08 листопада 2021 року м. Харків Справа № 922/2182/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Геза Т.Д., суддя Плахов О.В.,
за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,
представників сторін:
апелянта - Александрова Т.В. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВІ №1056262 від 08.09.2021, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №1700,
позивачів - Оріщенко Н.С. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АХ №1070289 від 04.10.2021, ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АХ №1070291 від 04.10.2021, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №847 від 24.02.2017,
третьої особи - не з'явився,
1-го відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх.№2832Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 18.08.2021, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Присяжнюк О.О., час проголошення рішення - 16:57год., дата складання повного тексту рішення - 20.08.2021, у справі №922/2182/21
за позовом ОСОБА_2 , м. Харків, ОСОБА_3 , м. Харків,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче", с. Старовірівка, Нововодолазький район, Харківська обл.,
до 1-го відповідача ОСОБА_4 , м. Харків, 2-го відповідача ОСОБА_1 , м. Харків,
про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до Господарського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , в якому просить перевести на ОСОБА_2 права і обов'язки покупця частини частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" номінальною вартістю 333, 33грн, що становить 26, 67% статутного капіталу Товариства, за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче", укладеним між ОСОБА_4 як продавцем та ОСОБА_1 як покупцем; перевести на ОСОБА_3 права і обов'язки покупця частини частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" номінальною вартістю 166, 67грн, що становить 13, 33% статутного капіталу Товариства, за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче", укладеним між ОСОБА_4 як продавцем та ОСОБА_1 як покупцем; стягнути (витребувати з володіння) з ОСОБА_1 частину частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" номінальною вартістю 333, 33грн, що становить 26, 67% статутного капіталу товариства, на користь ОСОБА_2 ; стягнути (витребувати з володіння) з ОСОБА_1 частину частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" номінальною вартістю 166, 67грн, що становить 13, 33% статутного капіталу товариства, на користь ОСОБА_3 ; перерахувати ОСОБА_1 з депозитного рахунку Господарського суду Харківської області 500, 00грн.
Позивачі зазначають, що 17.12.2020 ОСОБА_1 набула право на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" від колишнього учасника ОСОБА_4 .
Відчуження частки у статутному капіталі Товариства ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 позивачі вважають таким, що порушує їх корпоративні права, оскільки таке відчуження відбулось з порушенням переважного права позивачів на купівлю такої частки та із порушенням порядку відчуження частки у статутному капіталі Товариства, передбаченого Статутом Товариства.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.08.2021 у справі №922/2182/21 (з урахуванням прийнятої судом ухвали про виправлення описки від 08.09.2021) позовні вимоги задоволено повністю; переведено на ОСОБА_2 права і обов'язки покупця частини частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" номінальною вартістю 333, 33грн, що становить 26, 67% статутного капіталу товариства, за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче", укладеним між ОСОБА_4 як продавцем та ОСОБА_1 як покупцем; переведено на ОСОБА_3 права і обов'язки покупця частини частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" номінальною вартістю 166, 67грн, що становить 13, 33% статутного капіталу товариства, за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче", укладеним між ОСОБА_4 як продавцем та ОСОБА_1 як покупцем; стягнуто (витребувано з володіння) з ОСОБА_1 частину частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" номінальною вартістю 333, 33грн, що становить 26, 67% статутного капіталу товариства, на користь ОСОБА_2 ; стягнуто (витребувано з володіння) з ОСОБА_1 частину частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" номінальною вартістю 166, 67грн, що становить 13, 33% статутного капіталу товариства, на користь ОСОБА_3 . Вирішено перерахувати ОСОБА_1 з депозитного рахунку Господарського суду Харківської області 500, 00грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 4 540,00грн судового збору. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 4 540, 00грн судового збору.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що ОСОБА_4 не було дотримано передпродажної процедури продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" згідно вимог статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та вимог Статуту Товариства щодо повідомлення про намір здійснити продаж частки третій особі та надання позивачам як учасникам Товариства пропозиції про купівлю такої частки, ані вимог Статуту товариства щодо необхідності надання згоди усіх інших учасників товариства на відчуження частки в статутному капіталі.
Судом також зазначено, що зважаючи на чинні норми законодавства у сфері державної реєстрації, а також на перебування спірної частки у статутному капіталі Товариства у володінні ОСОБА_1 , для поновлення порушених прав позивачів існує необхідність також здійснити стягнення (витребування з володіння) з ОСОБА_1 на користь позивачів частини частки у статутному капіталі пропорційно до розмірів їх часток.
