Справа № 640/4135/21 Суддя (судді) першої інстанції: Гарник К.Ю.
02 листопада 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І.
Собківа Я.М.
При секретарі: Шепель О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал - Центр» (далі - позивач, ТОВ «Арсенал - Центр») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач 1, ГУ ДПС у м. Києві), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2, ДПС), в якому просило
- визнати протиправними дії ДПС та ГУ ДПС у м. Києві щодо включення до плану - графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік ТОВ «Арсенал - Центр»;
- зобов'язати ДПС та ГУ ДПС у м. Києві вчинити заходи щодо виключення з плану - графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік ТОВ «Арсенал - Центр».
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що включення ТОВ «Арсенал - Центр» до плану - графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік є протиправним, оскільки відповідачем штучно створені підстави для проведення планової перевірки товариства. Зазначено, що критерії відбору розраховані відповідачем не вірно, що потягнуло за собою неправомірне включення ТОВ «Арсенал - Центр» до плану - графіка проведення планових перевірок у 2021 році.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2021 року у задоволенні даного позову відмовлено.
При цьому, суд виходив з того, що відповідно до критеріїв відбору платників податків юридичних осіб, визначених Порядком №524, позивач відноситься до платників податків високого, середнього та незначного ступеню ризику, а тому його правомірно включено до Плану-графіку документальних планових перевірок на 2021 рік. Враховуючи ту обставину, що позивача віднесено до категорії платників податків, зокрема, з високим ступенем ризику, включення його до плану - графіку планових перевірок через 3 роки з моменту попередньої планової перевірки не суперечить чинному законодавству.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі. На думку апелянта, оскаржуване рішення винесене судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що критерії відбору розраховані відповідачем не вірно; відповідачем не надано пояснень стосовно періоду, за який проаналізовано діяльність позивача та яким чином вираховувався ступінь ризику, документів в обґрунтування ризиків, що вказані в аналітичній довідці, не надано; строк, за який проводитиметься податкова перевірка, перевищує 1095 днів, постанова КМУ №89, на основі якої позивача включено до плану-графіка податкових перевірок, є протиправною.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначено про її безпідставність та наголошено на законності оскаржуваного рішення.
Вказано, що позивач відноситься до платників податків високого, середнього та незначного ступеню ризику, а тому його правомірно включено до Плану-графіку документальних планових перевірок на 2021 рік
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ТОВ «Арсенал - Центр» включено на липень 2021 року до плану - графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік (далі по тексту - План - графік) за період роботи з 01 липня 2017 року по 31 березня 2021 року.
24 грудня 2020 року вказаний План - графік опубліковано на офіційному веб - сайті ДПС.
Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.
За приписами підпункту 14.1.164 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України план - графік документальних виїзних перевірок - це перелік платників податків, що підлягають плановій перевірці контролюючими органами у відповідний період календарного року.
Відповідно до пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
Згідно з пунктом 77.2 статті 77 цього ж Кодексу до плану-графіку проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.
Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
На виконання вказаної норми розроблено Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України 02 червня 2015 року №524 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07 вересня 2020 року №548) (далі по тексту - Порядок №524).
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Розділу 3 Порядку №524 до розділів I, II плану-графіка включаються платники податків реального сектору економіки, які провадять фінансово-господарську діяльність, сплачують податки та взяті на облік в контролюючих органах як платники податків за основним місцем обліку, або щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, або які знаходяться у стані зміни свого місцезнаходження.
Формування переліку платників податків до розділів I, II плану-графіка проводиться за критеріями ризиків згідно з вимогами цього розділу, у тому числі за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів.
При формуванні плану-графіка на наступний рік враховуються показники за результатами діяльності платника податків за 9 місяців поточного року. Якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, при плануванні враховуються показники за попередній рік. При коригуванні плану-графіка враховуються показники за результатами діяльності платника податків за останній податковий (звітний) період, крім показників за результатами діяльності платника податків за перший квартал.
До плану-графіка включаються платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, платежів.
