вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська область, 07541
№ провадження 2/356/1/21
Справа № 356/589/18
09.11.2021 року Березанський міський суд Київської області в складі:
Головуючого судді Лялик Р. М.
При секретарях Настич Н.А., Брунько А.В.,
Позивача ОСОБА_1
Представника позивача Куценко Н.В .
Відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Березанської міської ради Київської області, ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно,
До Березанського міського суду Київської області звернулась ОСОБА_1 з позовом до Березанської міської ради Київської області, ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її свекор, ОСОБА_6 , при житті ніякого заповідального розпорядження стосовно свого майна не склавши. Після смерті останнього відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 . До нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 ніхто не звертався. Однак, на день смерті з ним була зареєстрована та проживала його дружина, ОСОБА_7 . Після смерті ОСОБА_6 його дружина ОСОБА_7 залишилася проживати в будинку, розташованому по АДРЕСА_1 , доглядала за будинком та обробляла земельну ділянку, яка розташована біля будинку. Отже, як стверджує позивачка, відповідно до ст. 529 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року) ОСОБА_7 вважається такою, що прийняла спадщину фактичними діями після смерті свого чоловіка, ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла свекруха позивачки - ОСОБА_7 , після її смерті до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався. Однак, згідно зі ст. 529 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) її сини: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 прийняли спадщину фактичними діями шляхом догляду за спадковим будинком та обробітком земельної ділянки, розташованих по АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_8 (чоловік позивачки). У встановленому законом порядку та строки ОСОБА_1 звернулася до Березанської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка, ОСОБА_8 , а їхні діти: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовилися від прийняття спадщини, яка залишилася після смерті батька, ОСОБА_8 , на її користь. Однак, на письмове звернення щодо отримання свідоцтва про право на спадщину на Ѕ частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 , в нотаріальній конторі було відмовлено у зв'язку із відсутністю оригіналу свідоцтва про право власності на житловий будинок.
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер брат чоловіка позивачки - ОСОБА_9 , після смерті якого до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернулася його донька - ОСОБА_3 . Наразі згаданий вище будинок залишається неоформленим належним чином у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів. Відтак, посилаючись на ст.ст. 529, 549 ЦК УРСР, ст.ст. 328, 1218, 1261 ЦК України, позивачка ОСОБА_1 просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_8 на Ѕ частку житлового будинку, загальною площею 50,6 кв. м. з господарськими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 .
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на підстави та обґрунтування, викладені в позовній заяві, просила позов задовольнити в повному обсязі.
Представник позивачки адвокат Куценко Н.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідачка ОСОБА_3 у вирішенні позову поклалася на розсуд суду.
Відповідач - Березанська міська рада Київської області до суду не направила свого представника. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Третя особа - ОСОБА_4 10 жовтня 2018 року надав до канцелярії суду клопотання про розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Березанської міської ради Київської області, ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання права власності насадкове майно за його відсутності, зазначив, що позовні вимоги визнає (т. 1, а.с. 59).
Третя особа - ОСОБА_5 10 жовтня 2018 року надав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що позовні вимоги визнає (т. 1, а.с. 62).
За клопотанням позивача судом були допитані свідки.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні надала показання про те, що коли помер ОСОБА_6 , його похованням займалися його сини - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Після смерті ОСОБА_6 за будинком доглядали два його сини та ОСОБА_1 (позивачка). Після смерті ОСОБА_7 , доглядав за господарством ОСОБА_9 . Наразі за ділянкою ніхто не доглядає.
Свідок ОСОБА_11 , допитана в судовому засіданні надала показання, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - свекри позивачки, які померли. Похованням ОСОБА_6 займався його син - ОСОБА_8 ОСОБА_1 та ОСОБА_8 доглядали за будинком.
Заслухавши пояснення позивачки, її представника, відповідачки, свідків, дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, дійшов таких висновків.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За правилами ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
З урахуванням імперативних вимог ч. 1 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами в розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , повторно виданим Березанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області 15.03.2018 року (т. 1, а.с. 10).
