ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
16 листопада 2021 року, м. Херсон, справа № 923/972/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу
за позовом керівника Херсонської окружної прокуратури в інтересах держави в особі
позивача - Виконавчого комітету Херсонської міської ради,
до Приватного підприємства «ВКФ «Спутник»
про стягнення 1 474 865,44 грн,
за участі:
- секретаря судового засідання - Бєлової О.С.,
- представників:
прокуратури - Куща В.Г., відповідача - Митрофанової Т.М. та Подреза О.О.,
Дії та аргументи Прокурора
16.07.2021 керівник Херсонської окружної прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Херсонської міської ради до Приватного підприємства «ВКФ «Спутник» про стягнення 1474865,44 грн.
У якості обґрунтування власної позиції Прокурор вказав, що:
- ПП «ВКФ «Спутник» у відповідності до дозволу на виконання будівельних робіт № ХС 112190730052 являлося забудовником «будівництва з реконструкції багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (під багатоквартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованим кінозалом та торгівельним об'єктом) за адресою: м. Херсон, проспект Текстильників, 10-А; вид будівництва - нове будівництво»,
- будівництво здійснювалося у декілька етапів (черг): перший - «кіно-відео комплекс - пусковий комплекс № 3 та вбудовані приміщення торгівельного призначення - пусковий комплекс № 5»; другий - «зовнішні мережі водопостачання та водовідведення, насосна - пусковий комплекс № 1, навіси для зберігання автотранспорту - пускові комплекси № 1 та № 2, приміщення електрощитової та приміщення охорони - пусковий комплекс № 2, вбудований підземний паркінг на 25 паркомісць - пусковий комплекс № 4»; третій - «багатоквартирний житловий будинок з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури з вбудовано-прибудованим кінозалом за адресою: м. Херсон, проспект Текстильників, 10-А, загальною площею 11003,1 кв. м»,
- стосовно перших двох черг будівництва, яке стосувалося площі нежитлових приміщень, з ПП «ВКФ «Спутник» були укладені договорі пайової участі, за якими воно сплатило 130424,48 грн (60749,20 грн за першою чергою та 69675,28 грн - за другою),
- водночас, за результатами введення об'єкта в експлуатацію (будівництва третьої черги) ПП «ВКФ «Спутник» не сплатило вартість пайової участі із житлової площі будинку (6254,2 кв. м) у сумі 1474865,44 грн,
- несплата вказаної суми є одночасно судомою невиконаного господарського зобов'язання, збитками, які спричинені місцевому бюджету, та сумою, яку ПП «ВКФ «Спутник» отримало без належних на то правових підстав, у зв'язку з чим з посиланням на статті 526, 1166, 1212 Цивільного кодексу України та статтю 224 Господарського кодексу України повинне сплатити на користь Виконавчого комітету Херсонської міської ради,
- безпосередньо Виконавчий комітет Херсонської міської ради не забезпечив сплату ПП «ВКФ «Спутник» спірної суми, чим проявив бездіяльність, яка стала наслідком вжиття заходів прокурорського реагування.
Дії та аргументи Позивача
Виконавчий комітет Херсонської міської ради позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Дії та аргументи Відповідача
ПП «ВКФ «Спутник» позовні вимоги не визнало та зазначило, що:
- спір у справі не підвідомчий господарському суду, оскільки правовідносини між сторонами є публічно-правовими та витікають із владних повноважень Виконавчого комітету Херсонської міської ради у сфері містобудування,
- Прокурором не доведено наявність збитків, оскільки відсутній причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю підприємства та виникненням у виконавчого комітету упущеної вигоди,
- у направлених на його адресу виконавчим комітетом листах про сплату нарахованої суми відсутня інформація щодо порядку її визначення,
- розрахунок спірної суми здійснений не у відповідності до наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури від 27.09.2005 № 174, оскільки показник опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами визначається на початок будівництва об'єкту, у зв'язку з чим такий показник становив 10781 грн/кв. м, а не 11791 грн/кв. м,
- застосування до спірних відносин положень статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є неправомірним, оскільки вона на час нарахування не була чинною,
- з припиненням дії статті 40 вказаного Закону припинилися будь-які зобов'язання зі сплати пайової участі забудовником у 2020 році.
