ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Вн. №27/520
16 листопада 2021 року м. Київ № 640/14653/19
за позовомОСОБА_1
до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у м. Києві
провизнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу
Суддя О.В.Головань
Обставини справи:
Позовні вимоги заявлені про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 17.05.2019 №Ф-636-17.
Ухвалою суду від 01.10.2019 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
31.10.2019 відповідачем надано відзив на позовну заяву.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець 05.10.2020 року, перебував на обліку у Головному управлінні ДПС у м. Києві (ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДПС у м. Києві); 69.10 Діяльність у сфері права.
18.06.2013 року позивач узятий на облік платника податкові у контролюючих органах як фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність - арбітражний керуючий, що підтверджується довідкою (Форма №34-ОПП) від 18.04.2018 року №1826531400003.
10.06.2019 року позивачем отримано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у м. Києві від 17.05.2019 №Ф-636-17, якою повідомляється про наявність станом на 30.04.2019 року боргу у розмірі 43636,25 грн.
Не погоджуючись із спірною вимогою ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подано скаргу, у якій він просив скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 17.05.2019 №Ф-636-17.
Рішенням Державної фіскальної служби України від 19.07.2019 року №34347/6/99-99-11-09-02-15 скаргу позивача залишено без задоволення, а спірну вимогу без змін.
Позивач - ОСОБА_1 не погоджується із вимогою про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у м. Києві від 17.05.2019 №Ф-636-17, посилаючись на порушення строків розгляду Державною фіскальною службою України його скарги на останню.
Також позивач зазначає, що до спірної вимоги включена сума боргу, яка визначена вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 05.02.2018 року №Ф-636-17, що вказує на подвійне притягнення позивача до відповідальності.
Відповідач - Державна податкова служба України в особі Головного управління ДПС у м. Києві - заперечив проти задоволення позовних вимог та вказав, що відповідно до інформаційних баз даних органу ДПС в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 за технологічним кодом 71040000 (для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність) обліковуються автоматичні нарахування єдиного внеску за III-IV квартал 2013 року на загальну суму 2412,70 грн.; за I-IV квартал 2014 року на загальну суму 5071,802 грн.; за I-IV квартал 2015 року на загальну суму 5293,88 грн.; за I-IV квартал 2016 року на загальну суму 3797,64 грн.; I-IV квартал 2017 року на загальну суму 7744,00 грн., які фізичній особі-підприємцю, який обрав спрощену систему оподаткування. Також відображені нарахування єдиного внеску за 2017 рік на загальну суму 8448,00 грн. та щоквартальні нарахування єдиного внеску на загальну суму 15337,08 грн., в тому числі за I квартал 2018 року - 2457,18 грн., за II квартал 2018 року - 2457,18 грн., за III квартал 2018 року - 2457,18 грн., за IV квартал 2018 року - 2457,18 грн., за I квартал 2019 року - 2754,18 грн. та за II квартал 2019 року - 2754,18 грн., як особі, яка проводить незалежну професійну діяльність.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є не обґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.
Згідно із абазами 6, 7 ч. 4 ст. 24 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. №2464-VІ скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.
Аналіз наведеного свідчить, що орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У випадку не вчинення ним таких дій, відповідна скарга вважається повністю задоволеною.
Судом встановлено, що скарга позивача надійшла до контролюючого органу 19.06.2019 року, рішення за її результатами прийнято та надіслано платнику 19.07.2019 року.
Отже, матеріалами справи підтверджено обставини дотримання Державної фіскальною службою України вимог абзаців 6, 7 ч. 4 ст. 24 Закону №2464-VІ, і доводи позивача в цій частині як підстави для задоволення позовних вимог судом не можуть бути визнані обґрунтованими.
Щодо подвійного притягнення його до відповідності, з огляду на наявність вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.02.2018 року №Ф-636-17 суд зазначає наступне.
Згідно з матеріалами справи 05.02.2018 року Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-636-17, якою повідомляється позивача про наявність станом на 31.01.2018 боргу по сплаті єдиного внеску на загальну суму 22605,35 грн.
