ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
16 листопада 2021 року м. Київ № 640/8413/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Хмельницькому (29001, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 28, код ЄДРПОУ 42335958)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Хмельницькому, в якому просить суд:
- визнати протиправним і скасувати наказ від 24.02.2021 №17-о/с Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Хмельницькому про припинення державної служби та звільнення з посади з 01.03.2021 ОСОБА_1 слідчої першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого Управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому;
- поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді слідчого першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого Управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому;
- стягнути з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу;
- відшкодувати витрати ОСОБА_1 на правничу допомогу за рахунок Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправність та безпідставність оскаржуваного наказу. Позивачем, зокрема, зауважено на відсутність інформації щодо скорочення посади, яку обіймала позивач, а також наголошено, що під час звільнення їй не запропоновано жодної рівнозначної вакантної посади. При цьому, зміна штатного розпису відповідача, внаслідок якого посада слідчого, яку обіймала позивач, визначена як така, яка обіймається лише особою начальницького та рядового складу, не може впливати на припинення функцій та посадових обов'язків і бути підставою для звільнення з посади, оскільки це прямо суперечить положенням підпункту 4 пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань» від 03.12.2019 №305-ІХ. Також позивач звертає увагу суду на те, що чисельність посад центрального апарату та територіальних управлінь збільшилась. З огляду на вищевикладене вважає, що наявні підстави для скасування оскаржуваного наказу з поновленням її на посаді та виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому зазначає, що під час прийняття оскаржуваного наказу діяв у межах повноважень, у порядку та в спосіб встановлений Конституцією та законами України, а відтак відсутні підстави для скасування такого наказу та задоволення позовних вимог.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Наказом від 23.11.2018 № 26-ос Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаїв, ОСОБА_1 призначено на посаду слідчого Третього відділу (відділу з розслідування військових злочинів) Територіального управління Державного бюро розслідувань (далі ТУ ДБР), розташованого у місті Миколаєві, за результатом конкурсу з 27.11.2018 з випробуванням строком на шість місяців.
На підставі наказу від 06.07.2020 № 90-ос ТУ ДБР, м. Миколаєві та наказу від 06.07.2020 № 42-ос ТУ ДБР у м. Хмельницькому ОСОБА_1 була призначена в порядку переведення на посаду слідчого першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому з 10.07.2020.
24.02.2021 Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Хмельницькому, видано наказ №17-о/с про звільнення працівників ТУ ДБР у м. Хмельницькому у зв'язку з скороченням посад.
Зокрема наказано припинити державну службу за ініціативою суб'єкта призначення та звільнити з посади з 01.03.2021 ОСОБА_1 , слідчу першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому.
Підстава: накази Державного бюро розслідувань від 15.10.2020 №581 «Про затвердження структури та штатної чисельності територіальних управлінь Державного бюро розслідувань», від 20.10.2020 №200 ДСК «Про затвердження змін до штатного розпису територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Хмельницькому», наказ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, від 20.10.2020 №78-о/с «Про попередження працівників», попередження про наступне звільнення від 28.12.2020 №24722/14-09-20.
Позивач, вважаючи наказ відповідача від 24.02.2021 №17-о/с протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду за захистом своїх прав, свобод та законних інтересів.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Правові основи організації та діяльності Державного бюро розслідувань визначено Законом України "Про Державне бюро розслідувань" від 12.11.2015 №794-VIII
За змістом частин 2, 3 статті 14 Закону України "Про Державне бюро розслідувань" служба в Державному бюро розслідувань є державною службою особливого характеру, що полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України. Час проходження служби в Державному бюро розслідувань зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону. На службу до Державного бюро розслідувань приймаються на конкурсній основі в добровільному порядку (за контрактом) громадяни України, які спроможні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнем та станом здоров'я ефективно виконувати відповідні службові обов'язки. Кваліфікаційні вимоги та критерії професійної придатності для зайняття посад у цих підрозділах затверджуються Директором Державного бюро розслідувань. Призначення на посади у Державному бюро розслідувань, крім посад, визначених у частині першій статті 10, частині першій статті 13 та частині першій статті 24 цього Закону, здійснюється за результатами відкритого конкурсу, що проводиться в порядку, визначеному Директором Державного бюро розслідувань на основі Типового порядку проведення відкритого конкурсу, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про державну службу" державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про державну службу" цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.
