П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/8644/21
Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Кравця О.О.,
- Зуєвої Л.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційні скарги Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У травні 2021 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - Відповідач-1, ГУ ПФУ в Одеській області), Пенсійного фонду України (далі - Відповідач-2, ПФУ), в якому, з урахуванням уточненого позову (а.с. 39-45), просив суд:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії за вислугу років ОСОБА_1 при здійснення перерахунку з 01.01.2018 року;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років у розмірі 85% грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії з 01.01.2018 року, з 15.01.2019 року з суми грошового забезпечення 62 104, 72 грн. згідно з довідкою виданою Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 25.11.2019 року № 11/18078 без обмеження максимального розміру пенсії, з 01.01.2020 року з суми грошового забезпечення 86 409, 50 грн. згідно з довідкою, виданою Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 06.04.2020 року № 11/18092 без обмеження максимального розміру пенсії;
- зобов'язати ПФУ виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років у розмірі 85% грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії з 01.01.2018 року, з 15.01.2019 року з суми грошового забезпечення 62 104, 72 грн. згідно з довідкою виданою Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 25.11.2019 року № 11/18078 без обмеження максимального розміру пенсії, з 01.01.2020 року з суми грошового забезпечення 86 409, 50 грн. згідно з довідкою, виданою Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 06.04.2020 року № 11/18092 без обмеження максимального розміру пенсії.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 20.04.2021 року ГУ ПФУ в Одеській області на виконання рішення суду від 11.03.2021 року по справі № 420/4643/20 проведено з 01.01.2018 року перерахунок його пенсії, проте з перерахунків вбачається, що ГУ ПФУ в Одеській області застосовано обмеження розміру пенсії максимальним розміром на 01 січня 2018 року - 13 730 грн., на 15 січня 2019 року - 14 970 грн., на 05 березня 2019 року - 14 970 грн., та на 01 травня 2021 року - 17 690 грн.. В свою чергу, такі обмеження ОСОБА_1 вважає протиправними, що не відповідає нормам Конституції України та порушує його право на належний рівень пенсійного забезпечення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо обмеження максимального розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 при здійснення перерахунку з 01.01.2018 року;
- зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та нарахування основного розміру пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимального розміру пенсії з 01.01.2018 року, з 15.01.2019 року, згідно з довідкою виданою Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 25.11.2019 року № 11/18078, з 01.01.2020 року згідно з довідкою, виданою Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 06.04.2020 року № 11/18092 без обмеження максимального розміру пенсії;
- зобов'язано ПФУ забезпечити своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсії ОСОБА_1 перерахованої з 01.01.2018 року на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 25.11.2019 року № 11/18078, з 01.01.2020 року згідно з довідкою, виданою Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 06.04.2020 року № 11/18092 без обмеження максимального розміру пенсії;
- в іншій частині відмовлено;
- стягнуто з бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908, 00 грн..
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Пенсійний фонд України звернувся до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що оскаржуване рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та не ґрунтується на засадах верховенства права, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення в частині зобов'язань, покладених на Пенсійний Фонд України та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог до Пенсійного Фонду України відмовити.
Доводи апеляційної скарги ПФУ ґрунтуються на тому, що суд першої інстанції безпідставно поклав на ПФУ зобов'язання здійснити фінансування виплати перерахованої пенсії позивача, оскільки ПФУ позбавлений можливості здійснювати фінансування пенсії окремому одержувачу, оскільки централізоване перерахування коштів, що здійснюється Пенсійним фондом України, не є персоналізованим, не передбачає визначення розміру виплати кожній особі окремо та призначене лише для спрощення процедури проходження коштів від Фонду до уповноваженої організації або банку. Апелянт вказує, що ГУ ПФУ в Одеській області ще не ухвалювало рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у частині фінансування пенсії після здійснення такого перерахунку будуть порушені. Крім того, апелянт вказує, що суд першої інстанції не врахував правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 31.03.2021 року по справі № 240/12017/19, які підлягали застосуванню у спірних правовідносинах.