Зазначена податкова вимога перебуває на виконанні Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві ВП №59112118 згідно з наданими позивачем доказами.
В той же час судом встановлено, що до оскаржуваної вимоги включена сума боргу по сплаті єдиного внеску, визначена у вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 05.02.2018 року №Ф-636-17.
Проте, це не є підставою для висновку про подвійне притягнення позивача до відповідальності шляхом подвійного стягнення однієї заборгованості, а саме.
Порядок стягнення заборгованості з платників єдиного внеску, формування, оформлення та надсилання вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску передбачений розділом VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 20.04.2015 №449 (далі Інструкція № 449).
Відповідно до пунктів 2-4 розділу VI Інструкції №449 у разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов'язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до органів доходів і зборів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.
У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.
Сума боргу у вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками після коми.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Орган доходів і зборів веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції.
При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера "У" (узгоджена вимога).
В третій частині літера "У" (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання: платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження; вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.
Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При надсиланні вимоги платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення корінець вимоги залишається в органі доходів і зборів. При врученні вимоги платнику під підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис,- в органі доходів і зборів.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.
Дата надсилання (вручення) проставляється на корінці вимоги: службовою (посадовою) особою юридичної особи, фізичною особою або їх законним чи уповноваженим представником - у разі вручення вимоги під підпис; працівником структурного підрозділу, до функцій якого належать приймання, реєстрація та обробка вхідної і вихідної кореспонденції,- у разі надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення. При цьому повідомлення про вручення прикріплюється до корінця вимоги; інформаційно-телекомунікаційною системою контролюючого органу - у разі надсилання вимоги до електронного кабінету платника (для платників, які пройшли ідентифікацію в електронному кабінеті та обрали спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі).
У разі якщо неможливо надіслати (вручити) платнику єдиного внеску вимогу про сплату боргу (недоїмки) поштою у зв'язку з відсутністю його за місцезнаходженням (місцем проживання) (відсутністю службових (посадових) осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою платника єдиного внеску або службових (посадових) осіб платника прийняти вимогу, поверненням поштового відправлення у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання або з інших причин, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення, вимога вважається надісланою (врученою) платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Після надсилання (вручення) вимоги про сплату боргу (недоїмки) платнику корінець такої вимоги з відміткою про вручення підшивається до справи платника та: якщо вимога органу доходів і зборів скасовується чи змінюється судом, підшивається і примірник (копія) рішення суду до справи платника поряд з корінцем від вимоги, щодо якої відбувся судовий розгляд; у разі списання боргу (недоїмки) у випадках, визначених статтею 25 Закону, підшивається і копія рішення про списання.
Аналіз наведених положень дає суду підстави дійти до висновку, що контролюючий орган не обмежений в праві формування повторної вимоги про сплату боргу (недоїмки) у випадку збільшення такої недоїмки у платника податків.
Окрім цього суд акцентує увагу на тому, що у відповідності до пункту 5 Інструкції №449 якщо платник частково сплатив суми недоїмки, та/або фінансових санкцій, та/або пені, зазначені у вимозі, до завершення строку остаточного узгодження, до органів державної виконавчої служби/органів Казначейства вимоги, які набрали чинності, пред'являються з урахуванням погашених сум боргу на дату пред'явлення.
До сум боргу (недоїмки) платника, що подаються до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства, на вимогу про сплату боргу (недоїмки), за даними інформаційної системи органу доходів і зборів включаються також суми узгоджених з платником, але не сплачених у встановлений термін штрафів та пені.
Таким чином, з урахуванням наведеного суд вважає, що в даному випадку відсутні обставини подвійного притягнення позивача до відповідальності.
Інших доводів щодо протиправності спірної вимоги позивачем у позовній заяві не наведено.
Таким чином суд вважає доведеними відповідачем обставини правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення.
Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проаналізувавши матеріали справи суд дійшов до висновку, що спірне рішення прийнято без порушення вимог щодо обґрунтованості, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-262, 293, 295 КАС України, суд, -
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
3. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Головань
Повний текст рішення
виготовлено і підписано 16.11.2021 р.