17 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 640/10614/19
адміністративне провадження № К/9901/39142/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2021 у справі №640/10614/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕОМЕД 2007» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
29.10.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2021 у справі №640/10614/19.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Касаційна скарга подана вшосте. Попередньо подані касаційні скарги поверталися скаржнику ухвалами Верховного Суду від 24.05.2021, 06.07.2021, 11.08.2021, 14.09.2021, 06.10.2021 через відсутність належного викладення підстав касаційного оскарження. Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивоване тим, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Підставою касаційного оскарження скаржником вказано пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права у зв'язку з неврахуванням висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 15.01.2021 справа № 640/3032/19.
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Верховний Суд зазначає, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що посилання скаржника на застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах є необґрунтованими з огляду на посилання суду апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні на висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені в постановах Верховного Суду: від 04.09.2018 року у справі № 816/1488/17, від 20.05.2020 року у справі № 240/3888/19, від 11.02.2020 року у справі № 520/8489/19, від 20.02.2018 року № 817/149/17, від 29.03.2018 року у справі № 813/2758/16. Скаржником не обґрунтовано, у чому полягає помилковість врахування судом таких правових позицій Верховного Суду.
Верховний Суд зауважує, що за змістом касаційна скарга є подібною до попередніх. Верховним Судом в ухвалах по даній справі скаржнику вже були надані вичерпні роз'яснення щодо викладення підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України. Вчергове подана касаційна скарга так і не усуває недоліків, на які було вказано Верховним Судом, не містить додаткових обґрунтувань.
Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, наведення окремих витягів з постанови Верховного Суду, цитування норм податкового законодавства, висловлення незгоди з наданою судами попередніх інстанцій оцінкою доказів та обставин справи. Скаржником не конкретизовано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини 5 цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо належного оформлення касаційної скарги.
Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2021 у справі №640/10614/19 повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяІ.А. Васильєва