Положеннями статті 1 Закон України "Про Державне бюро розслідувань" (у редакції, чинній до 27.12.2019) передбачено, що державне бюро розслідувань є центральним органом виконавчої влади, що здійснює правоохоронну діяльність з метою запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції.
Тобто, законодавець при регулюванні трудових відносин при проходженні та припинені державної служби згідно з Законом України "Про державну службу" та державної служби особливого характеру, згідно з Законом України "Про Державне бюро розслідувань", встановив певні відмінності у правовому статусі осіб, які належать до різних за родом і умовами діяльності категорій службовців, у тому числі введено особливості щодо проходження служби та реалізації повноважень службовців Державного бюро розслідувань.
При цьому, враховуючи правовий статус Державного бюро розслідувань, державні службовці, які працюють у вказаному правоохоронному органі на відміну від державних службовців органів виконавчої влади мають певні особливості вступу, проходження та припинення державної служби, які визначені спеціальним законодавством, зокрема Законом України "Про Державне бюро розслідувань".
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що у період з 23.11.2018 по 01.03.2021 позивач перебувала у трудових відносинах із ТУ ДБР у м. Хмельницькому та мала статус державного службовця.
Пунктом 4 частини 1 статті 83 Закону України "Про державну службу" державна служба припиняється за ініціативою суб'єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону)
Пунктом 1 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу" (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.
Редакція статті 87 Закону України "Про державну службу" зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 19.09.2019 №117-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади", які набули чинності з 25.09.2019, була чинною на момент прийняття оскаржуваного наказу про звільнення та підлягала застосуванню.
Відповідно до частини 3 статті 87 Закону України "Про державну службу", в редакції Закону від 14.01.2020 №440-IX, суб'єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб'єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов'язку суб'єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення.
Державний службовець, якого звільнено на підставі пункту 1 частини першої цієї статті, у разі створення в державному органі, з якого його звільнено, нової посади чи появи вакантної посади, що відповідає кваліфікації державного службовця, протягом шести місяців з дня звільнення за рішенням суб'єкта призначення може бути призначений на рівнозначну або нижчу посаду державної служби, якщо він був призначений на посаду в цьому органі за результатами конкурсу.
02.02.2020 набрав чинності Закон України від 12.12.2019 №378-IX "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України", яким внесені зміни до Кодексу законів про працю України та викладено його у новій редакції.
Нормами зазначеного Закону змінений порядок скорочення державних службовців.
Відповідно до частини 6 статті 49-2 Кодексу законів про працю України вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу", здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей: про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів; у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу не застосовуються положення частини другої статті 40 цього Кодексу та положення частини другої цієї статті; не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.
Отже, після внесення Законом України від 14.01.2020 №440-IX змін у Закон України "Про державну службу" положення статті 49-2 Кодексу законів про працю України в частині обов'язку власника або уповноваженого ним органу запропонувати працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації на державних службовців не поширюються.
Трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини, або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Оскільки положеннями спеціального законодавства, а саме нормами Закону України "Про державну службу", на час прийняття спірного наказу була врегульована процедура звільнення державного службовця у зв'язку із скороченням чисельності або штату працівників, тому до спірних правовідносин слід застосовувати саме норми спеціального законодавства.
Підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугувало скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців.
Згідно з статтею 1 Закон України "Про Державне бюро розслідувань" (у редакції, чинній з 27.12.2019) державне бюро розслідувань є державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його компетенції.
Отже, із Законом України від 03.12.2019 №305 "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань", який набрав чинності з 27.12.2019 відбулась зміна правового статусу Державного бюро розслідувань: з центрального органу виконавчої влади на державний правоохоронний орган.
Відповідно до частин 1-4 статті 14 Закону України "Про Державне бюро розслідувань" (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) до працівників Державного бюро розслідувань належать особи рядового і начальницького складу, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір (контракт) із Державним бюро розслідувань.
Служба в Державному бюро розслідувань є державною службою особливого характеру, що полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України. Час проходження служби в Державному бюро розслідувань зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.
На службу до Державного бюро розслідувань приймаються на конкурсній основі в добровільному порядку (за контрактом) громадяни України, які спроможні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнем та станом здоров'я ефективно виконувати відповідні службові обов'язки.
Прийняття громадян України на службу до Державного бюро розслідувань без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених цим Законом.
Кваліфікаційні вимоги та критерії професійної придатності для зайняття посад у підрозділах Державного бюро розслідувань затверджуються Директором Державного бюро розслідувань.