Процесуальні дії та рішення суду
Ухвалою від 19.07.2021 суд відкрив провадження у справі за правилами загального провадження та встановив сторонам строки для надання процесуальних заяв. У свою чергу, ПП «ВКФ «Спутник» подало відзив на позов та заперечення, а Прокурор - відповідь на відзив.
Підготовче провадження здійснене у судовому засіданні 14.09.2021, а розгляд справи по суті у засіданнях 12.10.2021 та 16.11.2021. Зокрема, у судовому засіданні 12.10.2021 розгляд справи був відкладений за наслідками задоволення відповідного клопотання представника відповідача через його хворобу.
Під час розгляду справи по суті Прокурором було заявлене усне клопотання про залучення додаткових доказів, а саме повної роздруківки Сертифікату про прийняття закінченого будівництва в експлуатацію. Це клопотання суд відхилив з огляду на приписи частин 2 та 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки цей доказ не був поданий разом із позовною заявою або іншою процесуальною заявою на стадії підготовчого провадження та Прокурор не вказав на обставини неможливості його подачі на вказаній стадії.
Установлені судом обставини
14.03.2019 Управлінням з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради виданий ПП «ВКФ «Спутник», як замовнику будівництва, дозвіл № ХС 112190730052 на виконання будівельних робіт (а.с. 25). За змістом дозволу він наданий на будівництво об'єкту: «будівництво з реконструкцією багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (під багатоквартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованим кінозалом та торгівельним об'єктом) за адресою: м. Херсон, проспект Текстильників, 10-А».
Як слідує з «Техніко-економічних показників проекту «будівництво з реконструкцією багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (під багатоквартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованим кінозалом та торгівельним об'єктом) за адресою: м. Херсон, проспект Текстильників, 10-А» (а.с. 28) будівництво складалося із 6 пускових комплексів, а саме будівництва:
1 - нежитлового приміщення № 1 (насосна), навісу № 1 для зберігання автотранспорту на 11 місць,
2 - нежитлового приміщення № 2 (електрощитова), нежитлового приміщення № 3 (приміщення охорони), навісу № 2 для зберігання автотранспорту на 8 паркомісць, мереж зовнішнього електропостачання протяжністю 514 м,
3 - кіно-відеокомплексу, площею 459,93 кв. м,
4 - вбудованого підземного паркінгу, площею 1208,82 кв. м,
5 - вбудованих приміщень торговельного призначення, площею 812,51 кв. м,
6 - житлового будинку, площею 4210,96 кв. м,
7 - житлового будинку, площею 4200,38 кв. м.
Поряд з цим у ньому наведені числові показники площ будівництва житлового будинку, а саме:
- всього в житловому будинку з вбудованими приміщеннями - 10920,85 кв. м,
- вбудованого підземного паркінгу - 1208,82 кв. м,
- квартир у будинку - 6083,52 кв. м,
- під технічним приміщенням (технічний поверх) - 1193,02 кв. м,
- приміщень загального користування (сходові клітини, коридори) - 1134,8 кв. м.,
- кіно-відеокомплексу - 459,93 кв. м,
- приміщень торговельного призначення - 812,51 кв. м,
- нежитлового приміщення № 1 (насосна) - 3,25 кв. м,
- нежитлового приміщення № 2 (електрощитова) - 7,5 кв. м,
- нежитлового приміщення № 3 (приміщення охорони) - 7,5 кв. м,
23.09.2020 Державною архітектурно-будівельною інспекцією ПП «ВКФ «Спутник» був виданий сертифікат готовності ХС № 122200923405 на об'єкт будівництва «будівництво з реконструкцією багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (під багатоквартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованим кінозалом та торгівельним об'єктом) за адресою: м. Херсон, проспект Текстильників, 10-А» (а.с. 37- 45). За змістом сертифікату будівництво завершене 17.09.2020, а датою строку введення об'єкта в експлуатацію є 24.09.2020.
