Овруцький районний суд Житомирської області
Справа № 286/3146/21
18 листопада 2021 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з секретарем ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021065500000203 від 13.08.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шоломки Овруцького району Житомирської області та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України,-
ОСОБА_4 від спільного проживання з ОСОБА_5 має неповнолітніх дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно рішення Овруцького районного суду Житомирської області - виконавчий лист від 04.12.2009 у справі № 2-1206/09, ОСОБА_4 зобов'язаний сплачувати на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше встановленого законодавством мінімуму для дитини відповідного віку з 09.09.2009 і до 17.10.2021, тобто до досягнення ОСОБА_6 повноліття.
Згідно рішення Овруцького районного суду Житомирської області - виконавчий лист від 01.02.2013 у справі № 286/174/13-ц, ОСОБА_4 зобов'язаний сплачувати на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16.01.2013 по 27.10.2029, тобто до досягнення повноліття ОСОБА_7 .
Але ОСОБА_4 , всупереч вимог ч.2 ст.51 Конституції України, ст.180 Сімейного кодексу України (батьки зобов'язанні утримувати дітей до досягнення ними повноліття) злісно ухилявся від встановлених рішенням суду платежів на утримання дітей, оскільки будучи працездатним, офіційно не працевлаштованим, незареєстрованим в Овруцькій районній філії Житомирського ОЦЗ, кошти не сплачував, іншої матеріальної допомоги на утримання своїх дітей не надавав, в результаті чого утворилась заборгованість по виплаті встановлених виконавчими листами коштів на утримання дітей (аліментів), що сукупно перевищує суму виплат за три місяці аліментних платежів: по виконавчому листу № 2-1206/09 від 10.12.2009 на загальну суму 139537,14 грн.; по виконавчому листу № 286/174/13-ц від 01.02.2013 на загальну суму 121530,25 грн..
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального проступку визнав повністю та показав, що коли офіційно працював то сплачував аліменти. На даний час працює на пилорамі та зобов'язується сплачувати аліменти. Просить суд суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що протягом семи місяців обвинувачений сплачував їй аліменти по 1500 грн. на двох дітей. На даний час старший син навчається, їй одній тяжко утримувати дітей. Щодо міри покарання покладається на погляд суду.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів у кримінальному провадженні щодо тих обставин, які ніким з учасників судового розгляду не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники кримінального провадження зміст обставин, які ніким не оспорюються, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи вище вказане, суд приходить до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_4 у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а його дії необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 164 КК України.
Обираючи ОСОБА_4 міру покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, що відноситься відповідно до ст. 12 КК України до категорії кримінальних проступків, також дані про його особу.
Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується позитивно, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є працездатним, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.
Судом, відповідно до ст. 66 КК України, береться до уваги обставина, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 - щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи дані про особу обвинуваченого, думку потерпілої, наявність обставин, що пом'якшують, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 164 КК України, у виді громадських робіт.
Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами, а тому призначене ОСОБА_4 покарання буде відповідати його особі і вчиненому ним кримінальному правопорушенню.
ОСОБА_4 запобіжні заходи не обиралися, в судовому засіданні прокурором не було заявлено такого клопотання, а тому підстави для застосування запобіжних заходів до набрання вироком законної сили відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати відсутні.
Речових доказів у даному провадженні немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.164 КК України, і призначити йому покарання у виді 120 годин громадських робіт.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили до ОСОБА_4 не застосовувати.
На вирок суду до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку вручається обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1