Призначення на посади у Державному бюро розслідувань, крім посад Директора Державного бюро розслідувань, керівника підрозділу внутрішнього контролю центрального апарату Державного бюро розслідувань та керівників підрозділів внутрішнього контролю територіальних управлінь Державного бюро розслідувань, здійснюється за результатами відкритих конкурсів, що проводяться конкурсними комісіями з проведення конкурсів на зайняття посад працівників Державного бюро розслідувань. Типове положення про конкурсну комісію та порядок проведення відкритого конкурсу затверджує Директор Державного бюро розслідувань.
Порядок присвоєння спеціальних звань особам рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань та їх співвідношення з іншими спеціальними, а також військовими званнями і рангами державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України "Про Державне бюро розслідувань" трудові відносини працівників Державного бюро розслідувань регулюються цим Законом (у частині переведення працівників Державного бюро розслідувань на нижчі або рівнозначні посади та звільнення осіб рядового та начальницького складу), законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контрактами). На державних службовців Державного бюро розслідувань поширюється дія Закону України "Про державну службу". Посади державних службовців Державного бюро розслідувань відносяться до відповідних категорій посад державної служби в порядку, встановленому законодавством.
Статтею 14-3 Закону України "Про Державне бюро розслідувань" передбачено, що державні службовці можуть бути переведені у системі Державного бюро розслідувань за їхньою згодою без обов'язкового проведення конкурсу на іншу нижчу або рівнозначну вакантну або тимчасово вакантну посаду, за умови їх відповідності кваліфікаційним вимогам та критеріям професійної придатності для відповідної посади, у порядку, визначеному Законом України "Про державну службу".
Особи рядового і начальницького складу можуть бути переведені у системі Державного бюро розслідувань, у тому числі з територіального управління до центрального апарату Державного бюро розслідувань, за їхньою згодою без обов'язкового проведення конкурсу на іншу нижчу або рівнозначну вакантну або тимчасово вакантну посаду, за умови їх відповідності кваліфікаційним вимогам та критеріям професійної придатності для відповідної посади.
Переведення осіб рядового і начальницького складу може здійснюватися за їхньою ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших закладів, установ системи Державного бюро розслідувань, які порушили питання про переведення.
Беручи до уваги положення статті 14-3 Закону України "Про Державне бюро розслідувань", переведення працівників ДБР між посадами різних категорій є неможливим і суперечить вимогам закону.
Відповідно до частини 6 статті 9 Закону України "Про Державне бюро розслідувань" територіальні управління Державного бюро розслідувань діють на підставі положень, що затверджуються Директором Державного бюро розслідувань.
Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України "Про Державне бюро розслідувань" керівництво діяльністю Державного бюро розслідувань здійснює його Директор, який має першого заступника та двох заступників.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини 1 статті 12 Закону України "Про Державне бюро розслідувань" Директор ДБР: затверджує структуру та штатну чисельність територіальних органів Державного бюро розслідувань; визначає відповідно до законодавства в межах граничної чисельності переліки посад у територіальних управліннях Державного бюро розслідувань, що підлягають заміщенню особами рядового та начальницького складу, граничних спеціальних звань за цими посадами.
Наказом Державного бюро розслідувань від 28.12.2019 №343 "Про організацію проведення заходів на виконання вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань" (із змінами, внесеними наказами від 02.01.2020 №1 та від 03.01.2020 №2) затверджений Порядок зміни категорії посад працівників Державного бюро розслідувань, які заміщуються державними службовцями на посади, які підлягають заміщенню особами рядового і начальницького складу (далі по тексту - Порядок №343).
Відповідно до пункту 6 Порядку №343 зміна категорії посад працівників Державного бюро розслідувань, які заміщуються державними службовцями на посади, які підлягають заміщенню особами рядового і начальницького складу, здійснюється за рішенням Директора Державного бюро розслідувань або особи, яка виконує його повноваження. Зміна категорії посад передбачає виведення із штатного розпису та скорочення посади державного службовця (відповідно до статті 87 Закону України "Про державну службу") та введення до штатного розпису посади рядового і начальницького складу. З прийняттям рішення Директором Державного бюро розслідувань або особою, яка виконує його повноваження, про зміну категорії посади, Управління кадрової роботи та державної служби готує проекти наказів:
- "Про затвердження Переліку посад у центральному апараті (територіальних управліннях) Державного бюро розслідувань, що підлягають заміщенню особами рядового та начальницького складу, граничних спеціальних звань за цими посадами" - щодо внесення відповідних змін до Переліку посад;
- "Про внесення змін до штатного розпису центрального апарату Державного бюро розслідувань" та відповідні зміни, погоджує з заінтересованими самостійними структурними підрозділами та подає на підпис Директору Державного бюро розслідувань.
