15 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 560/3939/21
адміністративне провадження № К/9901/41137/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.
суддів - Мацедонської В.Е., Радишевської О.Р.,
перевірив касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про визнання протиправною та скасування постанови,
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. (далі - приватний виконавець Дорошкевич В.Л.), в якому просив: визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 03 серпня 2020 року про відкриття виконавчого провадження, прийняту у виконавчому провадженні ВП №62702891 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №7930 про стягнення з нього 14928,00 грн заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс». Позов обґрунтовано тим, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки відповідач здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва, а позивач зареєстрований та постійно проживає поза межами його виконавчого округу, тому вважає, що виконавче провадження відкрито з порушенням вимог статті 24 Закону України «Про виконавче провадження».
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року, позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця Дорошкевич В.Л. від 03 серпня 2020 року про відкриття виконавчого провадження ВП №662702891. Вирішено питання розподілу судових витрат.
09 листопада 2021 року приватний виконавець Дорошкевич В.Л. надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року. Заявник, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення ними норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та відмовити в позові.
Предметом спору у цій справі є правомірність постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Статтею 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження судового рішення в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
У касаційній скарзі заявник послався на те, що касаційна скарга стосується питання права, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки наразі існує необхідність відступлення від висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", висловленому у справах №№380/9335/20, 380/7750/20.
Верховний Суд відхиляє такі аргументи заявника, оскільки приватний виконавець Дорошкевич В.Л. жодним чином не обґрунтувала в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, із зазначенням новітніх, проблемних та раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, а мотиви скарги зводяться до переоцінки доказів у справі та формальних тверджень про правову невизначеність та наявність юридичної колізії, яку вже вирішено шляхом формування Судом відповідного висновку.
Зміст ухвалених у цій справі судових рішень та доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики у такій категорії адміністративних справ, а отже підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
За таких обставин, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Тому Суд не вирішує клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.
Керуючись статтею 248, частиною третьою статті 333 КАС України, Суд
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: В.Е. Мацедонська
О.Р. Радишевська