79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
15.11.2021 справа № 914/2420/21
За позовом:Львівського комунального підприємства «Залізнечнетеплоенерго», м. Львів
до відповідача:Житлово-будівельного кооперативу №85, м. Львів
про:стягнення боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді №1012 від 01.07.2014 року
Суддя - Р.В. Крупник Секретар - О.О. Шевчук
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
На розгляд Господарського суду Львівської області (через систему «Електронний суд») надійшла позовна заява ЛКП «Залізнечнетеплоенерго» (далі - Позивач) до Житлово-будівельного кооперативу №85 (далі - ЖБК №85, Відповідач) про стягнення боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді №1012 від 01.07.2014.
Ухвалою від 16.08.2021 суд відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 06.09.2021.
Ухвалою суду від 06.09.2021 підготовче засідання було відкладено на 27.09.2021 та викликано відповідача у підготовче засідання.
Ухвалою від 27.09.2021 суд закрив підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначив на 25.10.2021.
Ухвалою суду від 25.10.2021 розгляд справи по суті відкладено на 15.11.2021.
У судове засідання призначене на 15.11.2021 представник позивача не з'явився з невідомих суду причин, хоча був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи.
У судове засідання призначене на 15.11.2021 відповідач також не з'явився з невідомих суду причин.
Суд направляв відповідачу ухвали про розгляд справи на юридичну адресу відповідача. Листом №002007001-150-21 від 05.11.2021 АТ «Укрпошта» повідомило, що ухвали суду вручені відповідачу не були, оскільки голова ЖБК №85 за вказаною адресою не проживає, повідомлення про надходження рекомендованих листів було опущено в поштову скриньку, однак адресат не звернувся за їх отриманням і такі повернуто за закінченням терміну зберігання.
Враховуючи те, що кореспонденція суду направлялася на юридичну адресу відповідача, в суда відсутні докази про зміну цієї адреси, то в силу вимог ст. 242 ГПК України, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Аргументи позивача.
Позов обґрунтовано тим, що 01.07.2014 між позивачем (виконавцем) та відповідачем (теплопостачальною організацією) укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №1012, на виконання якого відповідачеві у період січень-травень 2021 року було поставлено теплову енергію загальною вартістю 373 225,40 грн. Відповідач одержану теплову енергію оплатив частково, перерахувавши 78 000,00 грн. Оскільки у строк, встановлений у договорі відповідач у повному обсязі не здійснив оплати за теплову енергію, зокрема, несплаченими залишилися 295 225,40 грн., позивач звернувся з цим позовом до суду про стягнення з відповідача 295 225,40 грн. боргу, 14 351,72 грн. пені, 8 019,10 грн. інфляційних втрат, 2 998,71 грн. 3% річних.
Аргументи відповідача.
Відповідач своїм правом на висловлення заперечень проти позову, передбаченого 165 Господарського процесуального кодексу України, не скористався та не подав до суду у встановлений процесуальним законом строк відзив на позовну заяву.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
01.07.2014 року між ЖБК №85, як виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в житловому будинку, що знаходиться з адресою 79054, м. Львів, вул. І. Виговського, буд 59, та ЛКП «Залізничнетеплоенерго», як теплопостачальною організацією, укладено договір №1012 про постачання теплової енергії в гарячій воді (надалі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1. Договору Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Виконавцю теплову енергію в гарячій воді, гарячу воду в потрібних йому обсягах, а Виконавець зобов'язується отримувати для потреб мешканців будинку та оплачувати одержану теплову енергію на опалення, вентиляцію та підігрів води в залежності від конкретних потреб Виконавця та/або гарячу воду за встановленими відповідними органами влади тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Згідно Додатку № 2 до Договору, постачання теплової енергії здійснюється до будинку за адресою м. Львів, вул. І. Виговського, буд 59, згідно схеми розмежування балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності між Позивачем та Відповідачем.
Згідно із п. 4.2.1. Договору позивач зобов'язувався забезпечувати протягом обумовленого в Договорі часу безперервне постачання теплової енергії.
Пунктом 6.7. Договору передбачено, що акт реалізації є розрахунковим документом, що підтверджує факт отримання відповідачем теплової енергії та/або гарячої води. Відповідач має належним чином засвідчити (підписати та скріпити відбитки печатки, а у випадку відсутності печатки підписати) акт реалізації та повернути один примірник акту позивачу протягом десяти календарних днів з моменту отримання такого акту. У випадку неповернення належним чином засвідченого акту реалізації відповідачем протягом вказаного строку, акт вважається чинним (погодженим сторонами даного договору), а теплова енергія та/або гаряча вода отриманою відповідачем в обсягах, вказаних в акті.
На виконання умов Договору ЛКП «Залізничнетеплоенерго» за період з січня до травня 2021 року включно поставила ЖБК №85 теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 373 225,4 грн., що підтверджується:
- Актом реалізації теплової енергії за січень 2021 року на загальну суму 96 969,68 грн.;
- Актом реалізації теплової енергії за лютий 2021 року на загальну суму 100 739,08 грн.;
- Актом реалізації теплової енергії за березень 2021 року на загальну суму 87 830,62 грн.;
- Актом реалізації теплової енергії за квітень 2021 року на загальну суму 61 895,90 грн.;
- Актом реалізації теплової енергії за травень 2021 року на загальну суму 25 790,12 грн..