Крім того, із вищевказаним рішенням суду першої інстанції не погодилось Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області та звернулось до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, та без повного з'ясування усіх обставин, які мають значення для справи, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати його повністю та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Одеській області, останній зазначає, що судом першої інстанції під час винесення оскаржуваного рішення не з'ясовано всіх обставин в даній справі, оскільки ГУ ПФУ в Одеській області покладенні на нього зобов'язання на підставі постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2021 року по справі № 420/4643/20, яке набрало законної сили, виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. На думку апелянта, що судом першої інстанції проігноровано, що постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2021 року по справі № 420/4643/20 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні виплати пенсії без обмеження її максимального розміру.
Також сторона зазначає, що судом першої інстанції проігноровано, що починаючи з 01.01.2018 року згідно із ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсій (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. На думку Апелянта, посилання суду першої інстанції на рішення Конституційного суду України у справі № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року є безпідставним, оскільки ним визнано такими, що не відповідають статті 17 Конституції України положення першого речення ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» саме в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VII, однак редакція Закону України від 08.07.2011 № 3668 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» залишилась діючою.
Крім цього, Апелянт вважає, що на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку. При цьому Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на правову позицію Верховного Суду, що викладена в постанові від 21.05.2021 року по справі № 347/2083/16.
ОСОБА_1 надав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу ПФУ, а також на апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Одеській області, в яких зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, тому просить апеляційні скарги ПФУ та ГУ ПФУ в Одеській області залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Пенсійного фонду України підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є пенсіонером і відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» отримує пенсію за вислугу років.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2021 року по справі № 420/4643/21, яке набрало законної сили 11.03.2021 року, зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 року у розмірі 85%; зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 15.01.2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення згідно з довідкою, виданою Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 25.11.2019 року за № 11/18078, а з 05.03.2019 року по 03.09.2019 року - з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії; зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2020 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення згідно з довідкою, виданою Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 06.04.2020 року № 11/18092 (а.с. 9-17).
15.03.2021 року ОСОБА_1 направив електронною поштою до ГУ ПФУ в Одеській області заяву про виконання рішення суду та проведення перерахунку пенсії за вислугу років без обмеження максимального розміру (а.с. 20-22).
Листом від 30.03.2021 року № 4747-4176/А-02/8-1500/21 ГУ ПФУ в Одеській області повідомило ОСОБА_1 , що з метою виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2021 року по справі № 420/4643/21 Головним управлінням до Адміністрації Державної прикордонної служби України направлено запит від 17.03.2021 року № 1500-0308-5/31837 щодо надання довідок про грошове забезпечення від 25.11.2019 року № 11/18078 та від 06.04.2020 року № 11/18092 для перерахунку пенсії, перерахунок пенсії за рішенням суду буде здійснено після надходження до Головного управління довідки про розмір грошового забезпечення (а.с. 23).
05.04.2021 року ОСОБА_1 повторно звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою в якій наголошував на тому, що в мотивувальній частині постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2021 року по справі № 420/4643/20, аркуш 4 абзац 8 встановлює судом факт звернення Позивача з довідками, виданими Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 25.11.2019 року № 11/18078 та від 06.04.2020 року № 11/18092, слугував належною підставою для Відповідача для здійснення відповідного перерахунку пенсії. Відповідні оригінали довідок надані апелянтом до суду апеляційної інстанції (а.с. 24-25).
Листом від 23.04.2021 року № 6665-5819/А-02/8-1500/21 ГУ ПФУ в Одеській області повідомило ОСОБА_1 , що на виконання судового рішення 20.04.2021 року проведено ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.01.2018 року у розмірі 85%, з 15.01.2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення згідно з довідкою, виданою Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 25.11.2019 року № 11/18078, з 05.03.2019 року по 03.09.2019 року - з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, а з 01.01.2020 року - з урахуванням всіх складових грошового забезпечення згідно з довідкою, виданою Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 06.04.2020 року № 11/18092. Розмір пенсії з 01.05.2021 року становить 17 690, 00 грн., а також те, що покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління та виплата нарахованої доплати пенсії за період з 01.01.2018 року по 30.04.2021 року в сумі 119 958, 19 грн. буде здійснена після надходження до Головного управління відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду (а.с. 26-27).
