79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
16.11.2021 справа № 914/1735/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., секретар судового засідання Побігайленко Ю-Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Державного підприємства “Агенство місцевих автомобільних доріг”, м.Кропивницький
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс Ойл Сервіс”, м.Львів
третя особа, без самостійних вимог на предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтер Кард”, м.Львів
про стягнення заборгованості.
Ціна позову - 48557,68грн.
За участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився.
Заяв про відвід не поступало.
Розгляд справи судом.
На розгляд Господарського суду поступив позов Державного підприємства “Агенство місцевих автомобільних доріг” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс Ойл Сервіс” за участю третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер Кард” про стягнення заборгованості в сумі 48557,68грн., з якої 27842,60грн. основний борг, 15842,90грн. штраф за безпідставну відмову від відвантаження товару, 2923,20 пеня, 1948,98грн. штраф за прострочення понад 30 днів.
Ухвалою суду від 19.07.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 14.09.2021р. Ухвалами суду від 14.09.2021р., від 28.09.2021р. продовжено строк підготовчого провадження у справі та розгляд справи відкладено на 19.10.2021р. Ухвалою суду від 19.10.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 02.11.2021р. Ухвалою суду від 02.11.2021р. відкладено розгляд справи на 16.11.2021р.
В судове засідання 16.11.2021р. позивач явки повноважного представника не забезпечив, від позивача подано заяву за вх.№24939/21 від 23.10.2021р. про розгляд справи без участі представника позивача та за наявними матеріалами справи.
В судове засідання 16.11.2021р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, письмового відзиву не подано, правової позиції по суті спору суду не надано. Жодних заяв чи клопотань від відповідача не поступало. Причини неявки, не подання відзиву чи доказів не повідомлено, хоча судом належно виконано обов'язок щодо повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, зокрема відповідача, що підтверджується реєстрами вихідної кореспонденції, внесенням ухвал суду до Єдиного державного реєстру судових рішень, поштовою рекомендованою кореспонденцією №7901414233590 надісланою за адресою зазначеною у ЄДР ЮО, ФОП та ГФ та у позовній заяві, а також ухвалу суду скеровано представнику відповідача поштовою рекомендованою кореспонденцією №7901414233603 на адресу вказану останнім у поданих клопотаннях, яке вручене адресату.
В судове засідання 16.11.2021р. третя особа явки повноважного представника не забезпечила, жодних заяв чи клопотань не поступало.
Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження не поступало.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17 отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб'єкта господарської діяльності покладається обов'язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов'язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).
За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).
Згідно із ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру. Згідно із ч. 2 ст. 9 даного Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу як місцезнаходження юридичної особи. Згідно із ч. 1 ст. 10 даного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. В силу ст. 11 цього Закону відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів (в мережі "Інтернет").
Відтак, у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи (фізичної особи-підприємця) - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. В матеріалах справи відсутні повідомлення та докази зміни місцезнаходження відповідача станом на дату прийняття рішення суду.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачу надіслано ухвали Господарського суду Львівської області поштовою рекомендованою кореспонденцією на адреси зазначені у позовній заяві та у витягу з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ, а також ухвали суду скеровано представнику відповідача поштовою рекомендованою кореспонденцією №7901414233603 на адресу вказану останнім у поданих клопотаннях, яке вручене адресату. Отже, судом виконані всі необхідні та можливі заходи, щодо сповіщення усіх учасників справи про час та місце судового засідання.
Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного виконання обов'язку суду щодо повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, визнання явки повноважних представників відповідача та третьої особи не обов'язковою, заяву позивача про розгляд справи без участі представника позивача, та те, що неявка представників учасників справи не перешкоджає розгляду спору по суті, а також враховуючи вимоги ст.ст. 202 ГПК України, та строки розгляду спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників учасників справи та за наявними у справі матеріалами.