Відповідно до договору № 33 про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Херсона від 17.08.2020, укладеного між Виконавчим комітетом Херсонської міської ради та ПП «ВКФ «Спутник», підприємство зобов'язалося сплатити кошти пайової участі у сумі 60749,20 грн у термін до 31.12.2020 стосовно введеної в експлуатацію частини будівництва «будівництво з реконструкцією багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (під багатоквартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованим кінозалом та торгівельним об'єктом) за адресою: м. Херсон, проспект Текстильників, 10-А», а саме «кіно-відео комплексу - пускового комплексу № 3 та вбудованих приміщень торгівельного призначення - пускового комплексу № 5» (а.с. 20-21).
За обліковими даними виконавчого комітету підприємство сплатило вказану суму.
Відповідно до договору № 34 про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Херсона від 17.08.2020, укладеного між Виконавчим комітетом Херсонської міської ради та ПП «ВКФ «Спутник», підприємство зобов'язалося сплатити кошти пайової участі у сумі 69675,28 грн у термін до 31.12.2020 стосовно введеної в експлуатацію частини будівництва «будівництво з реконструкцією багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (під багатоквартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованим кінозалом та торгівельним об'єктом) за адресою: м. Херсон, проспект Текстильників, 10-А», а саме «зовнішні мережі водопостачання та водовідведення, насосна - пусковий комплекс № 1, навіси для зберігання автотранспорту - пускові комплекси № 1 та № 2, приміщення електрощитової та приміщення охорони - пусковий комплекс № 2, вбудований підземний паркінг на 25 паркомісць - пусковий комплекс № 4» (а.с. 22-23).
За обліковими даними виконавчого комітету підприємство сплатило вказану суму.
Відповідно до Розрахунку розміру пайової участі (а.с. 64) Виконавчий комітет Херсонської міської ради нарахував ПП «ВКФ «Спутник» 1474865,44 грн належного до сплати розміру пайової участі із зазначенням розрахунку:
- 6254,2 кв. м х 11791 грн/м2 = 73743272,20 грн, де 6254,2 кв. м - загальна площа квартир, 11791 грн/м2 - опосередкована вартість спорудження житла за регіонами, 73743272,20 грн - вартість будівництва,
- 73743272,20 грн х 0,02 = 1474865,44 грн, де 0,02 - базовий відсоток для житлових будинків, 1474865,44 грн - розмір пайової участі.
Таким чином, вказана сума розміру пайової участі нарахована виходячи із загальної площі квартир - 6254,2 кв. м та опосередкованої вартості спорудження житла у регіоні - 11791 грн/м2.
Як слідує з листів № 01-10-179 від 03.03.2021 (а.с. 62-63) та № 01-10-189 від 10.03.2021 (а.с. 65-66) Виконавчий комітет Херсонської міської ради висловив вимогу ПП «ВКФ «Спутник» про сплату нарахованої суми пайової участі.
За обліковими даними виконавчого комітету підприємство не сплатило нараховану суму пайової участі у розмірі 1474865,44 грн.
Отже, вказаними доказами підтверджується, що:
- будівництво та введення в експлуатацію житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури за адресою: м. Херсон, проспект Текстильників, 10-А; здійснене ПП «ВКФ «Спутник», як забудовником,
- забудовник сплатив пайову участь у розвитку інфраструктури м. Херсона при будівництві цього будинку у сумі 130424,48 грн (за 1-5 пусковими комплексами),
- забудовник не сплатив пайову участь у розвитку інфраструктури м. Херсона при будівництві будинку за 6 та 7 пусковими комплексами, які стосуються безпосереднього будівництва загальної площі квартир.