Відповідні Акти реалізації теплової енергії підписані та скріплені печатками обох сторін Договору.
Згідно умов Договору відповідач зобов'язувався проводити оплату за теплову енергію та/або гарячу воду шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Позивача в термін до 15 числа місяця, наступного за звітним, в розмірі вартості фактично спожитої теплової енергії та/або гарячої води житловим будинком відповідача на підставі рахунку, наданого позивачем (п.6.3. Договору).
Свій обов'язок оплатити вартість поставленої теплової енергії за період з січня по травень 2021 року включно Відповідач виконав частково на загальну суму 78 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1 від 28.01.2021 на загальну суму 123 000,00 грн., у призначенні платежу якого зазначено: «Оплата за теплову енергію за 19-20р. оплата за опалювальний сезон у т.ч. ПДВ 24 600,00 грн., дог. №1011-45 000,00; дог. №1012 - 78 000,00 грн.».
На момент вирішення даного спору у матеріалах справи відсутні, а відповідачем у справі не подано суду доказів, які б спростували позовні вимоги або свідчили про добровільне погашення відповідачем боргу.
ОЦІНКА СУДУ.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 статті 626 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір №1012 про постачання теплової енергії в гарячій воді.
За своєю правовою природою договір, який укладено сторонами, є договором енергопостачання.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частинами 6, 7 ст. 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами ст. 193 ГК України.
З матеріалів справи вбачається, що ЛКП «Залізничнетеплоенерго» за період з січня до травня 2021 року включно належним чином виконала свої обов'язки з постачання ЖБК №85 теплової енергії за Договором та поставила останньому теплову енергію в гарячій воді за вказаний період на загальну суму 373 225,4 грн..
Згідно із ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Пунктом 6.3. Договору передбачено обов'язок відповідача проводити оплату за теплову енергію та/або гарячу воду шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Позивача в термін до 15 числа місяця, наступного за звітним, в розмірі вартості фактично спожитої теплової енергії та/або гарячої води житловим будинком відповідача на підставі рахунку, наданого Позивачем.
Судом встановлено, що Житлово-будівельний кооператив №85 згідно умов Договору за поставлену теплову енергію за спірний період у повному розмірі не розрахувався та сплатив лише 78 000,00 грн. згідно платіжного доручення №1 від 28.01.2021, внаслідок чого його заборгованість перед позивачем на момент розгляду справи судом складає 295 225,40 грн.. Будь-яких інших доказів, які б підтверджували повну чи часткову сплату Відповідачем існуючої заборгованості за Договором матеріали справи не містять.
За таких обставин, вимога Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості в розмірі 295 225,40 грн. є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення повністю.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 статті 611 ЦК України).
В п. 7.2.3. Договору сторони домовились, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію сплачується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Щодо нарахованої Позивачем пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, інфляційних втрат та 3% річних, то суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що Позивач просить стягнути із Відповідача пеню в сумі 14 351,72 грн., інфляційні втрати в сумі 8 019,10 грн. та 3% річних в сумі 2 998,71 грн. за період з 15 січня 2021 р. - 15 липня 2021 р.. При цьому, зі змісту розрахунків Позивача також випливає, що сплачена Відповідачем сума у розмірі 78 000, 00 грн. була зарахованим ним в рахунок погашення заборгованості за січень 2021 року.
Суд зазначає, що для правильного визначання розміру пені, інфляційних втрат та 3% річних, які підлягають до стягнення із Відповідача, необхідним є встановлення дня, з якого у ЖБК № 85 виникло прострочення виконання грошового зобов'язання.
Як визначено умовами Договору, Відповідач зобов'язувався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими відповідними органами влади тарифами (цінами) шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Позивача в термін до 15 числа місяця, наступного за звітним, в розмірі вартості фактично спожитої теплової енергії та/або гарячої води.
З вищенаведеного випливає, що заборгованість Відповідача по сплаті вартості поставленої теплової енергії в гарячій воді за спірний період, який розпочинається з січня 2021 року, виникла лише 16.02.2021.
Враховуючи викладене вище, суд, здійснивши перерахунок заявлених Позивачем до стягнення з Відповідача пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог, а саме: пені у розмірі - 11 133,51 грн., інфляційних втрат - 7 056,1 грн., 3% річних - 2 274,87 грн., оскільки позивач не вправі був нараховувати до 15.02.2021 пеню, інфляційні втрати та 3 відсотки річних.
З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому підлягають частковому задоволенню.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Так, п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, судовий збір підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача у розмірі 4 735,33 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 42, 123, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу №85 (79054, Львівська обл., місто Львів, вул. Виговського, 59, кв. 7; код ЄДРПОУ 23891651) на користь Львівського комунального підприємства «Залізнечнетеплоенерго» (79054, м. Львів, вул. С. Петлюри, буд. 4 А; код ЄДРПОУ 20784943) 295 225,40 грн. основної заборгованості, 11 133,51 грн. пені, 7 056,1 грн. інфляційних втрат, 2 274,87 грн. 3% річних, 4 735,33 грн. судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 17.11.2021.
Суддя Крупник Р.В.