Справа №560/452/19
Провадження №6/949/7/21
15 листопада 2021 року суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Отупор К.М., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення та видачу виконавчого листа по справі,
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою та просить змінити спосіб виконання рішення шляхом заміни старої адреси АДРЕСА_1 , присвоєну рішенням Виконкому Бережківської сільської ради Дубровицького району Рівненської області №34 від 29.05.2019 року, а саме змінити спосіб виконання 3 абзацу резолютивної частини рішення на наступний:
"Відновити прохід-проїзд загального користування від провулку Першого села Бережки Дубровицького району Рівненської області до будинку ОСОБА_1 номер АДРЕСА_2 , який існував станом на 1989 рік, шириною 2,68 м., площею 39 метрів квадратних, з південної сторони по межі земельної ділянки за кадастровим номером 5621880400:01:001:0324, що належить ОСОБА_2 , за адресою АДРЕСА_3 , з північної сторони по суміжності із земельною ділянкою, що перебуває у користуванні ОСОБА_3 , за адресою АДРЕСА_4 ".
Крім того, просить видати виконавчий лист по справі №560/452/19 з відповідними змінами.
Дослідивши заяву та додані до неї матеріали суд приходить до наступного висновку.
За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Разом з тим, слід звернути увагу на те, що розділ VI ЦПК України врегульовує процесуальні питання, пов'язані з виконання судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), як заключного етапу в процесі реалізації захисту цивільних прав.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У частині першій ст. 435 ЦПК України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
При цьому, у розділі VI ЦПК України законодавцем не визначено вимог до форми і змісту такої заяви, а тому при її подачі слід керуватися загальними вимогами процесуального законодавства, передбаченими ст. 183 ЦПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 ЦПК України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення) та інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.
Отже, серед доказів, на підтвердження обставин заяви, значиться рішення Виконкому Бережківської сільської ради Дубровицького району Рівненської області №34 від 29.05.2019 року "Про внесення змін в рішення №38 від 31.05.2017 року".
При цьому, рішення суду, якого заявник ОСОБА_1 просить змінити спосіб виконання та яке є беззаперечним доказом вказаних у заяві обставин, до даної заяви не додане.
Водночас, відповідно ч. 2 ст. 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
У заяві одним з додатків значаться докази надіслання даної заяви іншим сторонам.
Так, з доданих фіскальних чеків Укрпошти вбачається, що 09.11.2021 року були надіслані рекомендовані листи ОСОБА_3 та Дубровицькій міській раді.
Однак з вказаних фіскальних чеків є незрозумілим які саме документи надсилалися вказаним адресатам.
При цьому, слід зважати на той факт, що учасниками справи №560/452/19 та яким і мала б бути надіслана дана заява з додатками є саме ОСОБА_3 та Бережківська сільська рада, а доводів та обґрунтувань надіслання листа Дубровицькій міській раді заявником ОСОБА_1 у своїй заяві не наведено.
Таким чином, фактично доказів надіслання заяви іншим учасникам справи до заяви не додано.
Отже, оскільки нормами ЦПК України передбачений обмежений строк для розгляду заяви про зміну способу виконання судового рішення та обов'язок повідомлення учасників справи про розгляд такої заяви, необхідною передумовою дотримання судом основних засад цивільного судочинства під час розгляду зазначеної категорії заяв є направлення заявником учасникам справи тексту самої заяви та доказів на підтвердження викладених в ній обставин, позаяк сторони у справі повинні бути заздалегідь повідомленні про таку заяву для надання їм достатнього часу для ознайомлення з її змістом та можливості підготовити свої пояснення (заперечення) на відповідну заяву.
Таким чином, неотримання учасниками справи копії заяви порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє учасників справи можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.
Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 року №2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття "обмеження основоположних прав і свобод" від прийнятого у законотворчій практиці поняття "фіксація меж самої сутності прав і свобод" шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визначаючи таку практику допустимою. При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 року №9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду в прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.
Отже, зазначені вимоги до заяв, передбачені ЦПК України, носять не формальний характер, а є обов'язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом своїх порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою її залишення без руху або повернення.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі "De Geouffre de la Pradelle v. France" від 16.12.1992 року, заява №12964/87).
У рішенні у справі "Bellet v. France" від 04.12.1955 року, заява №23805/94, ЄСПЛ зазначив, що статті 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі "Дія 97 проти України" від 21.10.2010 року).
Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 4, 10, 183, 260, 352-354, 435 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення та видачу виконавчого листа по справі - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п. 15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя: підпис.
З оригіналом згідно.
Суддя Дубровицького
районного суду Отупор К.М.