17 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 522/8826/17
адміністративне провадження № К/9901/39386/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року
та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року
у справі №522/8826/17
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України,
за участю третіх осіб - Військової частини НОМЕР_1 , Командування військово-морських сил Збройних Сил України (в/ч НОМЕР_2 ), Державної казначейської служби України
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,-
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (надалі відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність посадових осіб відповідача, яка полягає в невиплаті позивачу 14 листопада 2016 року компенсації втрати частини грошового доходу в зв'язку з порушенням строків виплати позивачу щомісячного грошового забезпечення та суми індексації за період з 30 жовтня 2002 року по 25 липня 2014 року включно;
- зобов'язати відповідача, на підставі роздавальної відомості №832 за 2016 рік, провести нарахування та виплату позивачу встановленим законодавством України порядком компенсації втрати частини грошового доходу у розмірі 1016767,70 грн. в зв'язку з порушенням строків виплати позивачу щомісячного грошового забезпечення та суми індексації за період з 30 жовтня 2002 року по 25 липня 2017 року включно;
- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 400 000,00 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати за період з 30 жовтня 2002 року по 25 липня 2014 року включно.
Зобов'язано Міністерство оборони України на підставі роздавальної відомості №832 за листопад 2016 року нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати щомісячного грошового забезпечення за період з 30 жовтня 2002 року по 25 липня 2014 року включно, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
01 листопада 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства оборони України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року у справі №522/8826/17.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Разом з цим, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень слідує, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді, яка не відноситься до посад, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища та спірні правовідносини у цій справі склались з приводу проходження позивачем публічної служби, а отже в розумінні частини 6 статті 12 КАС України є справою незначної складності.
Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів констатує, що скаржниками не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у касаційних скаргах відсутні та такі обставини не встановлені судом з поданих матеріалів касаційних скарг.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Разом з тим, Суд також враховує позицію висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 9 жовтня 2018 року щодо неприйнятності у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява № 26293/18). Суд визнав, що заява є неприйнятною ratione materiae у сенсі п. 3 (а) ст. 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до п. 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. В ухвалі також ідеться, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій. Однак у цій справі тією мірою, в якій заявниця ставила питання щодо справедливості провадження в судах першої і другої інстанцій, ЄСПЛ не визнав, що мали місце порушення процесуальних гарантій пункту 1 статті 6 Конвенції.
Також Суд звертає увагу скаржника, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Суд -
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року у справі №522/8826/17.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
..................................
..................................
..................................
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко
В.М. Соколов
Судді Верховного Суду