17 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 240/9473/19
адміністративне провадження № К/9901/27479/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року (головуючий суддя: Попова О.Г.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року (колегія суддів: Полотнянко Ю.П., Ватаманюк Р.В., Драчук Т.О.) у справі №240/9473/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
У липні 2019 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ" з позовом, у якому, з урахуванням клопотання про зміну позовних вимог, просив:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України: від 16.07.2018 №843045/39775563, від 16.07.2018 №843044/39775563, від 16.07.2018 №843046/39775563, від 16.07.2018 №843048/39775563, від 16.07.2018 №843049/39775563, від 16.07.2018 №843052/39775563, від 16.07.2018 №843047/39775563, від 16.07.2018 №843050/39775563, від 16.07.2018 №843053/39775563, від 16.07.2018 №843057/39775563, від 16.07.2018 № 843056/39775563, від 16.07.2018 №843054/39775563, від 16.07.2018 №843055/39775563, від 16.07.2018 №843059/39775563, від 16.07.2018 №843051/39775563, від 16.07.2018 №843058/39775563, від 16.07.2018 №843060/39775563, від 16.07.2018 №843061/39775563;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні складені Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ" (код за ЄДРПОУ 39775563): №1 від 02.07.2018, №2 від 02.07.2018, №3 від 02.07.2018, №4 від 03.07.2018, №5 від 03.07.2018, №6 від 03.07.2018, №7 від 03.07.2018, №8 від 03.07.2018, №9 від 05.07.2018, №10 від 05.07.2018, №11 від 05.07.2018, №12 від 05.07.2018, №13 від 05.07.2018, №14 від 06.07.2018, №15 від 06.07.2018, №16 від 06.07.2018, №17 від 06.07.2018, №18 від 06.07.2018 і вважати їх прийнятими та зареєстрованими датою направлення;
- визнати протиправними та скасувати рішення ДФС України від 26.02.2019 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 01.10.2016 Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ" з моменту його прийняття;
- зобов'язати ДФС України поновити реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ", шляхом внесення запису про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 26.02.2019 до Реєстру платників податку на додану вартість;
- зобов'язати ДФС України відновити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення реєстраційної суми з податку на додану вартість у сумі 14 103 571,61 грн, станом на дату анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ";
- стягнути з ДФС України судові витрати.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ" (вул.Ольжича,9, м. Житомир, 10003 код ЄДРПОУ 39292197) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04655 ), Головного управління ДФС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (проспект Ушакова,75, м. Херсон, 73026, код ЄДР 39394259) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДФС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі: від 16.07.2018 №843045/39775563, від 16.07.2018 №843044/39775563, від 16.07.2018 №843046/39775563, від 16.07.2018 №843048/39775563, від 16.07.2018 №843049/39775563, від 16.07.2018 №843052/39775563, від 16.07.2018 №843047/39775563, від 16.07.2018 №843050/39775563, від 16.07.2018 №843053/39775563, від 16.07.2018 №843057/39775563, від 16.07.2018 № 843056/39775563, від 16.07.2018 №843054/39775563, від 16.07.2018 №843055/39775563, від 16.07.2018 №843059/39775563, від 16.07.2018 №843051/39775563, від 16.07.2018 №843058/39775563, від 16.07.2018 №843060/39775563, від 16.07.2018 №843061/39775563.
Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні складені Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ" (код за ЄДРПОУ 39775563): №1 від 02.07.2018, №2 від 02.07.2018, №3 від 02.07.2018, №4 від 03.07.2018, №5 від 03.07.2018, №6 від 03.07.2018, №7 від 03.07.2018, №8 від 03.07.2018, №9 від 05.07.2018, №10 від 05.07.2018, №11 від 05.07.2018, №12 від 05.07.2018, №13 від 05.07.2018, №14 від 06.07.2018, №15 від 06.07.2018, №16 від 06.07.2018, №17 від 06.07.2018, №18 від 06.07.2018 і вважати їх прийнятими та зареєстрованими датою направлення.
У решті позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з Головного управління ДФС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ" 17 289 грн (сімнадцять тисяч двісті вісімдесят дев'ять гривень) судових витрат по сплаті судового збору.
Стягнуто з Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ" 17 289 грн (сімнадцять тисяч двісті вісімдесят дев'ять гривень) судових витрат по сплаті судового збору.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що квитанції від 11.07.2018 не містять конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкових накладних, що свідчить на користь висновку про не дотримання контролюючим органом норм пункту 13 Порядку № 117. У згаданих квитанціях відповідачем зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критерію ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1 Критеріїв №959. Також відповідачем не було надано до суду ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.