ОСОБА_1 з рішенням місцевого господарського суду не погодилась, звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Харківської області від 18.08.2021 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче", на який посилаються позивачі як на підставу своїх вимог, не існує, у зв'язку з тим, що він не був укладений сторонами, а тому ОСОБА_4 передав безоплатно ОСОБА_1 частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" за актом приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче", що виключає, на думку апелянта, можливість застосування положень щодо переведення прав і обов'язків покупця частки в статутному капіталі.
Як вказує апелянт, у мотивувальній частині рішення не міститься посилань на докази, здійснюючи оцінку яких, суд міг би зробити висновки щодо порушення переважного права позивачів на придбання частки іншого учасника товариства. Апелянт вважає, що Господарським судом Харківської області не було надано належної оцінки акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" від 14.12.2020.
Апелянт також зазначає, що станом на дату відчуження ОСОБА_4 своєї частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" на користь ОСОБА_1 (14.12.2020) вже набрав чинності Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" у частині, що стосується товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю, а тому застосування судом першої інстанції норм Закону України "Про господарські товариства" вважає незаконним.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 18.08.2021 у справі №922/2182/21; встановлено учасникам справи строк до 04.10.2021 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання відзиву апелянту; встановлено учасникам справи строк до 04.10.2021 для подання до суду заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на 28.10.2021 о 10:00год.
04.10.2021 від представника позивачів надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№11515), зазначає, що такий доказ, як договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" між ОСОБА_4 , як продавцем, та ОСОБА_1 , як покупцем, не досліджувався, оскільки відповідачами він наданий не був.
Також позивачі зазначають, що вони не були стороною договору купывлы-продажу, примірнику такого договору їм не було надано ані товариством, ані відповідачами, а тому надати його в якості доказу відсутня можливість. При цьому, позивачі вчинили усі можливі дії для отримання копії договору: подавали відповідні запити до товариства, клопотання до суду про витребування доказів.
Разом з тим, як вказують позивачі, у справі №922/2592/21 розглядається позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання недійсним акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" від 14.12.2020 та скасування державної реєстрації. По тексту позовної заяви ОСОБА_1 у справі №922/2592/21 зазначено про укладення нею відплатного договору відчуження частки у статутному капіталі (використовуються формулювання "відчуження частки (шляхом купівлі-продажу)", "придбала частку" тощо) та навіть обґрунтовується незаконність набуття нею частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче", зокрема з підстав ненадання згоди іншими учасниками товариства на відчуження такої частки.
Доводи апелянта про ненадання позивачами доказів сплати такої частки покупцем продавцеві за договором позивачі вважають недоречними, оскільки порушення прав позивачів пов'язано із фактом відчуження частки третій особі, та не ставиться у залежність від фактичної сплати такої частки.
На думку позивачів, цитування судом в оскаржуваному рішенні норм Закону України "Про господарські товариства" пов'язано виключно з оцінкою судом положень статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" у редакції 11.05.2017. У будь-якому разі, як вказують позивачі, норми Закону України "Про господарські товариства" не є визначальними нормами, що були покладені в основу оскаржуваного рішення, та які були застосовані судом при визначенні питання щодо обґрунтованості позовних вимог.
З огляду на викладене, просять у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
27.10.2021 від третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№12356), зазначає, що з 25.10.2021 по 29.10.2021 юрист Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" перебуває у відрядженні для участі в інших судових засіданнях, а директор товариства задіяний у процесі збирання врожаю.
До початку судового засідання від представника апелянта надійшли письмові пояснення (вх.№12377), просить долучити до матеріалів справи копію заяви про зміну підстав позову в іншій пов'язаній справі - №922/2592/21; скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 18.08.2021 у справі №922/2182/21 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Як зазначає апелянт, в Акті приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" від 14.12.2020 підставою переходу права власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" помилково зазначено договір купівлі-продажу, у той час, як ОСОБА_1 одержала цю частку від ОСОБА_4 безоплатно. Таким чином, як вказує апелянт, вона під впливом помилки підписала Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" від 14.12.2020 на виконання договору купівлі-продажу, який не укладався.
Представник апелянта зазначає, що вона тільки підготувала та подала заяву про зміну підстав позову у справі №922/2592/21, у зв'язку із зайнятістю.
До письмових пояснень представником апелянта додана копія заяви про зміну підстав позову у справі №922/2592/21, подану до суду 28.10.2021.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 28.10.2021 представник апелянта оголосила доводи апеляційної скарги.
Також зазначила, що представником апелянта подані додаткові пояснення.
Представник позивачів проти доводів апеляційної скарги заперечує; також зазначає, що необхідно ознайомитись з додатковими поясненнями.
Представники 1-го відповідача і третьої особи в судове засідання не з'явилися.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" про відкладення розгляду справи задоволено; розгляд справи відкладено на 08.11.2021 об 11:30год.