Після затвердження штатного розпису Державного бюро розслідувань (змін до штатного розпису) щодо працівників, посади яких скорочуються, видається наказ про їх персональне попередження про наступне звільнення на підставі Закону України "Про державну службу" у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.
Таким чином, внаслідок реалізації приписів Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань" та Указу Президента України від 05.02.2020 №41/2020 фактично відбулась заміна структури Державного бюро розслідувань шляхом віднесення до державного правоохоронного органу із створенням нової структури шляхом реорганізації державного органу.
При цьому скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців є підставою для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення.
Отже, наведена правова норма пов'язує припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення не лише зі скороченням чисельності або штату державних службовців, а й зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 (справа №640/11024/20).
Суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що чисельність штату не скоротилась, а збільшилась, що у свою чергу спростовує підставу для звільнення, яка вказана у спірному наказі, з огляду на таке.
Наказом Державного бюро розслідувань від 08.07.2020 №323 затверджений Перелік посад у територіальних управліннях ДБР, що підлягають заміщенню особами рядового та начальницького складу, граничних спеціальних звань за цими посадами.
Наказами Державного бюро розслідувань від 10.09.2020 №481, від 29.09.2020 №534, від 15.10.2020 №583 скасовані зміни до наказів та внесені зміни до Переліку посад у територіальних управліннях ДБР, що підлягають заміщенню особами рядового та начальницького складу, граничних спеціальних звань за цими посадами, затвердженого наказом Державного бюро розслідувань від 08.07.2020 №323.
Наказом Державного бюро розслідувань від 15.10.2020 №581 "Про затвердження структури та штатної чисельності територіальних управлінь Державного бюро розслідувань" затверджена нова структура та штатна чисельність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому.
Наказом Державного бюро розслідувань від 20.10.2020 №200 ДСК затверджені зміни до штатного розпису на 2020 рік №6 ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницький, які введені в дію 01.02.2021. Відповідно до вказаних змін до штатного розпису на 2020 рік №6 ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, посади державної служби у слідчому управління ТУ ДБР у м. місті Хмельницькому виведені з штатного розпису: слідче управління - Перший слідчий відділ (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції), Другий слідчий відділ (відділ з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя), Сектор криміналістики та експертної роботи, Третій слідчий відділ (відділ з розслідування військових злочинів). Всього 54 штатні посади, зокрема і посада начальника першого слідчого відділу слідчого управління та водночас введені нові посади (іншої категорії) старшого начальницького складу, а саме:
Перший слідчий відділ (з дислокацією у м. Хмельницькому) зі штатом: начальник відділу - 1 штатна посада (старший начальницький склад, підполковник ДБР), старший слідчий - 4 штатних посади (старший начальницький склад, майор ДБР), слідчий - 4 штатні посади (старший начальницький склад, капітан ДБР), всього 9 посад старшого начальницького складу;
Другий слідчий відділ (з дислокацією у м. Житомирі) зі штатом: начальник відділу - 1 штатна посада (старший начальницький склад, підполковник ДБР), старший слідчий - 4 штатні посади (старший начальницький склад, майор ДБР), слідчий - 4 штатні посади (старший начальницький склад, капітан ДБР), всього 9 посад старшого начальницького складу;
Третій слідчий відділ (з дислокацією у м. Рівному) зі штатом: начальник відділу - 1 штатна посада (старший начальницький склад, підполковник ДБР), старший слідчий - 3 штатні посади (старший начальницький склад, майор ДБР), слідчий - 4 штатні посади (старший начальницький склад, капітан ДБР), всього 8 посад старшого начальницького складу.
Четвертий слідчий відділ (з дислокацією у м. Вінниці) зі штатом: начальник відділу - 1 штатна посада (старший начальницький склад, підполковник ДБР), старший слідчий - 4 штатні посади (старший начальницький склад, майор ДБР), слідчий - 5 штатних посад (старший начальницький склад, капітан ДБР), всього 10 посад старшого начальницького складу.
