П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/3710/21
Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 липня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про визнання протиправною бездіяльність, стягнення коштів,-
В травні 2021 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (надалі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині недонарахування та недоплати частини щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік у розмірі 7354,00 грн.;
- стягнути недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік у розмірі 7354,00 грн..
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку як учасник бойових дій, а отже, має право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком у відповідності до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Водночас, всупереч рішенню Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020, відповідач протиправно виплатив грошову допомогу у неповному розмірі, який склав 1491,00 грн..
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.07.2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо недонарахування та недоплати позивачу частини щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції змінити мотивувальну та зобов'язальну частини.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.
З апеляційної скарги вбачається, що апелянт погоджується з рішенням суду першої інстанції, але вважає, що судом першої інстанції не вірно обрано спосіб захисту прав позивача, оскільки обраний спосіб не сприятиме ефективному захисту та поновленню прав позивача на отримання щорічної до 5 травня разової грошової допомоги.
Апелянт на підставі частин 1 та 4 ст.317 КАС України просить доповнити мотивувальну частину рішення суду першої інстанції словами та цифрами наступного змісту: «З урахуванням раніше виплаченої Позивачу суми розмір недонарахованої та недоплаченої Позивачеві Департаментом праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради частини щорічної до 5 травня разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2021 рік становить 7354,00 грн. (8845 - 1491 = 7354)»,
та пункт 3 резолютивної частини рішення суду першої інстанції викласти в наступній редакції: «зобов'язати Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради донарахувати та доплатити ОСОБА_1 недоплачену частину щорічної до 5 травня разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2021 рік у розмірі 7354,00 грн..».
Колегія суддів погоджується з доводами апелянта та вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, у рішенні Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 року по справі «Пантелеєнко проти України» зазначено, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Зміст категорії «ефективність» розкрито, зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 року по справі «Дорани проти Ірландії», де указано, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Також зміст цієї ж категорії розкрито і у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», у якому зазначено, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Відповідно до правової позиції, викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.07.2008 року по справі «Каіч та інші проти Хорватії» для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, обраний судом спосіб захисту має бути ефективним та повинен забезпечити реальне відновлення порушеного суб'єктивного права чи захист ущемленого інтересу.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 року по справі «Рисовський проти України» (Rysovskyy v. Ukraine; заява №29979/04) принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.
Разом з цим суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права в частині стягнення недоплаченої частини грошової допомоги є неправильним, оскільки суд не уповноважений проводити розрахунки належної до виплати суми допомоги та стягувати з суб'єкта владних повноважень суму самостійно розраховану позивачем.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що належним, ефективним та повним захистом прав позивача є спосіб зобов'язання суб'єкта владних повноважень здійснити перерахунок та виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч.4 ст.317 КАС України).
Враховуючи наведене, колегія суддів робить висновок, що оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає зміні у резолютивній частині.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.317, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 липня 2021 року - змінити, виклавши абзац 3 резолютивної частини рішення в наступній редакції:
«Зобов'язати Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, згідно із ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням виплаченої суми допомоги.».
В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 липня 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Головуючий суддя Кравченко К.В.
Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.