Пунктом 5 розділу ІІІ Порядку №524 визначені критерії відбору платників податків - юридичних осіб, до яких відносяться:
1) високого ступеня ризику:
рівень зростання податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень зростання доходів платника податків, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування;
рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю;
рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю;
наявність відносин з контрагентами, які знаходяться в розшуку або ліквідовані, або визнані банкрутами, якщо сума таких операцій перевищує 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше ніж 100 тис.грн;
наявність інформації про непідтвердження реального здійснення операції з придбання із сумою податку на додану вартість понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше ніж 100 тис.грн;
наявність розбіжностей у платника податків згідно із системою автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів (завищення податкового кредиту) у сумі понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загальних обсягів податкового кредиту, але не менше ніж 100 тис.грн;
здійснення зовнішньоекономічних операцій через нерезидентів - засновників та нерезидентів, зареєстрованих в офшорних зонах, за непрямими поставками у сумі операцій понад 5 млн грн або понад 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше ніж 100 тис.грн;
наявність інформації правоохоронних органів, структурних підрозділів органів ДПС про ухилення від оподаткування та/або щодо взаємовідносин із платниками податків:
які мають ознаки фіктивності;
реєстрацію яких скасовано у судовому порядку;
стосовно яких встановлено факт неподання податкової звітності протягом двох податкових (звітних) періодів;
які знаходяться в розшуку;
які визнані банкрутами;
щодо яких порушено кримінальні справи, які пов'язані з ухиленням від сплати податків, зборів (платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
здійснення виплати доходів (відсотки, роялті, лізингові платежі тощо) нерезидентам, зареєстрованим в офшорних зонах;
інші витрати перевищують 30 відсотків загальних витрат операційної діяльності;
декларування обсягу нарахованих/виплачених доходів нерезидента, з яких не утримано суми податку, за винятком дивідендів, понад 10 млн грн;
декларування від'ємного значення фінансового результату від операційної діяльності;
наявність в органів ДПС оригіналів розрахункових документів, що не передані до органів ДПС дротовими або бездротовими каналами зв'язку у вигляді електронних копій розрахункових документів, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані;
наявність інформації про ухилення від оподаткування, отриманої із зовнішніх джерел;
здійснення платниками податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці понад 30 відсотків;
здійснення операцій з реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) нижче собівартості;
різниця між собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) та чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 10 відсотків собівартості реалізованої продукції;
декларування експортних та/або імпортних операцій без фактичного здійснення таких операцій;
зростання удвічі та більше кредиторської заборгованості за продукцію (товари, роботи, послуги) протягом двох попередніх (звітних) років при зростанні запасів;
сума інших операційних витрат, витрат на збут та адміністративних витрат перевищує собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);
інші операційні витрати перевищують суму матеріальних затрат та витрат на оплату праці;
рівень сплати податку на прибуток знизився на 50 та більше відсотків порівняно з календарним роком, що передував останній документальній плановій перевірці платника податків;
наявність інформації в судових рішеннях за статтями 191, 212, 368 Кримінального кодексу України про ризиковий характер діяльності контрагентів платника податків;
невідповідність залишків запасів на складах до обсягів реалізації;
зменшення вартості основних фондів у значних обсягах при відсутності збільшення сплати податку на прибуток;
зростання довгострокових зобов'язань і забезпечень в сумі більше ніж 10 млн грн або перевищує 30 відсотків загальних обсягів постачання;
дебіторська заборгованість перевищує кредиторську більше ніж у 2 рази;
наявність інформації про непідтвердження реального здійснення операцій з продажу із сумою податку на додану вартість понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу продажу, але не менше ніж 100 тис.грн;
сума розрахованої амортизації основних засобів та нематеріальних активів на 30 відсотків перевищує суму нарахованої амортизації основних засобів та нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
2) середнього ступеня ризику:
декларування від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток протягом двох податкових (звітних) періодів за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний квартал, або протягом одного податкового (звітного) періоду за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний рік;
здійснення експортних операцій щодо товарів, нетипових для основного виду діяльності підприємства (нетиповий експорт), у сумі понад 5 млн грн або понад 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше ніж 100 тис.грн;