Поряд з цим, судом установлено, що відповідно до листа Херсонської місцевої прокуратури за вих. № 54-2836вих-21 від 04.03.2021 Прокурор звернувся до херсонського міського голови з вимогою про надання інформації стосовно вжитих заходів по стягненню спірної суми (а.с. 59).
У свою чергу, Виконавчий комітет Херсонської міської ради листом за вих. № 8-2350-11/26 від 18.03.2021 повідомив Прокурора про направлення на адресу ПП «ВКФ «Спутник» вимог про сплату заборгованості з пайової участі (а.с. 60-61).
Як слідує з листа Херсонської місцевої прокуратури за вих. № 55-1069вих-21 від 15.04.2021 Прокурор повторно звернувся до херсонського міського голови з вимогою про надання інформації стосовно вжитих заходів досудового та судового стягнення заборгованості з ПП «ВКФ «Спутник» (а.с. 68).
Листом за вих. № 55-2937вих-21 від 03.06.2021 Прокурор повідомив Позивача про звернення до суду з позовом стосовно стягнення з спірної суми (а.с. 85).
Оцінка суду установлених обставин на норм діючого законодавства
Щодо прокурорського представництва інтересів держави
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.04.2008 № 4-рп/2008 неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
Отже, законодавством встановлений обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.
Положення пункту 3 частини статті 131-1 Конституції України визначають, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Безпосередньо питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді; прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва; прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень (абзаци перший - третій частини 4).
У свою чергу, частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а за абзацом другим частини 5 цієї ж статті у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Відповідно до положень частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: у чому полягає порушення інтересів держави; необхідність їх захист; визначені законом підстави для звернення до суду прокурора; зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Поряд з цим, Верховним Судом (у постанові колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2018 у справі № 922/901/17, у постанові колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18) надані правові висновки стосовно застосування вказаних правових положень щодо прокурорського представництва, основними з яких є:
- обов'язок прокурора обґрунтувати та довести підстави для представництва, у тому числі у чому полягає бездіяльність компетентного органу;
- недотримання таким органом розумного строку на звернення до суду із позовом;
- розумність строку повинна визначатися судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту, а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, з огляду на вказані правові положення на висновки Верховного Суду стосовно їх застосування, суд вважає, що:
- Прокурор у даній справі має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу, тобто виконавчого комітету,
- бездіяльність виконавчого комітету наявна у тому випадку, коли він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк,
- розумність строку повинна визначатися з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту, а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
У спорі суд установив, що виконавчий комітет тривалий час не звертався з позовом до суду, а також не вчиняв власних належних заходів для спонукання ПП «ВКФ «Спутник» до сплати пайової участі у будівництві на всю площу забудови.
За таких обставин, Прокурором доведена як бездіяльність виконавчого комітету, так і повідомлення його про звернення до суду з відповідним позовом, а тому ним доведене право на власне представництво інтересів держави в суді.
Щодо правової природи відносин, які виникли між сторонами
Правова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту станом на час надання ПП «ВКФ «Спутник» дозволу на виконання будівельних робіт (14.03.2019) регулювалася положеннями статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VІ від 17.02.2011.
За цією статтею:
- замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (частина 2),
- пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (частина 3),
- величина пайової участі визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (частина 4),
- розмір пайової участі визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками (частина 8),
- договір про пайову участь укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію; невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту; кошти пайової участі сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором (частина 9),
- інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації (частина 11).
