вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"05" листопада 2021 р. Справа № 911/2114/21
Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., за участю секретаря судового засідання Андрух Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Баришівської селищної ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Управляюча компанія “Діамант-Сервіс”
про стягнення 205 714,85 грн
представники сторін не з'явились
19.07.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від Баришівської селищної ради (далі - позивач) надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю “Управляюча компанія “Діамант-Сервіс” (далі - ТОВ «УК «Діамант-Сервіс»/відповідача) про стягнення 186 504,85 гривень штрафу та 19 210,00 гривень пені, нарахованих внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору оренди землі від 18.03.2021.
Вказаний позов обґрунтовано обставинами порушення відповідачем зобов'язання за договором в частині внесення орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3220255101:01:166:0002, що згідно п. 14 договору є підставою для сплати відповідачем пені та штрафу.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.07.2021 позовну заяву Баришівської селищної ради залишено без руху, виявлені недоліки постановлено усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.
12.08.2021, у встановлений судом строк, через канцелярію Господарського суду Київської області від Баришівської селищної ради надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до змісту якої позивач надав пояснення стосовно заявленого позову.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.08.2021, зокрема, прийнято позовну заяву Баришівської селищної ради до розгляду, відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.09.2021, а також зобов'язано відповідача до 17.09.2021, у порядку ч. 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, надати через канцелярію суду докази сплати позивачу 186 504,85 гривень штрафу.
Ухвалами Господарського суду Київської області від 17.09.2021, 01.10.2021 в означеній справі, зокрема відкладено підготовче засідання на 01.10.2021 та 22.10.21 відповідно.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.10.2021, зокрема, закрито підготовче провадження в означеній справі та призначено до судового розгляду по суті на 05.11.2021.
У судове засідання 05.11.2021 представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Водночас відповідач наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України правом не скористався та відзив на позовну заяву не надав, як і не надав жодних доказів у справі, зокрема витребуваних в порядку ч. 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, тоді як ухвалу про відкриття провадження та всі постановлені у даній справі ухвали судом надіслано на юридичну адресу відповідача згідно наявних в ЄДР відомостей.
Конверти, з відповідно надісланою судом кореспонденцією, повернуто до суду органом поштового зв'язку із зазначенням причини такого повернення «за закінченням терміну зберігання», «адресат відмовився».
Водночас всі постановлені у даній справі ухвали офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, відтак вказані ухвали знаходяться у вільному доступі.
Згідно статтей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом, а всі судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
З огляду вказаного вище, суд дійшов висновку, що відповідачу надано право бути обізнаним про прийняті у даній справі рішення шляхом доступу до Реєстру та можливість реалізувати право на участь у судовому процесі у передбаченому процесуальним законом порядку.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, після виходу з нарадчої кімнати, суд
18.03.2021 за результатами проведення земельних торгів у формі аукціону складено протокол № 2, яким визнано ТОВ «УК «Діамант-Сервіс» переможцем земельних торгів на право оренди земельної ділянки площею 6.6106 га, з кадастровим номером 3220255101:01:166:0002, що розташована в Київській області, Баришівському районі, смт. Баришівка, вул. Софіївська.
18.03.2021 між Баришівською селищною радою, як орендодавцем, та ТОВ «УК «Діамант-Сервіс», як орендарем, укладено договір оренди землі (далі - договір оренди землі), відповідно до п. 1.1 орендодавець надає, а орендар приймає згідно, рішення Баришівської селищної ради від 20.01.2021 року № 229-04-08 «Про проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельних ділянок», протоколу №2 проведення земельних торгів у формі аукціону від « 18» березня 2021 року в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку в оренду, по вулиці Софіївська, смт. Баришівка, Броварського району, Київської області, кадастровий номер 3220255101:01:166:0002.
Відповідно до п.п. 2., 8., 39., 41. договору оренди землі, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 6,6106 га.
Договір укладено на 15 (п'ятнадцять) років і діє до « 17» березня 2036 року.
Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 100 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі в грошовій формі, 3,06 % від нормативної грошової оцінки землі, що становить на момент укладання договору 186 504 гривень 85 копійок (сто вісімдесят шість тисяч п'ятсот чотири грн. 86 коп.).
За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.
Цей договір набирає чинності з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації в порядку, визначену чинним законодавством.
Договір оренди землі підписано сторонами.
Копії зазначених вище протоколу та договору оренди землі наявні в матеріалах справи.
