16.11.2021 Справа № 914/3402/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., розглянувши заяву: Комунального підприємства Львівської обласної ради «Нерухомість та майно» (79008, м.Львів, вул.В.Винниченка, 8, ідентифікаційний код 33358550)
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) заборгованості за договором відшкодування витрат балансоутримувача на забезпечення надання експлуатаційних послуг №21/07 від 07.11.2007р. з врахуванням договорів про внесення змін і доповнень до договору в розмірі 867,68грн. та 123,39грн. пені
На розгляд Господарського суду Львівської області 12.11.2021р. від Комунального підприємства Львівської обласної ради «Нерухомість та майно» поступила заява про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) заборгованості за договором відшкодування витрат балансоутримувача на забезпечення надання експлуатаційних послуг №21/07 від 07.11.2007р. з врахуванням договорів про внесення змін і доповнень до договору в розмірі 867,68грн. та 123,39грн. пені
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
Згідно із п.2 ч.2 ст.150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника.
Заявником у вступній частині заяви про видачу судового наказу вказано код ЄДРПОУ 20784972 боржника фізичної особи ОСОБА_1 та зазначено адресу: " АДРЕСА_1 ". Однак, відомості за вказаним позивачем ідентифікаційним кодом у ЄДР ЮО, ФОП та ГФ відсутні та місцезнаходження ОСОБА_1 визначено: АДРЕСА_2 .
При цьому у поданій заяві, заявником в порушення вимог п.2 ч.2 ст.150 ГПК України не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника або номер і серію паспорта боржника фізичної особи ОСОБА_1 , як і не вказано ідентифікаційного коду та повної фактичної адреси відповідача.
Згідно із ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Сторонами у договорі №21/07 від 07.11.2007р. визначено, що балансоутримувач забезпечує надання експлуатаційних послуг: прибирання під'їздів, вивіз сміття, озеленення та благоустрій території (п.1 договору), а користувач відшкодовує балансоутримувачу вартість послуг, зазначених у п. 1 договору, згідно виставлених балансоутримувачем рахунків. При цьому до заяви про видачу судового наказу не долучено ні рахунків, ні доказів в підтвердження надання послуг та заборгованості у заявленому розмірі, що у відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України є підставою для відмови у видачі судового наказу.
За умовами п.5 ч.2 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Однак, заявником не зазначено та не подано доказів, які підтверджують надання послуг, період надання послуг та необгрунтовано розмір заборгованості визначений у заяві.
Згідно із п.8 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Відповідно до частин 1-5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів передбачений пунктом 5.26 Національного стандарту України "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2020", прийнято та надано чинності наказом Державного підприємства «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01 липня 2020 р. № 144 з 2021-09-01. Згідно з вказаним стандартом відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Як вбачається з матеріалів, поданих на розгляд суду, до заяви долучено документи у незасвідчених копіях згідно вимог ст. 91 ГПК України та в порядку встановленому чинним законодавством, відтак долучені документи не є належними доказами.
Згідно із п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу та якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
З огляду на вказані обставини, заява Комунального підприємства Львівської обласної ради «Нерухомість та майно» про видачу судового наказу подана з порушенням вимог статті 150 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для відмови у видачі судового наказу.
Керуючись ст. 12, ст. 148, п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152, ст. ст. 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити Комунальному підприємству Львівської обласної ради «Нерухомість та майно» у видачі судового наказу в порядку наказного провадження про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 867,68грн. та 123,39грн. пені.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 235 ГПК України і може бути оскаржена до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
Суддя Іванчук С.В.