про відмову у відкритті касаційного провадження
17 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 420/7518/20
провадження № К/9901/35028/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2021 у справі № 420/7518/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії,
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яка полягає у нездійсненні виплати щомісячного довічного грошового утримання судді Одеського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 у розмірі 90 відсотків від заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді у період з жовтня 2010 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 90%, починаючи з дати призначення щомісячного довічного грошового утримання судді, по 18.02.2020;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 2012 від 28.02.2020 про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ОСОБА_1 , згідно довідки Одеського окружного адміністративного суду за №03.4.19-7410/20 від 26.02.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19.02.2020;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 90% від суддівської винагороди у 134002,50 гривень, згідно довідки Одеського окружного адміністративного суду за №03.4.19-7410/20 від 26.02.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.10.2020, яке було залишене без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2021, позовні вимоги задоволено частково, внаслідок чого:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яка полягає у нездійсненні виплати щомісячного довічного грошового утримання судді Одеського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 у розмірі 90 відсотків від заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді у період з жовтня 2010 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 90% від заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, починаючи з дати призначення щомісячного довічного грошового утримання судді, по 18.02.2020 року;
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №2012 від 28.02.2020 року про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ОСОБА_1 , згідно довідки Одеського окружного адміністративного суду за №03.4.19-7410/20 від 26.02.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19.02.2020;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 згідно довідки Одеського окружного адміністративного суду за №03.4.19-7410/20 від 26.02.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року;
- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Допущено негайне виконання судового рішення в частині стягнення довічного грошового утримання в межах суми стягнення за один місяць.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати до суду у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили звіт про виконання судового рішення.
Не погодившись з такими судовими рішеннями, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, натомість, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Верховний Суд ухвалою від 30.09.2021 визнав неповажними причини пропуску Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області строку на касаційне оскарження судових рішень у справі № 420/7518/20 та залишив без руху касаційну скаргу відповідача. Одночасно суд надав скаржнику строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги тривалістю десять днів з моменту отримання цієї ухвали.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 30.09.2021 про залишення касаційної скарги без руху скаржник надіслав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду клопотання, в якому обґрунтовує заявлені причини пропуску строку, надає на їх підтвердження відповідні докази та просить суд про поновлення строку касаційного оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2021 у справі № 420/7518/20.
На обґрунтування вимог поданого клопотання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зазначає, що первинно касаційну скаргу було подано в межах строків, визначених статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України), однак ухвалою Верховного Суду від 11.08.2021 касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги Головне управління отримало 20.08.2021. На той час до відділу представництва інтересів в судах та інших органах №2 юридичного управління, який займається даною справою, надійшов великий об'єм роботи, який співпав з наявністю на робочих місцях тільки двох працівників відділу із семи. У зв'язку з цим, повторно касаційну скаргу Головне управління направило 15.09.2021. Вказані обставини відповідач вважає поважними причинами пропуску строку на подання касаційної скарги й тому просить суд поновити йому строк на касаційне оскарження.
У цьому контексті Верховний Суд звертає увагу на те, що статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов'язків.
Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, і, передусім, щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Важливість дотримання строків звернення з касаційною скаргою зумовлена також й тим, що у контексті концепції справедливого судового розгляду особливу цінність має принцип юридичної визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення тільки задля повторного слухання справи й ухвалення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий, тільки коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами.
Колегія суддів підкреслює, що особливими та непереборними визнаються обставини, які не залежать від волевиявлення сторони й пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, які не залежать від волі особи та об'єктивно унеможливлюють вчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду з касаційною скаргою.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права на оскарження судового рішення в касаційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.
Втім обставини, якими скаржник обґрунтовує поважність причин пропуску ним строку на касаційне оскарження, не дають підстав для того, щоб вважати їх об'єктивними та непереборними.
Надаючи оцінку таким обставинам, колегія суддів зауважує, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може бути надмірна завантаженість такого органу іншими завданнями, а також знаходження деяких працівників відповідного відділу у відпустці чи на лікарняному. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «добропорядного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею самою.
Колегія суддів також встановила, що з моменту отримання заявником ухвали Верховного Суду від 11.08.2021 у цій справі й до моменту його повторного звернення з касаційною скаргою до Верховного Суду сплинуло двадцять шість днів.
Однак, заявник не подав до суду належних доказів, які б свідчили про те, що він не міг звернутися до Верховного Суду з касаційною скаргою протягом коротшого строку саме через об'єктивні обставини.
З цих підстав Верховний Суд доходить висновку, що аргументи, якими заявник мотивує вимоги свого клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, не свідчать про наявність непереборних обставин, що об'єктивно унеможливили звернення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з касаційною скаргою у період з 20.08.2021 до 14.09.2021 включно.
І зважаючи на те, що наведені заявником обставини не свідчать про поважність причин пропуску ним строку касаційного оскарження, колегія суддів вважає за можливе визнати їх неповажними та відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області у задоволенні клопотання про поновлення такого процесуального строку.
Отже, Верховний Суд встановив, що скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у визначений законом строк.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
З огляду на те, що причини пропуску строку на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2021 у справі № 420/7518/20, які були викладені в клопотанні Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, колегія суддів визнає неповажними, у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити.
Керуючись положеннями статей 248, 333, КАС України, Верховний Суд
1. Визнати неповажними причини пропуску Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області строку на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2021 у справі № 420/7518/20.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2021 у справі № 420/7518/20.
3. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб