15 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 420/1242/21
адміністративне провадження № К/9901/38205/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Ойл Трейд» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.05.2021 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2021 у справі №420/1242/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок Ойл Трейд" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
22.10.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Ойл Трейд» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.05.2021 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2021 у справі №420/1242/21 (передана судді 23.10.2021 року).
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Підставами касаційного оскарження скаржником зазначено пункти 1, 2 та 3 частини 4 статті 328 КАС України.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд виходить з наступного.
Згідно з частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Отже аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України обґрунтований скаржником застосуванням судами попередніх інстанцій підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України без врахування правових висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 18.12.2018 у справі №820/4891/18, від 05.03.2019 у справі №820/4893/18, від 11.06.2019 у справі №1440/2045/18, від 08.09.2020 у справі №640/21536/19, від 19.11.2020 у справі №160/7971/19, від 17.12.2020 у справі №520/12028/18, від 16.09.2021 у справі №120/1431/20-а.
Поряд з тим, як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, який є загальнодоступним для ознайомлення, суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України з урахуванням висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 815/1978/18 та від 12 серпня 2021 року у справі №140/14625/20. Отже застосування судом апеляційної інстанції норми права з врахуванням висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду свідчить про недоведення скаржником обгрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 4 статті 328 КАС України.
Пункт 2 частини 4 статті 328 КАС України обґрунтований скаржником необхідністю відступлення від висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №815/1978/18 та від 12.08.2021 у справі № 140/14625/20 щодо застосування підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.
Поряд з тим, необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у наведених постановах Верховного Суду скаржник обгрунтовує лише переліченням постанов Верховного Суду, в яких на його думку правильно сформульовані висновки щодо застосування підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України не доводячи подібності правовідносин у даній справі та наведених ним справах, що є наслідком відступлення від висновків Верховного Суду.
До того ж, по тексту касаційної скарги скаржник вносить суперечності в обгрунтування наведеної підстави касаційного оскарження вказуючи на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України у подібних правовідносинах, що свідчить про наявність іншої підстави касаційного оскарження, передбаченої частиною 4 статті 328 КАС України, яка не є підставою касаційного оскарження даної касаційної скарги.
Підстави касаційного оскарження, визначені пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України скаржник обґрунтовує неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України з посиланням на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Поряд з тим, неправильне застосування відповідної норми права судом апеляційної інстанції фактично зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Отже скаржнику слід чітко визначити підстави касаційного оскарження враховуючи вимоги вказаної ухвали суду, що не позбавляє право скаржника повторного звернення до суду з касаційною скаргою.
Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Ойл Трейд» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.05.2021 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2021 у справі №420/1242/21 повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Васильєва