17 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 500/4944/21 пров. № А/857/16880/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними,-
суддя в 1-й інстанції - Баб'юк П.М.,
час ухвалення рішення - 20.09.2021 року,
місце ухвалення рішення - м. Тернопіль,
дата складання повного тексту рішення - не вказано,
У серпні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача з нарахування позивачеві пенсії за вислугу років в невстановленому законом розмірі, невиплату пенсії і компенсації втрати доходу за затримку виплати пенсії, починаючи з 07.10.2009 року; зобов'язання відповідача витребувати з Тернопільського обласного військового комісаріату в установленому Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 (далі - Порядок № 45) порядку довідки про розмір грошового забезпечення позивача за період з 07.10.2009 року по день виконання судового рішення та здійснити перерахунки та виплату пенсії за вислугу років, як непрацюючому пенсіонеру, починаючи з 07.10.2009 року, відповідно до Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, і деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262), Постанови Кабінету Міністрів України № 355 від 23.04.2012 року "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 355), Постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсій особам, звільненим з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103), Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" (далі - Постанова № 713), з нарахуванням компенсації втрати частини доходу за затримку виплати пенсії за період з 07.10.2009 року по день фактичної виплати пенсії у виконання судового рішення, одним платежем, з урахуванням раніше виплачених сум, на певний позивачем банківський рахунок; стягнення з відповідача на користь позивача 84000,00 грн моральної шкоди, в режимі негайного виконання рішення, одним платежем.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та невстановлення всіх обставин справи, просить оскаржуване рішення скасувати і прийняти нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що йому призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону № 2262. В 2000 році виплату пенсії позивачу припинено в зв'язку із виїздом за кордон на постійне місце проживання, проте згідно рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 року у справі № 500/2529/19 виплату пенсії поновлено. Проте, перерахунок його пенсії, починаючи з 07.10.2009 року, відповідачем фактично не проведений. Також позивач вважає, що має право на перерахунок пенсії, призначеної згідно із Законом № 2262 при наявності підстав, передбачених Постановою № 355, з 01.01.2018 року - Постановою № 103, з 01.07.2021 року - Постановою № 713.
Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачу 19.12.1994 року призначена пенсія за вислугу років, яка виплачувалась йому Тернопільським обласним військовим комісаріатом до виїзду за кордон.
Починаючи з 2000 року позивачу припинено виплату призначеної до закону пенсії, оскільки позивач виїхав з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де був прийнятий на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 року у справі № 500/2529/19 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову у поновленні позивачу пенсії, викладене в листі від 06.11.2018 року № 8654/03; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести поновлення та виплату пенсії за вислугою років позивачу з 07.10.2009 року з її одночасним перерахунком відповідно до норм Закону № 2262 і компенсацією втрати частини доходів.
Листом відповідача від 05.10.2020 року № 1900-0319-8/15804 повідомлено позивача про те, що виплата пенсії за вислугу років йому поновлена з 07.10.2009 року з її одночасним перерахунком відповідно до норм Закону № 2262 і нарахована компенсація втрати частини доходів. Зокрема, вказано, що на виконання зазначеного судового рішення позивачу нараховано доплату за період з 07.10.2009 року по 30.09.2020 року.
Вирішуючи спір, колегія суддів виходить з наступного.
Щодо визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати пенсії та компенсації втрати доходу за затримку виплати пенсії апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено, що на виконання рішення суду від 01.07.2020 року у справі № 500/2529/19 позивачу нараховано доплату в сумі 270567,79 грн. за період з 07.10.2009 року по 30.09.2020 року. Також на виконання вищевказаного рішення позивачу нараховано компенсацію втрати частини доходу в сумі 224136,86 грн. за період з 07.10.2009 року по 30.09.2020 року.
Згідно відповіді від 05.10.2020 року на заяву позивача (а.с. 19), пенсійний орган зазначив, що рішення суду внесено до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Суд погоджується з доводами скаржника про те, що недостатність бюджетних коштів чи їх відсутність не звільняють державу від обов'язку належним чином виконати судове рішення, яке набрало законної сили.
