18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
17 листопада 2021 року м. Черкаси справа № 925/647/21
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., в приміщенні суду в м. Черкаси у порядку письмового провадження розглянув справу за позовом Фізичної особи-підприємця Плічко Інни Іванівни до Зорівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про стягнення 8000 грн.,
Позивач - Фізична особа-підприємець Плічко Інна Іванівна звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Зорівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (далі-відповідач) про стягнення, на підставі договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 44 від 03.07.2020 року, 8000 грн. основного боргу та відшкодування судових витрат.
Позов мотивовано порушенням відповідачем обов'язку щодо проведення розрахунку за виконані роботи по договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 44 від 03.07.2020 року, укладеного сторонами.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 24.05.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/647/21 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін і встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі № 925/647/21 відповідно до даних рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 29).
Дослідивши наявні у справі № 925/647/21 письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.
03.07.2020 року відповідач - Зорівська сільської ради Золотоніського району Черкаської області в особі сільського голови Гунька Ю.Ф., як замовник, та позивач - Фізична особа-підприємець Плічко Інна Іванівна, як виконавець, уклали договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 44 (далі - Договір, а.с. 12), за умовами п. 1.1. якого виконавець зобов'язався виконати з дотриманням вимог законодавства проектно-вишукувальні роботи (далі - роботи) з розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка розташована за адресою: с. Зорівка вул. Шевченка, а замовник прийняти та оплатити виконані роботи.
Сторони договору погодили істотні умови цього договору, зокрема:
п. 2.1. - загальна вартість робіт за цим договором становить 8000 грн. Загальна вартість робіт визначається згідно з протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт (додаток 3);
п. 2.2. - замовник у трьохденний строк починаючи з дня підписання договору зобов'язується здійснити платіж виконавцю у розмірі 8000 грн.;
п. 3.1. - приймання виконаних робіт за цим договором оформляється актом приймання-передачі робіт (далі - акт);
п. 3.2. - замовник зобов'язаний підписати акт протягом одного дня з дня одержання проекту;
п. 4.1. - початок робіт - 03.07.2020 року, їх закінчення - 31.12.2020 року;
п. 4.2. - виконавець має право виконати роботи достроково. Оплата у цьому разі проводиться у погоджений сторонами строк;
п. 9.1 - договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами передбачених ним зобов'язань.
Договір підписаний його сторонами та скріплений їхніми печатками.
До договору сторони уклали:
Додаток 1 - Завдання на виконання робіт (а.с. 13-14), в якому вказали підставу для виконання робіт: рішення сесії Зорівської сільської ради «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок право оренди яких підлягає продажу на умовах аукціону (земельні торги) на території Зорівської сільської ради № 25-9/VІІ від 30.04.2020 року; укладений договір на виконання робіт між замовником та проектною організацією № 49 від 07.07.2020 року; затверджене замовником завдання на виконання робіт щодо земельної ділянки комунальної власності площею 4,3387 га за адресою: вул. Шевченка , с. Зорівка Золотоніського району Черкаської обл., яка за цільовим призначенням віднесена до земель запасу;
Додаток 2 - Календарний план (а.с. 15), в якому визначено строк проведення підготовчих робіт - липень 2020 року, вартість робіт 1900 грн., строк складення проекту - серпень-листопад 2020 року, вартість робіт 6100 грн., строк розгляду та затвердження проекту - грудень 2020 року;
Додаток 3 - Протокол погодження договірної ціни на виконання робіт (а.с. 15) в сумі 8000 грн.
11.12.2020 року, на виконання умов Договору, сторонами складено та підписано акт виконаних робіт до договору № 44 від 03.07.2020 року (а.с. 16), в якому відповідач підтвердив, що роботи, які виконані позивачем повністю відповідають вимогам договору, зауваження та претензії у нього по якості виконаних робіт, терміну виконання робіт, ціні та обсягу відсутні.
22.03.2021 року позивач звернувся до відповідача з листом за вих. № 75 з вимогою про сплату заборгованості в тому числі і за Договором в сумі 8000 грн. (а.с. 17).
23.03.2021 року відповідач листом № 352/02-34 (а.с. 18) повідомив позивача, що для можливості проведення розрахунків необхідно отримання акта звірки та належним чином завірений договір.
Позивач листом № 106 від 29.03.2021 року надіслав відповідачу відповідний акт звірки розрахунків та належним чином завірений договір № 44 від 03.07.2020 року та вимогу про сплату виконаних ним робіт (а.с. 19-20, докази направлення а.с. 21).
31.03.2021 року відповідач в особі сільського голови Галушки Г. листом № 398/02-34 (а.с. 22) повідомив позивача, що в Зорівській сільській раді відсутній оригінал, в тому числі і спірного договору № 44 від 03.07.2020 року, інвентаризацією не встановлено передачу Зорівській сільській раді вказаних у листі позивача проектів землеустрою, відсутність рішень Зорівської сільської ради пленарних засідань 2019-2020 років, які б уповноважували колишнього сільського голову Гунька Ю.Ф. на укладення з позивачем договорів про розроблення проектів землеустрою за зазначені земельні ділянки тому з метою звернення до правоохоронних органів щодо встановлення порушень вчинених колишнім сільським головою просив надати оригінали укладених сторонами договорів та актів приймання-передачі до них.
Вимога позивача про стягнення 8000 грн. заборгованості відповідачем не виконана та є предметом позову у справі, що розглядається.
Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 44 від 03.07.2020 року, вимоги позивача і заперечення відповідача витікають із прав та обов'язків сторін за цим договором.
За правовою природою спірні правовідносини сторін віднесені до договірних зобов'язань підряду, загальні положення про підряд визначені параграфом 1 глави 61 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділом І і ІІ книги 5 ЦК України, главою 20 ГК України, загальні положення про правочини - главою 16 розділу IV книги 1 ЦК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 розділу I книги 5 ЦК України, розділом V ГК України.
Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, припинення правовідношення, відшкодування збитків та іншим способом відшкодування майнової шкоди або іншим способом, що встановлений договором або законом.
За змістом положень ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За приписами статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 888 ЦК України визначено вихідні дані для проведення проектних та пошукових робіт.
За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.
Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.
Пунктом 1 частини 1 статті 889 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У п.п. 2.2., 3.1. Договору сторони погодили, що замовник у трьохденний строк починаючи з дня підписання договору зобов'язується здійснити платіж виконавцю у розмірі 8000 грн.; приймання виконаних робіт за цим договором оформляється актом приймання-передачі робіт.
Відповідно до встановлених обставин справи, позивач виконав свій обов'язок за Договором в повному обсязі, виконав за замовленням відповідача проектно-вишукувальні роботи з розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,3387 га, яка розташована за адресою: вул. Шевченка, с. Зорівка, Золотоніського району, Черкаської області, відповідач 11.12.2020 року прийняв, визнав виконані роботи та не оплатив їх вартість у розмірі 8000 грн.
Таким чином, факт виконання робіт позивачем та їх несплати відповідачем за договором про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 44 від 03.07.2020 року матеріалами справи підтверджено, відповідачем заперечено в листі № 398/02-34 від 31.03.2021 року з посиланням на відсутність у нього оригіналу вказаного договору та наявність численних правопорушень колишнього сільського голови Зорівської сільської ради.
Разом з тим, суд приходить до переконання, що переобрання сільського голови Зорівської сільської ради, невизнання взятих попередником зобов'язань не є підставою для невиконання цих зобов'язань, не свідчить про відсутність зобов'язань за укладеним колишнім сільським головою договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 44 від 03.07.2020 року. Спірний договір відповідачем не визнано недійсним в судовому порядку, вказаний договір, акт виконаних робіт від 11.12.2020 року містить підпис та відповідну печатку сільського голови Зорівської сільської ради Гунька Ю.Ф., який станом на 03.07.2020 року виконував обов'язки голови сільської ради, а тому вимога про стягнення боргу у сумі 8000 грн. підлягає задоволенню в судовому порядку.
Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:
позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь якій стадії судового процесу;
учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);
належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);
обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);
достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);
наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);
учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);
суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З урахуванням вищевикладеного, відповідно до обставин справи та вимог законодавства суд вважає, що позивачем доведено порушення його прав, позовні вимоги є обґрунтованими і задовольняються повністю.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат за результатами розгляду справи суд враховує таке.
У позові позивач заявив вимогу про відшкодування понесених судових витрат у виді сплаченого судового збору і витрат на професійну правничу допомогу, позов суд задовольняє повністю.
Квитанцією № 0.0.2121174768.1 від 13.05.2021 року позивачем сплачено 2270 грн. судового збору за подання позову.
Обґрунтовуючи розрахунок судових витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн., представник позивача адвокат Фай В.Г. надав суду: копію договору про надання правничої допомоги від 05.05.2021 року, укладеного позивачем з адвокатом Фай В.Г.; копію додаткової угоди від 18.05.2021 року до договору про надання правничої допомоги від 05.05.2021 року; ордер серії ЧК № 162229 від 18.05.2021 року; копію квитанції № 2.2.2121172669.1 від 13.05.2021 року на суму 2000 грн.
Судом враховано, що між позивачем, як клієнтом, та адвокатом Фай В.Г. укладено договір про надання правничої допомоги від 05.05.2021 року ( а.с. 23), в якому п.п. 4.1., 4.2. сторони погодили, що на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного м виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару. Гонорар адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього договору.
18.05.2021 року до договору про надання правничої допомоги від 05.05.2021 року сторонами укладено додаткову угоду (а.с. 24), в якій сторони погодили витрачений адвокатом час - 5 год. зокрема: надання консультації з приводу звернення до суду за захистом своїх прав - 0,5 год.; вивчення наданих документів та складання позову до суду - 0,5 год., складання позовної заяви до суду - 4 год. Також встановили гонорар адвоката в розмірі 2000 грн.
Квитанцією № 2.2.2121172669.1 від 13.05.2021 року позивачем сплачено на користь адвоката Фай В.Г. 2000 грн. з призначенням платежу: «правнича допомога» (а.с. 7).
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами ч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Наявні в матеріалах справи докази надання позивачу професійної правничої допомоги у даній справі, з урахуванням погоджених розцінок за послуги з надання правничої допомоги, підтвердження доказів фактичної оплати наданих послуг, дають суду достатні підстави для покладення витрат позивача на отримання правової допомоги на сторону відповідача.
На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2270 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн., а разом 4270 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Зорівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, код ЄДРПОУ 34117490, місцезнаходження: 19740, Черкаська обл., Золотоніський район, с. Зорівка, вул. Шевченка, буд. 45 на користь Фізичної особи-підприємця Плічко Інни Іванівни, РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 - 8000 грн. боргу, 4270 грн. судових витрат.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 17.11.2021 року.
Суддя В.М. Грачов