Київ
17 листопада 2021 року
справа №826/14458/18
адміністративне провадження №К/9901/41544/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді доповідача Ханової Р. Ф.
суддів Гончарової І. А., Олендера І. Я.
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2021 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року
у справі № 826/14458/18
за позовом Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»
до Головного управління ДПС у місті Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
15 листопада 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року у справі №826/14458/18, предметом спору у якій є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 9 червня 2018 року № 0008621401 про нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 66 491 065 гривень за основним платежем, та в сумі 16 622 766 гривень за штрафними санкціями.
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.
Пунктом 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційні скарзі, податковий орган, як на підставу оскарження посилається на порушення норм матеріального та процесуального права в частині неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а також вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питань застосування норм права у подібних відносинах, що передбачено пунктами 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу контролюючого органу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.
У разі посилання на висновки Верховного Суду, які на думку скаржника не були враховані судами першої та апеляційної інстанцій, необхідно посилатися на ті висновки, які були зроблені на підставі дослідження норм, що підлягають застосуванню у спірних правовідносинах за однакових умов.
Якщо касаційна скарга подається на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, то вона окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, повинна містити зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Аналізуючи касаційну скаргу, вбачається, що податковим органом не конкретизоване та не обґрунтоване посилання на висновки Верховного Суду в частині подібних правовідносин та не надано їх аналіз.
Щодо посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, Суд зазначає, що вказана підстава, по-перше, суперечить іншій підставі для звернення із касаційною скаргою, а саме не врахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, по-друге, податковим органом не зазначається щодо якої саме норми права відсутній висновок із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та не обґрунтовується необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України, до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи
Документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Документ про сплату судового збору додається до касаційної скарги на рішення та постанови суду, до інших заяв щодо здійснення судом певних дій, за які передбачено сплату судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Проте скаржником до касаційної скарги не додано платіжне доручення.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір ставки судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, відповідно до пункту 3 частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Адміністративний позов в даній справі містить вимогу майнового характеру у розмірі 83113831,25 гривень.
Отже, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 35240 грн (1762 грн * 10 * 200%, оскільки 1,5% ціни позову (оспорюваних сум), більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Символ звітності банку - 207
Призначення платежу - *;101; ___________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом ______________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від _______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду де розглядаються справа).
Суд звертає увагу на те, що з огляду на приписи, зокрема, статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Таким чином, відповідно до частин першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, а саме: привести текст касаційної скарги у відповідність до норм процесуального законодавства із зазначенням чітких та обґрунтованих підстав оскарження, та надати до суду належним чином оформлений документ про сплату судового збору.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 169, 330, 332 КАС України, Суд, -
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року у справі № 826/14458/18 залишити без руху, надавши скаржнику строк тривалістю десять днів для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали, касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає
Судді Р. Ф. Ханова
І. А. Гончарова
І. Я. Олендер