17 листопада 2021 року
Київ
справа №520/5301/2020
адміністративне провадження №К/9901/39051/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,
суддів: Данилевич Н.А., Радишевської О.Р.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року
у справі №520/5301/2020 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції України в Харківській області за № 161 від 26.02.2020 "Про застосування дисциплінарного стягнення до працівників Головного управління Національної поліції України в Харківській області" в частині звільнення зі служби в поліції слідчого відділу розслідування серійних злочинів СУ Головного управління Національної поліції України в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 за порушення вимог підпункту 6 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у частині недотримання від протиправних дій, які підірвали авторитет Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію України", у частині не дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, не професійного виконання своїх службових обов'язків;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції України в Харківській області за № 53о/с від 03.03.2020 - по особовому складу "Про звільнення згідно з пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частиною 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію України" старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0087203) слідчого відділу розслідування серійних злочинів СУ Головного управління Національної поліції України в Харківській області за 03.03.2020;
- відновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0087203) на посаді слідчого відділу розслідування серійних злочинів СУ Головного управління Національної поліції України в Харківській області із грошовим забезпеченням, яке ОСОБА_1 мав на час звільнення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 року у справі № 520/5301/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Головного управління Національної поліції України в Харківській області за № 161 від 26.02.2020 "Про застосування дисциплінарного стягнення до працівників Головного управління Національної поліції України в Харківській області" в частині звільнення зі служби в поліції слідчого відділу розслідування серійних злочинів СУ Головного управління Національної поліції України в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 за порушення вимог підпункту 6 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у частині недотримання від протиправних дій, які підірвали авторитет Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію України", у частині не дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, не професійного виконання своїх службових обов'язків.
Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Головного управління Національної поліції України в Харківській області за № 53о/с від 03.03.2020 - по особовому складу "Про звільнення згідно з пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частиною 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію України" старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0087203) слідчого відділу розслідування серійних злочинів СУ Головного управління Національної поліції України в Харківській області за 03.03.2020.
Поновлено старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0087203) на посаді слідчого відділу розслідування серійних злочинів СУ Головного управління Національної поліції України в Харківській області.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції України в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03.03.2020 по день фактичного поновлення на службі в Головному управлінні Національної поліції України в Харківській області у розмірі 35441 (тридцять п'ять тисяч чотириста сорок одна) грн 60 коп.
Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0087203) на посаді слідчого відділу розслідування серійних злочинів СУ Головного управління Національної поліції України в Харківській області та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 року у справі № 520/5301/2020 скасовано.
Прийнято постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивачем подано касаційну скаргу до Верховного Суду.
Ухвалами Верховного Суду від 16 лютого 2021 року; 22 березня 2021 року; 20 квітня 2021 року; 13 травня 2021 року; 14 червня 2021 року, 27 липня 2021 року, 17 вересня 2021 року касаційні скарги ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року в справі №520/5301/2020 повернуто особі, яка її подала.
22 жовтня 2021 року ОСОБА_1 у восьмий раз подав касаційну скаргу на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року з пропуском строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України).
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень 09 грудня 2020 року Другим апеляційним адміністративним судом розглянуто справу та ухвалено постанову у відкритому судовому засіданні. Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 15 грудня 2020 року, тому останній день строку на касаційне оскарження припадав на 14 січня 2021 року, а повторну скаргу подано 22 жовтня 2021 року.
У касаційній скарзі позивач посилається на те, що вже звертався до Верховного Суду із касаційною скаргою у строк, передбачений законом. Оскільки повний текст оскаржуваної постанови ним отримано 05 січня 2021 року, то останнім днем подачі було 04 лютого 2021 року, первісно касаційна скарга подана 29 січня 2021 року. Однак, ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2021 року касаційну скаргу повернуто скаржнику. Також повторно подані ним касаційні скарги теж було повернуто Верховним Судом, як такі, що не містили підстав касаційного оскарження.
Верховний Суд зазначає, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження і обставини, за яких Верховний Суд вже повертав попередні касаційні скарги, безпосередньо пов'язані саме з діями заявника щодо належного оформлення касаційної скарги протягом тривалого періоду.
Суд зазначає, що вкотре подана касаційна скарга за змістом аналогічна попереднім, містить лише виклад обставини справи, цитати нормативних актів, посилання на постанови Верховного Суду та незгоду з рішенням суду апеляційної інстанції з підстав неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, в частині строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень скаржник не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, Верховний Суд скаржнику неодноразово надавав вичерпні роз'яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Також Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Перес де Рада Каванілес проти Іспанії" зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.
У цій справі у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України. Проте подана в черговий раз касаційна скарга, аналогічно попереднім, так і не відповідає вимогам частини другої статті 330 КАС України, зокрема, в частині необхідності наведення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав), з належним їх обґрунтуванням.
Сукупність цих обставин свідчить про допущення позивачем необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження є неповажними.
Отже, позивач не надав доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження. У зв'язку з цим, зазначена причина пропуску строку не може бути визнана поважною, а отже скаржнику необхідно довести наявність об'єктивних перешкод, які не дозволили подати касаційну скаргу в строк, передбачений статтею 329 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, з матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
При цьому, ухвалами Верховного Суду від 16 лютого 2021 року; 22 березня 2021 року; 20 квітня 2021 року; 13 травня 2021 року; 14 червня 2021 року, 27 липня 2021 року, 17 вересня 2021 року вже надавалися вичерпні роз'яснення щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати в частині визначення підстав. Натомість, ці роз'яснення так і не були враховані скаржником при зверненні з касаційною скаргою втретє.
У касаційній скарзі відповідач посилається на пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Однак, вірно пославшись на пункти 1, 3 частини 4 статті 328 КАС України, скаржником так і не вказано норму права (пункт, частина, стаття), яка застосована судом апеляційної інстанції без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування вказаної норми права у подібних правовідносинах, а також не вказано норму права щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.
Касаційна скарга містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів, посилання на постанови Верховного Суду та незгоду з рішенням суду апеляційної інстанції з підстав неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а за змістом частини першої статті 341 КАС України, за винятком частини третьої цієї статті КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Таким чином межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, зазначеними скаржником, та викладеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Частинами першою і другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням відповідачу строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів на обґрунтування вказаної заяви, а також уточненої касаційної скарги із належним обґрунтуванням зазначених позивачем підстав касаційного оскарження судового рішення, визначених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, на яких подається касаційна скарга.
Керуючись статтями 3, 169, 328, 329, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними підстави пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі №520/5301/2020.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі №520/5301/2020 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху.
Надати заявнику касаційної скарги строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги тривалістю десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги, а неподання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або визнання судом наведених підстав неповажними - для відмови у відкритті касаційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді Н. А. Данилевич
О. Р. Радишевська