декларування суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у сумі понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше ніж 100 тис.грн за останній звітний (податковий) період;
відхилення між значеннями фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, задекларованого у податковій звітності, та фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), задекларованого у фінансовій звітності, понад 10 відсотків;
нарахування та виплата доходів за ознаками, визначеними Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 111/26556 (далі - Довідник ознак доходів), 101 (заробітна плата, нарахована (виплачена)) та/або 102 (виплати відповідно до умов цивільно-правового договору), без утримання, перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та/або єдиного внеску;
зменшення у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди більше ніж на 20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному;
порушення встановлених строків сплати єдиного внеску більше ніж на 365 днів;
наявність інформації щодо здійснення платником податків операцій з купівлі-продажу та інших способів відчуження цінних паперів, емітенти яких за рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку включені до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності;
наявність відносин з платниками податків, які обрали спрощену систему оподаткування та є керівниками, засновниками або співробітниками цього підприємства, у сумі операцій понад 5 млн грн або понад 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше ніж 100 тис.грн;
наявність інформації про встановлення порушень порядку погашення векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового та біоетанолу, легких та важких дистилятів;
різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), та різниці, які зменшують фінансовий результат, у сумі становлять понад 30 відсотків різниць, на які збільшується фінансовий результат;
невідповідність суми сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів розрахунковій сумі цього податку із суми загального продажу таких товарів, проведеної через реєстратори розрахункових операцій;
здійснення платником податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці від 20 до 30 відсотків;
нарахування та виплата доходів за ознакою 157 (дохід, виплачений самозайнятій особі), визначеною Довідником ознак доходів, у сумі понад 5 відсотків загального обсягу доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку;
наявність інформації про об'єкти оподаткування у платника податків, який не сплачує плату за землю або сплачує її в неповному обсязі, а також задекларував податкові зобов'язання без документів, які надають право використовувати земельні ділянки;
наявність розбіжностей між обсягами задекларованих у податкових деклараціях з податку на додану вартість податкових зобов'язань або податкового кредиту з податку на додану вартість та обсягами податкових зобов'язань або податкового кредиту з податку на додану вартість за даними Єдиного реєстру податкових накладних на 5 та більше відсотків;
наявність негативних рішень комісії ДПС у системі автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризику, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних протягом трьох звітних періодів;
інші операційні витрати більші за інші операційні доходи;
наявність у Системі електронного адміністрування реалізації пального від'ємного ліміту пального;
невідповідність даних звітності реєстратора розрахункових операцій та обсягів постачання, зазначених у деклараціях з податку на додану вартість;
зниження суми сплати рентних платежів порівняно з попереднім календарним роком на 50 та більше відсотків;
невідповідність показників декларації з рентної плати за календарний (звітний) рік даним, визначеним у лісорубних (лісових) квитках;
декларування платниками податків, які декларують вид діяльності, пов'язаний з будівництвом, інших податкових зобов'язань з податку на додану вартість більше ніж 30 відсотків загального обсягу постачання та встановлення реалізації (чистий дохід) нижче собівартості;
несплата податкових зобов'язань з податку на прибуток платниками податків, які декларують вид діяльності, пов'язаний з будівництвом, у зв'язку з виключенням їх з Реєстру неприбуткових організацій, відповідно до вимог підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Кодексу;
коригування платниками податків, які декларують вид діяльності, пов'язаний з роздрібною торгівлею, податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сторону зменшення у розмірі 10 та більше відсотків, що надалі призводить до заниження бази оподаткування операцій з постачання товарів (послуг) нижче ціни придбання таких товарів;
обсяги отримання (ввезення) тютюнової сировини та/або фільтрів для виробництва сигарет у платників податків, які декларують вид діяльності, пов'язаний з виробництвом тютюнових виробів, в перерахунку на готову продукцію перевищують обсяги виробництва на 50 та більше відсотків;
сума розрахункових операцій, проведених через реєстратори розрахункових операцій, на 50 та більше відсотків менше від середньої суми розрахункових операцій, проведених через реєстратори розрахункових операцій платників податків України, які працюють на одній території (регіон), з одним видом господарської діяльності з урахуванням пропорційності доходів до суми розрахункових операцій, проведених через реєстратори розрахункових операцій;