Щодо посилань відповідача на кримінальне провадження №320182300000000095, то суд указав, що відповідно до частини 6 статті 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Матеріали справи інформації стосовно винесення вироку щодо посадових осіб ТОВ "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ" не містять.
Також суд зазначив, що реєстрація поданих позивачем податкових накладних зупинена, як зазначено в квитанціях, через те, що "ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Тобто, відповідачем застосовано критерії ризиковості платника податку до податкових накладних, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкових накладних зупинено з підстав, які не передбачені законодавством - Порядком № 117.
Суд зазначив, що в порушення вимог законодавства рішення комісії Головного управління ДФС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про відмову реєстрації податкових накладених в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.07.2018 № 843045/39775563, від 16.07.2018 №843044/39775563, від 16.07.2018 №843046/39775563, від 16.07.2018 №843048/39775563, від 16.07.2018 №843049/39775563, від 16.07.2018 №843052/39775563, від 16.07.2018 №843047/39775563, від 16.07.2018 №843050/39775563, від 16.07.2018 №843053/39775563, від 16.07.2018 №843057/39775563, від 16.07.2018 № 843056/39775563, від 16.07.2018 №843054/39775563, від 16.07.2018 №843055/39775563, від 16.07.2018 №843059/39775563, від 16.07.2018 №843051/39775563, від 16.07.2018 №843058/39775563, від 16.07.2018 №843060/39775563, від 16.07.2018 №843061/39775563 містять лише загальне твердження про їх ненадання, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, які, на думку Комісії, не надані. (том 1. а.с.52-87). Водночас, матеріалами справи підтверджено, що позивачем до повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податкових накладних №1 від 02.07.2018, №2 від 02.07.2018, №3 від 02.07.2018, №4 від 03.07.2018, №5 від 03.07.2018, №6 від 03.07.2018, №7 від 03.07.2018, №8 від 03.07.2018, №9 від 05.07.2018, №10 від 05.07.2018, №11 від 05.07.2018, №12 від 05.07.2018, №13 від 05.07.2018, №14 від 06.07.2018, №15 від 06.07.2018, №16 від 06.07.2018, №17 від 06.07.2018, №18 від 06.07.2018 надано пояснення та документи щодо реальності господарських операцій за результатами яких позивачем складено вказані податкові накладні.
Суд дійшов переконання, що господарські операції, за результатами яких позивачем складено податкові накладні №1 від 02.07.2018, №2 від 02.07.2018, №3 від 02.07.2018, №4 від 03.07.2018, №5 від 03.07.2018, №6 від 03.07.2018, №7 від 03.07.2018, №8 від 03.07.2018, №9 від 05.07.2018, №10 від 05.07.2018, №11 від 05.07.2018, №12 від 05.07.2018, №13 від 05.07.2018, №14 від 06.07.2018, №15 від 06.07.2018, №16 від 06.07.2018, №17 від 06.07.2018, №18 від 06.07.2018, мають реальний характер.
Задоволення вимог про зобов'язання ДФС зареєструвати в ЄРПН податкові накладні №1 від 02.07.2018, №2 від 02.07.2018, №3 від 02.07.2018, №4 від 03.07.2018, №5 від 03.07.2018, №6 від 03.07.2018, №7 від 03.07.2018, №8 від 03.07.2018, №9 від 05.07.2018, №10 від 05.07.2018, №11 від 05.07.2018, №12 від 05.07.2018, №13 від 05.07.2018, №14 від 06.07.2018, №15 від 06.07.2018, №16 від 06.07.2018, №17 від 06.07.2018, №18 від 06.07.2018 датою їх фактичного подання, суд визнав дотриманням гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Що стосується вимоги визнати протиправним та скасувати рішення ДФС України від 26.02.2019 про анулювання реєстрації платника ПДВ від 01.10.2016 з моменту його прийняття та зобов'язання ДФС України поновити реєстрацію платника ПДВ шляхом внесення запису про скасування рішення реєстрації платника ПДВ від 26.02.2019 до Реєстру платників ПДВ, суд зазначив, що надані позивачем докази не є належними та достовірними, які підтверджують надіслання податкових декларацій до Головного управління ДФС у Херсонській області, а тому відмовив у їх задоволенні.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ" задоволено повністю.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог.
Ухвалено в цій частині нове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ" задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення ДФС України від 26.02.2019 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 01.10.2016 Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ" з моменту його прийняття.
Зобов'язано ДФС України поновити реєстрацію платника податку на додану вартість Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ", шляхом внесення запису про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 26.02.2019 до Реєстру платників податку на додану вартість.