До початку судового засідання 08.11.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" надійшло повідомлення щодо розгляду апеляційної скарги (вх.№12835), зазначає, що на цю ж дату 08.11.2021 на 10:30год. призначено судове засідання в Господарському суді Харківської області у справі №922/3289/21, у якому бере участь представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче". З огляду на зазначене, вважає, що представник не зможе вчасно прибути в судове засідання у справі №922/2182/21.
Також представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" вважає, що надані представником апелянта додаткові пояснення та додані до них докази не можуть бути враховані судом, оскільки вони подані без обгрунтування поважності причин їх неподання суду першої інстанції.
З огляду на зазначене, просить письмові пояснення ОСОБА_1 та додані до них докази не приймати до розгляду та не враховувати при розгляді апеляційної скарги; відкласти судове засідання з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 18.08.2021 у справі №922/2182/21 на іншу дату.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 08.11.2021 представник апелянта просить апеляційну скаргу задовольнити.
Представник позивачів просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду від 18.08.2021 - без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились.
Як вбачається із матеріалів справи, поштовий конверт з ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.10.2021, надісланий на адресу ОСОБА_4 , повернувся до суду з відміткою про причини невручення "адресат відсутній".
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частин 3, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і не вручено підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Судом апеляційної інстанції належним чином та у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України надіслано на адреси учасників справи копії ухвали про відкриття апеляційного провадження та відкладення розгляду справи. І не отримання 1-им відповідачем копії ухвали, у тому числі про відкладення розгляду справи, яку суд, з дотриманням вимог процесуального закону, йому надіслав та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, причини "відсутність адресату", вважається належним повідомленням судом 1-го відповідача про розгляд апеляційної скарги.
Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" про відкладення розгляду справи, судова колегія зазначає таке.
Відповідно до частини 11 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Як вбачається із матеріалів справи, учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги, відтак неявка їх представників не перешкоджає розгляду справи, про що учасники були також повідомлені ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.10.2021.
У клопотанні про відкладення розгляду справи представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" знову посилається на зайнятість в іншому судовому засіданні.
Однак, судова колегія зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" не було позбавлено права і можливості направити в судове засідання іншого свого представника як з числа своїх працівників в порядку статті 56 Господарського процесуального кодексу України, або уклавши договір на надання правової допомоги з адвокатом.
Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 у справі №910/6097/17 зазначив, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
І у клопотанні про відкладення розгляду скарги представник третьої особи не наводить жодних обставин, які унеможливлюють розглянути скаргу в даному судовому засіданні лише за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче".
Тим паче, за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" судове засідання вже відкладалось апеляційним господарським судом.
Одним із принципів господарського судочинства відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є розумність строків розгляду справи судом.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку; розумним вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Відтак, наведені представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" причини неможливості вдруге з'явитись в судове засідання суд не визнає поважними, у зв'язку із чим, відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, і враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, учасники справи належним чином повідомлені про час, дату і місце судового засідання, і неявка в судове засідання представників 1-го відповідача та третьої особи не перешкоджає розгляду скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.
Вирішуючи питання прийняття наданого позивачем додаткового доказу: копії заяви про зміну підстав позову у справі №922/2592/21, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Відповідно до положень статті 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Отже, за загальним правилом, усі докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень мають бути подані учасниками справи до суду першої інстанції, а до суду апеляційної інстанції додаткові докази подаються у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
2-ий відповідач мав, належним чином користуючись своїми процесуальними правами, подати усі докази суду першої інстанції, зокрема разом з відзивом на позовну заяву. У разі неможливості подати докази з відзивом на позовну заяву з об'єктивних причин, мав повідомити про це суд першої інстанції, чого 2-им відповідачем здійснено не було.
При цьому, за імперативним приписом частини четвертої статті 13 вказаного Кодексу, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип рівності сторін у процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
Прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів без урахування наведених вище критеріїв у вирішенні питання про прийняття судом апеляційної інстанції таких доказів матиме наслідком порушення приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України.
Доказів неможливості звернутись до суду у межах справи №922/2592/21 із заявою про зміну підстав позову і подання до суду першої інстанції у справі №922/2182/21 копії цієї заяви, з причин, що об'єктивно не залежали від нього, 2-им відповідачем суду апеляційної інстанції не надано.
А саме по собі посилання на зайнятість представника в інших судових засіданнях не свідчить про наявність таких об'єктивних причин.
