"18" листопада 2021 р. Справа № 363/4189/21
18 листопада 2021 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Рудюка О.Д.,
за участю секретаря Андрєєвої О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород в окремому провадженні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Вишгородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті, -
ОСОБА_1 , 04 жовтня 2021 року звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2
04 жовтня 2021 року ухвалою суду відкрито провадження по справі та призначено судове засідання.
В судові засідання, призначені Вишгородським районним судом Київської області на 29 жовтня 2021 року та 18 листопада 2021 року заявник повторно не з'явився, про поважність причин не явки суд не повідомляв, із заявою про розгляд справи у його відсутність, до суду не звертався, що було підставою перенесення розгляду справи.
Про день, час та місце судових засідань, за вказаною у позовній заяві адресою повідомлявся в установленому законом порядку, а також за допомогою SMS повідомлення.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Частиною 4 статті 294 ЦПК України визначено, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Згідно ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини встановлено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо, зокрема, належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
Системний аналіз вказаної норми процесуального закону свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду. Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Отже, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки). Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом.
У зв'язку із наведеним вище, враховуючи, що заявник повторно не з'явився у судові засідання, повідомлений судом належним чином про час та місце розгляду справи у встановленому процесуальним законом порядку, та не цікавиться провадженням у його справі, із заявою про розгляд справи у його відсутність, ОСОБА_1 до суду не звертався, суд приходить до висновку про те, що подана заява про встановлення факту смерті підлягає залишенню без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись статтею 257 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Вишгородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення.
Суддя О.Д.Рудюк