Отже, станом на час початку будівництва за статтею 40 вказаного Закону № 3038-VІ ПП «ВКФ «Спутник» зобов'язане було самостійно звернутися до Виконавчого комітету Херсонської міської ради з пропозицією про укладення договору про взяття участі у створенні і розвитку інфраструктури м. Херсона шляхом перерахування до місцевого бюджету відповідних коштів до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
З наведених доказів та обставин слідує, що ПП «ВКФ «Спутник» зверталося до Виконавчого комітету Херсонської міської ради з пропозицією про укладення договору, але лише на частину будівництва, оскільки укладені договори (№ 33 та № 34) не включали будівництва, яке здійснене за 6 та 7 пусковими комплексами.
Отже, стосовно визначення розміру пайової участі із будівництва наведених комплексів (6 та 7) договір відсутній.
Проте, станом на час введення об'єкта будівництва в експлуатацію, тобто дату видачі Сертифіката готовності ХС 122200923405, правове регулювання пайової участі здійснювалося за положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-ІХ від 20.09.2019.
Зокрема, у відповідності до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень названого Закону № 132-ІХ:
- договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання,
- протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту у такому розмірі та порядку:
а) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом) для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування,
б) замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта; орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва,
в) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію.
Відтак, за вказаними правовими положеннями протягом 2020 року забудовники повинні сплачувати кошти пайової участі у відповідному розмірі до моменту прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію і така сплата може відбуватися поза межами відповідно договору, оскільки його укладення у 2020 році не є обов'язковим. Більш того, замовник будівництва зобов'язаний самостійно звернутися протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі, а орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання необхідних від замовника документів надає йому розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва.
Будівництво 6 та 7 пускових комплексів здійснювалося у 2020 році, а тому ПП «ВКФ «Спутник» зобов'язане було самостійно протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до Виконавчого комітету Херсонської міської ради із заявою про визначення розміру пайової участі без укладення відповідного договору.
Наведені обов'язок забудовника стосовно сплати коштів пайової участі та право на їх отримання відповідним органом місцевого самоврядування вказують, що за своєю правовою природою між такими учасниками виникають господарські зобов'язання.
Зокрема, частина 1 статті 173 Господарського кодексу України визначає, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до частини 1 статті 174 того ж Кодексу господарські зобов'язання можуть (серед іншого) виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.
З наведених правових положень слідує, що господарським є зобов'язання, яке може виникати безпосередньо із закону, та характеризується обов'язком однієї сторони сплатити гроші, а іншої (управненої сторони) - вимагати відповідної сплати.
У спорі між сторонами не був укладений договір про пайову участь відносно всієї площі будівництва, а безпосередньо наведене законодавство у 2020 році не передбачало обов'язкового його укладення, у зв'язку з чим відсутність договору не впливає за наявне зобов'язання ПП «ВКФ «Спутник» зі сплати коштів пайової участі, яке виникло із закону.
З цих підстав заперечення ПП «ВКФ «Спутник» стосовно адміністративно-правової природи спірних правовідносин є помилковими.
Помилковими є і посилання Прокурора на визначення правової природи правовідносин як «збитки» та «безпідставно отримані кошти», оскільки для відшкодування збитків у вигляді неотриманих доходів відповідно до частини 2 статті 224 ГК України потребується наявність самих збитків, а відповідно до статей 1212 та 1213 ЦК України кондиційні зобов'язання виникають при відсутності відповідних підстав збереження коштів (тобто у випадку відсутності господарського зобов'язання).
При цьому посилання Прокурора на необхідність застосування до спірних правовідносин висновків, зроблених Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 918/933/17 (постанова від 12.11.2018) не є обґрунтованими, оскільки при розгляді справи Верховний Суд визначав правову природу стягуваної суми у випадку відсутності договору на пайову участь при обов'язковості його укладення за положеннями статті 40 Закону № 3038-VІ, що не є тотожним спору у даній справі (укладення договору не є обов'язковим за правовідносинами у 2020 році).
Посилання Прокурора на необхідність застосування до спірних правовідносин висновків, зроблених Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/9665/17 (постанова від 05.03.2020) також не є обґрунтованими, оскільки в ній Верховний Суд вирішував спір стосовно стягнення збитків (упущеної вигоди), які виникли у результаті користування нежилими приміщеннями, та проаналізував положення діючого законодавства, якими урегульовані кондиційні зобов'язання (у даному спорі суд вказав, що вони відсутні).