Після смерті ОСОБА_6 спадкоємцями першої черги були: його дружина ОСОБА_7 та діти: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , повторно видане 25.12.1952 року, (т. 1, а.с. 12), ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.ст. 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00019778052 від 17.03.2018 року ( т. 1, а.с. 114-115).
Спадкова справа після смерті ОСОБА_6 не заводилася, що вбачається з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 66945780 ввід 22.10.2021 року, сформованої державним нотаріусом Березанської міської державної нотаріальної контори (т. 2, а.с. 89).
Відповідно до довідки, яка міститься в копії інвентаризаційної справи по домоволодінню АДРЕСА_1 , наданій КЗ КОР «Лівобережне бюро технічної інвентаризації» на виконання ухвали суду, ОСОБА_6 є власником вказаного вище домоволодіння на підставі свідоцтва № НОМЕР_3 на право особистої власності на житловий будинок, виданого виконкомом Березанської міської ради, 30.04.1992 року на підставі рішення виконкому № 71 від 29.01.1992 року ( т. 1, а.с. 209).
Згідно з копією свідоцтва № НОМЕР_3 на право особистої власності на житловий будинок, виданого виконкомом Березанської міської ради, 30.04.1992 року на підставі рішення виконкому Березанської міської ради народних депутатів № 71 від 29.01.1992 року, домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1 , належить на праві особистої власності ОСОБА_6 (т. 2, а.с. 93).
Матеріали справи містять копію будинкової книги для прописки громадян, що проживають в будинку АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 16-17), копію технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок по АДРЕСА_1 , виготовленого на замовлення ОСОБА_1 26 березня 2018 року (т. 1, а.с. 18-20).
Як вбачається з довідки № 195 від 26 березня 2018 року, виданої першим заступником Березанського міського голови, земельна ділянка по АДРЕСА_1 , на території Березанської міської ради обліковується за ОСОБА_6 , загальною площею 0,4000 га (т. 1, а.с. 15).
На підтвердження факту вступу ОСОБА_7 в управління та володіння спадковим майном, що залишилося після смерті її чоловіка ОСОБА_8 надано акт обстеження будинку № 327 від 20.03.2018 року, наданого депутатом Березанської міської ради Сиваком В.Ф., підпис якого посвідчено секретарем Березанської міської ради, з якого вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_6 , його дружина ОСОБА_7 залишилася проживати в спадковому будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованому по АДРЕСА_1 . В даному будинку вона проживала до дня смерті, доглядала за спадковим будинком та обробляла земельну ділянку, які розташовані за вказаною вище адресою. Поховання ОСОБА_6 здійснила за власні кошти його дружина ОСОБА_7 ( т. 1, а.с. 14).
ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 01.05.1992 року, виданим Березанською міською радою Баришівського району, актовий запис № 63 від 01.05.1992 року (т. 1, а.с. 9), та повторно виданим 17 березня 2018 року Березанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 ( т. 1, а.с. 120).
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 спадкоємцями першої черги були її діти: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 66945837 від 22.10.2021 року, сформованою державним нотаріусом Березанської міської державної нотаріальної контори, спадкова справа після смерті ОСОБА_7 не заводилась (т. 2, а.с. 90).
Дослідженими судом матеріалами справи, поясненнями позивачки підтверджується, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 фактично вступили в управління та володіння спадковим майном, яке залишилось після смерті матері - ОСОБА_7 .
Крім того, зазначене підтверджується актом обстеження будинку № 326 від 20.03.2018 року, за підписом депутата Березанської міської ради Сивака В.Ф., посвідченим секретарем Березанської міської ради, згідно якого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 прийняли спадщину фактичними діями після смерті своєї матері, ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом догляду за спадковим будинком з господарськими будівлями та спорудами та обробітком земельної ділянки, які розташовані по АДРЕСА_1 в травні-червні 1992 року. Поховання ОСОБА_7 здійснили її сини: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ( т. 1, а.с. 13).
Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Так, спадщина після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відкрилася і була прийнята до 01 січня 2004 року, відтак, до вказаних правовідносин слід застосовувати норми чинного на той час законодавства, зокрема, ЦК УРСР 1963 року.
Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.
Згідно з ч. 1 ст. 529 ЦК України при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Стяттями 548-549 ЦК УРСР передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У 1989 році спадщина після смерті ОСОБА_6 відкрилась та фактично була прийнята його дружиною ОСОБА_7 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном відповідно до ст. 549 ЦК УРСР.
Спадщина після смерті ОСОБА_7 відкрилась та була фактично прийнята її синами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у 1992 році в порядку ст. 549 ЦК УРСР шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном.
У постанові Верховного Суду України від 06 лютого 2013 року у справі № 6-167цс12 зроблено висновок, що статтею 548 ЦК УРСР визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Згідно з положеннями статей 549, 554 ЦК УРСР визнавалося, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
За встановлених обставин суд вважає доведеним факт прийняття у 1989 році спадщини після смерті ОСОБА_6 ОСОБА_7 , внаслідок чого до неї перейшло право власності на спадкове майно.
В судовому засіданні доведено, що спадщину після смерті ОСОБА_7 прийняли її сини - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у 1992 році відповідно до статті 549 ЦК УРСР , до них перейшло і право власності на спадкове майно у відповідних частках.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_8 , про що 01 березня 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Березанського міського управління юстиції Київській області зроблено актовий запис за № 37, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6 від 01 березня 2004 року (т. 1, а.с. 8).
Як вбачається зі свідоцтва про одруження серії НОМЕР_7 , виданого 30 вересня 1964 року Семенівською сільською радою Переяслав-Хмельницького району Київської області 30 вересня 1964 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 11).
В порядку, встановленому законом, 14.12.2004 року до Березанської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_8 звернулася ОСОБА_1 , сини спадкодавця - ОСОБА_5 та ОСОБА_4 17.12.2004 року подали до Березанської державної нотаріальної контори заяву про відмову від долі спадщини, яка б їм належала після смерті їхнього батька на користь матері - ОСОБА_1 .
12 лютого 2005 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про спадщину за законом на земельну ділянку частку/пай у землі, яка перебуває у колективній власності ВАТ «Березанське», розміром 3,13 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, та грошових вкладів на відповідних рахунках.
Викладені вище обставини підтверджуються дослідженою судом спадковою справою № 202/04 майна померлого ОСОБА_8 (т. 1, а.с. 127-136).
Постановою державного нотаріуса Березанської міської державної нотаріальної контори Тищенко Н.В. № 207/02-31 від 13.04.2018 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частину жилого будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 , що перебував у власності ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якого був її чоловік ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та спадщину прийняв, але юридично не оформив, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу ( т. 1, а.с. 21).
З дослідженої судом копії спадкової справи № 69/2018 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_9 (т. 1, а.с. 137- 147), наданої завідувачем Березанської міської державної нотаріальної контори на виконання ухвали суду вбачається, що із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9 у встановлених законом порядку та строки звернулася його донька - ОСОБА_3
ОСОБА_3 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на жилий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 , що перебував у власності ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якого був її батько ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та спадщину прийняв, але юридично не оформив, у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 не подано документів, що підтверджують право власності ОСОБА_6 на вказаний вище жилий будинок та доказів фактичного прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 ОСОБА_9 (т. 1, а.с. 125).
Відповідно до ст. 1216, 1217, 1218, 1220 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відтак, ОСОБА_1 , подавши в порядку встановленому ст. 1269 ЦК України та в строки, визначені ст. 1270 ЦК України, заяву про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_8 , прийняла спадщину в повному об'ємі в тому числі і Ѕ частку спірного житлового будинку.
Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України суд, ухвалюючи судове рішення, зобов'язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 529-531, 548, 549 ЦК УРСР, ст.ст. 1216-1218 ЦК України, ст.ст. 4-5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України,-
Задовольнити позов.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на Ѕ частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Київського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р. М. Лялик