На підтвердження викладених обставин позивачем надано копії довідок, за підписом начальника Управління фінансів та економічного розвитку Баришівської селищної ради, № 02-24/49 від 26.03.2021, № 02-24/114 від 06.08.2021 зі змісту яких вбачається, що в період з 18.03.2021 до 06.08.2021 кошти в розмірі 186 504,85 гривень до бюджету Баришівської селищної ради від ТОВ «Діамант-Сервіс» не надходили.
Так, позивач листом № 795/03-16 від 06.04.2021 повідомив відповідача про необхідність сплатити штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, однак відповідач залишив зазначений лист без відповіді та задоволення.
Копії вказаного листа з доказами його надіслання наявні в матеріалах справи.
Надалі, 09.04.2021 Баришівською селищною радою прийнято рішення № 456-07-08, яким, зокрема анульовано результати земельних торгів у формі аукціону, проведених Баришівською селищною радою 18.03.2021 з продажу права оренди земельної ділянки комунальної власності Баришівської територіальної громади, що розташована по вул. Софіївська, смт. Баришівка, Броварський р-н, Київська обл., кадастровий номер 3220255101:01:166:0002, площею 6,6106 га, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (протокол № 2 земельних торгів від 18.03.2021), у зв'язку з несплатою переможцем ТОВ «УК «Діамант-Сервіс» (код ЄДРПОУ 40886706) в установлений строк належної суми за придбаний лот № 63855.
Враховуючи викладене, позивач зазначає, що відповідач порушив свій договірний обов'язок, орендну плату у визначені договором строки не вніс, внаслідок чого Баришівська селищна рада звернулась з позовом про стягнення з ТОВ «Діамант-Сервіс» 186 504,85 гривень штрафу та 19 210,00 гривень пені за період з 03.04.2021 до 14.07.2021.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами .
Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 165 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, подані докази і письмові пояснення сторін, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до абз. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Згідно ч. 2 ст. 124, ст. 125 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), в чинній редакції станом на дату укладення договору оренди землі, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають в державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Приписами ст. ст. 13, 14, 15 Закону України «Про оренду землі» (далі - ЗУ «Про оренду землі»), в чинній редакції станом на дату укладення договору оренди землі, унормовано, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.
Типовий договір оренди землі та типовий договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Поряд з тим, ст. 631, ч. 1 ст. 638, ст. 640 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Договір набирає чинності з моменту його укладення.
Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
Отже, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, дотрималися письмової форми договору та підписали його, він вважається укладеним. Із системного аналізу ЦК України можна дійти висновку, що вказане правило визначення моменту укладення договору стосується лише договорів, які повинні бути укладені в простій письмовій формі.
Так, момент укладення договору передбачений у ст. 640 ЦК України пов'язується з досягненням сторонами згоди з усіх його істотних умов та дотримання певних вимог, якими є передання майна або вчинення іншої дії, нотаріальне посвідчення договору, якщо таке передбачено актами цивільного законодавства.
Поряд з тим, як редакцією ЗК «Про оренду землі», чинною станом на дату укладення договору оренди землі, так і чинною редакцією закону станом на дату прийняття рішення в означеній справі, не передбачено державної реєстрації договору оренди землі, а тому визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору оренди має момент його підписання , а не момент вчинення реєстраційних дій.
Такі висновки відповідають таким засадам цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність, передбачені статтею 3 ЦК України, оскільки із вчиненням таких послідовних дій як: проведення земельних торгів; укладення із відповідачем договору оренди землі - підписання його сторонами та скріплення печатками, позивач вправі розраховувати на надходження відповідної плати, а оскільки відповідач ухилився від вчинення відповідних дій, добросовісна сторона вправі розраховувати на відповідну відповідальність та компенсацію, передбачену умовами договору.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі № 912/3294/18.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що укладаючи договір оренди землі від 18.03.2021, ТОВ «УК «Діамант-Сервіс» було обізнане з правовими наслідками та ризиками, встановленими цим договором в разі його невиконання та погодилося з усіма його умовами, зокрема і відповідальністю, шляхом його підписання.
Поряд з тим, статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 643/17966/14-ц.
Так, судом враховано, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про визнання недійсним укладеного між Баришівською селищною радою та ТОВ «УК «Діамант-Сервіс» 18.03.2021 договору оренди землі.
Згідно ч. 2 ст. 21 ЗУ «Про оренду землі» розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договору оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Поряд з тим, п.п. 9., 11. договору оренди землі від 18.03.2021 сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі в грошовій формі, 3,06 % від нормативної грошової оцінки землі, що становить на момент укладання договору 186 504 гривень 85 копійок (сто вісімдесят шість тисяч п'ятсот чотири грн. 86 коп.).