П'ятий слідчий відділ (з дислокацією у м. Чернівцях) зі штатом: начальник відділу - 1 штатна посада (старший начальницький склад, підполковник ДБР), старший слідчий - 3 штатні посади (старший начальницький склад, майор ДБР), слідчий - 3 штатні посади (старший начальницький склад, капітан ДБР), всього 7 посад старшого начальницького складу.
Таким чином, в загальному виведені із штатного розпису ТУ ДБР у м. Хмельницькому 54 посади державних службовців слідчого управління. У свою чергу введені до штатного розпису ТУ ДБР у м. Хмельницькому п'ять слідчих відділів загальною чисельністю - 43 посади рядового та начальницького складу.
Наведене свідчить про те, що посади слідчих відносяться до посад начальницького складу з граничним званням капітан ДБР.
Наказом Державного бюро розслідувань від 30.12.2020 №303 ДСК внесені зміни до наказу Державного бюро розслідувань від 20.10.2020 №200ДСК щодо дати введення змін до штатного розпису Територіального управління ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, а саме: введено в дію з 01.03.2021.
Зміни до штатного розпису на 2020 рік ТУ ДБР, розташованому у місті Хмельницькому внесені відповідно до пунктів 4,8 частин 1, 2 статті 12 Закону України "Про Державне бюро розслідувань", пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу".
Внаслідок реалізації наказів Державного бюро розслідувань від 20.10.2020 №200дск та від 30.12.2020 №303дск посади державної служби у слідчому управлінні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, були повністю виведені зі штатного розпису територіального управління.
З огляду на дану обставину, оскільки посади категорії державної служби у першому слідчому відділу (відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління ТУ ДБР у м. Хмельницькому, виведені із штатного розпису, відповідно всі державні службовці цього відділу, що займали таки посади, підлягали звільненню, у тому числі посада, яку обіймала позивач.
Вказані вище накази Державного бюро розслідувань є чинними та підлягають виконанню відповідачем.
Разом з тим, припинення державної служби позивача відбулось за ініціативою суб'єкта призначення з підстав, визначених частиною першою статтею 87 Закону України "Про державну службу".
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну службу" суб'єкт призначення - державний орган або посадова особа, яким відповідно до законодавства надано повноваження від імені держави призначати на відповідну посаду державної служби в державному органі та звільняти з такої посади.
На підставі частини 11 статті 91 Закону "Про державну службу" особливості вступу, проходження та припинення державної служби у Апараті Верховної Ради України, державних органах, зазначених у частинах першій, восьмій - десятій цієї статті, інших органах системи правосуддя, дипломатичної служби, правоохоронних, митних та податкових органах регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, визначених спеціальним законодавством у відповідній сфері.
Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України "Про Державне бюро розслідувань", (у редакції, чинній на дату призначення позивача на посаду державного службовця в ТУ ДБР, розташованого в м. Хмельницькому та на дату звільнення з державної служби) директор територіального управління Державного бюро розслідувань: призначає на посади та звільняє з посад працівників відповідного територіального управління, крім тих, які призначаються Директором Державного бюро розслідувань відповідно до статті 12 цього Закону.
Також суд зауважує, що Законом України "Про державну службу" визначені дефініції "суб'єкт призначення" та "керівник державної служби".
Так, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну службу" керівник державної служби в державному органі - посадова особа, яка займає вищу посаду державної служби в державному органі, до посадових обов'язків якої належить здійснення повноважень з питань державної служби та організації роботи інших працівників у цьому органі.
Пунктом 7 частини 1 статті 2 Закону України " Про державну службу" визначено, що суб'єкт призначення - державний орган або посадова особа, яким відповідно до законодавства надано повноваження від імені держави призначати на відповідну посаду державної служби в державному органі та звільняти з такої посади.
Відтак, директор ТУ ДБР у м. Хмельницький є тою особою, яка законом наділена імперативними повноваженнями призначати та звільняти працівників відповідного Територіального управління.
Спірний наказ від 24.02.2021 №17-о/с підписаний суб'єктом призначення - директором ТУ ДБР, розташованого у місті м. Хмельницькому.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірний наказ є таким, що прийнятий у межах повноважень, у спосіб та у порядку, що визначенні чинним законодавством, тому підстави для його скасування відсутні.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Згідно частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Питання розподілу судових витрат, відповідно до норм статті 139 КАС України, судом не вирішується з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Хмельницькому (29001, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 28, код ЄДРПОУ 42335958) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - відмовити у повному обсязі.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська