17 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 420/8294/21
адміністративне провадження № К/9901/39583/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Соколова В.М.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС в Одеській область
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року
та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року
у справі №420/8294/21
за позовом ОСОБА_1
до Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління ДПС в Одеській область
про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,-
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (надалі - відповідач) про скасування постанови державного виконавця Антонюк Максима Анатолійовича Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про відкриття виконавчого провадження ВП №64561855 від 27 березня 2021 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірна постанова була винесена неправомірно, оскільки цією постановою відкрито виконавче провадження з примусового виконання вимоги Головного управління ДПС в Одеській області №Ф-28949-51У від 15 листопада 2018 року, а згідно приписів частини 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців, а тому виконавче провадження відкрито на підставі простроченого виконавчого документа.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року, позовні вимоги задоволено.
01 листопада 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в Одеській область на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року у справі №420/8294/21.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно частини 3 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Положеннями статті 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що в цій справі спір виник у відносинах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
У даному випадку слід зазначити, що питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо.
Однак, скаржником не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості, виняткового або фундаментального значення, а також не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору.
Такими чином, законодавець не передбачив та обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, скаржником в касаційній скарзі такі обставини теж не зазначені, а тому Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, у зв'язку з чим у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Також Суд звертає увагу скаржника, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 287, 333 КАС України,-
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській область на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року у справі №420/8294/21.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
..................................
..................................
..................................
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко
В.М. Соколов
Судді Верховного Суду