вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"08" листопада 2021 р. Cправа №902/585/21
Суддя Господарського суду Вінницької області О.Нешик, при секретарі судового засідання Н.Шаравській розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоуер ЛТД", м.Могилів-Подільський Вінницької області
до фізичної особи - підприємця Цуркан Олени Богданівни, м.Могилів-Подільський Вінницької області
про стягнення 31367,68 грн заборгованості згідно оренди нерухомого майна
представники сторін в судове засідання не з'явились
04.06.2021 до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоуер ЛТД" про стягнення з фізичної особи - підприємця Цуркан Олени Богданівни грошових коштів в сумі 31367,68 грн. Вказана заборгованість нарахована з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов Договору суборенди нежитлового приміщення №2020-01-03 від 01.01.2020 в частині здійснення обумовлених платежів.
Ухвалою суду від 09.06.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/858/21, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
За результатами судового засідання, 21.10.2021, судом постановлено ухвалу (із занесенням до протоколу судового засідання) про оголошення перерви під час його проведення на 08.11.2021.
На визначену судом дату (08.11.2021) представники сторін в судове засідання не з'явилися, хоча про місце, дату та час його проведення останні повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними телефонограмами (а.с. 63-64).
Вказаний вид повідомлення узгоджується з приписами ч.6 ст.120 ГПК України відповідно до якої суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Частиною першою ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд враховує, що неявка сторін чи їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи.
Відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.
За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
В судовому засіданні, 08.11.2021, відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України судом підписано та долучено до матеріалів справи вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
01.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лоуер ЛТД" (далі по тексту також - Суборендодавець, позивач) та фізичною особою-підприємцем Цуркан Оленою Богданівною (далі по тексту також - Суборендар, відповідач) укладено Договір суборенди нежитлового приміщення №2020-01-03 (далі по тексту також - Договір).
Відповідно до предмету Договору Суборендодавець передає, а Суборендар приймає у тимчасове оплатне користування на умовах Договору приміщення магазину "Салют", назване в подальшому "Приміщення", загальною площею 140,0 кв.м. Приміщення знаходиться на другому поверсі магазину, розташованого за адресою: Вінницька обл., м.Могилів-Подільський, вул.Стависька,43 та позначене на по-поверховому плані будинку №2-С.
Мета суборенди - розміщення: торгівля промисловими товарами народного споживання (п.1.2. Договору).
Згідно до п.2.1. Договору передача Приміщення Суборендарю в суборенду здійснюється представниками Сторін на підставі двостороннього Акту приймання-передачі. Приміщення вважається переданим з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі.
Даний договір вступає в силу з 01.01.2020 і діє до 31.12.2020.
Пунктом 4.1. Договору сторони узгодили, що суборендна плата на місяць за цим Договором складає 18000,00 грн.
Суборендна плата сплачується Суборендарем незалежно від наслідків його господарської діяльності, щомісячно в безготівковій формі до 5 числа поточного місяця. Днем оплати вважається день, коли кошти були зараховані на рахунок орендодавця. В разі порушення, нараховується штраф, в розмірі 100% від суми (п.4.2 Договору).
Компенсація комунальних послуг здійснюється за розрахунковий місяць, на підставі рахунків Суборендодавця. Суборендар здійснює оплату зазначених рахунків Суборендодавця протягом п'яти календарних днів, з моменту отримання Суборендарем такого рахунку. Днем оплати вважається день, коли кошти були зараховані на рахунок орендодавця. В разі порушення, нараховується штраф, в розмірі 100% від суми. Останній день сплати комунальних послуг 10 число поточного місяця. Розмір комунальних платежів визначається за діючими тарифами, пропорційно площі приміщення, відповідно діючим нормам споживання або показників лічильників, у випадку їх встановлення в приміщенні (п.п. 4.3., 4.4. Договору).
Після припинення строку суборенди за цим Договором, суборендар зобов'язаний виїхати з приміщення та передати Суборендодавцю Приміщення протягом двох календарних днів з моменту закінчення строку суборенди за цим Договором (п.7.1. Договору).
Відповідно до п.7.2. Договору приміщення вважається повернутим Суборендодавцю з моменту підписання Акту приймання-передачі Приміщення. Акт приймання-передачі отримується Суборендарем у Суборендодавця та підписується у строки, передбачені п.7.1. цього Договору. У випадку не підписання Суборендарем Акту приймання-передачі протягом двох календарних днів з дня його отримання та не надання Суборендарем письмової мотивованої відмови від підписання Акту протягом зазначеного строку, Приміщення вважається переданим Суборендарем та прийнятим Суборендодавцем, Обов'язки Суборендаря щодо сплати суборендної плати припиняються з дати підписання Акту приймання-передачі.