До того ж, у судовому засіданні сторони зазначили, що наразі провадження у справі №922/2592/21 зупинено до розгляду даної справи №922/2182/21.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції не приймає доданий апелянтом до письмових пояснень додатковий доказ: копію заяви про зміну підстав позову у справі №922/2592/21.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши у судовому засіданні представників позивачів та апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як встановлено місцевим господарським судом, ОСОБА_2 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" із часткою у розмірі 500, 00грн, що становить 40% статутного капіталу товариства.
ОСОБА_3 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" (код юридичної особи 39365736) із часткою у розмірі 250, 00грн, що становить 20% статутного капіталу товариства.
Відповідно до редакції Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" від 11.05.2017, на підставі якої Товариство діє і на даний час, учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" зазначені ОСОБА_2 (із часткою у розмірі 500, 00грн), ОСОБА_4 (із часткою у розмірі 500, 00грн) та ОСОБА_3 (із часткою у розмірі 250, 00грн).
Як зазначено у позовній заяві, 24.05.2021 із отриманого листа від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" позивачам стало відомо про те, що учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" є наразі третя особа - ОСОБА_1 із часткою у розмірі 500, 00 грн, а відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців учасником товариства вже не є ОСОБА_4 .
Відомостями із деталізованого витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджується проведення державної реєстрації змін у складі учасників 17.12.2020 ("державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 17.12.2020 12:24:06, 1004671070010000820, Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи").
Вказане свідчить про набуття 17.12.2020 ОСОБА_1 права на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" від колишнього учасника ОСОБА_4 .
Листами від 24.05.2021 позивачі (кожен окремо) повідомили Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" про свою необізнаність із переходом права власності на частку в статутному капіталі до ОСОБА_1 та вимагали надати для ознайомлення документи, на підставі яких відбувся перехід частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" до ОСОБА_1 та було здійснено державну реєстрацію зміни складу учасників товариства.
У відповідь на вказану вимогу Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" повідомило про відсутність у Товариства вищевказаних документів та про те, що 25.05.2021 Товариство надіслало запити до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про надання ними таких документів до ознайомлення та виготовлення копій, а також про надання ОСОБА_4 копій відповідних листів-пропозицій щодо продажу частки іншим учасникам товариства з доказами їх поштового відправлення/вручення та відповіді на них. Товариство повідомило, що на даний час такі документи товариству надані не були.
Товариство також повідомило, що ОСОБА_4 не звертався до виконавчого органу з вимогами, пропозиціями чи будь-якими іншими заявами щодо скликання та проведення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" з питань надання йому згоди на відчуження належної йому частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" третім особам, загальні збори учасників з цього питання не скликалися та не проводилися.
Як вказують позивачі у позові, станом на момент подання цієї позовної заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" копій вищевказаних документів щодо переходу частки у статутному капіталі до ОСОБА_1 позивачам надано не було, у зв'язку з тим, що такі документи не були надані відповідачами на вимоги Товариства.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до умов Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче":
6.1. Учасник Товариства має право продати чи іншим чином відступити частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього Товариства,
6.2. Учасник має право на відчуження своєї частки (її частини) третім особам за наявності згоди на це інших учасників Товариства. При переході права власності на частку у статутному капіталі Товариства до набувача такої частки одночасно переходять права та обов'язки учасника товариства.
6.3. Учасники Товариства мають переважне право купівлі частки (її частини) пропорційно до розмірів своїх часток у статутному капіталі товариства. Купівля здійснюється на умовах та за ціною , що пропонувались для продажу третім особам.
6.4. Частка учасника Товариства може бути відчужена лише після її повної сплати учасником. У разі відчуження учасником частки до повної сплати, така частка може бути відчужена лише у тій частині, в якій її уже сплачено.
6.5. У разі наявності у Товаристві одного учасника з належною йому часткою 100% статутного капіталу, такий учасник вирішує питання про способи відчуження своєї частки (її частини) одноособово.
Апеляційним господарським судом встановлено, що відповідно до пункту 4.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче", для забезпечення діяльності Товариства за рахунок вкладу учасників створюється статутний капітал. Розмір статутного капіталу становить 1 250, 00грн. Вклад, оцінений у національній валюті, становить частку учасника у статутному капіталі Товариства.
Пунктом 9.1. Статуту передбачено, що вищим органом Товариства є загальні збори учасників Товариства, в яких беруть участь учасники або призначені ними представники.
Згідно з пунктом 9.11. Статуту, збори учасників Товариства скликаються не менше двох разів на рік. Позачергові збори скликаються директором Товариства, якщо цього вимагають потреби Товариства, при виникненні загрози зменшення статутного фонду товариства.
Збори учасників можуть також скликатися за вимогою виконавчого органу Товариства.
