про залишення заяви про неплатоспроможність боржника без руху
17 листопада 2021 року Справа № 915/1651/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,
розглянувши матеріали заяви
боржника: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,
12.11.2021 Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області із заявою б/н від 12.11.2021 (вх. № 17020/21) про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2021, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1651/21 та визначено головуючим у справі суддю Адаховську В.С.
Згідно ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ). Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 1 КУзПБ боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав.
Статтею 113 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України “Про міжнародне приватне право”, Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Вимоги щодо заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема, у статтях 115, 116 КУзПБ.
Статтею 115 КУзПБ передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника-фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника.
Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:1) розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; 3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення; 4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності). До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції. Зміст та форма заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство повинні відповідати приписам КУзПБ.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, а саме підстав, визначених у ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
Разом з тим, перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема, ч. 3 ст. 116 КУзПБ.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Заявник звернувся до суду та зазначає, що у ного відсутні фінансові можливості погашати вимоги перед кредиторами.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.
Згідно з вимогами ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частина 1 ст. 74 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судом встановлено, що в порушення вимог ч. 3 ст. 116 КУзПБ, боржником до заяви б/н від 12.11.2021 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи не додано належних доказів, що підтверджують обставини, викладені у вказаній заяві, зокрема: документів, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи-підприємця; копій документів, що підтверджують право власності боржника на майно (у тому числі діюча оцінка ринкової вартості майна); перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, з зазначенням сум грошових вимог, підстав виникнення зобов'язань, а також строків їх виконання згідно із законом або договором (доданий до заяви перелік не відповідає інформації зазначеної у заяві боржника); копій кредитного договору та договору іпотеки; копії трудової книжки; відомостей про роботодавця (роботодавців) боржника; декларацій про майновий стан боржника та членів його сім'ї за останні три роки за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства; доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень; інформації про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини; пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
Крім того, заявником, в порушення п. 8 ч. 3 ст. 116 КУзПБ, не подано відомостей про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, оскільки доказом таких відомостей є довідка податкового органу за місцем проживання фізичної особи.
Пунктом 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ встановлено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених ст. 115 цього Кодексу.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 115 КУзПБ боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців.
Заявником не подано відомостей щодо припинення боржником погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 115 КУзПБ боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення.
Проте заявником не надано суду ані відповідної постанови державного (приватного) виконавця про відсутність у заявника майна, на яке може бути звернено стягнення, ані доказів, які б вказували на відсутність такої постанови.
В якості інших документів, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу, а саме декларацій про майновий стан боржника та членів його сім'ї за останні три роки, боржнику необхідно надати відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відносно боржника за 2018-2020 роки.
До того ж, заявник просить призначити керуючим реструктуризації боржника арбітражного керуючого Шибко О.Л. та вказує, що додає до своєї заяви про неплатоспроможність, заяву Шибко О.Л. про його призначення, але відповідно до переліку документів доданих до заяви боржника про його неплатоспроможність не додано заяви арбітражного керуючого.
Крім того, статтею 162 ГПК України встановлені вимоги щодо форми, змісту позовної заяви.
Так, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: офіційні електронні адреси та адреси електронної пошти, що боржником у заяві про неплатоспроможність не зазначено.
У відповідності до ч. ч. 2, 5 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Копії письмових доказів, які подаються до суду, оформлюються відповідно до вимог п.5.26 “Національного стандарту України. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163:2020”, затвердженого наказом Державного підприємства “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості” від 01.07.2020 за №144. Відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів “Згідно з оригіналом” (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Однак заявником до заяви додано копії письмових доказів не засвідчені належним чином.
За такого, заявнику слід надати суду належним чином засвідчені копії письмових доказів.
Підсумовуючи викладене, суд встановив, що заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подана без дотримання вимог ст. 116 КУзПБ, а отже містить недоліки, які є підставою для залишення заяви без руху у відповідності до ст. 37 КУзПБ, ст.174 ГПК України та надання боржнику часу для усунення недоліків.
Згідно ч. 3 ст. 37 КУзПБ, яка застосовується судом на підставі ст. 113 цього Кодексу, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 ГПК України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 174 ГПК України).
Отже, в контексті норм Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства неподання заявником документів, передбачених вказаними статтями, свідчить про недоліки такої заяви, що відповідно до ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення поданої заяви без руху та надання строку для усунення недоліків, шляхом подання необхідних доказів.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Зазначені у даній ухвалі недоліки заяви слід усунути шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині даної ухвали.
Відповідно до змісту п. 5 ч. 3 ст. 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, диспозитивність.
Згідно ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
При цьому, судом прийнято до уваги прецедентні рішення Європейського суду з прав людини у справах “Осман проти Сполученого Королівства” від 28.10.98 та “Креуз проти Польщі” від 19.06.2001. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Керуючись ст. ст. 2, 30, 37, 113, 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 174, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Заяву фізичної особи ОСОБА_1 б/н від 12.11.2021 (вх. № 17020/21 від 12.11.2021) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишити без руху.
2. Заявнику усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки у 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до господарського суду письмової заяви про усунення недоліків з дотриманням вимог, передбачених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.
3. Роз'яснити заявнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, заява у відповідності до приписів ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України вважається неподаною та повертається заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя В.С. Адаховська