Справа № 559/2608/21
Провадження № 1-кп/559/312/2021
17 листопада 2021 року м. Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дубно кримінальне провадження №12021181040000359 від 07.10.2021, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Острів Рівненської області, із середньою освітою, не працюючого, не судимого в силу ст. 89 КК України, не одруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України;
за участі: зі сторони обвинувачення прокурор ОСОБА_4 , зі сторони захисту обвинувачений ОСОБА_3 ; потерпілої ОСОБА_5 ,-
ОСОБА_3 у період із 02.02.2021 до 07.10.2021, за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , умисно, систематично, на ґрунті неприязних відносин, вчиняв фізичне та психологічне насильство щодо своєї матері ОСОБА_5 , що призвело до її фізичних, психологічних страждань і погіршило якість життя потерпілої, що виразилось у формі втоми, фізичного болю та дискомфорту, погіршення стану здоров'я, негативних переживань, втрати повноцінного сну та відпочинку, в тому числі, втрати позитивних емоцій.
Зокрема, 02.02.2021 близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_3 за місцем спільного проживання з матір'ю ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив щодо потерпілої дії психологічного насильства, а саме: вчинив сварку, під час якої ображав її нецензурними словами, погрожував нанесенням тілесних ушкоджень, за що 02.02.2021 відносно ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Постановою Дубенського міськрайонного суду від 03.02.2021 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та застосовано до останнього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 гривень.
Також 27.08.2021 близько 21 год. 00 хв., ОСОБА_3 за місцем спільного проживання з матір'ю ОСОБА_5 , по АДРЕСА_1 , відносно останньої вчинив домашнє насильство психологічного характеру, під час якого виражався нецензурною лайкою, шарпав за одяг, виганяв з будинку, за що 27.08.2021 відносно ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, 08.09.2021 близько 17 год. 20 хв. ОСОБА_3 за місцем свого спільного проживання з матір'ю ОСОБА_5 , по АДРЕСА_1 , відносно останньої вчинив домашнє насильство, під час якого висловлювався в її сторону нецензурною лайкою, бив посуд в будинку, чим завдав їй психологічного болю, за що 09.09.2021 відносно ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
Постановою Дубенського міськрайонного суду від 21.09.2021 справи про вчинення вказаних вище адміністративних правопорушень (протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 173-2 КУпАП від 27.08.2021 та протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 173-2 КУпАП від 08.09.2021) об'єднані в одне провадження, за результатами розгляду якого ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
Продовжуючи свої систематичні дії, ОСОБА_3 07.10.2021 близько 12 год. 00 хв. за місцем свого спільного проживання з матір'ю ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо потерпілої, під час якого ображав її нецензурною лайкою та погрожував нанесенням тілесних ушкоджень.
Внаслідок таких систематичних дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_5 завдано фізичних та психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої, що виразилось у формі втоми, фізичного болю та дискомфорту, погіршення стану здоров'я, негативних переживань, втрати повноцінного сну та відпочинку, у тому числі, втрати позитивних емоцій.
Таким чином, ОСОБА_3 своїми діями, що виразилися в домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненні фізичного та психологічного насильства щодо своєї матері, потерпілої ОСОБА_5 , що призвело до фізичних та психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.126-1 КК України.
Допитаний у судовому засідання обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в скоєному визнав у повному обсязі, переконує, що кається і більше такого вчиняти не буде. Підтвердив фактичні обставини справи, визнав, що систематично вчиняв домашнє насильство відносно своєї матері. Зловживає алкогольними напоями. Востаннє не пив після примусового лікування від алкогольної залежності, це років 6 тому було. Просить застосувати мінімально можливе покарання.
Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що її син ОСОБА_3 кожен день приходить додому п'яний, вже й не пам'ятає, коли були ті дні, коли він був тверезий. І чіпляється до всіх: до неї, до батька, сестри. А 07.10.2021 ОСОБА_3 нецензурно лаявся і погрожував фізичною розправою, вихопив стільчика, коли вона доїла корову, й замахнувся на неї, хотів вдарити. Злякалась і почала тікати, а він догнав її, схопив на порозі відро крижаної води і вилив прямо на голову, вона вситгла добігти лише до веранди хати. Це бачила донька. Син підробляє фізично по людях, але все витрачає на цигарки та горілку. Себе в руки не бере, це вже триває десь 20 років. Вона терпіла, бо ж материнське серце терпляче. Але він весь час п'яний, матюкається, не дає спати, дуже погіршилась якість життя, її здоров'я страждає. Востаннє викликала поліцію до сина в жовтні 2021. Просить, щоб застосували до сина арешт на місяць.
Допитаний у судовому засіданні як свідок ОСОБА_6 - батько обвинуваченого, - пояснив, що проживає з дружиною, сином і двома дочками в с. Острів. Відносини з сином не дуже хороші. Син зловживає алкоголем часто й вже багато років. Приходить нетверезий додому й свариться, кричить, що хоче, то і робить. Так поводить себе з усіма членами сім'ї, а слова, які він говорить на адресу матері - передавати в судовому засіданні соромно. Відомо, що вже багато разів син притягувався до адміністративної відповідальності за домашнє насильство. Часто викликають поліцію. Саме 07.10.2021 вдома він не був. Дружина розповідала, що вона доїла корову, а син схопив стільчика й хотів вдарити її. Доки йде судовий процес, то вже до матері не чіпляється, але п'є так само багато. Те, як поводить себе син дома з матір'ю, то він оцінює як домашнє насильство.