Крім цього, з доданих до листа Перерахунків пенсії станом на 01.01.2018 року, 15.01.2019 року, 05.03.2019 року та 01.05.2021 року (перерахунок станом на 01.01.2020 року відсутній) вбачається що Відповідачем-1 застосовано обмеження розміру пенсії максимальних розміром на 01.01.2018 року - 13 730 грн., на 15.01.2019 року - 14 970 грн., на 05.03.2019 року - 14 970 грн. та на 01.05.2021 року - 17 690 грн. (а.с. 79-83).
Вважаючи такі дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо обмеження з 01.01.2018 року перерахованої на виконання судового рішення від 11.03.2021 року по справі № 420/4643/20 пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії) максимальним розміром протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016, а відтак зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), внесені Законом № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до цієї норми, яка визнана неконституційною і втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
При цьому, з огляду на вимоги Позивача в частині зобов'язання здійснити виплату пенсії, суд першої інстанції дійшов висновку про покладення на Пенсійний фонд України завдання щодо забезпечення своєчасного та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, при цьому за висновками суду з 01.04.2021 року повноваження щодо здійснення фінансування виплати нарахованої пенсії перейшли від головних управлінь до Пенсійного фонду України.
Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Щодо правомірності ГУ ПФУ в Одеській області обмеження розміру пенсії її максимальним розміром, внаслідок здійсненого перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 20.04.2021 року, колегія суддів виходить з наступних підстав.
За приписами ч. 7 ст. 43 Закону у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII, чинній з 01.01.2016 року по 20.12.2016 року) визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 грн..
В даному випадку, вирішальним питанням є правомірність з боку Відповідача-1 обмеження пенсії за вислугою років Позивача з 01.01.2018 року максимальним розміром, що становить десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 грн.
У вказаному рішенні Конституційний Суд України зазначив, що норми-принципи частини 5 статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення суду конституційної юрисдикції передбачено, що положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Таким чином, починаючи з 20.12.2016 року відсутня частина 7 статті 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2021 року по справі № 300/633/19 та від 21.09.2021 по справі № 370/2610/17.
До того ж, в указаних постановах суд касаційної інстанції підкреслив, що рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: частину сьому статті 43, а тому внесені у подальшому Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774-VIII (набрав чинності 01.01.2017) зміни до частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), яка визнана неконституційною і втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
У цьому контексті Верховний Суд зауважив, що буквальне розуміння змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Викладене, у свою чергу, свідчить, що наразі стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не містить положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
З огляду на викладене суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Посилання ГУ ПФУ в Одеській області на те, що положення ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» щодо обмеження розміру пенсії військовослужбовців десятьма прожитковими мінімумами є чинними, а відтак підлягають застосуванню до спірних правовідносин, судовою колегією оцінюється критично, оскільки, по-перше, спеціальним законом, що їх регулює, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», по-друге, у своєму рішенні від 20.12.2016 року Конституційний Суд України підкреслив, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною 5 статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
До того ж, посилання ГУ ПФУ в Одеській області на те, що питання про виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру вирішено постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2021 року по справі № 420/4643/20, колегія вважає хибним, оскільки, як вбачається з мотивувальної частини цієї постанови, то, судова колегія по суті не розглядала вказану вимогу, оскільки дійшла висновку про її передчасність з огляду на те, що спору на час звернення Позивача до суду з позовом по справі № 420/4643/20 щодо обмеження пенсії максимальним розміром - не існувало. Тобто, питання про виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру вирішено постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2021 року по справі № 420/4643/20 по суті вирішено не було, відтак підлягає до розгляду в межах цієї справи.
Також судовою колегією відхиляються посилання ГУ ПФУ в Одеській області на постанови Верховного Суду від 14.03.2018 року по справі № 183/342/17, від 03.04.2018 року по справі № 361/4922/17, від 24.06. 2020 року по справі № 580/234/19, від 08.07.2020 року по справі № 607/7115/17 та від 21.05.2021 року по справі № 347/2083/16, у той час як Велика Палата Верховного Суду під час розгляду справи № 755/10947/17 зробила висновок, відповідно до якого під час вирішення тотожних спорів має враховуватись саме остання правова позиція, якою є позиція Верховного Суду у вже згаданих вище постановах від 10.09.2021 року по справі № 300/633/19 та від 21.09.2021 року по справі № 370/2610/17.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення в цій частині з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Щодо покладення на Пенсійний фонд України завдання щодо забезпечення своєчасного та у повному обсязі фінансування виплат ОСОБА_1 перерахованої з 01.01.2018 року на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 25.11.2019 року № 11/18078, з 01.01.2020 року згідно з довідкою, виданою Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 06.04.2020 року № 11/18092 без обмеження максимального розміру пенсії, колегія суддів враховує наступне.