Зобов'язано ДФС України відновити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення реєстраційної суми з податку на додану вартість у сумі 14 103 571,61 грн, станом на дату анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ".
У решті рішення залишено без змін.
Колегія суддів апеляційного суду погодилась з висновками суду першої інстанції, що рішення від 16.07.2018 № 843045/39775563, від 16.07.2018 №843044/39775563, від 16.07.2018 №843046/39775563, від 16.07.2018 №843048/39775563, від 16.07.2018 №843049/39775563, від 16.07.2018 №843052/39775563, від 16.07.2018 №843047/39775563, від 16.07.2018 №843050/39775563, від 16.07.2018 №843053/39775563, від 16.07.2018 №843057/39775563, від 16.07.2018 № 843056/39775563, від 16.07.2018 №843054/39775563, від 16.07.2018 №843055/39775563, від 16.07.2018 №843059/39775563, від 16.07.2018 №843051/39775563, від 16.07.2018 №843058/39775563, від 16.07.2018 №843060/39775563, від 16.07.2018 №843061/39775563, якими відмовлено в реєстрації податкових накладних №1 від 02.07.2018, №2 від 02.07.2018, №3 від 02.07.2018, №4 від 03.07.2018, №5 від 03.07.2018, №6 від 03.07.2018, №7 від 03.07.2018, №8 від 03.07.2018, №9 від 05.07.2018, №10 від 05.07.2018, №11 від 05.07.2018, №12 від 05.07.2018, №13 від 05.07.2018, №14 від 06.07.2018, №15 від 06.07.2018, №16 від 06.07.2018, №17 від 06.07.2018, №18 від 06.07.2018, є необґрунтованими, безпідставними та такими, що підлягають скасуванню. З огляду на протиправність оскаржуваного рішення відповідача, а також на те, що вказаними рішеннями порушено права і інтереси позивача, вимогу зобов'язального характеру суд визнав такою, що також підлягає задоволенню.
Що стосується вимоги визнати протиправним та скасувати рішення ДФС України від 26.02.2019 про анулювання реєстрації платника ПДВ від 01.10.2016 з моменту його прийняття та зобов'язання ДФС України поновити реєстрацію платника ПДВ шляхом внесення запису про скасування рішення реєстрації платника ПДВ від 26.02.2019 до Реєстру платників ПДВ, колегія суддів визнала помилковими висновки суду першої інстанції про відмову у їх задоволенні та зазначила, що з наданих позивачем касових чеків та накладних (т.5 а. с. 198-220), які досліджені в судовому засіданні апеляційної інстанції, встановлено, що поштові відправлення з податковими деклараціями направлені податковому органу за адресою: 73008, м. Херсон, вул. І.Куліка, 143 А, яка є адресою відповідача. Стосовно доводів апеляційної скарги про недоліки касових чеків та накладних, то будь-яких доказів про те, що вказані касові чеки та накладні не видані ВПЗ Житомир-3 чи підроблені, відповідачем не надано. Щодо касових чеків з 13.03.2018 по 07.06.2018, то за формою касового чека не міститься повна адреса отримувача поштового відправлення, але за поштовим індексом можна визначити, що пошта направлена саме на адресу податкового органу. Отже, враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що позивачем направлялися податкові декларації поштовим відправленням податковому органу за належною адресою. Оскільки від відповідача не було жодних повідомлень про відмову у прийнятті податкових декларацій, суд указав, що відповідачем указані податкові декларації були прийняті, а отже подальше анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача від 01.10.2016 є безпідставним та необгрунтованим.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ" в частині визнання протиправними та скасування рішення ДФС України від 26.02.2019 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 01.10.2016 та зобов'язання ДФС України поновити реєстрацію платника податку на додану вартість Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ", а також зобов'язання ДФС України відновити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення реєстраційної суми з податку на додану вартість у сумі 14 103 571,61 грн, підлягають задоволенню.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи установлено:
12 червня 2018 року між ТОВ "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ", в особі директора ОСОБА_1. та ТОВ «АСПЕРО КОМПАНІ», в особі директора ОСОБА_4., укладено договір поставки нафтопродуктів №35/14 (том ІІ. а.с.147-148).
Згідно з п. 1.1. договору постачальник зобов'язується передати в обумовлені строки товар, а покупець прийняти та сплатити за товар.
Відповідно до п. 2.1. вказаного договору загальна сума договору з ПДВ складає 84519166, 16 (вісімдесят чотири мільйони п'ятсот дев'ятнадцять тисяч сто шістдесят шість гривень 16 копійок) у тому числі ПДВ 14086527, 69 грн.