здійснення закупівлі продукції при відсутності реалізації платниками податків, які мають ліцензії на оптову торгівлю тютюновими виробами та/або алкогольними напоями;
декларування податкових зобов'язань на рівні податкового кредиту з податку на додану вартість протягом трьох календарних (звітних) місяців платниками податків, які декларують вид діяльності, пов'язаний з оптовою чи роздрібною торгівлею, при збільшенні обсягу реалізації на митній території України на 10 та більше відсотків;
декларування протягом трьох звітних податкових періодів до відшкодування суми податку на додану вартість у розмірі понад 500 тис.грн за відсутності зовнішньоекономічних операцій або за наявності одночасно експортних та імпортних операцій та відсутності інформації щодо власних або орендованих основних фондів;
3) незначного ступеня ризику:
проведення протягом місяця більше трьох ремонтів одного реєстратора розрахункових операцій, не пов'язаних із плановим технічним обслуговуванням;
наявність в органів ДПС інформації про відсутність торгових патентів і ліцензій у платників податків, які провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню;
зменшення у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди від 10 до 20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному;
здійснення платником податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці від 10 до 20 відсотків;
декларування платником податків видів діяльності, пов'язаних з торгівлею, громадським харчуванням, наданням послуг, за відсутності зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій;
наявність зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій за відсутності обсягів реалізації товарів (послуг) через такий реєстратор розрахункових операцій;
суми за повернення товарів становлять понад 5 відсотків суми загального продажу, проведеної через реєстратори розрахункових операцій;
зменшення суми розрахункових операцій, проведених через реєстратори розрахункових операцій, на 20 та більше відсотків порівняно із середньою сумою розрахункових операцій, проведених через реєстратори розрахункових операцій за останні 6 місяців з урахуванням пропорційності доходів до суми розрахункових операцій, проведених через реєстратори розрахункових операцій;
ІР-адреса або електронна адреса, яка використовується платником податків для листування з контролюючими органами, використовується більш ніж сімома платниками податків з обсягами реалізації понад 4 млн гривень.
Як встановлено судом першої інстанції, включенню, зокрема, позивача, до плану-графіку документальних планових перевірок передував аналіз діяльності підприємств платників податків, про що складено відповідну інформаційно-аналітичну довідку.
У розділі ІІІ вказаної довідки міститься перелік ризиків несплати податків позивачем, зокрема, підставою включення позивача до Плану - графіка слугувала наявність 4 критеріїв відбору платників податків - юридичних осіб, перелік яких наведено у пункті 5 розділу ІІІ Порядку №524, а саме:
високого ступеня ризику:
- декларування експортних та/або імпортних операцій без фактичного здійснення таких операцій;
середнього ступеня ризику:
- інші операційні витрати більші за інші операційні доходи;
- невідповідність даних звітності реєстратора розрахункових операцій та обсягів постачання, зазначених у деклараціях з податку на додану вартість;
незначного ризику:
- зменшення суми розрахункових операцій, проведених через реєстратори розрахункових операцій, на 20 та більше відсотків порівняно із середньою сумою розрахункових операцій, проведених через реєстратори розрахункових операцій за останні 6 місяців з урахуванням пропорційності доходів до суми розрахункових операцій, проведених через реєстратори розрахункових операцій.
Згідно листа ГУ ДПС у м. Києві від 18 січня 2021 року №2747/6/26-15-07-05-07-16, вищевказані критерії відбору розраховані на підставі поданої TOB «Арсенал - Центр» звітності.
Так, при відборі ТОВ «Арсенал - Центр» до плану-графіка проведення планових перевірок платників податків на 2021 рік, у відповідності до вимог пункту 2 розділу ІІІ Порядку формування плану - графіка, враховувались показники за результатами діяльності платника податків за 9 місяців 2020 року.
Для розрахунку критерію ризику «декларування експортних та/або імпортних операцій без фактичного здійснення таких операцій» використано дані гр. А рядку 11 «Ввезені на митну територію України товари, необоротні активи» (рядок 11.1 та рядок 11.2) поданих за період січень - вересень 2020 року податкових декларацій з податку на додану вартість. Крім того, для розрахунку зазначеного критерію використано дані щодо фактурної вартості імпортованих товарів відповідно до вантажно-митних декларацій типу IM (далі - ВМД) поданих TOB «Арсенал - Центр» за період січень - вересень 2020 року, інформація щодо яких містяться в інформаційних системах ДПС.
Згідно вказаної звітності сумарне значення гр. А рядку 11 податкових декларацій з податку на додану вартість становить - 264 093 204,00 грн., а сумарне значення фактурної вартості імпорту згідно ВМД становить 236 436 347,00 грн.