Учасники Товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів у будь-який час і з будь-якого приводу.
Якщо протягом 25 днів голова Товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати збори учасників.
З питань, не включених в порядок денний зборів, рішення можуть прийматися за згодою всіх учасників, які присутні на зборах.
Про проведення зборів учасники сповіщаються не пізніш, ніж на 30 календарних днів до початку проведення Зборів.
Відповідно до Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" від 14.12.2020, продавець: ОСОБА_4 , та покупець: ОСОБА_1 , у зв'язку із укладенням Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" склали цей Акт про наступне:
1. На виконання умов договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства від 14.12.2020 ОСОБА_4 передав, а ОСОБА_1 прийняла частку у статутному капіталі Товариства у розмірі 500, 00грн, що складає 40% статутного капіталу Товариства. Частка належить ОСОБА_4 на праві власності, що підтверджується статутом товариства, сформована (сплачена) в повному обсязі.
2. Сторони не мають один до одного матеріальних претензій у зв'язку із передачею зазначеної в Акті частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче".
3. Цей Акт складено у трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для кожної із сторін та один примірник для проведення державної реєстрації змін до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Акт підписано продавцем: ОСОБА_4 та покупцем: ОСОБА_1 .
Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" про визнання недійсним Акту приймання-передачі частки в статутному капіталі та скасування державної реєстрації.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2592/21.
За текстом позовної заяви у справі №922/2592/21, у травні 2021 року у рамках справи №922/1894/21 за позовом ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче", ОСОБА_1 було подано клопотання про витребування доказів, зокрема Статуту Товариства. Після ознайомлення зі Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче", ОСОБА_1 зазначає, що вона дізналась, що розділ VI Статуту визначає чіткий порядок передачі (переходу) часток у статутному капіталі. Про вказані положення ОСОБА_1 не було відомо, оскільки вона не брала особисту участь у загальних зборах учасників товариства 11.05.2017, на яких було затверджено Статут.
Як зазначає ОСОБА_1 у позовній заяві у справі №922/2592/21, внаслідок порушення передбаченої Статутом процедури передачі (переходу) частки у статутному капіталі від ОСОБА_4 , вона неправомірно набула право власності на частку в Товаристві, а, отже, її не можна вважати повноцінним учасником Товариства, який на законних підставах, набув прав та обов'язків власника.
Позивач у справі №922/2592/21 посилається на те, що відчуження частки (шляхом купівлі-продажу) відбулось всупереч положенням чинного законодавства, положенням чинного Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче", оскільки інші учасники Товариства ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) не надавали своєї згоди на відчуження частки у статутному капіталі ОСОБА_4 .
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 визнає, що учасники Товариства не були повідомлені про відчуження ОСОБА_4 частки у статутному капіталі, та бажає правомірно набути право власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче", вона звернулась до суду з позовом у справі №922/2592/21 про визнання недійсним Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі від 14.12.2020 між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Згідно з частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Як вбачається із матеріалів справи, 17.12.2020 ОСОБА_1 набула права на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" від колишнього учасника ОСОБА_4 .
Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі.
Учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, зобов'язаний письмово повідомити про це інших учасників товариства та поінформувати про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу. Якщо жоден з учасників товариства протягом 30 днів з дати отримання повідомлення про намір учасника продати частку (частину частки) не повідомив письмово учасника, який продає частку (частину частки), про намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник товариства надав свою згоду на 31 день з дати отримання повідомлення, і така частка (частина частки) може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам товариства.
Якщо учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, отримав від іншого учасника письмову заяву про намір скористатися своїм переважним правом, такі учасники зобов'язані протягом одного місяця укласти договір купівлі-продажу пропонованої до продажу частки (частини частки).
Однак, матеріали справи не містять доказів повідомлення ОСОБА_4 інших учасників Товариства про свій намір відчужити частку у Товаристві.
Як вказують позивачі, їм не було відомо про відчуження ОСОБА_4 своєї частки ОСОБА_1 .
Відповідачі доказів іншого суду не надали.
Суд апеляційної інстанції виходить із положень статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, якими передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, а докази подаються учасниками справи.
Безумовно, що докази належного повідомлення позивачів про намір відчужити частку, міг надати лише 1-ий відповідач, чого ним здійснено не було; позивачі же об'єктивно не могли надати таких доказів.
Відтак, суд апеляційної інстанції виходить із того, що ОСОБА_4 не було належним чином повідомлено позивачів як учасників Товариства про намір відчужити частку ОСОБА_1 .
Крім того, відповідно до частин 1, 2 статті 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.
Статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Відповідне положення може бути внесене до статуту або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
Згідно з пунктом 6.2. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче", учасник має право на відчуження своєї частки (її частини) третім особам за наявності згоди на це інших учасників Товариства. При переході права власності на частку у статутному капіталі Товариства до набувача такої частки одночасно переходять права та обов'язки учасника товариства.
Однак, матеріали справи не містять доказів наявності згоди усіх учасників Товариства на відчуження ОСОБА_4 своєї частки.
Поряд з цим, і ОСОБА_1 у позовній заяві у справі №922/2592/21 посилається на те, що відчуження частки Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" (шляхом купівлі-продажу) відбулось всупереч положенням чинного законодавства, положенням чинного Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче", оскільки інші учасники Товариства ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) не надавали своєї згоди на відчуження частки у статутному капіталі ОСОБА_4 .
З огляду на викладене, вірним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що ОСОБА_4 не було дотримано передпродажної процедури продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" згідно вимог статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та вимог Статуту Товариства щодо повідомлення про намір здійснити продаж частки третій особі та надання позивачам як учасникам товариства пропозиції про купівлю такої частки, а також вимог Статуту Товариства щодо необхідності надання згоди усіх інших учасників товариства на відчуження частки в статутному капіталі.
Судова колегія відхиляє доводи апелянта, що застосування судом першої інстанції норм Закону України "Про господарські товариства" є незаконним, оскільки як вбачається із мотивувальної частини оскаржуваного рішення, судом були застосовані положення Закону України "Про господарські товариства" на відповідність пунктів Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" вказаному Закону.
Поряд з цим, в основу підстав для задоволення позовних вимог суд послався на норми Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Частиною 1 статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" встановлено, що учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі.
Пунктом 6.3. Статуту визначено, що учасники Товариства мають переважне право купівлі частки (її частини) пропорційно до розмірів своїх часток у статутному капіталі товариства. Купівля здійснюється на умовах та за ціною, що пропонувались для продажу третім особам.
Отже, обґрунтованими є доводи позивачів про порушення їх корпоративних прав, оскільки відчуження частки Товариства було здійснено ОСОБА_4 із порушенням переважного права позивачів на купівлю такої частки та із порушенням порядку відчуження частки у статутному капіталі Товариства, передбаченого Статутом Товариства.
Відповідно до частини 5 статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", учасник товариства має право вимагати в судовому порядку переведення на себе прав і обов'язків покупця частки (частини частки), якщо переважне право такого учасника товариства є порушеним.
Зазначена норма встановлює спеціальний спосіб судового захисту учасника товариства з обмеженою відповідальністю, переважне право якого порушене: такий учасник може звернутися до суду з позовом про переведення на нього прав і обов'язків покупця.
Позов про переведення прав та обов'язків покупця за договором за своєю суттю відповідає такому способу захисту прав та інтересів, як зміна правовідношення (пункт 6 частини 2 статті 16 ЦК України), та найкраще відповідає змісту порушеного переважного права, способу (характеру) його порушення, наслідкам, які спричинило порушення, а також є найпростішим шляхом, який забезпечує для позивача відновлення та реалізацію відповідного переважного права.
Такий правовий висновок викладений у пункті 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 909/337/19.
Наслідком відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю частки з порушенням переважного права іншого учасника (учасників) товариства є право учасника (учасників) вимагати в судовому порядку переведення на нього (на них) прав та обов'язків покупця частки.
Отже, правомірними є доводи позивачів про наявність правових підстав для переведення на них прав та обов'язків покупця частки.
Щодо доводів апелянта, що договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче", на який посилаються позивачі як на підставу своїх вимог, не існує, у зв'язку з тим, що він не був укладений сторонами, а тому ОСОБА_4 передав безоплатно ОСОБА_1 частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" за актом приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче", що виключає, на думку апелянта, можливість застосування положень щодо переведення прав і обов'язків покупця частки в статутному капіталі, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.
Зі змісту Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" від 14.12.2020, який укладений від продавця: ОСОБА_4 , та від покупця: ОСОБА_1 , вбачається, що сторони узгодили, що у зв'язку із укладенням Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче", ОСОБА_4 передав, а ОСОБА_1 прийняла частку у статутному капіталі Товариства у розмірі 500, 00грн, що складає 40% статутного капіталу Товариства.
Досліджуючи даний Акт, судова колегія зазначає, що сторони двічі посилаються на договір купівлі-продажу, і іменують себе, як покупець і продавець.
Згідно наданих представником позивачів пояснень, ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.07.2021 було відкрито провадження у справі №922/2592/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання недійсним зазначеного вище Акту та скасування державної реєстрації. До позовної заяви у вказаній справі ОСОБА_1 було додано копію Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі від 14.12.2020.