Водночас суд не може погодитися з твердженням про те, що факт несвоєчасного виконання рішення суду з підстав відсутності або нестачі бюджетних асигнувань свідчить про протиправну бездіяльність пенсійного органу.
Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їхнього виконання встановлюються Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 року № 4901-VI (далі - Закон № 4901).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 4901 держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 4901 виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону № 4901 перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів і відомостей.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 року № 45) затверджений Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок № 845).
П. 3 Порядку № 845 передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Згідно з п. 47 Порядку № 845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих: 1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; 2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.
П. 48 Порядку № 845 для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей за наявності відповідних бюджетних асигнувань для здійснення безспірного списання коштів.
Відповідно до п. 49 Порядку № 845 у разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.
Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України.
Аналіз викладених положень Закону № 4901 та Порядку № 845 дає підстави для висновку, що виконання судових рішень за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» здійснюються у порядку черговості та в межах коштів, затверджених у законі України про Державний бюджет України на відповідний рік для цієї програми.
З врахуванням наведеного, дії відповідача щодо невиплати поновленої з 2009 року пенсії та компенсації втрати доходу за затримку виплати пенсії позивачеві не можна вважати протиправними.
Щодо виплати пенсії в невстановленому законом розмірі та зобов'язання відповідача витребувати необхідні довідки для перерахунку пенсії, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Згідно із ч. 2, 3 ст. 9 Закону № 2011 до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Ч. 1 ст. 15 вищевказаного Закону визначає, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262.
Ч. 3 ст. 43 Закону № 2262 визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Законом України від 06.12.2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ч.4 ст. 63 Закону № 2262 викладено у такій редакції: «Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України». У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
П. 1, 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затв. постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 (далі - Порядок № 45), перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.
Абз. 1 п. 5 Порядку № 45, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103) встановлено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Додаток 2 до Порядку № 45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/3858/18 від 12.12.2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року та постановою Верховного Суду від 12.11.2019 року, визнано протиправними та нечинними п. 1, 2 Постанови № 103 та зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Отже, з 05.03.2019 року - з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/3858/18 - п. 1, 2 Постанови № 103 втратили чинність, а інші нормативні акти, які б надалі обмежували склад та розмір грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) для обчислення та перерахунку пенсії, відсутні.
Інші положення Порядку № 45, зокрема й ті, які визначають алгоритм дій, пов'язаних із перерахунком пенсії, після втрати чинності 05.03.2019 року положеннями п. 1, 2 Постанови № 103 та змін до п. 5 і додатку 2 Порядку № 45, є чинними.
Так, п. 2 Порядку № 45 встановлено, що Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Згідно з п. 3 Порядку № 45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Суд звертає увагу, що порядок проведення перерахунку раніше призначених відповідно до Закону № 2262 пенсій до прийняття Постанови № 103 так само проводився у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. При цьому, було встановлено, що на підставі рішення Кабінету Міністрів України державні органи (у тому числі МВС) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям. Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів головним управління Пенсійного фонду України про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, а ті складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Оскільки Кабінет Міністрів України до цього часу не приймав інших рішень про зміну розміру грошового забезпечення для пенсіонерів органів внутрішніх справ, то відсутні підстави керуватися алгоритмом інформування, визначеним Порядком № 45, який передував видачі довідок для перерахунку пенсії.
У той же час, скасування у судовому порядку окремих положень Постанови № 103, що було спрямоване на захист прав відповідної категорії громадян на належний розмір пенсії, дає право на перерахунок пенсій з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії на підставі довідок уповноважених органів.
За ч.2 ст. 63 Закону № 2262 перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють пенсійний орган.
Проте судом не встановлено та позивачем не доведено, що він звертався до військового комісаріату із заявою про видачу довідки для перерахунку пенсії.
Пенсійний орган позбавлений права самостійно визначати складові грошового забезпечення позивача, їх розмір, а відтак за відсутності довідки уповноваженого органу немає правових підстав для перерахунку пенсії.
Зважаючи на викладене та за відсутності протиправності дій відповідача, інші вимоги, заявлені позивачем задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 308,311,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 500/4944/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді М. П. Кушнерик
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 17 листопада 2021 року.