Тобто, відповідно до вказаної звітності, TOB «Арсенал - Центр» декларуються імпортні операції без фактичного здійснення таких операцій на суму 27 656 857,00 грн. (264 093 204,00 грн. - 236 436 347,00 грн.).
Згідно даних звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2020 року №9276300664, поданого 26 жовтня 2020 року, платником задекларовано наступні показники:
- у рядку 2180 інші операційні витрати у розмірі 22 933 000,00 грн.;
- у рядку 2120 інші операційні доходи у розмірі 12 258 000,00 грн.
Тобто, інші операційні витрати більше інших операційних доходів на 10 675 000,00 грн. (рядок 2180 - рядок 2120).
Слід наголосити на тому, що протягом останніх трьох років документальні планові перевірки TOB «Арсенал - Центр» не проводилися.
Як зазначено в оскаржуваному рішенні, позивачем долучено до матеріалів справи податкові декларації з податку на додану вартість за січень - вересень 2020 року та вантажні митні декларації за вказаний період, з яких вбачається, що сумарне значення гр. А рядку 11 податкових декларацій з податку на додану вартість становить - 264 093 204,00 грн., а сумарне значення фактурної вартості імпорту згідно ВМД становить 263 212 289,09 грн.
Таким чином, різниця між митною та фактурною вартістю товарів склала 880 915,00 грн. (264 093 204,00 грн. - 263 212 289,09 грн.), а не 27 656 857,00 грн., як про це зазначає відповідач.
Позивач зазначає, що різниця між митною та фактурною вартістю товарів за 09 місяців 2020 року склала 880 914, 60 грн., які є витратами на транспортування товарів до кордону України у розмірі 694 721,79 грн. та сумою ввізного мита у розмірі 186 192,81 грн., на яку нараховується податок на додану вартість і для її коректного відображення в декларації з податку на додану вартість ввізне мито додано до обсягів придбання.
Між тим, на переконання колегії суддів, встановлення існування даних обставин та їх відповідність дійсності, а також підтвердження відповідними доказами і є метою та завданням перевірки платника податків. При цьому, враховуючи, що позивача віднесено до категорії платників податків з високим ступенем ризику, включення його до плану - графіку планових перевірок через 3 роки з моменту попередньої планової перевірки не суперечить чинному законодавству.
Щодо долученого позивачем до матеріалів справи звіту незалежного аудитора щодо фінансової звітності ТОВ «Арсенал - Центр» за 2020 рік, підготовленого ТОВ «Айпіо - Аудит» відповідно до договору від 11 грудня 2020 року №20/1211-1, укладеного з ТОВ «Арсенал - Центр». Так, даний звіт складається з балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід), звіту про рух грошових коштів (за непрямим методом), звіту про власний капітал, приміток до річної фінансової звітності, додатку до приміток до річної звітності «Інформація за сегментами».
Між тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, підставою для включення позивача до Плану-графіку документальних планових перевірок на 2021 рік слугувала відповідність позивача критеріям відбору платників податків - юридичних осіб, перелік яких наведено у пункті 5 розділу ІІІ Порядку №524, а не достовірність відображення фінансового результату національним Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
Тобто, посилання на те, фінансова звітність ТОВ «Арсенал - Центр» відображає достовірно в усіх суттєвих аспектах фінансовий стан на 31 грудня 2020 року та його фінансові результати за рік, що закінчився на зазначену дату, відповідно до національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, наразі є недоцільним, оскільки, як зазначалося вище, наведені обставини підлягають встановленню саме в ході проведення перевірки.
Окремо колегія суддів вважає за необхідне зауважити на тому, що виходячи з положень статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Тобто, предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Із наведених норм права вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Проте, ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
В свою чергу, неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.
Аналіз наведених вище норм Податкового кодексу України та Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 02 червня 2015 року №524, свідчить, що дії контролюючого органу щодо формування, у тому числі затвердження, плану - графіку проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання, є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків.
Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків, і, відповідно, такий акт не порушує права останнього.
Отже, виключно результат реалізації повноваження податкового органу (саме - рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень може бути об'єктом судового оскарження.
Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, а оскаржувані дії (рішення щодо затвердження плану графіку) в даному випадку не породжують для останнього настання будь-яких юридичних наслідків і безпосередньо не впливають на його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
В той же час, слід зазначити, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 11 листопада 2021 року.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: Є.І. Мєзєнцев
Я.М. Собків