17 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 380/6086/20 пров. № А/857/686/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,
з участю секретаря Михальської М.Р.,
представника позивача Паїк М.В.,
представника відповідач Горонного О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року у справі за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
суддя в 1-й інстанції - Коморний О.І.,
час ухвалення рішення - 20.11.2021 року,
місце ухвалення рішення - м.Львів,
дата складання повного тексту рішення - 20.11.2021 року,
Головне управління ДПС у Львівській області звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2021 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до бюджету податковий борг в сумі 580949,49 грн (п'ятсот вісімдесят тисяч дев'ятсот сорок дев'ять гривень, 49 копійок).
Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про задоволення позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що податковим органом не доведено факту вручення податкових повідомлень - рішень та вимоги, а відтак суми податкового зобов'язання не є узгодженими, а податковим законодавством регламентовано обов'язок платників податків сплачувати саме узгоджені суми податкових зобов'язань.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки суми податків, не сплачених ОСОБА_1 є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, такі визнаються сумою податкового боргу (узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у термін) та підлягають стягненню до державного бюджету.
Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх помилковими з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , згідно довідки про суму податкового боргу платника податків № 26337/10/53.09/6 від 03.07.2020 станом на 01.06.2020, має заборгованість у сумі 580949,49 грн (а.с.4).
Вказана сума податкового боргу виникла на підставі:
- 95745,24 грн - податкове зобов'язання, яке нараховано згідно податкового повідомлення- рішення (форма 'Ф') №368049-1313 від 30.06.2017 (терм. спл. 17.10.2017) (а.с.11).
- 98093,02 грн - податкове зобов'язання, нараховано згідно податкового повідомлення- рішення (форма 'Ф')№ 368048-1313 від 30.06.2017 (терм. спл. 17.10.2017) (а.с.11).
- 95745,24 грн - податкове зобов'язання, нараховано згідно податкового повідомлення- рішення (форма 'Ф') №1127651-1313-1309 від 01.06.2018 ( терм. спл. 29.08.2018) (а.с.12).
- 98093,02 грн - податкове зобов'язання, нараховано згідно податкового повідомлення- рішення (форма 'Ф') №1127650-1313-1309 від 01.06.2018 (терм. спл. 29.08.2018) (а.с.13).
- 97806,95 грн - податкове зобов'язання, нараховано згідно податкового повідомлення-рішення (форма 'Ф') №111606-5713-1309 від 27.06.2020 ( терм. спл. 03.04.2020) (а.с.14).
- 95466,02 грн - податкове зобов'язання, нараховано згідно податкового повідомлення-рішення (форма 'Ф') №111605-5713-1309 від 27.06.2020 (терм. спл. 03.04.2020) (а.с.14).
На адресу відповідача надіслано податкову вимогу № 4456-17 від 02.02.2018 (а.с.16).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року в справі №380/1744/21, яке набрало законної сили, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення №368049-1313 від 30.06.2017 року, №368048-1313 від 30.06.2017 року, №1127651-1313-1309 від 01.06.2018 року, №1127650-1313-1309 від 01.06.2018 року, №111606-5713-1309 від 27.06.2019 року, №111605-5713-1309 від 27.06.2019 року.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом. Норми встановлені та закріплені Конституцією України є нормами прямої дії виходячи з того, що відповідно до ст.8 Конституції в Україні встановлено і діє принцип верховенства права.
Згідно з ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визначаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів.
Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених вказаним Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно до п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.п. 41.1, 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень є органами стягнення.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби у відповідності до вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, статусу податкового боргу набувають лише узгоджені суми грошових зобов'язань.
Колегія суддів зазначає, що оскільки податкові повідомлення - рішення №368049-1313 від 30.06.2017 року, №368048-1313 від 30.06.2017 року, №1127651-1313-1309 від 01.06.2018 року, №1127650-1313-1309 від 01.06.2018 року, №111606-5713-1309 від 27.06.2019 року, №111605-5713-1309 від 27.06.2019 року є скасованими, суми податкового зобов'язання не є узгодженими, а податковим законодавством регламентовано обов'язок платників податків сплачувати саме узгоджені суми податкових зобов'язань, а тому в відповідача відсутній податковий борг і в позові про стягнення такого слід відмовити.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 308,315,317,320,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2021 року у справі № 380/6086/20 - скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді М. П. Кушнерик
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 17 листопада 2021 року.