На виконання умов Договору, 01.01.2020, між сторонами підписано Акт приймання-передачі основних засобів в операційну суборенду. Відповідно до змісту вказаного Акту Суборендодавець передає, а Суборендар приймає у тимчасове платне користування нежитлове приміщення, визначене у пп.1.1.2 п.1.1. Договору.
01.02.2020 між сторонами обопільно підписано Додаткову угоду до Договору суборенди нежитлового приміщення №2020-01-03 від 01.01.2020 в якій обумовлено внести зміни до пункту 4.1. Договору виклавши його в наступній редакції:
"4.1. Суборендна плата на місяць за цим Договором складає 21300,00 грн".
31.07.2020 суборендоване майно повернуто позивачу, що підтверджується Актом повернення-передачі основних засобів в операційну суборенду (а.с.11).
Протягом періоду користування майном (з січня 2020 по липень 2020) відповідач лише частково сплатив суборендну плату, на загальну суму 87800,00 грн, тоді як її загальний розмір становить 145800,00 грн.
Окрім того, відповідно до положень п.4.3. Договору позивачем за період з січня 2020 по 31.07.2020 виставлено відповідачу Рахунки на відшкодування комунальних витрат на загальну суму 13376,00 грн, отримання яких підтверджується Актом прийому-передачі від 31.07.2021.
Поряд з тим, відповідач оплатив вартість комунальних витрат лише за січень 2020, що підтверджується випискою банку (а.с.33).
Таким чином, відносно відповідача рахується заборгованість по відшкодуванню комунальних витрат за період з лютого 2020 по липень 2020 в сумі 11158,00 грн.
Наявність вказаної заборгованості відповідача зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.
Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 Цивільного кодексу України).
Вказана норма Кодексу кореспондується із положеннями ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, згідно якого за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно ч. 6 зазначеної вище статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Згідно приписів ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як слідує з умов Договору сторонами не узгоджено порядок прийняття наданих послуг суборенди. Натомість п.4.2. Договору визначено, що суборендна плата сплачується суборендарем щомісячно в безготівковій формі до 5 числа поточного місяця.
Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, а також враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем обумовлених платежів в повному обсязі, суд вважає, що вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 31367,68 грн (20209,68 грн суборендна плата, 11 158,00 грн відшкодування вартості комунальних послуг) є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на позовну заяву чи докази, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили б про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.
З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.
В силу приписів ст.129 ГПК України витрати на судовий збір підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат в частині витрат позивача на правову допомогу, суд зазначає таке.
Відповідно до п.1 ч.3, ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч.ч. 1-3 ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до п.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
За змістом ч.3 ст.4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).
Згідно зі ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 за №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).
Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як слідує з матеріалів справи, 24.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лоуер ЛТД" (далі по тексту також - Клієнт, позивач) та Адвокатським бюро "Романа Олійника" (далі по тексту також - Бюро, адвокат) укладено Договір про надання правової допомоги (далі по тексту також - Договір №1).
Відповідно до п.1 Договору №1 Клієнт доручає, а Бюро бере на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Пунктом 2.2. Договору №1 сторони узгодили, що Бюро бере на себе виконання наступних дій з надання правової допомоги:
- представництво інтересів клієнта в будь - яких органах державної, законодавчої та виконавчої влади, органах прокуратури, податкових органах, органах поліції, прокуратури, судових органах усіх рівнів, органах місцевого самоврядування, органах управління установ, організацій, підприємств та їх об'єднань, керівних органах об'єднань громадян;
- збирання відомостей про факти, які можуть бути використані як докази у зв'язку з виконанням доручення;
- використання засобів захисту, передбачених ГПК України, КПК України, ЦПК України та іншими законами України;
- виконання інших дій, передбачених законодавством.
Згідно пунктів 4.1., 4.2. Договору №1 отримання винагороди бюро за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару. При визначенні розміру гонорару враховується:
- обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення;
- ступінь складності правових питань, що стосуються доручення;
- вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом бюро інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання;
- необхідність виїзду у відрядження;
- важливість доручення з точки зору інтересів клієнта;
- особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення;
- характер і тривалість професійних відносин бюро з клієнтом;
- професійний досвід, науково-теоретична підготовка та репутація адвоката.
За надання правової допомоги, відповідно до даного договору, клієнт авансовано сплачує бюро гонорар у фіксованій сумі або у процентному відношенні залежно від ціни позову, відповідно до домовленості сторін. Крім цього, сторони можуть домовитися про додатковий гонорар (премію), якщо для клієнта прийнято позитивне рішення. Позитивним результатом вважається також закінчення справи мировою угодою та залишення справи без розгляду за заявою іншої сторони у справі (п.4.3. Договору).