Позиції учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Позивач зазначає, що 21 травня 2020р. між державним підприємством «Агентство місцевих автомобільних доріг» (далі-замовник, позивач, державне підприємство) та товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ОЙЛ СЕРВІС» (далі-відповідач, постачальник) укладено договір про закупівлю № 139/20, відповідно до пунктів 1.1., 1.2. якого, в порядку та
на умовах, визначених договором, постачальник зобов'язується поставити у 2020 році, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити товар за предметом закупівлі ДК 021:2015: 09130000-9 Нафта і дистиляти (Бензин А-95, А-92 (талони). Загальна кількість, асортимент, одиниця виміру та ціна товару визначаються сторонами у Специфікації (Додаток 1 до Договору), яка є невід'ємною частиною даного Договору. За умовами Специфікації узгодженої сторонами договору постачальник зобов'язується поставити товар, а саме: бензин А 95, кількістю 7900 літрів за ціною 17,91 грн. з ПДВ за 1 літр та А 92 кількістю 1000 літрів за ціною 16,94 грн. з ПДВ за 1 літр., загальна ціна договору складає 158 429,00 грн., у тому числі ПДВ - 26 404, 83 грн. Позивач зазначає, що відповідно до акту приймання-передачі талонів на пальне від 27 травня 2020 року постачальник передав, а покупець прийняв талони на пальне у кількості 685 штук, що у сумі літрів бензину відповідає загальному об'єму пального визначеного умовами Специфікації договору. 27 травня 2020 року на підставі платіжного доручення № 408 від 27 травня 2020 року замовником здійснено у повному обсязі оплату за отримані талони на пальне, відповідно до акту приймання - передачі, у сумі 158 429, 00 грн. Позивач зазначає, що листами від 11 серпня 2020 року № 795 та від 08 жовтня 2020 року № 1004/1 відповідач повідомив позивача про відсутність можливості здійснення заправки транспортних засобів в мережах АЗС «Socar» та АЗС «Shell». Крім того, як зазначає позивач, вищезазначені АЗС та жодна із інших, вказаних постачальником у переліку АЗС (додаток 2 до Договору) автомобільних заправних станцій, не приймає талони на пальне постачальника, і вони не відвантажують товар замовнику. Позивач зазначає, що замовником не отримано з вини постачальника (АЗС не приймають талони постачальника) наступний товар: бензин А 95, кількістю 1460 літрів на суму 26 148,60 грн. та бензин А 92 кількістю 100 літрів на суму 1 694,00грн. Вартість товару за договором, з якого допущено прострочення виконання постачальника перед замовником, складає 27842,60грн. З огляду на вказані обставини позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмір 27842,60грн. Також позивач просить стягнути з відповідача 15842,90грн. штрафу за безпідставну відмову від відвантаження товару, 2923,20 пені та 1948,98грн. штрафу за прострочення понад 30 днів.
Письмового відзиву чи заперечень від відповідача не подано.
Обставини, встановлені судом.
21.05.2020 року між Державним підприємством “Агенство місцевих автомобільних доріг” (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Транс Ойл Сервіс” (постачальник) укладено договір про закупівлю №139/20 згідно із п.1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставити у 2020 році, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити товар за предметом закупівлі ДК 021:2015: 09130000-9 Нафта і дистиляти (Бензин А-95, А-92 (талони).
Відповідно до п.1.2. договору №139/20 від 21.05.2020р. загальна кількість, асортимент, одиниця виміру та ціна товару визначаються сторонами у Специфікації (додаток 1), яка є невід'ємною частиною даного договору.
Додатком 1 Специфікація до договору №139/20 від 21.05.2020р. сторони визначили товар: бензин (талони) А 95 в кількості 7900л., ціною за літр 17,91грн. без ПДВ, на загальну суму 141489,00грн. без ПДВ; бензин (талони) А 92 в кількості 1000л., ціною за літр 16,94грн. без ПДВ, на загальну суму 16940,00грн. без ПДВ; всього на загальну суму 158429,00грн.(з ПДВ). Загальна ціна договору складає 158429,00грн.
Пунктами 2.2, 5.5 договору №139/20 від 21.05.2020р. сторони дійшли згоди, що відпуск товару здійснюється за талонами постачальника, безпосередньо на автомобільних заправних станціях (далі АЗС), що обслуговують талони постачальника, окремими партіями згідно потреб замовника шляхом обміну талону на товар в кількості та асортименті зазначених в талоні. Відвантаження пального здійснюється на АЗС, що обслуговують талони постачальника, перелік яких наведено в додатку 2, який є невід'ємною частиною цього договору.
Додатком 2 до договору №139/20 від 21.05.2020р. сторонами визначено перелік АЗС постачальника, що обслуговують талони.