Орендна плата вноситься за земельні ділянки державної та/або комунальної власності, набуті в оренду за результатами земельних торгів у такі строки:
- за перший рік - не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди;
- починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України.
Водночас Баришівською селищною радою зауважено, що у зв'язку з порушенням умов договору відповідач повинен сплатити позивачу суму штрафу та пені, як наслідок невиконання ним у встановлений строк умов договору, за яким у п. 14 договору передбачено правовий наслідок, а саме відповідальність за його невиконання.
З огляду наведеного, підписання відповідачем договору оренди землі 18.03.2021 свідчить про погодження орендаря з умовами укладеного правочину та, відповідно, в силу законодавчих приписів і договірних положень породжує для ТОВ «ФК «Діамант-Сервіс» обов'язок по сплаті орендної плати за перший рік - не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди, тобто до 23.03.2021 включно.
Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Однак належних та допустимих доказів сплати відповідачем орендної плати, у визначені договором оренди землі від 18.03.2021 строки, суду не надано.
Згідно зі ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З огляду вищенаведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість посилань позивача на порушення відповідачем строків внесення орендної плати за договором.
Так, у зв'язку з невиконанням орендарем своїх грошових зобов'язань за договором оренди землі з внесення орендної плати, позивач просить суд стягнути з відповідача:
- 186 504,85 грн штрафу,
- 19 210,00 грн пені, нарахованої за період з 03.04.2021 до 14.07.2021 на 186 504,85 грн заборгованості по орендній платі.
Приписами ст. ст. 549, 551, 611 ЦК України унормовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Приписами статей 230, 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Отже, в силу наведених положень законодавства, неустойка (пенею, штраф) може стягуватись виключно у випадку, коли основне зобов'язання прямо забезпечено відповідною неустойкою у чинному договорі (встановлено за згодою сторін), а також якщо договором встановлено розмір відповідної штрафної санкції, який відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" обмежується подвійною обліковою ставкою Національного банку України.
Своєю чергою одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки, згідно з ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, а тому в межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Так, пунктом 14. договору про оренду землі передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором:
- у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором;
- стягується пеня у розмірі 0,1 відсотків несплаченої суми за кожний день прострочення.
З огляду наведеного, враховуючи законодавчі приписи та встановлений судом вище момент виникнення у відповідача обов'язку по оплаті орендної плати, суд дійшов висновку, що право на нарахування пені у позивача виникло з 24.03.2021.
Поряд з тим, нарахування позивачем пені на суму заборгованості за ставкою 0,1% не відповідає законодавчим вимогам, а тому, враховуючи зазначене та встановлений судом вище момент виникнення у відповідача обов'язку по внесенню орендної плати, суд здійснював перерахунок пені в межах вказаного позивачем періоду за подвійною обліковою ставкою НБУ з 03.04.2021 до 14.07.2021 на 186 504,85 грн заборгованості по орендній платі.
Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом в межах вказаного позивачем періоду, з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, складає 7 761,67 грн, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 19 210,00 грн пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 7 761,67 грн.
Водночас, оскільки зобов'язання по сплаті орендної плати у розмірі 186 504,85 грн відповідачем не виконано, що є підставою для нарахування штрафу в розмірі 100% річної орендної плати, встановленого договором оренди землі від 18.03.2021, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з 186 504,85 грн штрафу.
Окрім того, приймаючи рішення в означеній справі, судом було враховано, що прийняття організатором земельних торгів рішення про анулювання результатів земельних торгів не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його припинення, а також залишає в дії окремі його умови щодо зобов'язань сторін, спеціально передбачені для застосування на випадок порушення зобов'язань, а саме відповідальність за порушення зобов'язань, відповідно до договору та закону.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 910/14416/18, від 03.04.2020 у справі № 912/3294/18.
Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 12, 129, 233, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Управляюча компанія “Діамант-Сервіс” (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 261, ідентифікаційний код 40886706) на користь Баришівської селищної ради (07500, Київська обл., Баришівський р-н, смт Баришівка, вул. Центральна, буд. 27, ідентифікаційний код 04360623):
- 186 504 (сто вісімдесят шість тисяч п'ятсот чотири) грн 85 коп. штрафу;
- 7 761 (сім тисяч сімсот шістдесят одну) грн 67 коп. пені;
- 2 914 (дві тисячі дев'ятсот чотирнадцять) грн 00 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення складено та підписано 16.11.2021.
Суддя П.В.Горбасенко