Так, суд апеляційної інстанції вважає помилковим застосування до спірних правовідносин постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 року №1279 «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги», оскільки вказаною постановою змінений лише порядок фінансування виплати пенсій.
Фінансування виплати пенсій здійснювалось і у період до 01.04.2021 року також Пенсійним Фондом України, але через територіальні органи, а виплати здійснювались через рахунки пенсіонерів у банках або через поштові відділення.
Зазначеною постановою затверджено саме Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку. Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що він визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам у готівковій формі за зазначеним у заяві місцем їх фактичного проживання в межах України організаціями, що згідно із законодавством мають право здійснювати виплату і доставку пенсій та грошової допомоги.
Тобто постанова № 1279 ніяким чином не змінила повноваження Пенсійного Фонду України та її територіальних органів щодо призначення, нарахування та виплати пенсій.
Відповідно до підпунктів 7, 8 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12. 2014 року № 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 року за № 41/26486, управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.
Пенсіонерам з числа військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання (ч. 1 ст. 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).
Підпунктом 5 пункту 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 року № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 року за № 40/26485, визначено, що головні управління відповідно до покладених завдань здійснюють призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Пунктом 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846, передбачено, що процедура виплати територіальним органом Пенсійного фонду пенсії визначена таким чином: нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
Механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам, що визначений Порядком виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 року № 1279, не передбачає участі Пенсійного фонду України у процедурі виплати пенсії.
Системний аналіз статей 52-62 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а також положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (ст. 47 (щодо виплати пенсій організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків), ст. 48 (щодо виділення часток пенсій, що підлягають виплаті), ст. 49 (щодо повноважень територіальних органів Пенсійного фонду України припиняти виплату пенсій), ст. 50 (щодо порядку здійснення та обчислення розміру відрахування з пенсії, що належить пенсіонерові до виплати), а також інших наведених вище положень дозволяє дійти висновку, що виплата пенсії включає щомісячне нарахування територіальним органом Пенсійного фонду належних пенсіонерові виплат (з урахуванням здійснення відрахувань за виконавчими документами, розподілу пенсії для осіб, які перебувають на повному державному утриманні тощо), оформлення документів про нараховану суму пенсії (відомість на виплату пенсій, грошової допомоги або списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки), передачу виплатних документів уповноваженим на виплату пенсій організаціям або банкам, що також здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України.
Отже, функції з виплати пенсій є дискреційними повноваженнями головних управлінь Пенсійного фонду України, що прямо встановлено вищенаведеними положеннями законодавства.
Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню (ст. 58 та п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 року № 280 (далі - Положення № 280)).
Пенсійний фонд України згідно з підпунктом 4 пункту 4 Положення № 280 забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, а відповідно до підпункту 6 пункту 4 цього Положення - організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо, зокрема, здійснення контролю за призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством.
Пунктом 10 Порядку казначейського обслуговування коштів загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2017 № 312, передбачено, що асигнування з державного бюджету, які виділяються для забезпечення пенсійних виплат, і кошти Пенсійного фонду України, що надходять на видатковий рахунок, Пенсійний фонд України розподіляє та спрямовує на фінансування пенсій та інших виплат, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, а також видатків головним управлінням Пенсійного фонду України згідно з потребою на виплату допомоги на поховання, відрахувань з пенсії тощо.
Під бюджетним фінансуванням розуміють сукупність грошових відносин, пов'язаних із розподілом і використанням коштів централізованого грошового фонду держави, які реалізуються безоплатно і безповоротно шляхом надання бюджетних коштів юридичним та фізичним особам для проведення заходів, передбачених бюджетом.