Згідно з п. 1.4 цього договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент підписання видаткової накладної або акту прийому-передачі товару.
На виконання умов договору ТОВ "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ" отримано оплату за нафтопродукти від ТОВ «АСПЕРО КОМПАНІ», згідно наданої оплати виписано податкові накладні (т.3 а.с. 29-32, т.1 а.с.168-181) .
На виконання вимог ст. 201 Податкового кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ", через автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронної звітності" засобами телекомунікаційного зв'язку складено і направлено Державній фіскальній службі України на реєстрацію наступні податкові накладні: №1 від 02.07.2018, №2 від 02.07.2018, №3 від 02.07.2018, №4 від 03.07.2018, №5 від 03.07.2018, №6 від 03.07.2018, №7 від 03.07.2018, №8 від 03.07.2018, №9 від 05.07.2018, №10 від 05.07.2018, №11 від 05.07.2018, №12 від 05.07.2018, №13 від 05.07.2018, №14 від 06.07.2018, №15 від 06.07.2018, №16 від 06.07.2018, №17 від 06.07.2018, №18 від 06.07.2018.
Однак, реєстрацію вказаних податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки податкові накладні відповідали вимогам п. п. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (том І. а.с.144-161).
З метою підтвердження правомірності реєстрації податкових накладних, позивачем засобами електронного зв'язку в електронному вигляді надіслано на адресу відповідача повідомлення №1 від 13.07.2018, №2 від 13.07.2018, №3 від 13.07.2018, №4 від 13.07.2018, №5 від 13.07.2018, №6 від 13.07.2018, №7 від 13.07.2018, №8 від 13.07.2018, №9 від 13.07.2018, №10 від 13.07.2018, №11 від 13.07.2018, №12 від 13.07.2018, №13 від 13.07.2018, №14 від 13.07.2018, №15 від 13.07.2018,№16 від 13.07.2018, №17 від 13.07.2018, №18 від 13.07.2018, в яких зазначено, що отримано оплату за нафтопродукти від ТОВ «АСПЕРО КОМПАНІ» по договору поставки №35/14 від 12.06.2018, згідно з даною оплатою виписано податкові накладні. Оплата здійснена, що підтверджується банківськими виписками та не спростована відповідачами. Відвантаження товару по даних операціях не було. Нафтопродукти отримані від постачальників протягом 2017 року та зберігаються згідно з договором зберігання №5948 від 04.01.2017, що укладено з ПАТ «Дніпронафтопродукт». Зокрема, позивачем було надано: договори поставки, договори зберігання, виписки банку та акти приймання-передачі, платіжні доручення (том І а. с. 32-51, том ІІ а.с.150-152, 154-156, 158-160, 162-164, 166-168, 170-172, 174-176, 178-180, 182-184, 186-188, 190-192, 194-196, 198-200, 202-204, 206-208, 210-212, 214-216, 218-220).
Рішеннями комісії Головного управління ДФС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.07.2018 №843045/39775563, від 16.07.2018 №843044/39775563, від 16.07.2018 №843046/39775563, від 16.07.2018 №843048/39775563, від 16.07.2018 №843049/39775563, від 16.07.2018 №843052/39775563, від 16.07.2018 №843047/39775563, від 16.07.2018 №843050/39775563, від 16.07.2018 №843053/39775563, від 16.07.2018 №843057/39775563, від 16.07.2018 №843056/39775563, від 16.07.2018 №843054/39775563, від 16.07.2018 №843055/39775563, від 16.07.2018 №843059/39775563, від 16.07.2018 №843051/39775563, від 16.07.2018 №843058/39775563, від 16.07.2018 №843060/39775563, від 16.07.2018 №843061/39775563 відмовлено у реєстрації податкових накладних: №1 від 02.07.2018, №2 від 02.07.2018, №3 від 02.07.2018, №4 від 03.07.2018, №5 від 03.07.2018, №6 від 03.07.2018, №7 від 03.07.2018, №8 від 03.07.2018, №9 від 05.07.2018, №10 від 05.07.2018, №11 від 05.07.2018, №12 від 05.07.2018, №13 від 05.07.2018, №14 від 06.07.2018, №15 від 06.07.2018, №16 від 06.07.2018, №17 від 06.07.2018, №18 від 06.07.2018. Підставою відмови зазначено ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (том І а. с. 82-87).
Крім того, судом установлено, що прийняттю рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ передувало не подавання до контролюючого органу декларацій з ПДВ позивачем на протязі 12 послідовних місяців.
ТОВ "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ" було подано в електронній формі заяви від 16.11.2018, 20.11.2018, 14.08.2019 та 23.08.2019 про приєднання до договору про визнання електронних документів до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (том ІІ. а.с.99-102).
Окрім подання податкової звітності засобами електронного зв'язку, позивачем направлялася звітність поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення.
Суд першої інстанції установив, що згідно з описом вкладення у цінний лист податкові декларації направлялись на ім'я Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області за адресою: вул. Фонтанна, 5, буд. 5, Комсомольський р-н., м. Херсон, Херсонська обл., 73000, що не являється адресою Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області. Фактична та юридична адреса Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області, є: вул. 1. Куліка, 143 «А», Дніпровський р-н., м. Херсон, Херсонська обл., 73008.
До того ж у всіх копіях опису в графі «Найменування підрозділу спеціального зв'язку» зазначено ВПЗ Житомир-3 однак, позивач в період з 01.01.2017 по 14.02.2019 був зареєстрований та обліковувався в м. Херсоні за адресою: вул. Фонтанна, буд. 5, а після зміни місця реєстрації 14.02.2019 за адресою: м. Житомир, вул. Ольжича, 9.
Апеляційний суд установив, що з наданих позивачем касових чеків та накладних (т.5 а. с. 198-220), які досліджені в судовому засіданні апеляційної інстанції, встановлено, що поштові відправлення з податковими деклараціями направлені податковому органу за адресою: 73008, м.Херсон, вул.І.Куліка, 143 А, яка є адресою відповідача.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд.
Відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції при прийнятті рішення у справі не ураховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21.07.2020 у справі №826/5993/18, а також Верховного Суду України, викладені у постановах від 05.03.2012 у справі №21-421а11, від 22.09.2015 у справі №810/5645/14 у подібних правовідносинах.
Крім того, вказує на наявність підстав для направлення справи на новий розгляд.
Відповідач зазначає, що судами попередніх інстанцій не надано правової оцінки підставам для складання та направлення позивачем на реєстрацію податкових накладних, адже, як указує скаржник, в період з 02.07.2018 по 06.07.2018 на рахунках позивача був відсутній рух коштів, що фактично спростовує виникнення першої події для складання податкових накладних. Отже, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права.
Відповідач також посилається на наявність кримінального провадження №320182300000000095 відносно директора підприємства позивача на час спірних правовідносин ОСОБА_1 .
Як указує скаржник, відповідно до повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення оперативного управління ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м.Севастополі, невстановлені особи 20.02.2018, здійснили перереєстрацію ТОВ «Тех-Модуль-Проект» (код ЄДРПОУ 39775563) на підставну особу ОСОБА_1 з метою прикриття незаконної діяльності - реєстрації податкових накладних та формування податкового кредиту з ПДВ з використанням залишку податкового ліміту з ПДВ в сумі понад 14 млн. грн. Допитаний як свідок ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив, що ніякого відношення до реєстрації/перереєстрації ТОВ "Тех-Модуль-Проект" та здійснення фінансово-господарської діяльності на підприємстві не має. За яких обставин відбувалась державна реєстрація та де саме йому не відомо, доручень на здійснення будь-якої діяльності на підприємстві від свого імені нікому не надавав. Заяв на отримання договору про визнання документів у електронному вигляді не подавав та договори не отримував. Де на даний час знаходяться установчі та реєстраційні документи, а також печатка підприємства йому не відомо.
Таким чином, уважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними.
Також скаржник не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ та поновлення в СЕА реєстраційної суми з ПДВ у розмірі 14 103 571,61 грн та вважає, що апеляційний суд проігнорував пояснення про недопустимість наданих позивачем доказів щодо направлення ним до контролюючого органу податкових декларацій, а саме фіскальних чеків.
Позивачем до Суду надано відзив на касаційну скаргу, в якому вказано на безпідставність викладених в ній доводів. Зазначає, що для огляду в суді апеляційної інстанції надавались оригінали банківських документів, що підтверджують оплату за товар згідно з договором поставки. Посилання скаржника на наявність кримінального провадження вважає безпідставним, оскільки наразі відсутній вирок суду щодо вказаних обставин. Указує на те, що наведені скаржником постанови Верховного Суду ухвалені за інших фактичних обставин справи. Просив закрити касаційне провадження у справі та залишити оскаржувані судові рішення - без змін.
Верховний Суд ухвалою від 27.11.2020 відкрив касаційне провадження у цій справі з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Податковий кодекс України (надалі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно з приписами норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню;
б) дата відвантаження товарів.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).