Частина перша статті 162 Господарського процесуального кодексу України регламентує, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Відповідно до пунктів 4, 5 частини третьої цієї ж статті позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Отже, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
У постанові від 04.12.2019 по справі № 917/1739/17 Велика Палата Верховного Суду надала правовий висновок стосовно застосування цієї правової норми. Суд у пунктах 81, 83 та 86 вказав, що:
- предмет позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів,
- підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу,
- правовими підставами позову є зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги,
- саме на суд покладений обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
З огляду на викладене, право суду на самостійне надання правової кваліфікації відносинам сторін та правових норм, які підлягають застосуванню для вирішення спору, нерозривне із безпосередньою позицією позивача (прокурора) щодо правової аргументації як вимог, так і характеристики спірних правовідносин. Крім того, у випадку коли позивач (прокурор) самостійно визначає правову підставу позову та предмет позовних вимог (який включає в себе не тільки визначену суму стягнення, але й певну матеріально-правову вимогу, стосовно якої просить прийняти судове рішення) та наполягає на їх обов'язковому застосуванню, суд вправі виходити за обрані позивачем (прокурором) межі (у тому числі межі матеріально-правової вимоги) з метою вирішення наявного спору з певним відхиленням, яке може мати місце у випадку, коли для правильної оцінки характеру правовідносин потребується аналіз інших правових норм, ніж ті, які вказані позивачем (прокурором).
Отже, оскільки Прокурор при стягненні спірної суми помилково визначив її правову природу (та як послався на взаємовиключні правові норми та якими урегульовані інші правовідносини), суд вважає, що вправі вийти за відповідні обрані ним межі правового обґрунтування заявлених вимог.
Суд установив, що хоча ПП «ВКФ «Спутник» і не зверталося до Виконавчого комітету Херсонської міської ради ані у 2019 році з пропозицією про укладення договору на всю суму пайової участі, ані у 2020 році - із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, безпосередньо виконавчий комітет здійснив розрахунок розміру пайової участі та направив вимогу про її сплату. Такими діями виконавчий комітет забезпечив дотримання вказаних правових положень.
Статтею 193 ГК України встановлені загальні правила виконання господарських зобов'язань, за якими суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів (частина 1); не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Таким чином, ПП «ВКФ «Спутник» протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта не звернулося до Виконавчого комітету Херсонської міської ради із заявою про визначення розміру пайової участі та до моменту введення об'єкта будівництва в експлуатацію не сплатило кошти пайової участі у повному розмірі, чим порушило взяті на себе за законом зобов'язання.
Щодо розміру пайової участі за наявними правовідносинами
Як слідує з Розрахунку розміру пайової участі виконавчий комітет розрахував її із використанням даних загальної площі квартир (6254,2 кв. м) та опосередкованої вартості спорудження житла у регіоні (11791 грн/м2).
З тексту Розрахунку не вбачається за якими даними визначена вказана загальна площа квартир. У тексті позовної заяви Прокурор вказав, що відповідна площа визначена відповідно до Сертифікату готовності.
Надаючи оцінку правильності визначення житлової площі при розрахунку розміру пайової участі суд зазначає, що надана до матеріалів справи документальна копія електронного Сертифікату готовності не містить відомостей стосовно як загальної, так і житлової площі забудови. Напроти, відповідні відомості наявні у наведених Техніко-економічних показниках проекту будівництва, а саме у ньому вказано, що загальна площа квартир складає 6083,52 кв. м.
Отже, Прокурором не доведено шляхом надання відповідних доказів правомірність визначення загальної площі квартир у будинку у сумі 6254,2 кв. м. Відповідний обов'язок покладений на нього за приписами частини 1 статті 74 ГПК України. При цьому суд враховує положення статті 13 того ж Кодексу стосовно здійснення судочинства на засадах змагальності, за яким кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (частина 3).