За клопотанням прокурора, після допиту обвинуваченого, потерпілої і свідка, якипй з'явився, з урахуванням думки всіх учасників процесу, які не оспорюють фактичні обставини справи і розуміють наслідки, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, судовий розгляд обмежено допитом обвинуваченого, потерпілої та дослідженням документів, що характеризують особу ОСОБА_3 .
За таких обставин суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 умисно систематично вчиняв фізичне та психологічне насильства щодо своєї матері, що призвело до фізичних або психологічних страждань і погіршення якості життя потерпілої, а тому ці дії кваліфіковано правильно за ст.126-1 КК України.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке за ст. 12 КК України є нетяжким злочином; дані про особу винного, який не судимий (а.с.17-18 т.2), зареєстрований і проживає з батьками та сестрами, за місцем проживання характеризується негативно: в громадських місцях та побуті поводить себе несерйозно, недисципліновано, в сім'ї батьків часто дебоширить, зловживає алкогольними напоями (а.с. 36-37 т.2), на диспансерному обліку в лікаря психіатра не перебуває, проте перебуває у лікаря-нарколога (а.с. 38 т.2).
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 , суд визнає активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Проте, його каяття суд не вважає щирим. Формальне визнання вини не можна отожнювати зі щирим каяттям. ОСОБА_3 під час притягнення його вперше до адміністративної відповідальності за домашнє насильство над матір'ю, переконував суд, що кається і більше так не буде, тож суд зарахував йому щире каяття як обставину, що пом'якшує стягнення і призначив мінімальний штраф (а.с. 32, т.2). Проте, протиправні дії ОСОБА_3 не припинив і знову поніс адмінстративну відповідальність вже за два епізода, при цьому вину визнав та суд застосував стягнення у виді штрафу в максимальному розмірі (а.с. 33, т.2). Незабаром, буквально на 16 день після останнього судового засідання, ОСОБА_3 вчинив черговий акт домашнього насильства над матір'ю, яка є жінкою похилого віку, за що і піддається кримінальній відповідальності. І вже не лише нецензурно лаявся в її адресу чи шарпав за одяг, а погрожував вдарити дерев'яним табуретом, від чого вона змушена була тікати, проте ОСОБА_3 наздогнав потерпілу на порозі будинку і облив крижаною водою в холодну пору року. Тобто, кожен наступний вияв домашнього насильства ставав серйознішим і серйознішим. Під час розгляду даної справи ОСОБА_3 кілька разів кардинально змінював позицію - від того, що все це правда і до того, що потерпіла під присягою дає неправдиві показання суду, бо він до неї насильства не застосовував. Після допиту як свідка батька змінив позицію і повідомив, що все визнає, кається і просив не викликати для допиту як свідка сестру-очевидицю подій, а застосувати найм'якше покарання. За наявності щирого каяття людина висловлює справжній жаль про вчинене, робить належні висновки і намагається виправити ситуацію. Натомість, у ОСОБА_3 все це відсутнє. Навіть його рідна мати не вірить в щире каяття сина. Єдине, що турбує ОСОБА_3 , це щоб йому призначили мінімально можливе покарання. Таким чином, суд не враховує щире каяття як пом'якшуючу обставину для ОСОБА_3 . Обставиною, що обтяжує його покарання, суд визнає вчинення кримінального правопорушення стосовно особи похилого віку: ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також в стані алкогольного сп'яніння (востаннє ОСОБА_3 не пив мінімум 6 років тому після примусового лікування від алкогольної залежності і тривав цей період недовго - 2-3 місяці, що визнає він сам, аналогічні показання дають потерпіла та свідок-батько, а також відповідна інформація міститься в характеристиці за місцем проживання, крім того він перебуває на обліку в лікаря-нарколога через зловживання алкогольними напоями, а також виглядає відповідно: від нього стійкий запах перегару, почервоніння шкіри обличчя, характерний блиск очей, порушення мови і не завжди поведінка відповідає обстановці).
Вирішуючи питання щодо міри покарання, беручи до уваги вказані вище обставини в їх сукупності, суд робить висновок, що громадські роботи призначити ОСОБА_3 неможливо, в тому числі через особливості його способу життя, в якому немає місця для дисциплінованої безкоштовної праці, адже близько 20 останніх років він зловживає алкогольними напоями, обов'язки відповідально виконувати не здатен. Тож, йому необхідно призначити покарання у виді арешту ближче до мінімальної межі. Саме таке покарання є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення нового кримінального правопорушення, відповідає меті покарання, визначеній ст. 50 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 126-1 КК України, ст. 349, 366-371, 373-376 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, і призначити покарання у виді 2 (двох) місяців арешту.
До набрання вироком законної сили взяти ОСОБА_3 під варту в залі суду. Початком строку відбування покарання вважати 17.11.2021.
На вирок може бути подано апеляцію до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому, потерпілій і прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1