Пунктами 12-17 Порядку №1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до Державної фіскальної служби України в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
- чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
- наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
- наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року);
- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
- факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
- наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
- дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис",Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній фіскальній службі України.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Якщо платником податку надіслано для реєстрації кілька примірників однієї податкової накладної та/або розрахунку коригування, зареєстрованими вважаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, відомості яких внесені до Реєстру, та платнику податку надіслана відповідна квитанція.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.
Порядок прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову у такій реєстрації, у період, протягом якого виникли спірні правовідносини, визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок № 117).
Пунктами 13-15 Порядку № 117 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;
2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;
3) критерій (ї) ризиковості платника податку та/або критерій (ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 1 Порядку № 117 розгляд скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - скарга) здійснюється комісією Державної фіскальної служби з питань розгляду скарг, яка є постійно діючим колегіальним органом Державної фіскальної служби, за участю уповноваженої особи Мінфіну.
Скарги подаються платником податку на додану вартість до Державної фіскальної служби протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності рішенням комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 3 даного Порядку).
Відповідно до пункту 13 цього Порядку за результатами розгляду скарги комісія Державної фіскальної служби з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; залишає скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін; залишає скаргу без розгляду.
Підстави та порядок анулювання реєстрації платника податків визначено ст. 184 Податкового кодексу України та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1130 від 14.11.2014 року (далі - Положення № 1130).
Відповідно до підпункту пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Згідно з пунктом 184.2 статті 184 Податкового кодексу України, анулювання реєстрації на підставі, визначених у підпунктахб- ипункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.
Підпунктом г) пункту 5.1 Положення № 1130 встановлено, що реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Відповідно до абз. 3 п. 5.2 Положення № 1130, при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу 12 місяців визначаються із урахуванням того, що: не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця; включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.
Згідно з пп. 3 п. 5.5 Положення № 1130, рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема: довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу).
Пунктом 5.6 Положення № 1130 передбачено, що за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов'язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.
Таким чином, анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу підставі підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України можливе лише за таких обставин: неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту. В свою чергу такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Верховний Суд зазначає, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 КАС України).
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частини 2, 3 статті 341 КАС України).
Як вже зазначалось судом, однією з підстав для відкриття провадження у цій справі слугували посилання скаржника на приписи пункту 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Обґрунтовуючи довід про наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, ГУ ДПС посилається на обставини неврахування судом апеляційної інстанції практики Верховного Суду, викладеної у постановах від 21.07.2020 у справі №826/5993/18, а також Верховного Суду України, викладені у постановах від 05.03.2012 у справі №21-421а11, від 22.09.2015 у справі №810/5645/14 у подібних правовідносинах.
Основним аргументом, наведеним скаржником в поданій касаційній скарзі, стосовно позовних вимог щодо реєстрації податкових накладних, є неврахування судами попередніх інстанцій обставин наявності кримінального провадження №320182300000000095 відносно директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ» ОСОБА_1 .
Суди попередніх інстанцій, розглядаючи цю справу, вказали, що матеріали досудового розслідування не можуть бути враховані як доказ фіктивності ТОВ "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ". Посилання відповідача на кримінальне провадження №320182300000000095 суди оцінили критично та вказали, що відповідно до частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. У свою чергу, факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб'єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.
У постанові Верховного Суду від 21.07.2020 у справі №826/5993/18 Суд дійшов висновку про передчасність висновків судів попередніх інстанцій в частині правомірності формування Товариством податкового кредиту за господарськими операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю «Баден Сервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мін-Сі-Пам», використовуючи документи бухгалтерського обліку та податкової звітності за підписом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які не мали наміру здійснювати фінансову-господарську діяльність. Такий висновок був сформований Судом за результатом обставин, встановлених судами попередніх інстанцій на підставі вироків у кримінальних справах.
Також Суд зауважив, що за позицією, висловленою Верховним Судом України у постановах від 5 березня 2012 року у справі №21-421а11, від 22 вересня 2015 року у справі № 810/5645/14, податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним. Свідчення осіб, які підписали первинні документи за результатами спірних у цій справі господарських операцій, про відсутність наміру виконувати обов'язки директорів, здійснювати господарську діяльність, дає підстави для сумніву у належності первинних документів, достовірності здійснених підписів посадових осіб, та, як наслідок, правомірності формування Товариством податкового кредиту за такими господарськими операціями. Такі обставини, встановлені вироком суду, могли б бути підставою для виклику цих осіб у судове засідання на вимогу суду в якості свідка для давання показань відповідно до статей 91, 92 КАС України з метою встановлення факту підписання первинних документів, здійснення господарських операцій тощо.
Таким чином, зважаючи на те, що згідно з фактичними обставинами у цій справі (№240/9473/19) відсутній такий, що набрав законної сили, вирок суду у кримінальній справі, правовідносини у справі №826/5993/18 не є подібними до спірних у цій справі правовідносин.
Водночас, щодо підстав, наведених скаржником на обґрунтування поданої касаційної скарги, визначених пунктом 4 ст. 328 КАС України, а саме якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу, Суд звертає увагу на таке.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Протокол допиту свідка є джерелом доказів, у розумінні статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, яке підлягає обов'язковій оцінці судом у сукупності, разом з іншими доказами, з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України).
Верховний Суд зазначає, що оцінка протоколу допиту свідка (інших документів, винесених в рамках досудового розслідування) повинна бути здійснена судами з точки зору його належності (відношення до обставин справи), допустимості (отримання уповноваженими суб'єктами у спосіб та у порядку, встановленому законом), достовірності (відповідності фактам об'єктивної дійсності).
Протягом розгляду справи в судах попередніх інстанцій відповідач посилався на наявність кримінального провадження №320182300000000095 відносно директора підприємства позивача (на час виникнення спірних правовідносин) ОСОБА_1 .
Як указував скаржник, відповідно до повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення оперативного управління ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі, невстановлені особи 20.02.2018, здійснили перереєстрацію ТОВ «Тех-Модуль-Проект» (код ЄДРПОУ 39775563) на підставну особу ОСОБА_1 з метою прикриття незаконної діяльності - реєстрації податкових накладних та формування податкового кредиту з ПДВ з використанням залишку податкового ліміту з ПДВ в сумі понад 14 млн. грн.
Допитаний як свідок ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомив, що ніякого відношення до реєстрації/перереєстрації ТОВ "Тех-Модуль-Проект" та здійснення фінансово-господарської діяльності на підприємстві не має. За яких обставин відбувалась державна реєстрація та де саме йому не відомо, доручень на здійснення будь-якої діяльності на підприємстві від свого імені нікому не надавав. Заяв на отримання договору про визнання документів у електронному вигляді не подавав та договори не отримував. Де на даний час знаходяться установчі та реєстраційні документи, а також печатка підприємства йому не відомо.
Судами при розгляді цієї адміністративної справи було установлено, що 12 червня 2018 року між ТОВ "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ", в особі директора ОСОБА_1 та ТОВ «АСПЕРО КОМПАНІ», в особі директора ОСОБА_4 , укладено договір поставки нафтопродуктів №35/14, на виконання якого ТОВ "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ" отримано оплату (84 519 166, 16 грн) за нафтопродукти від ТОВ «АСПЕРО КОМПАНІ», згідно з наданої оплати виписано податкові накладні (т.3 а. с. 29-32, т.1 а.с.168-181).
Отже, беручи до уваги те, що покази ОСОБА_1 як свідка, надані ним в рамках кримінального провадження №320182300000000095, безпосередньо стосуються обставин діяльності підприємства позивача у спірний в цій справі період, залишення судами попередніх інстанцій цих обставин поза увагою суперечить засадам адміністративного судочинства.
Також судами попередніх інстанцій залишено поза увагою ті обставини, що документи, які надавались позивачем на розгляд комісії щодо підтвердження реальності господарських операцій позивача, підписані директором ТОВ «Тех-Модуль-Проект» ОСОБА_1.
Крім того, суди установили, що після зупинення реєстрації податкових накладних з метою підтвердження правомірності їх реєстрації позивачем засобами електронного зв'язку в електронному вигляді надіслано на адресу відповідача повідомлення №1 від 13.07.2018, №2 від 13.07.2018, №3 від 13.07.2018, №4 від 13.07.2018, №5 від 13.07.2018, №6 від 13.07.2018, №7 від 13.07.2018, №8 від 13.07.2018, №9 від 13.07.2018, №10 від 13.07.2018, №11 від 13.07.2018, №12 від 13.07.2018, №13 від 13.07.2018, №14 від 13.07.2018, №15 від 13.07.2018,№16 від 13.07.2018, №17 від 13.07.2018, №18 від 13.07.2018, в яких зазначено, що позивачем отримано оплату за нафтопродукти від ТОВ «АСПЕРО КОМПАНІ» по договору поставки №35/14 від 12.06.2018 та згідно з даною оплатою виписано податкові накладні.