Відтак, суд вважає доведеною площу квартир у сумі 6083,52 кв. м, а тому саме з цієї площі повинен обраховуватися розмір пайової участі.
Іншою складовою розрахунку розміру коштів пайової участі є «показник опосередкованої вартості спорудження житла за регіоном», який визначається відповідно до «Порядку визначення та застосування показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України», затвердженого наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 27.09.2005 № 174.
Відповідно до Порядку:
- безпосередні витрати з будівництва - це витрати, пов'язані з проектуванням та затвердженням проекту будівництва житлового будинку, організацією процесу будівництва, виконанням загальнобудівельних робіт, улаштуванням внутрішньобудинкових інженерних систем, монтажем та придбанням інженерного обладнання, електромеханічного та іншого устатковання, благоустроєм та спорудженням внутрішньомайданчикових інженерних мереж, уключаючи адміністративні витрати та прибуток підрядних організацій, що компенсуються замовником, податки, збори та інші обов'язкові платежі, встановлені законодавством (пункт 1.2.),
- об'єкт-представник - це житловий будинок, побудований за найбільш поширеним у регіоні проектом, у звичайних, характерних для регіону геологічних умовах, із застосуванням традиційних будівельних матеріалів, обладнання, устатковання вітчизняного виробництва, з дотриманням державних будівельних норм, санітарно-гігієнічних вимог та гарантованих типологічних норм забезпечення житлом громадян; об'єкти-представники визначаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями (пункт 1.2.),
- показник опосередкованої вартості спорудження житла - це вартість будівництва в розрахунку на один квадратний метр загальної площі квартир будинку, визначений на підставі вартості будівництва об'єкта-представника (пункт 1.2.),
- показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України щоквартально розраховуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури у першому місяці кварталу, виходячи зі структури безпосередніх витрат з будівництва об'єкта-представника, скоригованої відповідно до змін рівня цін на трудові та матеріально-технічні ресурси (пункт 2.1.),
- базою для визначення структури безпосередніх витрат з будівництва об'єкта-представника є вихідні дані, які надаються місцевими органами виконавчої влади на запит уповноваженого органу і містять: а) пояснювальну записку, в якій зазначаються техніко-економічні, архітектурно-планувальні та конструктивні характеристики об'єкта-представника, рівень цін ресурсів, за якими обчислена вартість будівництва; б) копію зведеного кошторисного розрахунку та підсумкові вартісні параметри до нього; в) копію об'єктного кошторису; г) локальні кошториси за главами зведеного кошторисного розрахунку (пункт 2.2.),
- визначена на підставі вихідних даних, наведених у пункті 2.2 цього Порядку, структура безпосередніх витрат з будівництва об'єкта-представника формується за статтями витрат (матеріальні ресурси, заробітна плата, експлуатація машин, загальновиробничі витрати, адміністративні витрати, утримання служби замовника, витрати з проектування, експертизи тощо) у цінах, що склались на момент здійснення розрахунку структури (пункт 2.3.),
- показники щоквартально затверджуються наказом уповноваженого органу та діють до затвердження наступних (пункт 3.1.).
З викладених правових положень слідує, що показник опосередкованої вартості спорудження житла за окремим регіоном України розраховується щоквартально спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури у першому місяці кварталу.
Відповідним центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури є Міністерство розвитку громад та територій України (Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України).
Станом на час надання дозволу ПП «ВКФ «Спутник» на здійснення будівельних робіт (14.03.2019) відповідний показник опосередкованої вартості спорудження житла у Херсонській області був затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.12.2018 № 335 (який діяв до 02.12.2019). Зокрема, за наказом він становив 10781 грн/кв.м.