Пунктом 4.5. Договору №1 визначено, що розмір гонорару по кожній конкретній справі, а також порядок і строки його сплати, визначаються додатковою угодою до даного договору.
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Договір діє до моменту фактичного виконання доручення або до моменту розірвання договору. (п.5.1. Договору №1).
02.06.2021 між сторонами Договору №1 укладено Додаткову угоду, предметом якої визначено наступне:
"1.1. Клієнт доручає, а Бюро бере на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених основним договором, пов'язану із стягненням в судовому порядку з боржника Цуркан Олени Богданівни боргу, який утворився внаслідок неналежного виконання нею своїх зобов'язань за договором суборенди нежитлового приміщення № 2020-01-03 від 01.01.2020.
1.2. Надання юридичної допомоги включає надання клієнту усних та, за потреби, письмових консультацій, складення всіх необхідних документів, в тому числі процесуальних, безпосередню участь в судових засіданнях з метою представництва інтересів клієнта та надання іншої допомоги, необхідної для належного представництва інтересів клієнта.
1.3. Вартість послуг бюро (розмір гонорару) становить 3 000,00 грн (три тисячі гривень) незалежно від того, яку кількість консультацій надасть бюро, яку кількість документів, в тому числі процесуальних буде складено та кількості судових засідань суду першої інстанції, в яких братиме участь адвокат Бюро.
1.4. Вартість послуг повинна бути сплачена Клієнтом протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту набрання рішенням у справі законної сили.".
22.10.2021 між Клієнтом та Бюро обопільно підписано Акт здачі-приймання (отриманих) робіт із змісту якого слідує, що на виконання Договору про надання правової допомоги від 24.04.2021 та Додаткової угоди №1 до нього Бюро надало, а Клієнт прийняв наступні послуги:
1) вивчення обставин господарських відносин позивача та відповідача, а також пов'язаних із ними документів - 4 години;
2) надання усних консультацій стосовно судової практики застосування законодавства - 4 години;
3) підготовка матеріалів, необхідних для подання позовної заяви (копіювання та посвідчення документів, які додані до позовної заяви в якості доказів) - 4 години;
4) складення Позовної заяви про стягнення грошових коштів - 3 години;
5) направлення відповідачу Позовної заяви про стягнення грошових коштів - 1 година;
6) подання до суду Позовної заяви про стягнення грошових коштів - 1 година;
7) участь в судовому засіданні - 1 година;
8) участь в судовому засіданні - 1 година;
9) складення та подання до суду клопотання від 20.10.2021- 0,5 години;
10) складення Остаточного Розміру судових витрат позивача та Опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом у справі № 902/585/21, а також доданих до нього документів - 3 години;
11) направлення відповідачу Остаточного Розміру судових витрат позивача та Опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом у справі №902/585/21, а також доданих до нього документів - 1 година.
Вартість наданих (отриманих) послуг складає 3 000,00 грн.
Враховуючи встановлені обставини суд зважає, що частиною 4 ст.126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України). При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі N922/445/19.
Оскільки проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов'язково інша сторона, то якщо вона не заперечує, у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу витраченому адвокатом на виконання робіт (постанова КГС ВС від 24.11.2020 у справі №911/4242/15).
Окрім того, у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлено позицію, що розподілу підлягають витрати на професійну правничу допомогу незалежно від того чи їх фактично сплачено чи має бути сплачено, що слідує зі змісту п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а також доказів, котрі могли б підтвердити неспівмірність таких витрат, отже, у суду відсутні підстави втручатися у розмір визначеного сторонами гонорару, зміст наданих послуг та їх співмірність з предметом спору.
Так, суд констатує, що матеріалами справи підтверджується реальний обсяг наданої Адвокатським бюро правової допомоги на суму 3000,00 грн, зокрема складання документів та участь в судових засіданнях.
З огляду на викладене, беручи до уваги, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному п.5 ст.126 ГПК України, не подано суду клопотання про їх зменшення, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на фізичну особу-підприємця Цуркан Олену Богданівну.
Керуючись ч. 9 ст. 165, ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Цуркан Олени Богданівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоуер ЛТД" (вул.Острівська, б.183, м.Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000, код ЄДРПОУ 43412859) 31 367,68 грн заборгованості; понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн; понесених витрат зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення суду надіслати відповідачу - рекомендованим листом та на наступні електронні адреси: позивача (ІНФОРМАЦІЯ_2), представника позивача (ІНФОРМАЦІЯ_1).
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст.241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення складено 18 листопада 2021 р.
Суддя Ольга НЕШИК
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - відповідачу (АДРЕСА_1)