Скаржник як під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій, так і в поданій касаційній скарзі вказував, що в період з 02.07.2018 по 06.07.2018 на рахунках позивача був відсутній рух коштів, що фактично спростовує виникнення першої події для складання податкових накладних.
Доводи контролюючого органу про те, що ТОВ «Асперо Компані» не перераховувало кошти на розрахунковий рахунок ТОВ «Тех-Модуль-Проект» із посиланням на листи банківських установ, наявні у справі №2140/1557/18, колегія суддів апеляційного суду визнала необґрунтованими та вказала, що факт сплати коштів підтверджують банківські виписки, які були долучені позивачем до матеріалів справи.
Однак, скаржник указує, що при розгляді цієї справи в судах попередніх інстанцій ним заявлялись клопотання про витребування доказів, які мають істотне значення для вирішення спору, однак суди будь-яких процесуальних рішень за заявленими клопотаннями не постановили. Заявляючи такі клопотання, відповідач посилався на ті обставини, що при розгляді адміністративної справи №2140/1557/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії судом витребувано у Акціонерного товариства "Таскомбанк" відомості про те, чи відбувалось надходження грошових коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю "АСПЕРО" (код ЄДРПОУ 41273110) на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ" НОМЕР_1 з 02.07.2018 по 06.07.2018 на загальну суму 85 526 205,00 грн. 20 листопада 2018 року від АТ "Таскомбанк" надійшов лист №3241/47-БТ від 14.11.2018 про надання інформації, з якого вбачається, що надходження грошових коштів від ТОВ "АСПЕРО" на рахунок ТОВ "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ" НОМЕР_1, з 02.07.2018 по 06.07.2018, не було.
Верховний Суд уважає за необхідне зазначити, що у відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Частиною 1 ст. 75 КАС України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Як встановлено частиною 1 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно з частиною 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України на суд покладається обов'язок вживати визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Аналогічні положення містяться у ст. 80 КАС України.
Відповідно до п. 4 ч. 2 статті 353 КАС підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо:
1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або
2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Зважаючи на викладене, колегія суддів уважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДФС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі: від 16.07.2018 №843045/39775563, від 16.07.2018 №843044/39775563, від 16.07.2018 №843046/39775563, від 16.07.2018 №843048/39775563, від 16.07.2018 №843049/39775563, від 16.07.2018 №843052/39775563, від 16.07.2018 №843047/39775563, від 16.07.2018 №843050/39775563, від 16.07.2018 №843053/39775563, від 16.07.2018 №843057/39775563, від 16.07.2018 № 843056/39775563, від 16.07.2018 №843054/39775563, від 16.07.2018 №843055/39775563, від 16.07.2018 №843059/39775563, від 16.07.2018 №843051/39775563, від 16.07.2018 №843058/39775563, від 16.07.2018 №843060/39775563, від 16.07.2018 №843061/39775563 та зобов'язання зареєструвати податкові накладні, складені Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ", і вважати їх прийнятими та зареєстрованими датою направлення передчасними, та такими, що зроблені без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, та без урахування положень статті 90 КАС України, а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення ДФС України від 26.02.2019 про анулювання реєстрації платника ПДВ від 01.10.2016 з моменту його прийняття та зобов'язання поновити реєстрацію платника ПДВ, а також зобов'язання відновити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення реєстраційної суми з податку на додану вартість у сумі 14 103 571,61 грн, Суд звертає увагу на таке.
Як установлено судами попередніх інстанцій, прийняттю рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ передувало не подавання до контролюючого органу декларацій з ПДВ позивачем на протязі 12 послідовних місяців. Проведеним аналізом податкової звітності позивача відповідно до ІС «Податковий блок» встановлено, що на протязі лютого 2018 - січня 2019 року податкові звітні декларації по податку на додану вартість до контролюючого органу не подавались. Відсутність податкових декларацій та оподаткованих операцій за вказаний період часу підтверджено реєстром податкових декларацій від 26.02.2019 № 40/21-22-12-01. (том ІІ. а.с.131).
Отже, беручи до уваги період виникнення спірних правовідносин, колегія суддів уважає, що для правильного вирішення спору в цій частині необхідним є встановлення судами попередніх інстанцій обставин щодо діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ" з огляду на покази директора цього підприємства ОСОБА_1 , а отже рішення судів попередніх інстанцій в зазначеній частині також є такими, що ухвалені без повного та всебічного встановлення обставин у справі.
З огляду на наведене, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі підлягає задоволенню, а судові рішення судів попередніх інстанцій - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -
Касаційну скаргу ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі задовольнити.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Суддя-доповідач І.В. Дашутін
Судді О.О. Шишов
М.М. Яковенко