Рішення у справі №922/2592/21 не прийнято; ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.07.2021 у справі №922/2592/21 зупинено провадження у справі № 922/2592/21 до набрання законної сили рішенням Господарського суду Харківської області у справі №922/2182/21.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.07.2021 у справі №922/2182/21 клопотання представника фізичної особи ОСОБА_2 та фізичної особи ОСОБА_3 про витребування доказів від 20.07.2021 задоволено; витребувано у ОСОБА_4 та ОСОБА_1 належним чином засвідчену копію та оригінал для огляду Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче", що укладений між ОСОБА_4 як продавцем та ОСОБА_1 як покупцем.
Однак, у відзиві на позовну заяву представник 2-го відповідача зазначила, що такого договору не існує, у зв'язку із тим, що він не був укладений сторонами; 1-ий відповідач передав безоплатно 2-му відповідачу частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" за актом приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче".
Колегія суддів апеляційного господарського суду критично ставиться до даних доводів апелянта, оскільки вони не узгоджуються зі змістом Акту приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче", в якому сторони двічі посилаються на договір купівлі-продажу, і іменують себе, як покупець і продавець.
У позовній заяві у справі №922/2592/21 ОСОБА_1 також посилається на те, що відчуження частки Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" саме шляхом купівлі-продажу відбулось всупереч положенням чинного законодавства, положенням чинного Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче".
Отже, позиція та доводи апелянта щодо нібито не укладення нею договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі з ОСОБА_4 знаходяться у суперечності з наявними у матеріалах справи №922/2182/21 доказами, а також позицією самої ОСОБА_1 в іншій судовій справі, відкритій за позовом ОСОБА_1 ; договір дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче", відповідно до якого така частка була передана ОСОБА_1 безоплатно, відповідачами суду не надано.
У даному випадку очевидно, що договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" або договір дарування могли надати лише відповідачі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" не передбачено необхідності подання державному реєстратору примірника чи копії договору про відчуження частки у статутному капіталі.
Так, відповідно до частини 5 статті 17 цього Закону, для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи: зокрема, акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
Отже, для здійснення державної реєстрації саме цей документ є підтвердженням того, що частка у статутному капіталі переходить до іншого власника і саме на цій підставі вносяться відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відтак, у розумінні Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" акт приймання-передачі є двостороннім правочином, який, у свою чергу, підтверджує волевиявлення сторін, а також юридичні наслідки - факт набуття прав і обов'язків новим учасником юридичної особи.
У той же час, як зазначено вище, відповідно до положень частини 5 статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", належним способом захисту при порушенні переважного права учасників на придбання частки є саме вимога в судовому порядку про переведення на себе прав і обов'язків покупця частки (частини частки).
Дії учасників цивільних та корпоративних відносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується добросовісністю, чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб (пункти 50 -51 постанови Касаційного господарського суду у складі ВС від 31.03.2021 у справі № 923/875/19).
У пункті 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 638/18231/15-ц суд зазначив, що тлумачачи закон під час його застосування до конкретних правовідносин, суд повинен керуватися як завданням судочинства, так і загальними засадами цивільного законодавства, серед яких, зокрема, визначені справедливість, добросовісність та розумність.
З огляду на викладене, фізична відсутність договору купівлі-продажу в матеріалах справи не свідчить про відсутність волевиявлення сторін на укладення такого договору, а апелянтом іншого не доведено, як і договору дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче", відповідно до якого така частка була передана ОСОБА_1 безоплатно, відповідачами суду не надано.
Відтак, колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи апелянта щодо передачі 1-им відповідачем безоплатно 2-му відповідачу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" за актом приймання-передачі частки.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (в редакції, чинній станом на момент звернення позивачем з даним позовом), норми якого є спеціальними для зазначених товариств.
Аналіз частини 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" свідчить про те, що учасник товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю може звернутися до суду з позовом про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві або ж з позовом про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю, які відповідно до зазначеної норми є належними способами захисту.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.08.2021 № 915/2460/19.
Отже, обґрунтованими є вимоги позивачів про стягнення (витребування з володіння) з ОСОБА_1 частини частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" номінальною вартістю 333, 33грн, що становить 26, 67% статутного капіталу товариства, на користь ОСОБА_2 ; стягнення (витребування з володіння) з ОСОБА_1 частину частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" номінальною вартістю 166, 67грн, що становить 13, 33% статутного капіталу товариства, на користь ОСОБА_3 .
Згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення позову в частині позовних вимог щодо переведення на ОСОБА_2 прав і обов'язків покупця частини частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" номінальною вартістю 333, 33грн, що становить 26, 67% статутного капіталу товариства, за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче", укладеним між ОСОБА_4 як продавцем та ОСОБА_1 як покупцем; переведення на ОСОБА_3 прав і обов'язків покупця частини частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" номінальною вартістю 166, 67грн, що становить 13, 33% статутного капіталу товариства, за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче", укладеним між ОСОБА_4 як продавцем та ОСОБА_1 як покупцем; стягнення (витребування з володіння) з ОСОБА_1 частини частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" номінальною вартістю 333, 33грн, що становить 26, 67% статутного капіталу товариства, на користь ОСОБА_2 ; стягнення (витребування з володіння) з ОСОБА_1 частини частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" номінальною вартістю 166, 67грн, що становить 13, 33% статутного капіталу товариства, на користь ОСОБА_3 .
Згідно з пунктом 4 Глави VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" до внесення відповідних змін до Господарського процесуального кодексу України при розгляді справ, порушених за позовною вимогою, передбаченою частиною п'ятою статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", застосовуються такі правила:
1) позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі, сплаченому покупцем на виконання договору купівлі-продажу частки (частини частки), визначеному в ухвалі суду;
2) невиконання вимоги про внесення грошових коштів на депозитний рахунок суду є підставою для залишення позову без розгляду;
3) суд у своєму рішенні вирішує питання про перерахування грошових коштів, внесених на депозитний рахунок суду, покупцю або про їх повернення.
Запроваджений Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" механізм внесення відповідної суми грошових коштів на депозитний рахунок суду є гарантією захисту прав та інтересів первісного покупця частки, проданої з порушенням переважного права учасника товариства.
Відповідні правові висновки щодо застосування частини пункту 4 Глави VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" викладені у пункті 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/2388/20.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачами не надано суду договору купівлі-продажу, на виконання якого був складений Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" від 14.12.2020, як і не надано договору дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче", відповідно до якого така частка була передана ОСОБА_1 безоплатно.
Відповідно до Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" від 14.12.2020, на виконання умов договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства від 14.12.2020 ОСОБА_4 передав, а ОСОБА_1 прийняла частку у статутному капіталі Товариства у розмірі 500, 00грн, що складає 40% статутного капіталу Товариства.
З огляду на викладене, судова колегія вважає обгрунтованою правову позицію позивачів щодо перерахування ОСОБА_1 500, 00грн, що складає 40% статутного капіталу Товариства, відповідна частка якого була з порушенням їй відчужена.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що визначена в Акті приймання-передачі від 14.12.2020 вартість частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" від 14.12.2020 - 500, 00грн є вартісним виразом розміру частки учасника цього Товариства, яка відчужується за договором у статутному капіталі Товариства, та не є узгодженою сторонами договору ціною предмету позову.
Таким чином, на думку апелянта, позивачі помилково ототожнили вартість частки у статутному капіталі Товариства з ціною договору.
Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що в спростування правової позиції позивачів апелянт не надав суду жодних доказів, зокрема і договору купівлі-продажу, яким була б визначена інша вартість частки, що була відчужена на користь ОСОБА_1 , або договору дарування.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачами виконано вимоги, передбачені підпунктом 2 пункту 4 Глави VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" щодо внесення на депозитний рахунок суду грошової суми, яку за договором повинен сплатити покупець.
Фізичні особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 сплатили на депозитний рахунок Господарського суду Харківської області кошти в загальній сумі 500,0грн через касу Першого акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", згідно квитанцій №32528515 від 27.05.2021, №32528703 від 27.05.2021.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку перерахувати ОСОБА_1 з депозитного рахунку Господарського суду Харківської області 500, 00грн.
Поряд з цим, апелянтом не доведено суду належними і допустимими доказами, яким чином перерахування на її користь 500, 00грн порушує її права, з огляду на правову позицію ОСОБА_1 , що, по-перше, частка була набута нею безоплатно; і по-друге, враховуючи звернення нею з позовом до суду до ОСОБА_4 з посиланням на те, що відчуження частки (шляхом купівлі-продажу) відбулось всупереч положенням чинного законодавства, положенням чинного Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче", оскільки інші учасники Товариства ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) не надавали своєї згоди на відчуження частки у статутному капіталі ОСОБА_4 ; натомість, ОСОБА_1 бажає правомірно набути право власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче".
З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 18.08.2021 у справі №922/2182/21 слід залишити без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 256, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 18.08.2021 у справі №922/2182/21 (з урахуванням прийнятої судом ухвали про виправлення описки від 08.09.2021) залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття; порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 18.11.2021.
Головуючий суддя Л.М. Здоровко
Суддя Т.Д. Геза
Суддя О.В. Плахов