За умовами п.3.1 договору №139/20 від 21.05.2020р. ціна договору складає 158 429,00 грн. у тому числі ПДВ - 20% - 26 404,83 грн. відповідно до Специфікації.
Згідно із п.п. 4.1, 6.1.1 договору №139/20 від 21.05.2020р. розрахунки проводяться шляхом перерахування замовником коштів на рахунок постачальника протягом 5 (п'яти) банківських днів після отримання товару у повному обсязі на підставі видаткових накладних. Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість фактично отриманих талонів.
Відповідно до п.5.1 договору №139/20 від 21.05.2020р. строк поставки товару з дати укладання договору по 31 грудня 2020р.
За умовами п.п. 5.2, 5.4, 5.6, 5.11 договору №139/20 від 21.05.2020р., товар постачається у формі талонів, згідно з номіналом 10, 20 літрів та у кількості відповідно до Специфікації до договору, шляхом доставки замовнику талонів на замовлену партію товару. Передача талонів замовнику підтверджується підписанням сторонами видаткової накладної на товар, яка обов'язково повинна містити номенклатуру (асортимент), кількість та ціну товару відповідно до переданих талонів, а також загальну суму до сплати. Відвантаження товару на АЗС здійснюється цілодобово в робочі та у вихідні дні по талонам постачальника, що є документом обов'язкової звітності і підставою для відвантаження товару. Зобов'язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними після відвантаження замовнику всієї партії товару на АЗС.
Пунктами п.п.6.3.1, 6.3.2 договору №139/20 від 21.05.2020р. визначено, що постачальник зобов'язаний забезпечити передачу замовнику талонів та відпуск товару на АЗС в порядку та у строки, встановлені цим договором. Забезпечити відпуск товару по талонам на АЗС цілодобово у робочі та вихідні дні.
Згідно із п.10.1 договору №139/20 від 21.05.2020р., договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін та діє до 31 грудня 2020 року.
Відповідно до п. 11.4 договору №139/20 від 21.05.2020р., сторони несуть повну відповідальність за достовірність, вказаних ними у цьому Договорі свого місця знаходження та банківських реквізитів та зобов'язується письмово повідомити іншу сторону про їх зміну не пізніше трьох днів після настання таких змін, а у разі неповідомлення несуть ризик настання пов'язаних із цим несприятливих наслідків.
Позивач зазначає, що відповідачем у складі тендерної пропозиції, наданої для участі в публічній закупівлі результатом якої стало укладення договору, було надано довідку від 04.05.2020 р. № 456/03 щодо мережі АЗС, розташованих на території м. Кропивницький та в Кіровоградській області, копію вказаної довідки долучено до матеріалів справи. Згідно із довідкою-інформацією від 04.05.2020 р. № 456/03 ТОВ «Транс Ойл Сервіс» запропонував АЗС партнера ТОВ «Інтер Кард» розташованих по всій території України, в т.ч. на території м.Кропивницький та в Кіровоградській області. У вказаній довідці зазначено, що паливо відпускається на підставі пред'явлення талонів на пальне, які діють по всій території України, за якими замовник зможе заправити транспортні засоби за першою вимогою. Обслуговування на АЗС мережі ТОВ «ІНТЕР КАРД» здійснюється за талонами, емітованими ТОВ «ІНТЕР КАРД». Також у довідці від 04.05.2020р. № 456/03 зазначено, що ТОВ «ТРАНС ОЙЛ СЕРВІС» гарантує цілодобову заправку автотранспорту замовника, включаючи вихідні та святкові дні та безперебійний відпуск пального.
Згідно гарантійного листа ТОВ «ІНТЕР КАРД» від 30.04.2020р. № 311 скерованого на адресу ДП «Агентство місцевих автомобільних доріг», з покликанням на договір № 24-12/19 поставки нафтопродуктів від 27.12.2019р., укладений з ТОВ «ТРАНС ОЙЛ СЕРВІС», було гарантовано дію талонів на всіх АЗС ТОВ «ІНТЕР КАРД», терміном дії не менше 12 місяців з дня їх отримання замовником (державним підприємством «Агентство місцевих автомобільних доріг»); ТОВ «ІНТЕР КАРД» гарантувало чинність талонів учасника на партнерських АЗС. Копію даного гарантійного листа долучено до матеріалів справи.
