 26.08.2020 у справі № 210/4377/20 провадження № 1-кс/210/1715/20.
Копію ухвали негайно направити до Криворізької УВП № 3.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення копії ухвали, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1