Як вірно зазначає ПФУ в апеляційної скарзі, у даному випадку ПФУ здійснює фінансування пенсій шляхом розподілу коштів, що надходять на його видатковий рахунок, та спрямування їх на виплату пенсій. Сума фінансування визначається за списками, сформованими головними управліннями Фонду в областях та місті Києві. Таке централізоване перерахування коштів, що здійснюється Пенсійним фондом України, не є персоналізованим, не передбачає визначення розміру виплати кожній особі окремо та призначене лише для спрощення процедури проходження коштів від Фонду до уповноваженої організації або банку. Перерахування коштів під час фінансування здійснюється однією сумою за згрупованими списками одержувачів, сформованими і підписаними головними управліннями
У суду апеляційної інстанції відсутні обґрунтовані підстави вважати, що Пенсійним фондом України не буде виконано обов'язок з фінансування виплати пенсії Позивача, права Позивача у вказаній частині не порушені, з огляду на що відсутні правові підстави для додаткового зобов'язання Відповідача-2 здійснювати таке фінансування.
При цьому, суд першої інстанції помилково вирішив, що відбулося фактичне (компетенційне) правонаступництво.
Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративне компетенції від одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб'єкт; владних повноважень, припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.
Положення законодавства, якими функції з виплати пенсії покладено на головні управління Фонду, є чинними. Головні управління Фонду не ліквідовані і в стані припинення не перебувають. Будь-яких нормативно-правових актів щодо покладення на Пенсійний фонд України функцій з виплати пенсій не приймалось.
Отже, фактичного (компетенційного) адміністративного правонаступництва не відбулося, оскільки відсутні врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції.
Проте, суд першої інстанції не звернув на це уваги під час вирішення справи по суті, тому дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для покладення на Пенсійний фонд України завдання щодо забезпечення своєчасного та у повному обсязі фінансування виплат ОСОБА_1 перерахованої з 01.01.2018 року на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 25.11.2019 року № 11/18078, з 01.01.2020 року згідно з довідкою, виданою Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 06.04.2020 року № 11/18092 без обмеження максимального розміру пенсії.
Між тим, посилання ПФУ в апеляційній скарзі на постанову Верховного Суду від 31.03.2021 року по справі № 240/12017/19 стосовно пропуску строку звернення до суду, колегія суддів до уваги не бере, оскільки обставини у даній справі та справі, на яку посилається Відповідач-2 не є тотожними.
У справі № 240/12017/19 Позивач оскаржував відмову пенсійного органу у проведенні перерахунку та виплати йому заборгованості з державної пенсії у розмірі 10 (десяти) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 100% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року згідно із статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У даній же справі Позивач оскаржує дії Відповідача-1 щодо обмеження розміру пенсії її максимальним розміром, внаслідок здійсненого перерахунку пенсії з 20.04.2021 року на підставі постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2021 року по справі № 420/4643/21.
Вищенаведене свідчить про те, що правовідносини у даній справі не є подібними правовідносинам у справі № 240/12017/19, а тому висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 31.03.2021 року не підлягають застосуванню до спірних правовідносин між сторонами.
Крім того, суд звертає увагу на приписи ч. 3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно якого перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або у зв'язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Оскільки судом першої інстанції було допущено неповне з'ясування обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні питання про покладення на Пенсійний фонд України завдання щодо забезпечення своєчасного та у повному обсязі фінансування виплат ОСОБА_1 перерахованої з 01.01.2018 року на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 25.11.2019 року № 11/18078, з 01.01.2020 року згідно з довідкою, виданою Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 06.04.2020 року № 11/18092 без обмеження максимального розміру пенсії, у зв'язку з чим оскаржуване рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до ПФУ про визнання протиправними дій та зобов'язати вчинити певні дії, в іншій частині оскаржуване рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
За таких обставин, апеляційна скарга ПФУ підлягає задоволенню, апеляційна скарга ГУ ПФУ в Одеській області - частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню в частині вимог до ПФУ з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову в їх задоволенні, в іншій частині рішення залишається без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Пенсійного фонду України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року - задовольнити.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати в частині задоволення позовних вимог до Пенсійного фонду України та в цій частини ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: М.П. Коваль
Суддя: О.О. Кравець
Суддя: Л.Є. Зуєва