Позивачем здійснено оплату за погоджений сторонами товар на загальну суму 158429,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №408 від 27.05.2020р. на суму 158429,00грн.
На виконання умов договору №139/20 від 21.05.2020р. складено акт приймання-передачі талонів на пальне від 27.05.2020р. про передачу талонів на пальне у кількості 685 штук: бензин А-95 - 420шт. по 10л., 185шт. по 20л.; бензин А-92 - 60шт. по 10л., 20шт. по 20л. Даний акт підписано сторонами та скріплено їх печатками без жодних зауважень і заперечень.
Листами №795 від 11.08.2020р., №1004 від 08.10.2020р. ТОВ «Транс Ойл Сервіс» повідомило позивача про відсутність можливості здійснення заправки транспортних засобів в мережі АЗС «Socar» та «Shell».
Згідно із актом прийому-передачі (повернення) раніше отриманих талонів на пальне від 12.01.2021р. відповідач прийняв, а позивач повернув на заміну талони на пальне згідно переліку вказаного у даному акті в загальній кількості: бензин А-92 - 4шт. по 10л. та 3шт. по 20л. (загальний об'єм палива - 100л.); бензин А-95 - 76шт. по 10л. та 35шт. по 20л. (загальний об'єм палива - 1460л.). Даний акт підписано сторонами та скріплено їх печатками без жодних зауважень і заперечень. Враховуючи ціну за одиницю товару визначену специфікацією до договору №139/20 від 21.05.2020р., бензину А-92 повернуто на суму 1694,00грн. (без ПДВ), бензину А-95 - на суму 26148,6грн. (без ПДВ), всього повернуто товару на загальну суму 27842,6грн. (без ПДВ). Доказів видачі талонів на заміну повернутих не надано. Доказів передачі товару та реалізації бензину згідно талонів визначених у акті прийому-передачі (повернення) раніше отриманих талонів на пальне від 12.01.2021р. суду не представлено, доказів повернення коштів суду не надано.
Державним підприємством «Агентство місцевих автомобільних доріг» до мереж автозаправних станцій, які представлені в регіоні згідно з додатком 2 до договору про закупівлю № 139/20 від 21.05.2020р., було направлено запити щодо з'ясування причин припинення обслуговування талонів, наданих державному підприємству згідно з умовами договору, які емітовані товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР КАРД». На підтвердження вказаних обставин долучено листи №50-01-13/245/0.50 від 31.03.2021р. до ТОВ «ВОГ Рітейл», 50-01-13/241/0.50 від 31.03.2021р. до ТОВ «Глуско Україна», 50-01-13/242/0.50 від 31.03.2021р. до Мережі АЗС «Мотто», 50-01-13/243/0.50 від 31.03.2021р. до ТОВ «Торговий дім «Сан Ойл», 50-01-13/244/0.50 від 31.03.2021р. до ТОВ «Альянс Холдинг». Позивач зазначає, що станом на дату подання даного позову, отримано відповіді від ТОВ «Торговий дім «Сан Ойл», ТОВ «Альянс Холдинг», ТОВ «ВОГ Рітейл» (копія листів відповідей долучено до матеріалів справи). У даних листах відповідях, товариствами повідомлено, що у них відсутні будь-які правовідносини з ТОВ «ТРАНС ОЙЛ СЕРВІС», а припинення обслуговування талонів ТОВ «ІНТЕР КАРД» відбулося через невиконання ним своїх зобов'язань за договорами, укладеними з вказаними юридичними особами.
Відтак, як вбачається із матеріалів справи відповідачем зобов'язання за договором не виконано, відпуску товару на АЗС за повернутими талонами на пальне не забезпечено, надані відповідачу кошти не повернуто, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом та просить стягнути з відповідача суму у розмірі 27842,60грн., яка підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п. 11.4 договору №139/20 від 21.05.2020р., сторони несуть повну відповідальність за достовірність, вказаних ними у цьому Договорі свого місця знаходження та банківських реквізитів та зобов'язується письмово повідомити іншу сторону про їх зміну не пізніше трьох днів після настання таких змін, а у разі неповідомлення несуть ризик настання пов'язаних із цим несприятливих наслідків.
