просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
про залишення позову без розгляду
17 листопада 2021 року м. Харків Справа № 913/616/21
Провадження №5/913/616/21
За позовом Кремінської міської ради (проспект Дружби, буд. 13, м. Кремінна Луганської області, 92900)
до Малого приватного підприємства «Стимул» (вул. Обушенко, буд. 3, м. Кремінна Луганської області, 92900)
про стягнення 53 281 грн 56 коп.
Суддя Господарського суду Луганської області Вінніков С.В.
Секретар судового засідання-помічник голови суду Бережна Л.В.
У засіданні брали участь:
від позивача: представник не прибув;
від відповідача: представник не прибув.
Кремінська міська рада (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Луганської області з позовною заявою від 09.09.2021 №35-01-21/03-08 до Малого приватного підприємства «Стимул» (далі - відповідач, МПП «Стимул») про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 53 281 грн 56 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
29.03.2004 МПП «Стимул» на підставі договору купівлі-продажу птахотоварної ферми (будівлі та споруди), посвідченого приватним нотаріусом Кремінського районного нотаріального округу Луганської області Тіщенком О.М., зареєстрованим в реєстрі за №591, набуло у власність птахотоварну ферму (будівлі та споруди), яка знаходиться за адресою: вул.Колхозна, буд.1б, с.Червона Діброва Кремінського району Луганської області на земельній ділянці площею 151 867 м2.
Позивач зазначає, що відповідно до витягу від 01.09.2021 №НВ-0007493992021 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку - земельна ділянка, на якій знаходиться птахотоварна ферма (будівлі та споруди) відноситься до земель сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 4421610100:08:003:0057, площа 15,7091 га, місце розташування: Луганська область, Кремінський район, за межами с.Діброва, вулиця Молодіжна (колишня Колхозна), 1б.
Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4421610100:08:003:0057, площа 15,7091 га, становить 355 210 грн 43 коп.
Позивач з посиланням на приписи Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України «Про оренду землі» та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» просить стягнути з відповідача суму безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за період з 01.09.2019 по 01.09.2021 за користування земельною ділянкою (кадастровий номер: 4421610100:08:003:0057) у розмірі 53 281 грн 56 коп.
Окрім того, у позовній заяві Кремінською міською радою заявлено клопотання про витребування у МПП «Стимул» копії договору купівлі-продажу птахотоварної ферми (будівлі та споруди) від 29.03.2004, посвідченого приватним нотаріусом Кремінського районного нотаріального округу Луганської області Тіщенком О.М., зареєстрованим у реєстрі за №591.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2021 справа передана на розгляд судді Віннікову С.В.
Ухвалою суду від 20.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням представників сторін; розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 18.10.2021.
Відповідач відзивом від 13.10.2021 вимоги позову відхилив, посилаючись на наступне.
25.03.2008 між відповідачем та Кремінською районною державною адміністрацією укладено договір оренди непереоформлених земельних ділянок, які знаходяться в межах території Кремінської міської ради за межами населеного пункту.
Відповідно до п.2 договору оренди від 25.03.2008 в оренду передається земельна ділянка площею 6,0 га.
На земельній ділянці відповідно до п.3 договору знаходяться об'єкти нерухомого майна - господарські будівлі, а також інші об'єкти інфраструктури - немає.
30.04.2009 між відповідачем та Кремінською районною державною адміністрацією укладено доповнення до договору оренди від 25.03.2008, яким поновлено МПП «Стимул» договір оренди від 25.03.2008.
Додатково, представник відповідача зазначає, що хоч договір оренди укладено на земельну ділянку площею 6,0 га, МПП «Стимул» фактично, починаючи з березня 2008 року, використовував земельну ділянку площею 15,7091 га. МПП «Стимул» постійно сплачував за використання земельної ділянки площею 15,7091 га орендну плату та земельний податок.
В процесі користування земельною ділянкою відповідач звертався до міського голови з заявою про виділення та присвоєння земельній ділянці кадастрового номера з метою укладення договору оренди на нову площу, яку фактично використовує.
Відповідач зазначає, що відповідно до витягу з ДЗК зазначена земельна ділянка була зареєстрована 17.06.2021. Після чого відповідач звертався до міського голови з клопотаннями від 02.07.2021 № 32 та від 27.09.2021 № 35 з проханням затвердити проект землеустрою земельної ділянки з кадастровим номером 4421610100:08:003:0057, площею 15,7091 га та передати її в оренду строком на 49 років. Відповіді на вказані клопотання досі не отримано.
Відповідно до платіжних доручень за період з 2018 по 2021 роки МПП «Стимул» щомісячно сплачує орендну плату у розмірі 5 329 грн 35 коп.
За вказаний період (з 01.09.2018 по 01.09.2021) МПП «Стимул» сплачувало Кремінській міській раді по 28 504 грн 20 коп. на рік, що за три роки становить 85 512 грн 60 коп.
Натомість, відповідно до розрахунку Кремінської міської ради МПП «Стимул» повинно було сплачувати за оренду земельної ділянки 17 760 грн 52 коп. за рік. А за період з 01.09.2018 по 01.09.2021 орендну плату у загальному розмірі 53 281 грн 56 коп.
Отже, МПП «Стимул» за період з 01.09.2018 по 01.09.2021 переплатило Кремінській міській раді 32 231 грн 04 коп., на підтвердження чого представник відповідача надав податкові декларації та платіжні доручення.
Отже, з посиланням на ст.287 Податкового кодексу України та ст.ст.93, 206 Земельного кодексу України вважає вимоги Кремінської міської ради безпідставними та нічим не доведеними.
Ухвалою суду від 18.10.2021 відкладено розгляд справи по суті на 15.11.2021.
Відповідач клопотанням від 04.11.2021 просив долучити до матеріалів справи копію договору купівлі-продажу від 29.04.2004.
Суд задовольняє вказане клопотання та долучає наданий документ до матеріалів справи.
У судове засідання 15.11.2021 представники сторін не прибули, причин неявки суду не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями №6102255378766 та №6102255378740.
Отже, позивач хоча і був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи, але у судове засідання 15.11.2021 як і в попереднє (18.10.2021) не прибув, про причини неявки суд не повідомив. Заяви або клопотання про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.1 ст.41 зазначеного Кодексу у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За приписами п.2 ч.1 ст.42 наведеного Кодексу учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
Водночас ч.1 ст.45 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Положеннями ст.46 ГПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у ст.42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених ст.46 ГПК України.
Частинами 1-2 ст.120 ГПК України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Ухвалами суду від 20.09.2021 та від 18.11.2021 явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, а тому їх було повідомлено про дату, час і місце судового засідання.
Згідно з ч.ч.1-2, 4 ст.252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.
Згідно з п.2 ч.2 ст.202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексу строку з такої підстави: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомленого про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Зважаючи на вищезазначене, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він повинен повідомити суд про причини неявки, і у випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи.
Суд наголошує, що на момент розгляду справи позивачем не повідомлено суд належним чином про причини неявки представника позивача ані у судове засідання 18.10.2021, ані 15.11.2021.
Разом з тим, ч.4 ст.202 ГПК України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п.4 ч.1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.10.2020 у справі №910/8816/19, аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов'язковими умовами для застосування передбачених ч.4 ст.202, п.4 ч.1 ст.226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст.202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, від 16.10.2020 у справі №910/8816/19, які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 13.01.2021 у справі №910/4372/20, оскільки об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у вказаних постановах виклала правовий висновок щодо застосування ч.4 ст.202, п.4 ч.1 ст.226 ГПК України (неявка позивача, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання за відсутності клопотання останнього про розгляд справи за його відсутності є підставою для залишення позову без розгляду) і такий висновок є чітким, зрозумілим й сприяє однозначному застосуванню вказаних норм процесуального права, то суд касаційної інстанції не вбачає підстав для відступу від правової позиції об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постановах від 13.09.2019 у справі №916/3616/15 та від 05.06.2020 у справі №910/16978/19.
При цьому, саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст.ст.120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Суд бере до уваги, що ухвалами суду від 20.09.2021 та від 18.10.2021 явка позивача не визнавалась обов'язковою, а отже і його нез'явлення в даному випадку не перешкоджає розгляду справи.
Разом з тим ч.4 ст.202, п.4 ч.1 ст.226 ГПК України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду (аналогічна правова позиція міститься у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19).
Положення ч.4 ст.202 та п.4 ч.1 ст.226 ГПК України не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі №916/3616/15, які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.
Суд наголошує, що ухвалами суду від 20.09.2021 та від 18.10.2021 явка позивача не визнавалась обов'язковою.
Відповідно до висновку Верховного Суду, наведеного у постанові від 29.12.2020 у справі №916/3616/15, ч.4 ст.202, п.4 ч.1 ст.226 ГПК України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.
Суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.11.2017 у справі «Sukhanov and Others v. Russia» (заяви №56251/12, №2302/13, №53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов'язком позивача.
Водночас у цьому випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами ст.ст.202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема, для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12.07.2007).
Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Відтак, з огляду на належне повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, неповідомлення ним про причини неявки та відсутність заяви Кремінської міської ради про розгляд справи за її відсутності суд приходить до висновку про необхідність залишення його позову без розгляду.
Відповідно до ч.2 ст.226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Водночас, ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Також, згідно з ч.5 ст.130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Оскільки матеріали справи не містять клопотання позивача про повернення йому сплаченого судового збору за подання позову та заяви відповідача про компенсацію здійснених ним витрат, зазначені питання наразі судом не вирішуються.
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.226 ГПК України ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Частиною 2 ст.235 ГПК України передбачено, що ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Згідно з ч.ч.4, 5 ст.240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.13, 42, 45, 46, 130, 202, 226, 232 - 235, 240, 252 ГПК України, господарський суд
Позов Кремінської міської ради до Малого приватного підприємства «Стимул» залишити без розгляду.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 17.11.2021 у відповідності до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст ухвали складено 17.11.2021.
Суд доводить до відома учасників судового процесу, що вони можуть отримувати інформацію у справі, що розглядається за офіційною вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України - https://court.gov.ua/fair/.
Суддя Сергій Вінніков