У свою чергу, станом на час завершення будівництва (23.09.2020) показник опосередкованої вартості спорудження житла у Херсонській області був затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.06.2020 № 151 (який діяв до 16.12.2020). Зокрема, за наказом він становив 11791 грн/кв.м. Саме цей показник був використаний виконавчим комітетом при розрахунку розміру пайової участі.
Ані Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», ані вказаними правовими положеннями не визначено за якою датою здійснюється використання показника опосередкованої вартості спорудження житла у регіоні (чи на дату початку будівництва, чи на дату розрахунку розміру пайової участі чи іншу дату, у тому числі дату завершення будівництва). Проте, виходячи із загального правила про обов'язок забудовника протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі, суд вважає, що застосування відповідного показника повинне відбуватися станом на час розрахунку розміру пайової участі, який у свою чергу повинен відбутися не пізніше 15 робочих днів з дня отримання необхідних від замовника документів.
У спорі суд установив, що ПП «ВКФ «Спутник» не звернулося до виконавчого комітету протягом 10 робочих днів з моменту початку будівництва 6 та 7 пускових комплексів та не надало необхідних документів для розрахунку розміру пайової участі, а тому відповідний розрахунок із застосуванням показника опосередкованої вартості спорудження житла у регіоні станом на час завершення будівництва є правомірним.
За результатами аналізу вказаних правових положень та зроблених судом висновків посилання ПП «ВКФ «Спутник» щодо необхідності використання при розрахунку показника опосередкованої вартості спорудження житла у регіоні станом на час початку будівництва є помилковими. При цьому ПП «ВКФ «Спутник» помилково ототожнено дату визначення показника опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами відповідно до «Порядку» з датою його застосування при розрахунку вартості пайової участі.
З урахуванням викладеного, правильним розрахунком розміру пайової участі є наступний:
- 6083,52 кв. м х 11791 грн/м2 = 71730784,32 грн, де 6083,52 кв. м - загальна площа квартир визначена за даними Техніко-економічними показниками проекту будівництва, 11791 грн/м2 - опосередкована вартість спорудження житла у Херсонській області станом на час завершення будівництва об'єкту, 71730784,32 грн - вартість будівництва,
- 71730784,32 грн х 2% = 1434615,69 грн, де 2% - базовий відсоток для житлових будинків, 1434615,69 грн - розмір пайової участі.
Таким чином, розмір пайової участі за 6 та 7 пусковими комплексами будівництва складає 1434615,69 грн.
Висновки суду з предмету судового розгляду
На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, з урахуванням факту несплати 1434615,69 грн у добровільному порядку, доведеністю Прокурором позовних вимог, не спростування їх Відповідачем, суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню у цій сумі. Натомість позовні вимоги про стягнення 40249,75 грн задоволенню не підлягають.
Розподіл судових витрат
Судовими витратами у даній справі є витрати Прокурора на сплату судового збору відповідно до платіжного доручення № 1337 від 07.07.2021 у сумі 22122,98 грн, які згідно з приписами статті 129 ГПК України підлягають стягненню з Відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 21519,02 грн, що складає 97,27 % (процентного співвідношення заявленої до стягнення суми та задоволеної судом).
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути із Приватного підприємства «ВКФ «Спутник» (73000, м. Херсон, проспект Текстильників, буд. 10-А; ідентифікаційний код 40801533) на користь Виконавчого комітету Херсонської міської ради (73000, м. Херсон, проспект Ушакова, буд. 37; ідентифікаційний код 04059958) - 1434615,69 грн основної заборгованості.
3. Стягнути із Приватного підприємства «ВКФ «Спутник» (73000, м. Херсон, проспект Текстильників, буд. 10-А; ідентифікаційний код 40801533) на користь Прокуратури Херсонської області (73000, м. Херсон, вул. Михайлівська, буд. 33; ідентифікаційний код 04851120) - 21519,02 грн компенсації по сплаті судового збору.
3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене - 17.11.2021
Суддя М.К. Закурін