Позивачем, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, державне підприємство «Агентство місцевих автомобільних доріг» надіслало претензію від 17 лютого 2021 року № 50-01-12/131/0.50 на адресу, зазначену відповідачем в договорі про закупівлю № 139/20 від 21 травня 2020 року, а саме: 88018, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Перемоги, буд. 35, кв. 8. Однак, як зазначає позивач, відповідач претензію не отримав. На підтвердження вказаних обставин долучено копії фіскального чеку від 17.02.2021р., списку згрупованих поштових відправлень від 17.02.2021р., опису вкладення у цінний лист від 17.02.2021р., рекомендованого повідомлення про вручення від 17.02.2021р., поштового конверту від 17.02.2021р.
Також, позивач звертався до відповідача із претензіями від 22.04.2021р. № 50-01-13/330/0.50 та від 22.04.2021р. № 50-01-13/329/0.50, надісланими на адресу реєстрації місцезнаходження відповідача та на адресу зазначену в договорі відповідачем, які не були отримані. На підтвердження вказаних обставин долучено копії фіскальних чеків від 22.04.2021р., списків згрупованих поштових відправлень від 22.04.2021р., описів вкладення у цінні листи від 22.04.2021р., поштових конвертів із довідками підприємства поштового зв'язку з причинами повернень «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до вимог ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ч.2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у повному обсязі та у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів повернення коштів не представлено.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).
В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до п.7.3. договору №139/20 від 21.05.2020р. сторони дійшли згоди, що за порушення строків виконання зобов'язання постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості товару, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Згідно із п. 5.12. договору №139/20 від 21.05.2020р., за безпідставну відмову від відвантаження товару по талонах на АЗС (частково або повністю), постачальник зобов'язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 10% від ціни договору.
Так, позивач на підставі п. 7.3. договору №139/20 від 21.05.2020р., за період лютий (11 днів) 2021р. - червень (2 дні) 2021р. нарахував відповідачу за кожен день прострочення пеню у розмірі 0,1% на загальну суму 2923,20грн. та 7% штрафу за порушення строків виконання зобов'язання від вартості невідвантаженого товару понад 30 днів в розмірі 1948,98грн. Також позивач згідно із п. 5.12 договору №139/20 від 21.05.2020р. нарахував відповідачу 10% штрафу від ціни договору за безпідставну відмову від відвантаження товару по талонах на АЗС в розмірі 15842,90грн. Розрахунки долучені до матеріалів справи.
Згідно із ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
За умовами ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
У випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Тобто, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки. Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №917/194/18, від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17.
Перевіривши проведені позивачем розрахунки, представлені позивачем, в межах періоду визначеного позивачем з 18.02.2021р. (11 днів лютого 2021р.) до 02.06.2021р. ( 2 дні червня 2021р.), встановлено, що позивач припустився помилки в нарахуванні пені не врахувавши вимог ч. 2 ст. 343 ГК України, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», відтак, в перерахунку, в межах визначеного позивачем періоду розмір пені становить 1103,02грн. В решті позовних вимог щодо стягнення пені належить відмовити.
Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів оплати проведених позивачем нарахувань не подано.
Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
З огляду на вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що зазначені у позовній заяві обставини, що є предметом доказування у справі, визнаються судом встановленими та доведеними та позовні вимоги до відповідача про стягнення основного боргу в розмірі 27842,60грн., пені у розмірі 1103,02грн., 7% штрафу за порушення строків виконання зобов'язання від вартості невідвантаженого товару понад 30 днів в розмірі 1948,98грн., 10 % штрафу за безпідставну відмову від відвантаження товару в розмірі 15842,90грн. є обґрунтованими, не спростованими, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню. В решті позовних вимог належить відмовити у зв'язку необґрунтованістю та безпідставністю заявлення.
На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задоволити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс Ойл Сервіс” (79008, м.Львів, вул.Староєврейська, буд.7А, ідентифікаційний код 42647162) на користь Державного підприємства “Агенство місцевих автомобільних доріг” (25006, м.Кропивницький, вул.Преображенська, 2, ідентифікаційний код 42852223) 27842,60грн. основного боргу, 1948,98грн. 7% штрафу за прострочення поставки товару понад 30 днів, 1103,02грн. пені, 15842,90грн. 10 % штрафу за безпідставну відмову від відвантаження товару та 2184,91грн. - судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 17.11.2021р.
Суддя Іванчук С.В.